Хуньчунь (спрощ.: 珲春; піньїнь: Húnchūn; кор. 훈춘) — міський повіт у Яньбянь-Корейській автономній префектурі провінції Цзілінь (КНР), розташований на правому березі річки біля кордону з Приморським краєм (Росія) та КНДР.
Хуньчунь спр. китайська: 珲春市 (14 червня 1988) кор. 훈춘시 | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
42°52′04″ пн. ш. 130°21′30″ сх. д. / 42.867880000027774656° пн. ш. 130.35845000002777283° сх. д.Координати: 42°52′04″ пн. ш. 130°21′30″ сх. д. / 42.867880000027774656° пн. ш. 130.35845000002777283° сх. д. | ||||
Країна | Китай | |||
Регіон | Цзілінь | |||
Поділ | | |||
Площа | 5141,29 км² | |||
Населення | 225 454 осіб (2010) | |||
Висота НРМ | 41 м | |||
Міста-побратими | Сакай-Мінато, Чеджу (17 жовтня 2007)[1], Хітачі-Ота | |||
Часовий пояс | ||||
GeoNames | 2036653 | |||
OSM | r2761936 ·R | |||
Поштові індекси | 133300 | |||
Міська влада | ||||
Мапа | ||||
Хуньчунь Хуньчунь (Китайська Народна Республіка) | ||||
Хуньчунь Хуньчунь (Цзілінь) | ||||
| ||||
| ||||
Хуньчунь у Вікісховищі |
Історія
1889 року було створено Хуньчуньську управу. Адміністративний центр управи було огороджено високою глиняною зубчастою стіною завтовшки 6,4 метра, с барбетами, бійницями та глибоким ровом, оскільки слугував ставкою військового губернатора (фудутуна). Біля міста було розбито укріплений табір.
Під час боксерського повстання, попри гарне озброєння й численний гарнізон, Хуньчунь у серпні 1900 року захопили російські війська під командуванням генерала .
На початку XX століття місто вело торгівлю з Приамурським краєм і Кореєю. Хуньчунь був центром найму китайських кулі (робітників) на промисли: трепанговий і морської капусти.
1902 року Хуньчуньську управу було об'єднано з Яньцзіським комісаріатом, а 1910 року було створено окремий Хуньчуньський комісаріат. Після Синьхайської революції в країні було проведено адміністративну реформу, й 1913 року Хуньчуньський комісаріат було переформовано на повіт Хуньчунь.
В серпні 1945 року Хуньчунь було звільнено від японської окупації. Після завершення Другої світової війни уряд Китаю здійснив адміністративно-територіальний переділ Північного Сходу, й повіт Хуньчунь увійшов до складу провінції Гірин. Під час громадянської війни Хуньчунь опинився на території, яку контролювали китайські комуністи, та став одним з основних центрів виробництва зброї на північному сході Китаю.
1952 року було створено Яньбянь-Корейський автономний район (від 1955 — Яньбянь-Корейська автономна префектура), і повіт Хуньчунь увійшов до його складу. 1988 року повіт Хуньчунь було переформовано на міський повіт.
Населення
Населення міста зросло з 5 тисяч осіб наприкінці XIX століття до 280 тисяч відповідно до перепису 2010 року. Етнічний склад населення міста здавна має змішаний характер. Корейці складають близько половини населення міста (47,9 %), численною є етнічна група китайців (42,8 % населення). Окрім них у місті зберігається й 20-тисячна маньчжурська громада (9,3 %), що є автохтонним населенням тих місць до початку масової китайсько-корейської міграції кінця XIX століття. Як офіційні використовуються китайська та корейська мови.
Адміністративний поділ
Міський повіт поділяється на 4 вуличні комітети, 4 селища, 3 волості, 2 національні волості й 1 прикордонну економічну зону співробітництва.
Економіка
Від початку 1990-их років китайський уряд інвестував значні кошти для перетворення Хуньчуня на регіональний економічний центр. 9 березня 1992 року китайський парламент ухвалив рішення про створення Хуньчуньської прикордонної економічної зони співробітництва. За підтримки Державної ради та провінційного уряду Цзіліню впродовж 1990-их років у Хуньчунь було вкладено понад 4 млрд юанів.
Транспорт
На початку 1990-их років уряд провінції Цзілінь схвалив створення залізничної гілки та автомагістралі до Хуньчуня. Місто було зв'язано мостом із північнокорейським містом . Вперше такий міст було збудовано під час японської окупації 1938 року. 2010 міст було включено до програми модернізації інфраструктури міста Расон, підписаної між урядами КНР і Північної Кореї.
Окрім того, нова залізнична магістраль пов'язала Хуньчунь з Махаліним (станція на гілці — , за 41 км до станції Хасан) почала функціонувати з лютого 2000 року.
Зведено й 2015 року введено в експлуатацію швидкісну пасажирську залізницю від Чанчуня через Гірин на Хуньчунь. Змі змальовують ту залізницю як «найкрасивішу в Маньчжурії» (через ландшафт, яким її прокладено) та як "найшвидший шлях до Владивостока» (4 години потягом від Шеньяна до Хуньчуня, потім 4 години автобусом до Владивостока).
Клімат
Клімат міста є помірним мусонним. Зима холодна та сонячна, з малою кількістю опадів і низькою вологістю повітря. Літо спекотне й дощове, з високою вологістю повітря.
Клімат Хуньчуня (норма 1981—2010) | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 9,2 | 12,4 | 20,3 | 33,6 | 33,4 | 36,9 | 35,6 | 36,2 | 31,3 | 27,3 | 19,3 | 9,9 | 36,9 |
Середній максимум, °C | −5,3 | −0,7 | 5,8 | 14,4 | 19,7 | 22,3 | 25,0 | 26,6 | 22,6 | 15,6 | 4,9 | −3,2 | 12,3 |
Середня температура, °C | −10,8 | −6,8 | −0,3 | 7,4 | 12,9 | 16,9 | 20,5 | 21,8 | 16,3 | 8,7 | −0,8 | −8,2 | 6,5 |
Середній мінімум, °C | −15,7 | −12,4 | −5,9 | 1,4 | 7,5 | 13,0 | 17,4 | 18,2 | 11,1 | 2,9 | −5,4 | −12,6 | 1,6 |
Абсолютний мінімум, °C | −27,7 | −27,9 | −24,1 | −7,3 | −0,8 | 5,6 | 8,9 | 8,7 | −1,7 | −9,2 | −21,2 | −23,4 | −27,9 |
Норма опадів, мм | 9 | 9 | 13 | 40 | 68 | 94 | 140 | 118 | 75 | 35 | 16 | 9 | 626 |
Вологість повітря, % | 53 | 52 | 54 | 60 | 68 | 79 | 84 | 82 | 75 | 63 | 57 | 55 | 65 |
Джерело: |
Примітки
- https://www.jeju.go.kr/jeju/peace/spread/exchange.htm
- . Архів оригіналу за 24 грудня 2013.
- . Архів оригіналу за 24 грудня 2013.
- . Office of the TCDC/ECDC Network in China. Архів оригіналу за 24 квітня 2003.
- . Архів оригіналу за 19 квітня 2010.
- Kawamura, Kazumi. . The Economic Research Institute for Northeast Asia. Архів оригіналу за 6 травня 2014.
- . Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 10 травня 2020.
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2017.
Посилання
- [1] [ 26 січня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hunchun sprosh 珲春 pinyin Hunchun kor 훈춘 miskij povit u Yanbyan Korejskij avtonomnij prefekturi provinciyi Czilin KNR roztashovanij na pravomu berezi richki bilya kordonu z Primorskim krayem Rosiya ta KNDR Hunchun spr kitajska 珲春市 14 chervnya 1988 kor 훈춘시 Osnovni dani42 52 04 pn sh 130 21 30 sh d 42 867880000027774656 pn sh 130 35845000002777283 sh d 42 867880000027774656 130 35845000002777283 Koordinati 42 52 04 pn sh 130 21 30 sh d 42 867880000027774656 pn sh 130 35845000002777283 sh d 42 867880000027774656 130 35845000002777283 Krayina KitajRegion CzilinPodil Q13895388 Q11082249 d Q13895497 d d Q11105179 d d d d d d Q13896005 Q13896054 Plosha 5141 29 km Naselennya 225 454 osib 2010 Visota NRM 41 mMista pobratimi Sakaj Minato Chedzhu 17 zhovtnya 2007 1 Hitachi OtaChasovij poyas UTC 8GeoNames 2036653OSM r2761936 RPoshtovi indeksi 133300 Miska vlada Mapa HunchunHunchun Kitajska Narodna Respublika HunchunHunchun Czilin Hunchun u VikishovishiIstoriya1889 roku bulo stvoreno Hunchunsku upravu Administrativnij centr upravi bulo ogorodzheno visokoyu glinyanoyu zubchastoyu stinoyu zavtovshki 6 4 metra s barbetami bijnicyami ta glibokim rovom oskilki sluguvav stavkoyu vijskovogo gubernatora fudutuna Bilya mista bulo rozbito ukriplenij tabir Pid chas bokserskogo povstannya popri garne ozbroyennya j chislennij garnizon Hunchun u serpni 1900 roku zahopili rosijski vijska pid komanduvannyam generala Na pochatku XX stolittya misto velo torgivlyu z Priamurskim krayem i Koreyeyu Hunchun buv centrom najmu kitajskih kuli robitnikiv na promisli trepangovij i morskoyi kapusti 1902 roku Hunchunsku upravu bulo ob yednano z Yancziskim komisariatom a 1910 roku bulo stvoreno okremij Hunchunskij komisariat Pislya Sinhajskoyi revolyuciyi v krayini bulo provedeno administrativnu reformu j 1913 roku Hunchunskij komisariat bulo pereformovano na povit Hunchun V serpni 1945 roku Hunchun bulo zvilneno vid yaponskoyi okupaciyi Pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni uryad Kitayu zdijsniv administrativno teritorialnij peredil Pivnichnogo Shodu j povit Hunchun uvijshov do skladu provinciyi Girin Pid chas gromadyanskoyi vijni Hunchun opinivsya na teritoriyi yaku kontrolyuvali kitajski komunisti ta stav odnim z osnovnih centriv virobnictva zbroyi na pivnichnomu shodi Kitayu 1952 roku bulo stvoreno Yanbyan Korejskij avtonomnij rajon vid 1955 Yanbyan Korejska avtonomna prefektura i povit Hunchun uvijshov do jogo skladu 1988 roku povit Hunchun bulo pereformovano na miskij povit NaselennyaNaselennya mista zroslo z 5 tisyach osib naprikinci XIX stolittya do 280 tisyach vidpovidno do perepisu 2010 roku Etnichnij sklad naselennya mista zdavna maye zmishanij harakter Korejci skladayut blizko polovini naselennya mista 47 9 chislennoyu ye etnichna grupa kitajciv 42 8 naselennya Okrim nih u misti zberigayetsya j 20 tisyachna manchzhurska gromada 9 3 sho ye avtohtonnim naselennyam tih misc do pochatku masovoyi kitajsko korejskoyi migraciyi kincya XIX stolittya Yak oficijni vikoristovuyutsya kitajska ta korejska movi Administrativnij podilMiskij povit podilyayetsya na 4 vulichni komiteti 4 selisha 3 volosti 2 nacionalni volosti j 1 prikordonnu ekonomichnu zonu spivrobitnictva EkonomikaVid pochatku 1990 ih rokiv kitajskij uryad investuvav znachni koshti dlya peretvorennya Hunchunya na regionalnij ekonomichnij centr 9 bereznya 1992 roku kitajskij parlament uhvaliv rishennya pro stvorennya Hunchunskoyi prikordonnoyi ekonomichnoyi zoni spivrobitnictva Za pidtrimki Derzhavnoyi radi ta provincijnogo uryadu Czilinyu vprodovzh 1990 ih rokiv u Hunchun bulo vkladeno ponad 4 mlrd yuaniv TransportAvtovokzal Hunchunya Na pochatku 1990 ih rokiv uryad provinciyi Czilin shvaliv stvorennya zaliznichnoyi gilki ta avtomagistrali do Hunchunya Misto bulo zv yazano mostom iz pivnichnokorejskim mistom Vpershe takij mist bulo zbudovano pid chas yaponskoyi okupaciyi 1938 roku 2010 mist bulo vklyucheno do programi modernizaciyi infrastrukturi mista Rason pidpisanoyi mizh uryadami KNR i Pivnichnoyi Koreyi Vidilena shvidkisna zaliznicya Chanchun Girin Hunchun Okrim togo nova zaliznichna magistral pov yazala Hunchun z Mahalinim stanciya na gilci za 41 km do stanciyi Hasan pochala funkcionuvati z lyutogo 2000 roku Zvedeno j 2015 roku vvedeno v ekspluataciyu shvidkisnu pasazhirsku zaliznicyu vid Chanchunya cherez Girin na Hunchun Zmi zmalovuyut tu zaliznicyu yak najkrasivishu v Manchzhuriyi cherez landshaft yakim yiyi prokladeno ta yak najshvidshij shlyah do Vladivostoka 4 godini potyagom vid Shenyana do Hunchunya potim 4 godini avtobusom do Vladivostoka KlimatKlimat mista ye pomirnim musonnim Zima holodna ta sonyachna z maloyu kilkistyu opadiv i nizkoyu vologistyu povitrya Lito spekotne j doshove z visokoyu vologistyu povitrya Klimat Hunchunya norma 1981 2010 Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 9 2 12 4 20 3 33 6 33 4 36 9 35 6 36 2 31 3 27 3 19 3 9 9 36 9 Serednij maksimum C 5 3 0 7 5 8 14 4 19 7 22 3 25 0 26 6 22 6 15 6 4 9 3 2 12 3 Serednya temperatura C 10 8 6 8 0 3 7 4 12 9 16 9 20 5 21 8 16 3 8 7 0 8 8 2 6 5 Serednij minimum C 15 7 12 4 5 9 1 4 7 5 13 0 17 4 18 2 11 1 2 9 5 4 12 6 1 6 Absolyutnij minimum C 27 7 27 9 24 1 7 3 0 8 5 6 8 9 8 7 1 7 9 2 21 2 23 4 27 9 Norma opadiv mm 9 9 13 40 68 94 140 118 75 35 16 9 626 Vologist povitrya 53 52 54 60 68 79 84 82 75 63 57 55 65 Dzherelo Primitkihttps www jeju go kr jeju peace spread exchange htm Arhiv originalu za 24 grudnya 2013 Arhiv originalu za 24 grudnya 2013 Office of the TCDC ECDC Network in China Arhiv originalu za 24 kvitnya 2003 Arhiv originalu za 19 kvitnya 2010 Kawamura Kazumi The Economic Research Institute for Northeast Asia Arhiv originalu za 6 travnya 2014 Arhiv originalu za 29 chervnya 2015 Procitovano 10 travnya 2020 Arhiv originalu za 23 veresnya 2017 Posilannya 1 26 sichnya 2020 u Wayback Machine