Царство Ік' — маянська держава на території центральної частини департаменту Петен (Гватемала), що утворилася напочатку V століття. У пізньокласичний період вплив значно посилився. Втім у IX ст. під час загальної кризи припинило своє існування.
IK’ Царство Ік' | ||||
| ||||
Герб | ||||
Столиця | Ік' (до 790-х) Таясаль (до 880-х) | |||
Мови | мая | |||
Форма правління | монархія | |||
Історія | ||||
- Засноване | V ст. н.е. | |||
- Припинило існування | IX ст. н.е. IX ст. н.е. | |||
Заснування. Залежність від Мутуля
Поселення Ік' (відоме натепер як городище Мотуль-де-Сан-Хосе) існувала ще у докласичний період, з кінця VII ст. до н. е. Назва перекладається як «Вітряна вода». Розташовувалося південніше Мутульського царства, біля озера . Стосовно часу утворення існують різні версії: це або кінець IV або початок V ст. За однією з гіпотез царська династія Ік'а походила з міста Таясаль.
Перші надійні відомості стосовно володарів Ік'а відносяться до межі VII—VIII ст. Близько 680 року ахав на ім'я …-К'ініч встановив стелу 4, яку, як вважають дослідники, встановлено на честь перемог над царствами Намаан і Лакамтуун. В цей час воно було союзником Канульського царства, але після поразки останнього у 695 році, вимушено було підкоритися Мутульському царству. Напочатку VIII ст. за часів царя Йєхте’-К'ініча I ця залежність продовжувала зберігатися.
Піднесення
За правління Сак-Муваахна відбувається посилення центральної влади та отримання самостійності від Мутульського царства. Проте точні роки його панування невідомі, вважається до 720-х років. Він також став першим, хто прийняв титул калоомте (на кшталт імператора). Втім цей титул відбивав лише амбіцій володарів Ік'а.
Його наступник — Тайєль-Чан-К'ініч вирішив спиратися на численні союзи задля стримання ворогів. За його ініціативою були укладені династичні шлюби між представниками династі Ік' та царями і царицями Південного Мутуля, Мутуля, Баашвіца. Політику гарних стосунків продовжував у 740-х роках ахав . Завдяки цьому вдалося на тривалий час запобігти війни, що у 770-х роках сприяло економічному посиленню царства. В цей час воно стає одним з основних центрів виробництва елітної мальованої кераміки. Багато барвисті судини, створені на замовлення правителів Ік'а вражають красою і належать до числа шедеврів образотворчого мистецтва стародавніх мая.
Послаблення
Втім у 741 році вступає у війну на боці Мутульського царства проти союзників Південного Мутуля, зокрема Мачакіли, але не зовсім успішно. Тому за Яхав-Те’-К'ініча (володарював з бл. 742 або 743 року) відбувається переорієнтація на союз з Па'чанським царством. Це призвело до відкритого протистояння з південним мутульським царством, яке завершилося у 745 році цілковитою поразкою. В результаті місцева знать зуміла звільнитися від влади ахавів Ік'а й утворити самостійні правління в городищі Акте та Хуакуталі.
Про зовнішню політику після цієї поразки відомо замало, зокрема збереження союзу з Па'чаном, інші дослідники вважають, що Ік' потрапив в залежність від Південного Мутуля. Відомо, що відбувається відновлення колишньої політики на встановлення союзів з сусідніми царствами, насамперед невеликими (Хішвіц, Іцімте).
Після занепаду Південного Мутульського царства розпочинається боротьба за гегемонією між його васалами. Проти Ік'а наприкінці 760-х років виступають царства Лакамтуун й Іцан. Водночас погіршилися стосунки з Па'чанським царством, де спадкоємцем став син від місцевої жінки, а не від царівни з Ік'а. Новий союзником цар К'ініч-Ламав-Ек’ державу Іц'а.
Спроби відновлення
В правління відбувається нове економічне та політичне посилення держави. Ахави знову іменують себе калоомте. Стосовно ситуації в цей час існують протилежні думки: Ік' поширила свій вплив на кілька центрів, на чолі кожного з них стояв «священний володар» або в Ік'а послабла центральна влада, тому правителю довелося поділитися повноваженнями і привілеями з місцевою знатю та родичами. Водночас відбувається гостре протистояння з Па'чаном. Цар останнього — Іцамнах-Балам IV — між 796 та 800 роками завдав важкої поразки військам Ік'а.
Занепад
Нетривалий час Ік' знаходилася під владою Південного Мутуля. Вважається, що значні руйнування призвели до перенесення столиці до Таясаля. Вже у 840-х роках цар був васалом держави в Сейбалі. Остання згадка про державу міститься на стелі 1 з Таясаля (від 869 року) де йдеться про «Священного влодаря Ік'а», але ім'я його поки не прочитано. Тому, за гіпотезою вчених, держава припинила своє існування у 870 або 880-х роках.
Джерела
- Marcus J. Territorial Organization of the Lowland Classic Maya//Science. – 1973. – Vol. 180, No. 4089. – P. 912.
- Tokovinine A., Zender M. Lords of Windy Water: The Royal Court of Motul de San Jose in Classic Maya Inscriptions // Motul de San José: Politics, History, and Economy in a Classic Maya Polity / Ed. by A. Foias and K. Emery. – Florida: University Press of Florida, 2012. – P. 31-50, 52-55, 57, 59.
- Just B. Dancing into Dreams: Maya Vase Painting of the Ik’ Kingdom. – Princeton- New Haven: Princeton University Art Museum and Yale University Press, 2012. – 252 p.
- Yorgey S., Moriarty M. Akte: Settlement, Chronology, and Monuments at the Minor Ceremonial Center Akte in the Motul de San José Periphery // Motul de San José: Politics, History, and Economy in a Classic Maya Polity / Ed. by A. Foias and K. Emery. – Florida: University Press of Florida, 2012. – P. 264—265.
- Houston S. Hieroglyphs and History at Dos Pilas: Dynastic Politics of the Classic Maya. – Austin: University of Texas Press, 1993. – P. 108
- Velásquez García E. Los señores de la entidad política de ’Ik’//Estudios de Cultura Maya. – 2009. – Volumen XXXIV. – P. 45-87
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Carstvo Ik mayanska derzhava na teritoriyi centralnoyi chastini departamentu Peten Gvatemala sho utvorilasya napochatku V stolittya U piznoklasichnij period vpliv znachno posilivsya Vtim u IX st pid chas zagalnoyi krizi pripinilo svoye isnuvannya IK Carstvo Ik V st n e IX st n e Gerb Carstvo Ik istorichni kordoni na karti Stolicya Ik do 790 h Tayasal do 880 h Movi maya Forma pravlinnya monarhiya Istoriya Zasnovane V st n e Pripinilo isnuvannya IX st n e IX st n e Zasnuvannya Zalezhnist vid MutulyaPoselennya Ik vidome nateper yak gorodishe Motul de San Hose isnuvala she u doklasichnij period z kincya VII st do n e Nazva perekladayetsya yak Vitryana voda Roztashovuvalosya pivdennishe Mutulskogo carstva bilya ozera Stosovno chasu utvorennya isnuyut rizni versiyi ce abo kinec IV abo pochatok V st Za odniyeyu z gipotez carska dinastiya Ik a pohodila z mista Tayasal Pershi nadijni vidomosti stosovno volodariv Ik a vidnosyatsya do mezhi VII VIII st Blizko 680 roku ahav na im ya K inich vstanoviv stelu 4 yaku yak vvazhayut doslidniki vstanovleno na chest peremog nad carstvami Namaan i Lakamtuun V cej chas vono bulo soyuznikom Kanulskogo carstva ale pislya porazki ostannogo u 695 roci vimusheno bulo pidkoritisya Mutulskomu carstvu Napochatku VIII st za chasiv carya Jyehte K inicha I cya zalezhnist prodovzhuvala zberigatisya PidnesennyaZa pravlinnya Sak Muvaahna vidbuvayetsya posilennya centralnoyi vladi ta otrimannya samostijnosti vid Mutulskogo carstva Prote tochni roki jogo panuvannya nevidomi vvazhayetsya do 720 h rokiv Vin takozh stav pershim hto prijnyav titul kaloomte na kshtalt imperatora Vtim cej titul vidbivav lishe ambicij volodariv Ik a Jogo nastupnik Tajyel Chan K inich virishiv spiratisya na chislenni soyuzi zadlya strimannya vorogiv Za jogo iniciativoyu buli ukladeni dinastichni shlyubi mizh predstavnikami dinasti Ik ta caryami i caricyami Pivdennogo Mutulya Mutulya Baashvica Politiku garnih stosunkiv prodovzhuvav u 740 h rokah ahav Zavdyaki comu vdalosya na trivalij chas zapobigti vijni sho u 770 h rokah spriyalo ekonomichnomu posilennyu carstva V cej chas vono staye odnim z osnovnih centriv virobnictva elitnoyi malovanoyi keramiki Bagato barvisti sudini stvoreni na zamovlennya praviteliv Ik a vrazhayut krasoyu i nalezhat do chisla shedevriv obrazotvorchogo mistectva starodavnih maya PoslablennyaVtim u 741 roci vstupaye u vijnu na boci Mutulskogo carstva proti soyuznikiv Pivdennogo Mutulya zokrema Machakili ale ne zovsim uspishno Tomu za Yahav Te K inicha volodaryuvav z bl 742 abo 743 roku vidbuvayetsya pereoriyentaciya na soyuz z Pa chanskim carstvom Ce prizvelo do vidkritogo protistoyannya z pivdennim mutulskim carstvom yake zavershilosya u 745 roci cilkovitoyu porazkoyu V rezultati misceva znat zumila zvilnitisya vid vladi ahaviv Ik a j utvoriti samostijni pravlinnya v gorodishi Akte ta Huakutali Pro zovnishnyu politiku pislya ciyeyi porazki vidomo zamalo zokrema zberezhennya soyuzu z Pa chanom inshi doslidniki vvazhayut sho Ik potrapiv v zalezhnist vid Pivdennogo Mutulya Vidomo sho vidbuvayetsya vidnovlennya kolishnoyi politiki na vstanovlennya soyuziv z susidnimi carstvami nasampered nevelikimi Hishvic Icimte Pislya zanepadu Pivdennogo Mutulskogo carstva rozpochinayetsya borotba za gegemoniyeyu mizh jogo vasalami Proti Ik a naprikinci 760 h rokiv vistupayut carstva Lakamtuun j Ican Vodnochas pogirshilisya stosunki z Pa chanskim carstvom de spadkoyemcem stav sin vid miscevoyi zhinki a ne vid carivni z Ik a Novij soyuznikom car K inich Lamav Ek derzhavu Ic a Sprobi vidnovlennyaV pravlinnya vidbuvayetsya nove ekonomichne ta politichne posilennya derzhavi Ahavi znovu imenuyut sebe kaloomte Stosovno situaciyi v cej chas isnuyut protilezhni dumki Ik poshirila svij vpliv na kilka centriv na choli kozhnogo z nih stoyav svyashennij volodar abo v Ik a poslabla centralna vlada tomu pravitelyu dovelosya podilitisya povnovazhennyami i privileyami z miscevoyu znatyu ta rodichami Vodnochas vidbuvayetsya gostre protistoyannya z Pa chanom Car ostannogo Icamnah Balam IV mizh 796 ta 800 rokami zavdav vazhkoyi porazki vijskam Ik a ZanepadNetrivalij chas Ik znahodilasya pid vladoyu Pivdennogo Mutulya Vvazhayetsya sho znachni rujnuvannya prizveli do perenesennya stolici do Tayasalya Vzhe u 840 h rokah car buv vasalom derzhavi v Sejbali Ostannya zgadka pro derzhavu mistitsya na steli 1 z Tayasalya vid 869 roku de jdetsya pro Svyashennogo vlodarya Ik a ale im ya jogo poki ne prochitano Tomu za gipotezoyu vchenih derzhava pripinila svoye isnuvannya u 870 abo 880 h rokah DzherelaMarcus J Territorial Organization of the Lowland Classic Maya Science 1973 Vol 180 No 4089 P 912 Tokovinine A Zender M Lords of Windy Water The Royal Court of Motul de San Jose in Classic Maya Inscriptions Motul de San Jose Politics History and Economy in a Classic Maya Polity Ed by A Foias and K Emery Florida University Press of Florida 2012 P 31 50 52 55 57 59 Just B Dancing into Dreams Maya Vase Painting of the Ik Kingdom Princeton New Haven Princeton University Art Museum and Yale University Press 2012 252 p Yorgey S Moriarty M Akte Settlement Chronology and Monuments at the Minor Ceremonial Center Akte in the Motul de San Jose Periphery Motul de San Jose Politics History and Economy in a Classic Maya Polity Ed by A Foias and K Emery Florida University Press of Florida 2012 P 264 265 Houston S Hieroglyphs and History at Dos Pilas Dynastic Politics of the Classic Maya Austin University of Texas Press 1993 P 108 Velasquez Garcia E Los senores de la entidad politica de Ik Estudios de Cultura Maya 2009 Volumen XXXIV P 45 87