Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Храмова гадюка Ваглера | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Храмова гадюка Ваглера | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Tropidolaemus wagleri , 1827 | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Cophias wagleri Trigonocephalus wagleri Lachesis wagleri Trimeresurus waglery | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Храмова гадюка Ваглера (Tropidolaemus wagleri) — отруйна змія з роду Храмова гадюка родини Гадюкові. Інші назви «звичайна храмова гадюка» та «дупонг». Отримала свою назву за те, що в масі населяє знаменитий Зміїний храм на острові Пенанг поблизу західного узбережжя МаЛаккі. Сотні цих змій, принесені сюди служителями культу, сидять на стінах й будівлях, звішуються з гілок дерев та відпочивають у жертовних чашах.
Опис
Загальна довжина досягає 75—100 см. Голова широка, пласка, трикутна. Тулуб кремезний. Луска сильно кілевата. Міжносові щитки поєднані. Забарвлення спини червонувато—зелене, яке перехоплене яскраво—жовтими поперечними кільцями. Верх голови прикрашений витонченим жовтим малюнком, над оком проходить яскраво—жовта смуга, а через очі — чорна стрічка. Черево має жовтувато—зелений колір.
Спосіб життя
Полюбляє низинні ліси, мангрові зарості біля узбережжя. Активна вночі. Вдень вона спокійно лежить серед листя дерев. Харчується птахами, дрібними гризунами, ящірками.
Це яйцеживородна змія. Самиця народжує від 15 до 41 дитинчат.
Отруйність
Отрута має гемотоксичну властивість, викликає при укусі біль й пухлини, але для життя людини не становить небезпеки.
Стосунки з людиною
Користуючись мирним характером цієї змії, місцеві жителі беруть їх, приносять до себе у двір і саджають на гілки дерев поблизу будинку. Вони впевнені, що присутність цих змій забезпечує сімейне щастя.
Розповсюдження
Мешкає у В'єтнамі, Таїланді, на Малаккському півострові, островах Малайського архіпелагу, на схід — до о.Сулавесі та на північ до Філіппін.
Джерела
- Grossmann,W. & Tillack,F. 2001. Bemerkungen zur Herpetofauna des Khao Lak, Phang Nga, thailändische Halbinsel. Teil III: Ergebnisse der Jahre 1999 und 2000. Sauria 23 (3): 21-34
- Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
- Gumprecht, A.; Tillack, F.; Orlov, N.L.; Captain, A. & Ryabow, S. 2004. Asian pitvipers. Geitje Books, Berlin, 368 pp.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hramova gadyuka Vaglera Hramova gadyuka Vaglera Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Serpentes Rodina Gadyukovi Rid Hramova gadyuka Vid Hramova gadyuka Vaglera Binomialna nazva Tropidolaemus wagleri 1827 Sinonimi Cophias wagleri Trigonocephalus wagleri Lachesis wagleri Trimeresurus waglery Posilannya Vikishovishe Tropidolaemus wagleri Vikividi Tropidolaemus wagleri EOL 790394 ITIS 634939 MSOP 192174 NCBI 8770 Hramova gadyuka Vaglera Tropidolaemus wagleri otrujna zmiya z rodu Hramova gadyuka rodini Gadyukovi Inshi nazvi zvichajna hramova gadyuka ta dupong Otrimala svoyu nazvu za te sho v masi naselyaye znamenitij Zmiyinij hram na ostrovi Penang poblizu zahidnogo uzberezhzhya MaLakki Sotni cih zmij prineseni syudi sluzhitelyami kultu sidyat na stinah j budivlyah zvishuyutsya z gilok derev ta vidpochivayut u zhertovnih chashah OpisZagalna dovzhina dosyagaye 75 100 sm Golova shiroka plaska trikutna Tulub kremeznij Luska silno kilevata Mizhnosovi shitki poyednani Zabarvlennya spini chervonuvato zelene yake perehoplene yaskravo zhovtimi poperechnimi kilcyami Verh golovi prikrashenij vitonchenim zhovtim malyunkom nad okom prohodit yaskravo zhovta smuga a cherez ochi chorna strichka Cherevo maye zhovtuvato zelenij kolir Sposib zhittyaPolyublyaye nizinni lisi mangrovi zarosti bilya uzberezhzhya Aktivna vnochi Vden vona spokijno lezhit sered listya derev Harchuyetsya ptahami dribnimi grizunami yashirkami Ce yajcezhivorodna zmiya Samicya narodzhuye vid 15 do 41 ditinchat OtrujnistOtruta maye gemotoksichnu vlastivist viklikaye pri ukusi bil j puhlini ale dlya zhittya lyudini ne stanovit nebezpeki Stosunki z lyudinoyuKoristuyuchis mirnim harakterom ciyeyi zmiyi miscevi zhiteli berut yih prinosyat do sebe u dvir i sadzhayut na gilki derev poblizu budinku Voni vpevneni sho prisutnist cih zmij zabezpechuye simejne shastya RozpovsyudzhennyaMeshkaye u V yetnami Tayilandi na Malakkskomu pivostrovi ostrovah Malajskogo arhipelagu na shid do o Sulavesi ta na pivnich do Filippin DzherelaGrossmann W amp Tillack F 2001 Bemerkungen zur Herpetofauna des Khao Lak Phang Nga thailandische Halbinsel Teil III Ergebnisse der Jahre 1999 und 2000 Sauria 23 3 21 34 Slovnik dovidnik iz zoologiyi K 2002 Gumprecht A Tillack F Orlov N L Captain A amp Ryabow S 2004 Asian pitvipers Geitje Books Berlin 368 pp