Олександр Володимирович Храпаченко 18 вересня 1987 Рівне 20 лютого 2014 Київ активіст Євромайдану Театральний режисер по

Олександр Володимирович Храпаченко (18 вересня 1987, Рівне — 20 лютого 2014, Київ) — активіст Євромайдану. Театральний режисер-початківець. Убитий пострілом снайпера на вулиці Інститутській у Києві. Герой Небесної Сотні. Герой України. Почесний громадянин міста Рівного.

Олександр Храпаченко

Олександр Храпаченко

Народився

18 вересня 1987
Рівне, Українська РСР

Помер

20 лютого 2014 (26 років)
Київ, Україна
·смертельне кульове поранення

Поховання

Рівне

Громадянство

Україна

Національність

українець

Місце проживання

м. Рівне

Діяльність

театральний режисер

Відомий завдяки

з Небесної сотні

Конфесія

християнин

Нагороди

Медаль «За жертовність і любов до України»

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Закінчив школу № 19, м. Рівного. Навчався в Рівненському гуманітарному університеті на кафедрі театральної режисури. Олександр був життєрадісним, енергійним і повним ентузіазму чоловіком. Він захоплювався туризмом, полюбляв мандрівки, займався скелелазінням.

У 2004 році вступив до Рівненського гуманітарного університету на художньо-педагогічний факультет, кафедру театральної режисури, спеціальність — режисер драматичного театру. У 2010 році закінчив РДГУ з освітнім рівнем — бакалавр.

Під час навчання у ВУЗі Олександр був найяскравішим студентом усього факультету. В силу своєї неординарності, відкритості та своїм творчим здібностям його знали всі. Під час навчання грав в багатьох режисерських роботах студентів. Його запрошували і старші курси до себе виконати ту чи іншу роль в постановці. Разом із акторським талантом Олександр був щедро наділеним режисерськими здібностями. Зробив не одну театральну постановку. Його етюди на першому курсі вражали усіх викладачів своїм виконанням та видумкою. Режисерські роботи Олександра: А. П. Чехов «Ведмідь», С. Мрожек «Стриптиз»; акторські роботи: А. Салинський «Сьогодні я стану жінкою», О. Слаповський «Від червоного щура до зеленої зірки», Софокл «Ісмена». та ін..

Олександр також знявся в одному фільмі — «Воскресіння». Фільм був знятий Рівненським телеканалом РТБ, в якому Саша виконав роль солдата, який повернувся з війни додому.

При кафедрі театральної режисури діяв театр вільної пластики «Яблуко», Олександр був провідним актором-солістом цього театру. Завдяки природній пластиці тіла та роботі над собою він вміло володів своїм тілом на сцені та виконував трюки. Театр вільної пластики діяв від молодіжної організації УМСА (одна з найбільших молодіжних організацій в світі, заснована в 1844 році Джорджем Вільямсом). Найвідоміша робота театру вільної пластики — вистава «Як тебе звуть?» Вистава тривалість в 30 хв. англійською мовою з текстом в записі, яка була зроблена в підтримку боротьби зі СНІДом. Олександр виконував там головну роль.

Також був скаут-рейнджером (тобто скаутом, який проходить школу виживання та лідерства, долає фізичні та психологічні навантаження і має лідерські якості). З кожної школи з 30-40 чоловік тільки 7-8 ставало рейнджерами. Крім того, він був скіфом — брав участь у військовому рятувальному підрозділі. Одного разу Олександр під час походу врятував життя чоловікові.

Окрім театру та гір захоплювався рок-музикою. Олександр мав наречену, з якою 7 років був в стосунках. Це Катерина Самчук, на літо 2014 року планувалось весілля.

Обставини вбивства

Пам'ятний знак Олександрові Храпаченку на алеї Героїв Небесної сотні (ву. Інститутська, Київ)

Загинув від кулі снайпера, що потрапила у ключицю, пройшла легені та застрягла у печінці. Убитий близько 11:00, смерть настала миттєво.

За повідомленням Володимира Пастушка (члена сотні «Волинська Січ», до якої також належав Олександр Храпаченко), його було вбито пострілом з готелю «Україна», на останній барикаді по Інститутській вулиці. З цієї ж сотні всього загинуло шість чоловік та десять було поранено.

В одному з інтерв'ю Володимир Пастушок написав: «Ми із ним були найкращими друзями. Зараз багато невідомих осіб розповідають про те, що вони теж із ним були постійно на Євромайдані (зараз багато „майданівців“ познаходилось). А тоді до нашої рівненської компанії входили: я, Храпаченко, Едуард Гриневич, Іван Городнюк („Месник“), Євгеній Перев'язко („Шаула“). Саша загинув у бою. Він був на барикаді за Жовтневим, нам з Шаулою довелося побігти униз по їжу, бо зранку нічого не їли, а сили нам були дуже потрібні, адже із хвилини на хвилину міг розпочатися наступ „Беркута“. Коли я повернувся, то він був уже на першій барикаді зверху, керуючи захистом. Я чомусь тоді відчував, що уб'ють мене, а не його, і ходив там на повен зріст. Він, побачивши це, гукнув: „Пісне! Пісне! Заляж, не геройствуй!“. І це були останні його слова, після цього я впав, а далі почув постріл, і… все. Що відбувалося потім, не дуже добре пам'ятаю, бо плакав, кричав, словом, істерика…»

Похований 23 лютого 2014 року у Рівному на цвинтарі «Новий» поряд з іншими загиблими героями Небесної сотні.

За суспільним визнанням належить до «Небесної сотні».

Вшанування пам'яті

У жовтні 2014 року на фасаді будинку, де проживав Олександр Храпаченко, була встановлена меморіальна дошка на його честь.
У грудні 2014 року у 19-й рівненскій школі, де навчався Олександр Храпаченко, встановлено меморіальну дошку на його честь.
У річницю загибелі, 20 лютого 2015 року, на стіні головного корпусу, рідного ВНЗ Олександра, Рівненського державного гуманітарного університету, відкрито пам'ятну дошку.
У 2016 році про Олександра Храпаченка було знято документальний фільм (режисер Е. Графф)
3 листопада 2021 року започатковано Міську молодіжну премію імені Олекспндра Храпаченка в галузі театрального мистецтва

Нагороди

Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності
Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно)
звання Почесний громадянин міста Рівного та відзнака "За заслуги перед містом" І ступеня (3 червня 2014, посмертно)

Див. також

Список загиблих учасників Євромайдану

Примітки

http://4vlada.com/rivne/33492
. Рівне Вечірнє. 12 грудня 2014. Архів оригіналу за 20 лютого 2015. Процитовано 20 лютого 2015.
. Рівне Вечірнє. 20 лютого 2015. Архів оригіналу за 20 лютого 2015. Процитовано 20 лютого 2015.
Цимбалюк Є. У фільмі про крила, розпростерті над Майданом, – доля Героя України Олександра Храпаченка / Є. Цимбалюк // Вільне слово. – 2016. – 18 лют. – С. 3 ; Голос України. – 2016. – 20 лют. – С. 9.
РівнеОнлайн (3 листопада 2021). У Рівному започатковують Міську молодіжну премію імені Олександра Храпаченка. Новини Рівного — Рівне Online! (укр.). Процитовано 2 лютого 2023.
Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»
Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні [Архівовано 6 липня 2015 у Archive.is] // ТСН, 5 липня 2015
Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Рівного» та відзнак «За заслуги перед містом» : рішення Рівненської міської ради №4074 від 3.06.2014 р. // Сім днів. – 2014. – 12 черв. – С. 14.

Посилання

№ 26.
Список загиблих в Києві [ 2 березня 2014 у Wayback Machine.]
Список убитых режимом Януковича [ 1 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
Інтерв'ю з друзями Олександра Храпаченка [ 14 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
Памяти Саши Храпаченко посвящается [ 20 березня 2014 у Wayback Machine.]
(ВІДЕО)
Олександр Храпаченко загинув останнім на останній барикаді
Зустріч тіла Олександра Храпаченка. [ 16 листопада 2015 у Wayback Machine.]
Останній путь Героїв майдану [ 18 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
«Саша Х., Крила на Майдані»

[1] ttp://4vlada.com/rivne/33492

[2] . Рівне Вечірнє. 12 грудня 2014. Архів оригіналу за 20 лютого 2015. Процитовано 20 лютого 2015.

[3] . Рівне Вечірнє. 20 лютого 2015. Архів оригіналу за 20 лютого 2015. Процитовано 20 лютого 2015.

[4] Цимбалюк Є. У фільмі про крила, розпростерті над Майданом, – доля Героя України Олександра Храпаченка / Є. Цимбалюк // Вільне слово. – 2016. – 18 лют. – С. 3 ; Голос України. – 2016. – 20 лют. – С. 9.

[5] РівнеОнлайн (3 листопада 2021). У Рівному започатковують Міську молодіжну премію імені Олександра Храпаченка. Новини Рівного — Рівне Online! (укр.). Процитовано 2 лютого 2023.

[6] Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»

[7] Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні [Архівовано 6 липня 2015 у Archive.is] // ТСН, 5 липня 2015

[8] Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Рівного» та відзнак «За заслуги перед містом» : рішення Рівненської міської ради №4074 від 3.06.2014 р. // Сім днів. – 2014. – 12 черв. – С. 14.