Цвинтарна поезія або кладовищенська поезія англ graveyard poetry жанр медитативної лірики XVII початку XIX ст започатков

Цвинтарна поезія, або кладовищенська поезія (англ. graveyard poetry) — жанр медитативної лірики XVII - початку XIX ст., започаткований твором «Думки про кладовище та місця поховання мертвих» (1656) німецького поета Андреаса Гріфіуса. Із середини XVIII ст. цвинтарна поезія — течія в англійській ліриці («Нічні вірші про смерть» ^[en], «Скарга, або Нічні роздуми» Едварда Юнга, «Могила» Роберта Блера, «Елегія, написана на сільському цвинтарі» Томаса Грея), що розвивалась у межах сентименталізму та , осмислювала ірраціональні проблеми буття, його нетривкість і почасти марність у видимих формах. Скорботні медитації поєднувалися тут зі стійкими пейзажними мотивами кладовища як осереддя мудрості, протиставленого зарозумілій ученості.

Примітки

Літературознавча енциклопедія / Автор-укладач Ю.Ковалів: У 2 т. / К., 2007, том 2 — с. 567.

Джерела

Літературознавча енциклопедія / Автор-укладач Ю.Ковалів: У 2 т. / К., 2007, том 2 — с. 567.

Посилання

267-268; 567-568/mode/1up?view=theater Поезія руїн; Преромантизм; Цвинтарна поезія // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 232; 267-268; 567-568.

[1] Літературознавча енциклопедія / Автор-укладач Ю.Ковалів: У 2 т. / К., 2007, том 2 — с. 567.