Хіско (футболіст, 1980)

Франсіско Хав'єр Муньйос Льомпарт (ісп. Francisco Javier Muñoz Llompart, нар. 5 вересня 1980, Манакор), відомий як Хіско (ісп. Xisco) — іспанський футболіст, що грав на позиції флангового нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Хіско
Особисті дані
Повне ім'я	Франсіско Хав'єр Муньйос Льомпарт
Народження	5 вересня 1980(1980-09-05) (43 роки)
	Манакор, Іспанія
Зріст	175 см
Прізвисько	Xisco
Громадянство	Іспанія
Позиція	нападник
Номер	28
Юнацькі клуби
	«Валенсія»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1999–2000 «Валенсія Месталья» 37 (14) 2000–2001 →  «Рекреатіво» 39 (10) 2001–2002 →  «Тенерифе» 28 (1) 2002–2003 →  «Рекреатіво» 23 (6) 2003–2005 «Валенсія» 40 (5) 2005–2009 «Реал Бетіс» 73 (8) 2009–2011 «Леванте» 54 (9) 2011–2014 «Динамо» (Тбілісі) 98 (62) 2014–2016 «Хімнастік» 22 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1997 Іспанія U-17 3 (1) 1999 Іспанія U-18 6 (2) 2004 Іспанія U-21 8 (2)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2016–2017 «Хімнастік» (помічник) 2017 «Побла Мафумет» (помічник) 2018 «Хімнастік» (помічник) 2019 «Динамо» (Тбілісі) (помічник) 2020 «Динамо» (Тбілісі) 2020–2021 «Вотфорд» 2021–2022 «Уеска» 2022–2023 «Анортосіс» 2023 «Шеффілд Венсдей»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

Народився 5 вересня 1980 року в Манакорі. Вихованець футбольної школи «Валенсії». У дорослому футболі дебютував 1999 року виступами у третьому іспанському дивізіоні за команду дублерів «Валенсія Месталья».

На початку 2000-х віддавався в оренду до друголігового «Рекреатіво», вищолігового «Тенерифе» та знову до «Рекреатіво», який на той час вже також змагався у Ла-Лізі.

Отримавши досвід виступів у найвищому дивізіоні Іспанії, 2003 року гравець повернувся до «Валенсії» і у першому ж після повернення сезоні 2003/04 допоміг команді вибороти титул чемпіона Іспанії. Того ж сезону став у її складі володарем Кубка УЄФА та Суперкубка УЄФА. Загалом за головну команду «Валенсії» відіграв два сезони, стабільним гравцем основного складу так і не ставши.

Влітку 2005 року уклав шестирічний контракт з клубом «Реал Бетіс», ще одним представником Ла-Ліги. Спочатку був серед основних гравців у новій команді, але згодом деделі частіше програвав конкурненцію за місце на полі. По ходу сезону 2008/09, за результатами якого «Бетіс» вибув до Сегунди, лише дев'ять разів виходив на поле у його складі в іграх чемпіонату.

У серпні 2009 року перебрався до друголігового «Леванте», якому в першому ж сезоні допоміг заробити підвищення в класі і за який відіграв сезон 2011/12 у Ла-Лізі.

Влітку 2011 року 30-річний на той час гравець уперше попрямував за кордон, уклавши контракт із «Динамо» (Тбілісі). У новій команді відразу ж став основною ударною силою в нападі. В сезонах 2012/13 і 2013/14 допомогав «динамівцям» ставати чемпіонами Грузії, в обох випадках стаючи, відповідно із 22 та 19 забитими голами, найкращим бомбардиром першості країни. В тих же сезонах ставав одночасно й володарем Кубка Грузії.

Завершував ігрову кар'єру виступами за «Хімнастік» у третьому і другому дивізіонах протягом 2014—2016 років.

Виступи за збірні

1997 року дебютував у складі юнацької збірної Іспанії (U-17), загалом на юнацькому рівні взяв участь у 9 іграх, відзначившись 3 забитими голами.

2004 року залучався до складу молодіжної збірної Іспанії. На молодіжному рівні зіграв у 8 офіційних матчах, забив 2 голи.

Кар'єра тренера

Завершивши виступи на полі, залишився у структурі «Хімнастіка» (Таррагона) як помічник головного тренера. Згодом на аналогічній посаді працював і в команді «Побла Мафумет».

2019 року повернувся до Грузії, де провів чи не найяскравіший період своєї ігрової кар'єри. Став асистентом Заура Сванадзе у тренерському штабі «Динамо» (Тбілісі), який залишив наприкінці року. У серпні насутпного, 2020 року повернувся до «Динамо» вже як головний тренер. Привів команду до перемоги у першості Грузії 2020 року.

У грудні 2020 року був призначений головним тренером англійського друголігового «Вотфорда». Під його керівництвом команда у березні 2021 року видала серію із п'яти перемог поспіль, що принесло Хіско звання найкращого тренера місяця в Чемпіоншипі. А за результатами сезону 2020/21 команда повернула собі місце в елітному англійському дивізіоні. Утім у Прем'єр-лізі іспанець пропрацював недовго — вже у жовтні 2021 року його було звільнено.

Пропозиція наступної роботи надійшла з батьківщини — вже за декілька тижнів після звільнення з «Вотфорда» Хіско очолив команду «Уеска». Пропроцював там до завершення сезону 2021/22, який команда завершила у середині турнірної таблиці Сегунди, після чого її залишив, поступившись місцем Хосе Анхелю Сіганді.

Титули і досягнення

Як гравця Володар Кубка УЄФА (1): «Валенсія»: 2003-2004 Володар Суперкубка УЄФА (1): «Валенсія»: 2004 Чемпіон Іспанії (1): «Валенсія»: 2003-2004 Чемпіон Грузії (2): «Динамо» (Тбілісі): 2012-2013, 2013-2014 Володар Кубка Грузії (2): «Динамо» (Тбілісі): 2012-2013, 2013-2014

Особисті Найкращий бомбардир чемпіонату Грузії (2): 2012-2013 (22 голи), 2013-2014 (19 голів) Як тренера Чемпіон Грузії (1): «Динамо» (Тбілісі): 2020

Посилання

• Хіско Муньйос на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
• Хіско Муньйос на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Хіско Муньйос на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Хіско Муньйос на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
• Хіско Муньйос на сайті BDFutbol.com (англ.)