Координаці́йна хі́мія — розділ хімії, в якому вивчаються хімічні сполуки, що складаються з центрального атома (або іона) і пов'язаних з ним молекул або іонів—лігандів.
Історія
Координаційна хімія (хімія комплексних сполук) тривалий час вважалася одним з розділів неорганічної хімії; пояснювалося це тим, що більшість відомих раніше координаційних сполук містила як ліганди, як правило, типові неорганічні молекули та іони — аміак, воду, нітро-, роданогруппу тощо. Експериментальні дослідження неорганічних комплексних сполук були розпочаті за кілька десятиліть до того, як стала бурхливо розвиватися органічна хімія. Після створення А. Вернером координаційної теорії хімія комплексних сполук стала поступово, протягом десятиліть, перетворюватися на самостійний розділ хімічної науки. Її успішний розвиток пов'язаний з іменами Трасера, Цейзе, Йергенсена, Грема, Клауса, Бломстранда, школи А. Вернера, а в двадцятому столітті — Л. А. Чугаєва, І. І. Черняєва, А. А. Грінберга, Чатти, Найхольма, Фішера, Бьеррума і багатьох інших вчених різних країн. У наші дні координаційна хімія — інтенсивно розвивається в різних напрямках наука, тісно переплітається з іншими областями хімії.
Властивості комплексних сполук
Комплекс може бути нейтральним, мати позитивний заряд (катіонний комплекс) або негативний (аніонний комплекс). Центральний атом зазвичай є акцептором, а ліганди — донори електронів. При утворенні комплексу між центральним атомом і лігандами виникає координаційна (донорно-акцепторні) зв'язку, в яких один або кілька атомів утворюють більше число зв'язків, ніж допускає вища формальна валентність цих атомів. Розрізняють двухцентрових і багатоцентрові координаційні зв'язки.
Див. також
Література
- Берсукер І. Б. Електронна будова і властивості координаційних сполук — 3-є вид. — Л.: Хімія, 1986.
- Кисельов Ю. М., Добриніна Н. А. Хімія координаційних сполук — М.: Академія, 2007. — 352 с.
- Скорик Н. А., Кумок В. Н. Хімія координаційних сполук — М.: Вища школа, 1975. — 208 с.
- Скопенко В. В., Цівадзе А. Ю., Савранський Л. І., Гарновскій А. Д. Координаційна хімія — М.: ІКЦ Академкнига, 2007.
- Костроміна Н. А., Кумок В. Н., Скорик Н. А. Хімія координаційних сполук — М.: Вища школа, 1990.
- Кукушкін Ю. М. Хімія координаційних сполук — М.: Вища школа, 2001.
Посилання
- Координаційна хімія [ 21 квітня 2016 у Wayback Machine.] //ЕСУ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinaci jna hi miya rozdil himiyi v yakomu vivchayutsya himichni spoluki sho skladayutsya z centralnogo atoma abo iona i pov yazanih z nim molekul abo ioniv ligandiv IstoriyaKoordinacijna himiya himiya kompleksnih spoluk trivalij chas vvazhalasya odnim z rozdiliv neorganichnoyi himiyi poyasnyuvalosya ce tim sho bilshist vidomih ranishe koordinacijnih spoluk mistila yak ligandi yak pravilo tipovi neorganichni molekuli ta ioni amiak vodu nitro rodanogruppu tosho Eksperimentalni doslidzhennya neorganichnih kompleksnih spoluk buli rozpochati za kilka desyatilit do togo yak stala burhlivo rozvivatisya organichna himiya Pislya stvorennya A Vernerom koordinacijnoyi teoriyi himiya kompleksnih spoluk stala postupovo protyagom desyatilit peretvoryuvatisya na samostijnij rozdil himichnoyi nauki Yiyi uspishnij rozvitok pov yazanij z imenami Trasera Cejze Jergensena Grema Klausa Blomstranda shkoli A Vernera a v dvadcyatomu stolitti L A Chugayeva I I Chernyayeva A A Grinberga Chatti Najholma Fishera Berruma i bagatoh inshih vchenih riznih krayin U nashi dni koordinacijna himiya intensivno rozvivayetsya v riznih napryamkah nauka tisno pereplitayetsya z inshimi oblastyami himiyi Vlastivosti kompleksnih spolukKompleks mozhe buti nejtralnim mati pozitivnij zaryad kationnij kompleks abo negativnij anionnij kompleks Centralnij atom zazvichaj ye akceptorom a ligandi donori elektroniv Pri utvorenni kompleksu mizh centralnim atomom i ligandami vinikaye koordinacijna donorno akceptorni zv yazku v yakih odin abo kilka atomiv utvoryuyut bilshe chislo zv yazkiv nizh dopuskaye visha formalna valentnist cih atomiv Rozriznyayut dvuhcentrovih i bagatocentrovi koordinacijni zv yazki Div takozhKoordinacijna teoriya Vernera Koordinacijna sfera Koordinacijni spolukiLiteraturaBersuker I B Elektronna budova i vlastivosti koordinacijnih spoluk 3 ye vid L Himiya 1986 Kiselov Yu M Dobrinina N A Himiya koordinacijnih spoluk M Akademiya 2007 352 s Skorik N A Kumok V N Himiya koordinacijnih spoluk M Visha shkola 1975 208 s Skopenko V V Civadze A Yu Savranskij L I Garnovskij A D Koordinacijna himiya M IKC Akademkniga 2007 Kostromina N A Kumok V N Skorik N A Himiya koordinacijnih spoluk M Visha shkola 1990 Kukushkin Yu M Himiya koordinacijnih spoluk M Visha shkola 2001 PosilannyaKoordinacijna himiya 21 kvitnya 2016 u Wayback Machine ESU