Хондри

Хондри (хондрули, від грец. χόνδρος — «зерно, крупинка») — невеликі сферичні частинки, що входять до складу найпоширенішого типу кам'яних метеоритів — хондритів. Хондри складаються із силікатних мінералів заліза, алюмінію або магнію.

Хондри в хондриті, Grassland.

У земних породах хондр не виявлено.

Опис

Розмір хондр від часток мм — 1 мм до величини горошини. Склад їх в одному метеориті може відповідати різним мінералам, наприклад, піроксену, олівіну, анортиту, бронзиту або їх суміші. Іноді трапляється скло.

Вважається, що хондри утворилися приблизно в той же час, що й планети в (сонячній туманності) при зіткненнях часток, що рухаються з великою швидкістю^[].

Наприкінці XX-го сторіччя в складі деяких хондр виявлено дрібні реліктові зерна мінералів, що конденсувалися в атмосферах зір ще до утворення сонячної туманності.

Див. також

• Хондрити

Джерела

1. Хондри // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 514. — .

Посилання

• . Meteorites Australia. Архів оригіналу за 13 березня 2021. Процитовано 22 липня 2019. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |5= ()