А́ндерс Це́льсій (швед. Anders Celsius; 27 листопада 1701 — 25 квітня 1744) — шведський астроном і математик.
Андерс Цельсій | |
---|---|
швед. Anders Celsius | |
Народився | 27 листопада (8 грудня) 1701[1][2][…] Уппсала, Швеція[4] |
Помер | 25 квітня (6 травня) 1744[1][2][…](42 роки) Уппсала[d], Швеція[5][2] ·туберкульоз[6] |
Поховання | d |
Країна | Швеція[7] |
Місце проживання | Швеція |
Діяльність | астроном, фізик, математик, викладач університету, винахідник, хімік, метеоролог |
Галузь | астрономія |
Alma mater | Університет Уппсала[8] |
Науковий керівник | Жак Кассіні |
Вчителі | d[8] |
Відомі учні | Йоган Ґоттшальк Валлеріус, d[8] і d[8] |
Знання мов | латина[1] і шведська[1] |
Заклад | Університет Уппсала |
Членство | Лондонське королівське товариство, Леопольдина, Шведська королівська академія наук, Прусська академія наук і d |
Magnum opus | градус Цельсія |
Посада | d і d |
Батько | d |
Автограф | |
Нагороди | |
|
Є широковідомим сьогодні завдяки термометру зі стоградусною шкалою, який отримав його ім'я (термометр зі шкалою Цельсія або термометр Цельсія) і використовується в більшості країн світу. Сам Цельсій називав його «прикрасою» або приладом, що дозволяє побачити «якою мірою теплішає чи холоднішає в кімнаті». Спершу Цельсій визначив точку кипіння води як нуль градусів, а точку танення криги як 100 градусів. Після смерті Цельсія у 1744 році шкалу перевернув Карл Лінней (відтоді 0 градусів — температура плавлення льоду, а 100 — кипіння води).
Крім того науковець зробив внесок у вивчення північних територій, зокрема, він брав участь у Лапландській експедиції (1736—1737) з вимірювання меридіану.
Після повернення з полярних областей Цельсій почав роботу з організації й будівництва астрономічної обсерваторії в Упсалі, в 1740 році став її директором.
Дослідження
Температурна шкала Цельсія
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
1. Цельсій не винаходив шкалу Цельсія // Канал «Цікава наука» на YouTube, 29 лютого 2020. |
Цельсій запропонував шкалу, в якій температура потрійної точки води (ця температура практично збігається з температурою плавлення льоду при нормальному тиску) приймалася за 100, а температура кипіння води - за 0. У 1745 році, вже після смерті Цельсія, шкала була перевернута Карлом Ліннеєм (за 0 стали приймати температуру плавлення льоду, а за 100 — кипіння води), і в такому вигляді використовується до нашого часу.
Експедиція по вимірюванню меридіана в 1 градус
Разом з французьким астрономом П'єром Луї Моро де Мопертюї брав участь в експедиції з метою вимірювання відрізка меридіана в 1 градус в Лапландії. Аналогічна експедиція була організована на екватор, на території нинішнього Еквадору. Порівняння результатів підтвердило припущення Ньютона, що Земля є еліпсоїд, сплюснутий біля полюсів.
Відкриття зв'язку північного сяйва з магнетизмом
Спостерігав Полярне сяйво і описав понад 300 своїх і чужих спостережень. Виявив, що відхилення стрілки компаса корелюють з інтенсивністю сяйва. На цій підставі зробив правильний висновок, що природа Північного сяйва пов'язана з магнетизмом.
Створення обсерваторії
1741 року започаткував Уппсальску астрономічну обсерваторію. Дуже точно виміряв яскравість 300 зірок, використовуючи систему однакових скляних пластин, що поглинали світло.
Родичі
Батько Андерса Цельсія, Нільс Цельсій (1658-1724), і обидва діда, Магнус Цельсій (1621-1679) і Андерс Споле (1630-1699), теж були професорами. Вченими були і багато інших родичі Андерса Цельсія, в тому числі його дядько Улоф Цельсій (1670-1756), теолог, ботанік, історик і сходознавець.
Смерть
Помер 25 квітня 1744 року в рідному місті від туберкульозу.
Присвоєння імен
На додаток до температурної шкалою, на честь Цельсія названо астероїд 4169. Шведський астронавт Крістер Фуглесанг брав участь в ESA під назвою Celsius Mission (Місія Цельсія). Кілька вулиць у Швеції назвали в честь Цельсія, в тому числі і в Стокгольмі, Гетеборзі, Мальме і Уппсалі. Навіть шведська оборонно-промислова група Цельсія AB була названа в честь Андерса Цельсія.
Див. також
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Anders Celsius — 1917.
- SNAC — 2010.
- https://www.britannica.com/biography/Anders-Celsius
- Uppsala domkyrkoförsamlings kyrkoarkiv, Död- och begravningsböcker, SE/ULA/11632/F/2 (1741-1776), bildid: C0004348_00022
- https://www.astro.uu.se/history/Celsius_eng.html
- LIBRIS — 2012.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- . www.krugosvet.ru (рос.). Архів оригіналу за 29 квітня 2018. Процитовано 25 квітня 2018.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Посилання
- Цельсій // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
A nders Ce lsij shved Anders Celsius 27 listopada 1701 25 kvitnya 1744 shvedskij astronom i matematik Anders Celsijshved Anders CelsiusNarodivsya27 listopada 8 grudnya 1701 1 2 Uppsala Shveciya 4 Pomer25 kvitnya 6 travnya 1744 1 2 42 roki Uppsala d Shveciya 5 2 tuberkuloz 6 PohovannyadKrayina Shveciya 7 Misce prozhivannyaShveciyaDiyalnistastronom fizik matematik vikladach universitetu vinahidnik himik meteorologGaluzastronomiyaAlma materUniversitet Uppsala 8 Naukovij kerivnikZhak KassiniVchitelid 8 Vidomi uchniJogan Gottshalk Vallerius d 8 i d 8 Znannya movlatina 1 i shvedska 1 ZakladUniversitet UppsalaChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Leopoldina Shvedska korolivska akademiya nauk Prusska akademiya nauk i dMagnum opusgradus CelsiyaPosadad i dBatkodAvtografNagorodichlen Londonskogo korolivskogo tovaristva Mediafajli u VikishovishiCelsij u 1730 h rokah Ye shirokovidomim sogodni zavdyaki termometru zi stogradusnoyu shkaloyu yakij otrimav jogo im ya termometr zi shkaloyu Celsiya abo termometr Celsiya i vikoristovuyetsya v bilshosti krayin svitu Sam Celsij nazivav jogo prikrasoyu abo priladom sho dozvolyaye pobachiti yakoyu miroyu teplishaye chi holodnishaye v kimnati Spershu Celsij viznachiv tochku kipinnya vodi yak nul gradusiv a tochku tanennya krigi yak 100 gradusiv Pislya smerti Celsiya u 1744 roci shkalu perevernuv Karl Linnej vidtodi 0 gradusiv temperatura plavlennya lodu a 100 kipinnya vodi Krim togo naukovec zrobiv vnesok u vivchennya pivnichnih teritorij zokrema vin brav uchast u Laplandskij ekspediciyi 1736 1737 z vimiryuvannya meridianu Pislya povernennya z polyarnih oblastej Celsij pochav robotu z organizaciyi j budivnictva astronomichnoyi observatoriyi v Upsali v 1740 roci stav yiyi direktorom DoslidzhennyaTemperaturna shkala Celsiya Zovnishni videofajli1 Celsij ne vinahodiv shkalu Celsiya Kanal Cikava nauka na YouTube 29 lyutogo 2020 Celsij zaproponuvav shkalu v yakij temperatura potrijnoyi tochki vodi cya temperatura praktichno zbigayetsya z temperaturoyu plavlennya lodu pri normalnomu tisku prijmalasya za 100 a temperatura kipinnya vodi za 0 U 1745 roci vzhe pislya smerti Celsiya shkala bula perevernuta Karlom Linneyem za 0 stali prijmati temperaturu plavlennya lodu a za 100 kipinnya vodi i v takomu viglyadi vikoristovuyetsya do nashogo chasu Uppsalska observatoriya zasnovana Celsiyem Uppsala Shveciya Ekspediciya po vimiryuvannyu meridiana v 1 gradus Razom z francuzkim astronomom P yerom Luyi Moro de Mopertyuyi brav uchast v ekspediciyi z metoyu vimiryuvannya vidrizka meridiana v 1 gradus v Laplandiyi Analogichna ekspediciya bula organizovana na ekvator na teritoriyi ninishnogo Ekvadoru Porivnyannya rezultativ pidtverdilo pripushennya Nyutona sho Zemlya ye elipsoyid splyusnutij bilya polyusiv Vidkrittya zv yazku pivnichnogo syajva z magnetizmom Sposterigav Polyarne syajvo i opisav ponad 300 svoyih i chuzhih sposterezhen Viyaviv sho vidhilennya strilki kompasa korelyuyut z intensivnistyu syajva Na cij pidstavi zrobiv pravilnij visnovok sho priroda Pivnichnogo syajva pov yazana z magnetizmom Stvorennya observatoriyi 1741 roku zapochatkuvav Uppsalsku astronomichnu observatoriyu Duzhe tochno vimiryav yaskravist 300 zirok vikoristovuyuchi sistemu odnakovih sklyanih plastin sho poglinali svitlo RodichiBatko Andersa Celsiya Nils Celsij 1658 1724 i obidva dida Magnus Celsij 1621 1679 i Anders Spole 1630 1699 tezh buli profesorami Vchenimi buli i bagato inshih rodichi Andersa Celsiya v tomu chisli jogo dyadko Ulof Celsij 1670 1756 teolog botanik istorik i shodoznavec SmertPomer 25 kvitnya 1744 roku v ridnomu misti vid tuberkulozu Prisvoyennya imenNa dodatok do temperaturnoyi shkaloyu na chest Celsiya nazvano asteroyid 4169 Shvedskij astronavt Krister Fuglesang brav uchast v ESA pid nazvoyu Celsius Mission Misiya Celsiya Kilka vulic u Shveciyi nazvali v chest Celsiya v tomu chisli i v Stokgolmi Geteborzi Malme i Uppsali Navit shvedska oboronno promislova grupa Celsiya AB bula nazvana v chest Andersa Celsiya Div takozhGradus Celsiya 4169 Celsij Shkala FarengejtaPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Anders Celsius 1917 d Track Q379406d Track Q1724971 SNAC 2010 d Track Q29861311 https www britannica com biography Anders Celsius Uppsala domkyrkoforsamlings kyrkoarkiv Dod och begravningsbocker SE ULA 11632 F 2 1741 1776 bildid C0004348 00022 d Track Q64166606d Track Q10478639 https www astro uu se history Celsius eng html LIBRIS 2012 d Track Q1798125 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 www krugosvet ru ros Arhiv originalu za 29 kvitnya 2018 Procitovano 25 kvitnya 2018 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaCelsij Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006