Царьов Ігор Вадимович (рос. Игорь Вадимович Царёв, справжнє прізвище — Могила; 11 листопада 1955, Гродеково — 4 квітня 2013, Москва) — російський поет і журналіст. Лауреат премії Поет року (рос. Поэт года) 2012 року.
Царьов Ігор Вадимович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 11 листопада 1955 Пограничний[d], Приморський край, РРФСР, СРСР | |||
Помер | 4 квітня 2013 (57 років) Москва, Росія | |||
Діяльність | журналіст, поет | |||
Мова творів | російська | |||
Сайт: igor-tsarev.ru | ||||
| ||||
Життєпис
Народився 11 листопада 1955 року на Далекому сході (селище Гродеково Приморського краю), вищу освіту здобув у Ленінграді — закінчив Ленінградський електротехнічний інститут (нині — Санкт-Петербурзький державний електротехнічний університет), останні роки постійно жив і працював у Москві, де й помер 4 квітня 2013 року.
Яко журналіст співпрацював з газетами «Труд», Московський комсомолець" та «Російська газета». Автор приблизно 400 публікацій і 12 науково-популярних книг, виданих видавництвами «Советский писатель», «ГОЛОС», «РИПОЛ классик», «АиФ-Принт», «ОЛМА». 2001 року прийнятий до Спілки письменників Росії яко прозаїк. 2002 року Московська організація Спілки письменників Росії видала його першу книгу віршів «Море камни не считает». 2011 року у поетичній серії київського літературного фестивалю «Каштановий Дім» була видана книга віршів «Соль мажор». Вірші також оприлюднено російськими і міжнародними літературними журналами й альманахами «Поэзия», «Воскресенье», «Заблудившийся трамвай», «45-я параллель», «Ковчег», «Сибирские огни», «Дальний Восток», «Каштановый дом», «Чайка», «Окна», «АКМЕ», «Лит-э-лит» тощо.
Переможець поетичних конкурсів «Споёмте, друзья — 2008», «Серебряный стрелец −2008», «Заблудившийся трамвай — 2011», міжнародного конкурсу художньої творчості «По Чехову», номінації «Большая поэзия» «Международного Всероссийского фестиваля авторской песни имени Валерия Грушина» (2013 рік), Гран-прі міжнародного конкурсу «45-й калибр», призу президента Спілки письменників ХХІ століття (Союз писателей XXI века), призу літературно-музичного салону «Дом Берлиных» 2013 року. Інші нагороди: «Золотая Есенинская медаль», «медаль А. С. Грибоедова», дипломи «Золотое перо Московии», «Золотое перо Руси», «За верное служение Русской культуре и литературе», имені В. І. Вернадського, имені А. А. Блока.
У 2013—2014 роках відбувся Відкритий Чемпіонат Ганновера з Російської Словесності, присвячений пам'яті І. В. Царьова. В Університеті Ніцци у 2015 році професором Анатолієм Ліврі був прочитаний курс семінарів для студентів та аспірантів, у який було включено творчість Ігоря Царьова. Вірші Ігоря Царьова перекладалися українською та болгарською мовами (автори перекладів: Петро Голубков, Олег Антонюк, Микола Сисойлов, Владислав Антипов, Красимир Георгієв). У 2013 році видана посмертна збірка віршів «Люблячи та вірячи всупереч» (рос. «Любя и веря вопреки»). У 2014 році була надрукована книга «Янгол з Чертаново» (рос. «Ангел из Чертаново») про життя та творчість Ігоря Царьова, яку написала його дружина Ірина Царьова, член Союзу Письменників Росії. У 2016 році були випущені два музичні СД-диски з піснями 26-ти авторів на вірші Ігоря Царьова.
2013 року заснована Міжнародна літературна премія імені Ігоря Царьова. Серед засновників премії: Марк Григорович Розовський — драматург, режисер театру «У Никитских ворот», Людмила Миколаївна Мережко — заслужений працівник культури Російської Федерації, директор «Московського літфонду», Міжнародний літературний журнал «Зарубежные задворки» (Німеччина), проект «Русское безрубежье» (США), «Южнорусский союз писателей» (Україна), міжрегіональна громадська організація — Літературно-громадське об'єднання «Изба-Читальня» та близькі родичі самого поета.
Примітки
- Ничейный ангел. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 15 лютого 2021.
- Відгук автора на Стихи.Ру. Архів оригіналу за 9 червня 2018. Процитовано 15 лютого 2021.
Посилання
- igor-tsarev.ru — офіційний сайт «Царьов Ігор Вадимович».
- Сторінка на сайті «Стихи.ру» https://www.stihi.ru/avtor/mogila [Архівовано 2 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Сайт премії Поэт года http://www.poetgoda.ru/2012/ [Архівовано 26 лютого 2018 у Wayback Machine.]
- Сайт конкурсу "Заблудившийся трамвай" http://www.piiter.ru/tramvai2011.php [Архівовано 9 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- Переклади на українську мову
Це незавершена стаття про . Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Carov Carov Igor Vadimovich ros Igor Vadimovich Caryov spravzhnye prizvishe Mogila 1 11 listopada 1955 19551111 Grodekovo 4 kvitnya 2013 Moskva rosijskij poet i zhurnalist Laureat premiyi Poet roku ros Poet goda 2012 roku Carov Igor VadimovichNarodivsya11 listopada 1955 1955 11 11 Pogranichnij d Primorskij kraj RRFSR SRSR Pomer4 kvitnya 2013 2013 04 04 57 rokiv Moskva Rosiya Diyalnistzhurnalist poet Mova tvorivrosijska Sajt igor tsarev ru Zhittyepisred Narodivsya 11 listopada 1955 roku na Dalekomu shodi selishe Grodekovo Primorskogo krayu vishu osvitu zdobuv u Leningradi zakinchiv Leningradskij elektrotehnichnij institut nini Sankt Peterburzkij derzhavnij elektrotehnichnij universitet ostanni roki postijno zhiv i pracyuvav u Moskvi de j pomer 4 kvitnya 2013 roku Yako zhurnalist spivpracyuvav z gazetami Trud Moskovskij komsomolec ta Rosijska gazeta Avtor priblizno 400 publikacij i 12 naukovo populyarnih knig vidanih vidavnictvami Sovetskij pisatel GOLOS RIPOL klassik AiF Print OLMA 2001 roku prijnyatij do Spilki pismennikiv Rosiyi yako prozayik 2002 roku Moskovska organizaciya Spilki pismennikiv Rosiyi vidala jogo pershu knigu virshiv More kamni ne schitaet 2011 roku u poetichnij seriyi kiyivskogo literaturnogo festivalyu Kashtanovij Dim bula vidana kniga virshiv Sol mazhor 2 Virshi takozh oprilyudneno rosijskimi i mizhnarodnimi literaturnimi zhurnalami j almanahami Poeziya Voskresene Zabludivshijsya tramvaj 45 ya parallel Kovcheg Sibirskie ogni Dalnij Vostok Kashtanovyj dom Chajka Okna AKME Lit e lit tosho Peremozhec poetichnih konkursiv Spoyomte druzya 2008 Serebryanyj strelec 2008 Zabludivshijsya tramvaj 2011 mizhnarodnogo konkursu hudozhnoyi tvorchosti Po Chehovu nominaciyi Bolshaya poeziya Mezhdunarodnogo Vserossijskogo festivalya avtorskoj pesni imeni Valeriya Grushina 2013 rik Gran pri mizhnarodnogo konkursu 45 j kalibr prizu prezidenta Spilki pismennikiv HHI stolittya Soyuz pisatelej XXI veka prizu literaturno muzichnogo salonu Dom Berlinyh 2013 roku Inshi nagorodi Zolotaya Eseninskaya medal medal A S Griboedova diplomi Zolotoe pero Moskovii Zolotoe pero Rusi Za vernoe sluzhenie Russkoj kulture i literature imeni V I Vernadskogo imeni A A Bloka U 2013 2014 rokah vidbuvsya Vidkritij Chempionat Gannovera z Rosijskoyi Slovesnosti prisvyachenij pam yati I V Carova V Universiteti Nicci u 2015 roci profesorom Anatoliyem Livri buv prochitanij kurs seminariv dlya studentiv ta aspirantiv u yakij bulo vklyucheno tvorchist Igorya Carova Virshi Igorya Carova perekladalisya ukrayinskoyu ta bolgarskoyu movami avtori perekladiv Petro Golubkov Oleg Antonyuk Mikola Sisojlov Vladislav Antipov Krasimir Georgiyev U 2013 roci vidana posmertna zbirka virshiv Lyublyachi ta viryachi vsuperech ros Lyubya i verya vopreki U 2014 roci bula nadrukovana kniga Yangol z Chertanovo ros Angel iz Chertanovo pro zhittya ta tvorchist Igorya Carova yaku napisala jogo druzhina Irina Carova chlen Soyuzu Pismennikiv Rosiyi U 2016 roci buli vipusheni dva muzichni SD diski z pisnyami 26 ti avtoriv na virshi Igorya Carova 2013 roku zasnovana Mizhnarodna literaturna premiya imeni Igorya Carova Sered zasnovnikiv premiyi Mark Grigorovich Rozovskij dramaturg rezhiser teatru U Nikitskih vorot Lyudmila Mikolayivna Merezhko zasluzhenij pracivnik kulturi Rosijskoyi Federaciyi direktor Moskovskogo litfondu Mizhnarodnij literaturnij zhurnal Zarubezhnye zadvorki Nimechchina proekt Russkoe bezrubezhe SShA Yuzhnorusskij soyuz pisatelej Ukrayina mizhregionalna gromadska organizaciya Literaturno gromadske ob yednannya Izba Chitalnya ta blizki rodichi samogo poeta Primitkired Nichejnyj angel Arhiv originalu za 21 sichnya 2021 Procitovano 15 lyutogo 2021 Vidguk avtora na Stihi Ru Arhiv originalu za 9 chervnya 2018 Procitovano 15 lyutogo 2021 Posilannyared igor tsarev ru oficijnij sajt Carov Igor Vadimovich Storinka na sajti Stihi ru https www stihi ru avtor mogila Arhivovano 2 bereznya 2018 u Wayback Machine Sajt premiyi Poet goda http www poetgoda ru 2012 Arhivovano 26 lyutogo 2018 u Wayback Machine Sajt konkursu Zabludivshijsya tramvaj http www piiter ru tramvai2011 php Arhivovano 9 veresnya 2019 u Wayback Machine Perekladi na ukrayinsku movu nbsp Ce nezavershena stattya pro rosijskogo pismennika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org wiki Carov Igor Vadimovich