Цаленджіха

Цаленджіха (груз. წალენჯიხა) — місто на північному заході Грузії, центр Цаленджіського муніципалітету краю Самегрело-Земо-Сванеті. Населення — 3847 жителів (2014). Розташоване на річці ^[en].

Цаленджіха груз. წალენჯიხა Координати 42°36′42″ пн. ш. 42°04′14″ сх. д. / 42.61172222224999473° пн. ш. 42.07061111113888785° сх. д. / 42.61172222224999473; 42.07061111113888785Координати: 42°36′42″ пн. ш. 42°04′14″ сх. д. / 42.61172222224999473° пн. ш. 42.07061111113888785° сх. д. / 42.61172222224999473; 42.07061111113888785 Країна  Грузія Грузія Адмінодиниця муніципалітет Цаленджіха Висота центру 222 ± 1 м Офіційна мова грузинська Населення 3170 осіб (2021)^[1] Міста-побратими Яворів^[2] Часовий пояс Поштовий індекс 5200^[3] GeoNames 611551 Офіційний сайт tsalenjikha.ge Цаленджіха Цаленджіха (Грузія)  Цаленджіха у Вікісховищі

Етимологія

«Цаленджіха» — складений топонім, що означає мегрельською моволю або «фортеця Чань» (І. Кіпчидзе, С. Джанашія), або «нижня фортеця» (А. Чикобава).

Історія

У Цаленджісі розташовувалася одна з резиденцій і мегрельських князів Дадіані (першої династії), а також єпископська кафедра.

9 січня 1957 року Цаленджіха отримала статус селища міського типу, а 1964 року — статус міста.

Відомі люди

• ^[en] (1897—1934) — відомий грузинський поет.
• Георгій Цурцумія (нар. 29 жовтня 1980 року) — грузино-казахський борець, який виступав у греко-римській боротьбі до 120 кг на літніх Олімпійських іграх 2004 року та виграв срібну медаль.
• Антиса Хвічава (1880—2012) — найстаріша людина у світі, яка стверджувала, що народилася в 1880 році. Померла 30 вересня 2012 року, нібито у заявленому віці 132 роки.

Пам’ятки

• ^[en] (XII—XIV ст.)

Галерея

• Будинок-музей Гранелі в Цаленджісі
• Фасад Цаленджіського кафедрального собору
• Інтер’єр Цаленджіського кафедрального собору

Див. також

• Самегрело-Земо-Сванеті

Примітки

1. http://pop-stat.mashke.org/georgia-cities.htm
2. https://yavoriv-rada.gov.ua/mizhnarodna-spivpracya-10-50-29-02-06-2021/
3. http://georgianpost.ge/index.php?page=101&lang=geo
4. . საქართველოს სტატისტიკის ეროვნული სამსახური. November 2014. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 7 листопада 2016.
5. Kajaia, Otar. Megrelian-Georgian Dictionary, vol. 1-3. Tbilisi, 2001-2004. Online version from Titus project
6. Ведомости Верховного Совета СССР. № 6 (873), 1957 г.
7. Про­хо­ров, А. М. (2004). Боль­шой эн­цик­ло­пе­ди­че­ский сло­варь (російською) . СПб.: Но­ринт. ISBN .
8. . GeorgianJournal (груз.). Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 21 квітня 2021.
9. . informburo.kz (рос.). Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 21 квітня 2021.
10. . LB.ua. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 21 квітня 2021.