Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цві Піран івр צבי פירן нар 6 травня 1949 Тель Авів ізраїльський астрофізик відомий своїми роботами про гамма спалахи Цві

Цві Піран

Цві Піран

Цві Піран (івр. צבי פירן‎; нар. 6 травня 1949, Тель-Авів) — ізраїльський астрофізик, відомий своїми роботами про гамма-спалахи.

Цві Піран
image
Народився6 травня 1949(1949-05-06)[1] (75 років)
Тель-Авів-Яфо, Ізраїль
Країнаimage Ізраїль[2]
Діяльністьастрофізик, фізик
Alma materЄврейський університет[2]
Тель-Авівський університет
Галузьтеоретична фізика[2]
ЗакладЄврейський університет[2]
Єврейський університет[3]
Науковий керівникd[4] і d[4]
Аспіранти, докторантиd
ЧленствоМАС
Нагороди
image Цві Піран у Вікісховищі

Біографія

З 1967 року Піран вивчав математику та фізику в Тель-Авівському університеті, а в 1970 році отримав ступінь бакалавра. Потім він проходив військову службу до 1972 року і отримав ступінь доктора астрофізики в Тель-Авівському університеті в 1976 році під керівництвом з Якоба Шахама і Йозефа Каца. Дисертація була присвячена моделюванню спалахів гамма-випромінювання від нестабільності навколо чорних дір. Потім він працював постдоком в Оксфорді під керівництвом Денніса Шіами (1976—1977) і в Техаському університеті в Остіні під керівництвом Брайса ДеВітта (1977—1979), займаючись чисельною теорією відносності та джетами в активних ядрах галактик. З 1980 по 1987 рік він працював в Інституті перспективних досліджень і водночас був професором Єврейського університету.

З 1990 по 1993 рік він працював у Центрі астрофізики Гарвардського університету, а в 1998—1999 роках був запрошеним професором у Колумбійському та Нью-Йоркському університетах. У 2004—2005 році він був стипендіатом Мура в Каліфорнійському технологічному інституті. З 2005 по 2009 рік він був деканом Школи бізнес-адміністрування Єврейського університету.

Наукові результати

У 1988 році разом з Д. Ейхлером, Маріо Лівіо та Девідом Шраммом він запропонував, що гамма-спалахи утворюються під час злиття нейтронних зір, і зараз ця теорія є загальноприйнятою. Він розширив модель вогняної кулі під час гамма-спалахів, запропоновану Богданом Пачинським і Дж. Гудманом у 1980-х роках, і висунув гіпотезу про зв'язок гамма-спалахів з утворенням чорних дір. Піран написав оглядові статті про гамма-спалахи, які стали частиною стандартної літератури з цієї теми. Він був одним з перших прихильників походження гамма-спалахів за межами нашої галактики (як і Богдан Пачинський), що було пізніше підтверджено вимірюванням червоного зсуву в післясвітінні гамма-спалахів у 1997 році, в якому він також брав участь. У 1999 році Піран продемонстрував утворення джетів у гамма-спалахах та дослідив руйнування зір приливними силами надмасивної чорної діри (припливне руйнування) як можливу причину деяких гамма-спалахів.

У 2014 році разом з Раулем Хіменесом він досліджував роль гамма-спалахів в еволюції життя. Він підрахував 50-відсоткову ймовірність того, що гамма-спалах міг спричинити масове вимирання на Землі за останні 500 мільйонів років. Вплив гамма-спалахів є найбільшим поблизу галактичного центру, що робить внутрішню частину Галактики непридатною для життя. Імовірність смертоносних гамма-спалахів становить 95 відсотків у радіусі 4 кілопарсеків від центру і падає нижче 50 відсотків лише на галактичному радіусі 10 кілопарсеків. На думку Пірана і Хіменеса, життя, подібне земному, можливе лише у зовнішніх областях великих галактик — лише приблизно в 10 відсотках галактик. Крім того, на червоних зміщеннях image життя, схоже на земне, неможливе, оскільки гамма-спалахи частіші, а галактики менші.

У 1985 році Піран був одним із перших, хто застосував чисельну теорію відносності для розрахунку гравітаційних хвиль від утворення у гравітаційному колапсі чорних дір, що обертаються.

У 1998 році разом із Шахаром Ходом він показав, що внутрішня структура чорних дір (змодельована на основі гравітаційного колапсу заряджених скалярних полів) є нестабільною (призводить до інфляції).

У 1990 році разом з Офером Лахавом і Робертом Неміроффом він вперше показав, що розподіл галактик у Всесвіті залежить від типу галактик.

У 1990 році разом з Амосом Орі він показав загальне утворення голих сингулярностей (і, отже, порушення гіпотези космічної цензури) у гравітаційному колапсі ідеальних баротропних рідин (на відміну від класичного сценарію Оппенгеймера-Снайдера, який моделює матерію як пил).

Відзнаки

Шрифти (вибір)

  • з R. F. Stark: Gravitational-wave emission from rotating gravitational collapse, Physical Review Letters, Band 55, 1985, S. 891—894.
  • з Ruth Williams: Inflation in universes with a massive scalar field, Physics Letters B, Band 163, 1985, S. 331—335
  • з D. Eichler, M. Livio, David Schramm: Nucleosynthesis, neutrino bursts and gamma-rays from coalescing neutron stars, Nature, Band 340, 1988, S. 126—128.
  • з J. Bahcall, J. Ostriker: Towards Understanding Gamma-Ray Bursts, Nature, Band 340, 1989, S. 126—128.
  • з Shemi Arnotz: The appearance of cosmic fireballs, Astrophysical Journal Letters, Band 365, 1990, S. 55–88.
  • з Ofer Lahav, Robert J. Nemiroff: Relative bias parameters from angular correlations of optical and IRAS galaxies, Astrophysical Journal, Band 350, 1990, S. 119—124
  • з Amos Ori: Naked singularities and other features of self-similar general-relativistic gravitational collapse, Physical Review D, Band 42, 1990, S. 1068—1090. Abstract
  • з Dalia Goldwirth: Initial conditions for inflation, Physics Reports, Band 214, 1992, S. 223—292, Abstract
  • з C. Kochanek: Gravitational Waves and Gamma-Ray Bursts, Astrophysical Journal Letters, Band. 417, 1993, L17–L23, Arxiv
  • Toward understanding gamma-ray bursts, in: J. N. Bahcall, J. Ostriker (Hrsg.), Unsolved Problems in Astrophysics, 1997, S. 343.
  • з Shahar Hod: Mass Inflation in Dynamical Gravitational Collapse of a Charged Scalar Field, Physical Review Letters, Band 81, 1998, S. 1554—1557. Arxiv
  • з R. Sari, R. Narayan: Spectra and Light Curves of Gamma-Ray Burst Afterglows, Astrophysical Journal Letters, Band 497, 1998, S. L 17–20, Arxiv
  • Gamma-ray bursts and the fireball model, Physics Reports, Band 314, 1999, S. 575—667, Arxiv
  • The physics of gamma-ray bursts, Reviews of Modern Physics, Band 76, 1999, S. 1143—1210, Arxiv
  • з R. Sari J. P. Halpern: Jets in Gamma Ray Bursts, Astrophysical Journal Letters, Band 519, 1999, S. L 17–20. Arxiv
  • з D. Guetta: The BATSE-Swift luminosity and redshift distributions of short-duration GRBs, Astronomy and Astrophysics, Band 453, 2006, S. 823—828, Arxiv
  • з J. Krolik: Swift J1644+57: A White Dwarf Tidally Disrupted by a image Black Hole ?, Astroph. J., Band 743, 2011, S. 134, Arxiv
  • з R. Jimenez: Possible Role of Gamma Ray Bursts on Life Extinction in the Universe, Physical Review Letters, Band 113, 2014, S. 231102, Arxiv
  • з K. Ioka, K. Hotokezaka: Are Ultra-Long Gamma-Ray Bursts Caused by Blue Supergiant Collapsars, Newborn Magnetars, or White Dwarf Tidal Disruption Events?, Astrophysical Journal, Band 833, 2016, S. 110, Arxiv

З 1980-х років він був співредактором (в тому числі, зі Стівеном Вайнбергом) кількох томів антологій Єрусалимської зимової школи з теоретичної фізики, опублікованих World Scientific.

Примітки

  1. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. https://phys.huji.ac.il/contacts/piran_tsvi
  3. http://orcid.org/0000-0002-7964-5420
  4. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984

Посилання

  • Домашня сторінка, Єврейський університет

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cvi Piran ivr צבי פירן nar 6 travnya 1949 Tel Aviv izrayilskij astrofizik vidomij svoyimi robotami pro gamma spalahi Cvi PiranNarodivsya6 travnya 1949 1949 05 06 1 75 rokiv Tel Aviv Yafo IzrayilKrayina Izrayil 2 Diyalnistastrofizik fizikAlma materYevrejskij universitet 2 Tel Avivskij universitetGaluzteoretichna fizika 2 ZakladYevrejskij universitet 2 Yevrejskij universitet 3 Naukovij kerivnikd 4 i d 4 Aspiranti doktorantidChlenstvoMASNagorodid 2019 nagoroda Marselya Grossmanna 2021 Cvi Piran u VikishovishiBiografiyaZ 1967 roku Piran vivchav matematiku ta fiziku v Tel Avivskomu universiteti a v 1970 roci otrimav stupin bakalavra Potim vin prohodiv vijskovu sluzhbu do 1972 roku i otrimav stupin doktora astrofiziki v Tel Avivskomu universiteti v 1976 roci pid kerivnictvom z Yakoba Shahama i Jozefa Kaca Disertaciya bula prisvyachena modelyuvannyu spalahiv gamma viprominyuvannya vid nestabilnosti navkolo chornih dir Potim vin pracyuvav postdokom v Oksfordi pid kerivnictvom Dennisa Shiami 1976 1977 i v Tehaskomu universiteti v Ostini pid kerivnictvom Brajsa DeVitta 1977 1979 zajmayuchis chiselnoyu teoriyeyu vidnosnosti ta dzhetami v aktivnih yadrah galaktik Z 1980 po 1987 rik vin pracyuvav v Instituti perspektivnih doslidzhen i vodnochas buv profesorom Yevrejskogo universitetu Z 1990 po 1993 rik vin pracyuvav u Centri astrofiziki Garvardskogo universitetu a v 1998 1999 rokah buv zaproshenim profesorom u Kolumbijskomu ta Nyu Jorkskomu universitetah U 2004 2005 roci vin buv stipendiatom Mura v Kalifornijskomu tehnologichnomu instituti Z 2005 po 2009 rik vin buv dekanom Shkoli biznes administruvannya Yevrejskogo universitetu Naukovi rezultatiU 1988 roci razom z D Ejhlerom Mario Livio ta Devidom Shrammom vin zaproponuvav sho gamma spalahi utvoryuyutsya pid chas zlittya nejtronnih zir i zaraz cya teoriya ye zagalnoprijnyatoyu Vin rozshiriv model vognyanoyi kuli pid chas gamma spalahiv zaproponovanu Bogdanom Pachinskim i Dzh Gudmanom u 1980 h rokah i visunuv gipotezu pro zv yazok gamma spalahiv z utvorennyam chornih dir Piran napisav oglyadovi statti pro gamma spalahi yaki stali chastinoyu standartnoyi literaturi z ciyeyi temi Vin buv odnim z pershih prihilnikiv pohodzhennya gamma spalahiv za mezhami nashoyi galaktiki yak i Bogdan Pachinskij sho bulo piznishe pidtverdzheno vimiryuvannyam chervonogo zsuvu v pislyasvitinni gamma spalahiv u 1997 roci v yakomu vin takozh brav uchast U 1999 roci Piran prodemonstruvav utvorennya dzhetiv u gamma spalahah ta doslidiv rujnuvannya zir prilivnimi silami nadmasivnoyi chornoyi diri priplivne rujnuvannya yak mozhlivu prichinu deyakih gamma spalahiv U 2014 roci razom z Raulem Himenesom vin doslidzhuvav rol gamma spalahiv v evolyuciyi zhittya Vin pidrahuvav 50 vidsotkovu jmovirnist togo sho gamma spalah mig sprichiniti masove vimirannya na Zemli za ostanni 500 miljoniv rokiv Vpliv gamma spalahiv ye najbilshim poblizu galaktichnogo centru sho robit vnutrishnyu chastinu Galaktiki nepridatnoyu dlya zhittya Imovirnist smertonosnih gamma spalahiv stanovit 95 vidsotkiv u radiusi 4 kiloparsekiv vid centru i padaye nizhche 50 vidsotkiv lishe na galaktichnomu radiusi 10 kiloparsekiv Na dumku Pirana i Himenesa zhittya podibne zemnomu mozhlive lishe u zovnishnih oblastyah velikih galaktik lishe priblizno v 10 vidsotkah galaktik Krim togo na chervonih zmishennyah z gt 0 5 displaystyle z gt 0 5 zhittya shozhe na zemne nemozhlive oskilki gamma spalahi chastishi a galaktiki menshi U 1985 roci Piran buv odnim iz pershih hto zastosuvav chiselnu teoriyu vidnosnosti dlya rozrahunku gravitacijnih hvil vid utvorennya u gravitacijnomu kolapsi chornih dir sho obertayutsya U 1998 roci razom iz Shaharom Hodom vin pokazav sho vnutrishnya struktura chornih dir zmodelovana na osnovi gravitacijnogo kolapsu zaryadzhenih skalyarnih poliv ye nestabilnoyu prizvodit do inflyaciyi U 1990 roci razom z Oferom Lahavom i Robertom Nemiroffom vin vpershe pokazav sho rozpodil galaktik u Vsesviti zalezhit vid tipu galaktik U 1990 roci razom z Amosom Ori vin pokazav zagalne utvorennya golih singulyarnostej i otzhe porushennya gipotezi kosmichnoyi cenzuri u gravitacijnomu kolapsi idealnih barotropnih ridin na vidminu vid klasichnogo scenariyu Oppengejmera Snajdera yakij modelyuye materiyu yak pil Vidznaki2009 ERC Advanced Grant 2019 2021 nagoroda Marselya GrossmannaShrifti vibir z R F Stark Gravitational wave emission from rotating gravitational collapse Physical Review Letters Band 55 1985 S 891 894 z Ruth Williams Inflation in universes with a massive scalar field Physics Letters B Band 163 1985 S 331 335 z D Eichler M Livio David Schramm Nucleosynthesis neutrino bursts and gamma rays from coalescing neutron stars Nature Band 340 1988 S 126 128 z J Bahcall J Ostriker Towards Understanding Gamma Ray Bursts Nature Band 340 1989 S 126 128 z Shemi Arnotz The appearance of cosmic fireballs Astrophysical Journal Letters Band 365 1990 S 55 88 z Ofer Lahav Robert J Nemiroff Relative bias parameters from angular correlations of optical and IRAS galaxies Astrophysical Journal Band 350 1990 S 119 124 z Amos Ori Naked singularities and other features of self similar general relativistic gravitational collapse Physical Review D Band 42 1990 S 1068 1090 Abstract z Dalia Goldwirth Initial conditions for inflation Physics Reports Band 214 1992 S 223 292 Abstract z C Kochanek Gravitational Waves and Gamma Ray Bursts Astrophysical Journal Letters Band 417 1993 L17 L23 Arxiv Toward understanding gamma ray bursts in J N Bahcall J Ostriker Hrsg Unsolved Problems in Astrophysics 1997 S 343 z Shahar Hod Mass Inflation in Dynamical Gravitational Collapse of a Charged Scalar Field Physical Review Letters Band 81 1998 S 1554 1557 Arxiv z R Sari R Narayan Spectra and Light Curves of Gamma Ray Burst Afterglows Astrophysical Journal Letters Band 497 1998 S L 17 20 Arxiv Gamma ray bursts and the fireball model Physics Reports Band 314 1999 S 575 667 Arxiv The physics of gamma ray bursts Reviews of Modern Physics Band 76 1999 S 1143 1210 Arxiv z R Sari J P Halpern Jets in Gamma Ray Bursts Astrophysical Journal Letters Band 519 1999 S L 17 20 Arxiv z D Guetta The BATSE Swift luminosity and redshift distributions of short duration GRBs Astronomy and Astrophysics Band 453 2006 S 823 828 Arxiv z J Krolik Swift J1644 57 A White Dwarf Tidally Disrupted by a 10 4 M o d o t displaystyle 10 4 M odot Black Hole Astroph J Band 743 2011 S 134 Arxiv z R Jimenez Possible Role of Gamma Ray Bursts on Life Extinction in the Universe Physical Review Letters Band 113 2014 S 231102 Arxiv z K Ioka K Hotokezaka Are Ultra Long Gamma Ray Bursts Caused by Blue Supergiant Collapsars Newborn Magnetars or White Dwarf Tidal Disruption Events Astrophysical Journal Band 833 2016 S 110 Arxiv Z 1980 h rokiv vin buv spivredaktorom v tomu chisli zi Stivenom Vajnbergom kilkoh tomiv antologij Yerusalimskoyi zimovoyi shkoli z teoretichnoyi fiziki opublikovanih World Scientific PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 https phys huji ac il contacts piran tsvi http orcid org 0000 0002 7964 5420 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984PosilannyaDomashnya storinka Yevrejskij universitet

Дата публікації:
Топ