Хусейн Амір-Абдуллахіан

Хусейн Амір-Абдуллахіан (перс. حسین امیرعبداللهیان‎; 23 квітня 1964, Дамган, Семнан, Іран — 19 травня 2024, , Східний Азербайджан, Іран) — іранський політик і дипломат. Міністр закордонних справ Ірану (25 серпня 2021—19 травня 2024). З 2011 по 2016 роки був заступником міністра закордонних справ Ірану, відповідаючи за відносини з арабськими та африканськими країнами.

Хусейн Амір-Абдуллахіан
перс. حسین امیرعبداللهیان‎
Хусейн Амір-Абдуллахіан Хусейн Амір-Абдуллахіан в 2023 році
Міністр закордонних справ Ірану
25 серпня 2021 — 19 травня 2024
Президент	Ібрагім Раїсі
Попередник	Мохаммад Джавад Заріф
Наступник	(в. о.)
Посол Ірану в Бахрейні
21 серпня 2007 — 4 листопада 2010
Президент	Махмуд Ахмадінежад
Попередник	Мохаммад Фаразманд
Наступник	Мехді Агаджафарі
Народився	23 квітня 1964(1964-04-23) Дамган, Імперська Держава Іран
Помер	19 травня 2024(2024-05-19)^[1](60 років) ^d, Східний Азербайджан
Похований	^d
Відомий як	політик, дипломат
Країна	Імперська Держава Іран і Іран
Alma mater	Тегеранський університет, ^d^[2] і ^d^[3]
Релігія	іслам
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Був спеціальним помічником з міжнародних справ спікера парламенту Ірану, очолював напрям міжнародних відносин в Ісламській консультативній раді від часів головування Алі Ларіджані до головування , був генеральним секретарем постійного секретаріату Міжнародної конференції на підтримку палестинської інтифади.

Був призначений заступником міністра закордонних справ , залишався на цій посаді протягом перших трьох років каденції наступника Мохаммада Джавада Заріфа.

Професор школи міжнародних відносин при Міністерстві закордонних справ Ірану.

Після негласної відставки Заріфа з посади міністра, Амір-Абдуллахіан згадувався деякими ЗМІ, як потенційний кандидат на посаду, відмічаючи його наближеність до тодішнього спікера іранського парламенту Алі Ларіджані.

19 травня 2024 року вертоліт, в якому серед інших перебували Амір-Абдуллахіан та президент Ірану Ібрагім Раїсі розбився поблизу азербайджано-іранського кордону. Всі пасажири загинули.

Ранні роки та освіта

Народився 23 квітня 1964 року в Дамгані. У 6-7 річному віці втратив батька. У 1994 році одружився, в подружжя народились син та дочка. Здобув ступінь бакалавра з дипломатичних відносин, ступінь магістра з міжнародних відносин та ступінь доктора філософії з міжнародних відносин Тегеранського університету.

Політична робота

Прихильник так званого Фронту опору, пов'язаного з Хезболлою в Лівані, Сирії та інших течій, пов'язаних з Іраном, що конфліктують з Ізраїлем.

Був членом Комітету з політики та безпеки ядерних переговорів за президентства Мохаммада Хатамі. Став першим іранським чиновником, якого запросили до Лондона для регіональних переговорів після відновлення лондонського посольства в Тегерані під час першого терміну Хассана Рухані, а також для зустрічі з тодішнім міністром закордонних справ Великої Британії Філіпом Геммондом. Також проводив докладні регіональні переговори з Федерікою Могеріні і детальні зустрічі з Генеральним секретарем ООН Пан Гімуном і лідером Хезболли в Лівані Хасаном Насралла.

Переговори з США

Був головою іранської переговорної групи на тристоронній зустрічі Іран-Ірак-США в Багдаді в 2007 році. Зустріч була проведена на прохання американців, які називали ситуацію в Іраку небезпечною. Переговори провалилися після трьох безрезультатних сесій. Пізніше Амір-Абдоллахіан сказав, що американці пішли зі сцени, коли почули голос логіки, але не мали логічних відповідей. Стосовно початку переговорів, за його словами, США вважали, що вони визначимуть порядок денний, але Іран не дозволив їм це зробити, і тоді було вирішено, що порядок денний має бути встановлений за згодою сторін.

Спілкування з Касемом Сулеймані

Мав тісні стосунки з Касемом Сулеймані, це було пов'язано з двадцятьма роками роботи в Міністерстві закордонних справ Ірану, особливо в напрямі відносин з арабськими та африканськими країнами. Коли Сулеймані став командувачем сил «Кудс», Амір-Абдуллахіан працював в міністерстві експертом з питань Іраку. Під час вторгнення США до Іраку у 2003 році, після повалення уряду Саддама Хусейна, очолив Іракський напрям у Державному департаменті Ірану.

Пізніше під час зустрічі з європейськими делегаціями та офіційними особами сказав, що вони повинні подякувати Ірану та особисто Сулеймані за внесок, який він зробив у світовий мир і безпеку. За словами Амір-Абдуллахіана, без Сулеймані основні країни регіону розпалися б.

Кар'єра

• Заступник міністра закордонних справ у напрямку відносин з арабськими і африканськими країнами
• Спеціальний помічник з міжнародних справ спікера парламенту Ірану
• Генеральний директор з міжнародних справ Ісламської консультативної ради
• Генеральний секретар Постійного секретаріату Міжнародної конференції на підтримку палестинської інтифади
• Керуючий директор Palestine Strategic Dialogue Quarterly
• Посол Ірану в Бахрейні
• Заступник генерального директора з питань країн Перської затоки Міністерства закордонних справ
• Член ради засновників Центру західноазійських досліджень
• Запрошений професор факультету світових досліджень Тегеранського університету
• Запрошений професор факультету міжнародних відносин Міністерства закордонних справ Ірану

Міністр закордонних справ

Абдуллахіан і міністр закордонних справ Саудівської Аравії після підписання спільної заяви про відновлення дипломатичних відносин, на задньому плані міністр закордонних справ Китаю Цінь Ґан, 6 квітня 2023 року

З 2021 року в Іраку відбулося п'ять раундів прямих переговорів між Саудівською Аравією та Іраном, які ще в 2016 році розірвали дипломатичні відносини. Шостий раунд переговорів на міністерському рівні застопорився, але після зустрічі в Аммані, Йорданія у грудні 2022 року Абдуллахіан і міністр закордонних справ Саудівської Аравії дали сигнал, що обидві країни будуть «відкриті до ширшого діалогу». У січні 2023 року Фейсал, виступаючи на панелі Всесвітнього економічного форуму в Давосі, повторив, що «Ер-Ріяд намагається знайти діалог з Іраном». Дві країни оголосили про відновлення дипломатичних відносин 10 березня 2023 року після угоди, укладеної за посередництва Китаю. Цю подію було сприйнято як поштовх до пом'якшення конфлікту між Іраном і Саудівською Аравією, що стабілізує ситуації в регіоні.

Під час зустрічі з дипломатом ООН 14 жовтня 2023 року Абдуллахіан попередив, що Іран може втрутитися у війну між Ізраїлем та Хамасом, якщо Ізраїль почне наземне вторгнення в Газу.

15 жовтня 2023 року Абдуллахіан зустрівся з лідером Хамас Ісмаїлом Ганією в Досі, Катар.

Смерть

19 травня 2024 року вертоліт з Аміром-Абдуллахіаном і президентом Ірану Ібрагімом Раїсі на борту зазнав аварії поблизу азербайджано-іранського кордону. Всі пасажири загинули.

Примітки

1. — aljazeera.com, 2024.
   d:Track:Q4727585
2. Iran’s new face to the world—Hossein Amir-Abdollahian—is no Zarif — Atlantic Council, 2021.
   d:Track:Q756373
3. https://www.atlanticcouncil.org/blogs/iransource/irans-new-face-to-the-world-hossein-amir-abdollahian-is-no-zarif/
4. امیرعبداللهیان مدیرکل بین الملل مجلس و شیخ الاسلام مشاور ظریف شدند. www.iscanews.ir (перс.). 24 липня 2016. оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 26 жовтня 2023.
5. "Palestinian Strategic Discourse Quarterly". www.irna.ir. оригіналу за 18 червня 2022. Процитовано 26 жовтня 2023.
6. Unity is the secret behind the Resistance’s victories: Amir-Abdollahian. Tehran Times (англ.). 28 травня 2021. оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 26 жовтня 2023.
7. Introduction to the biography of Dr. Hossein Amirabdollahian. оригіналу за 16 липня 2014.
8. Amir-Abdollahian: The Soft Face of Iran’s Hard Power. Middle East Institute (англ.). оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 26 жовтня 2023.
9. Helicopter carrying Iran's president suffers a 'hard landing,' state TV says without further details. AP News (англ.). 19 травня 2024. оригіналу за 19 травня 2024. Процитовано 19 травня 2024.
10. Президент Ірану Раїсі загинув у авіакатастрофі. 24 Канал (укр.). 20 травня 2024. оригіналу за 20 травня 2024. Процитовано 20 травня 2024.
11. Hacktivists Target Iran's Foreign Ministry, Leak Trove Of Data. Iran International (англ.). 7 May 2023. оригіналу за 30 May 2023. Процитовано 30 May 2023.
12. Amir-Abdollahian: The Soft Face of Iran's Hard Power. Middle East Institute. оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 19 травня 2024.
13. Why in Syria the word of the last option Is?. 13 September 2013. оригіналу за 24 January 2021. Процитовано 11 August 2021.
14. Dagres, Holly (23 June 2021). What will Raisi's cabinet look like? Hardline and full of war vets. Atlantic Council. оригіналу за 11 August 2021. Процитовано 19 May 2024.
15. Gravitas: Hossein Amir-Abdollahian appointed as Iran's Foreign Minister. WION. 11 August 2021. оригіналу за 14 August 2021. Процитовано 12 August 2021.
16. The United States has asked Iran for help in overcoming the dangerous situation in Iraq. 6 August 2007. оригіналу за 12 August 2021. Процитовано 12 August 2021.
17. ناگفته‌هایی در مورد سپهبد شهید سلیمانی از زبان حسین امیرعبداللهیان. پایگاه خبری جماران (jamaran.news) (Persian) . 15 жовтня 2023. оригіналу за 10 August 2021. Процитовано 12 August 2021.
18. Amirabdollahian became the international director-general of the parliament and Shaykh al-Islam became Zarif's advisor. 24 July 2016. оригіналу за 10 August 2021. Процитовано 10 August 2021.
19. . Архів оригіналу за 4 August 2021. Процитовано 14 August 2021.
20. Motamedi, Maziar (21 December 2022). Saudi Arabia wants dialogue after Jordan meeting: Iran minister. Al Jazeera. оригіналу за 9 May 2023. Процитовано 11 July 2023.
21. «Davos 2023: Saudi FM says Riyadh trying to find path to dialogue with Iran» [ 30 May 2023 у Wayback Machine.] Reuters. 17 January 2023.
22. Gans, Jared (11 березня 2023). Five things to know about the Iran-Saudi deal brokered by China. (амер.). оригіналу за 21 May 2023. Процитовано 11 July 2023.
23. Bishara, Marwan (12 March 2023). The Saudi-Iran détente and its regional implications. Al Jazeera. оригіналу за 23 May 2023. Процитовано 14 March 2023.
24. . . 16 October 2023. Архів оригіналу за 17 October 2023.
25. Iranian Foreign Minister meets with Palestinian Hamas' leader in Doha. Reuters. 15 October 2023. оригіналу за 16 November 2023. Процитовано 17 January 2024.