Хольтун (ісп. Holtun) — руїни міста цивілізації мая в департаменті Петен (Гватемала). Назва перекладається як «Камен'яна голова» (мова мая-іца), «Кам'яна діра» («Кам'яний отвір») — юкатекська мова мая.
Хольтун | |
---|---|
План Хольтуна | |
Країна | Гватемала |
Регіон | Петен |
Історія | |
Датування | 300 — 890 |
Періоди | Класичний період |
Археологічна культура | мая |
Дослідження | |
Відкрито | 1994 |
Хольтун у Вікісховищі |
Історія
Виник у класичний період. Утворився близько 300 року. Стародавня назва міста і держави невідома. Наразі династичний розвиток міста знаходиться в стадії дослідження. Не мав суттєвого політичного впливу, тривалий час знаходився в залежності від Мутульського царства. Наприкінці класичного періоду відбулося посилення економічного стану з послабленням сусідів Хольтуна. Тоді було зведено «стадіон», що свідчить про політичні амбіції ахавів Хольтуна.
Місто-держава підтримувало Мутульську державу під час її другого піднесення у VIII століття. Після занепаду останнього у 820-830-х роках, правителі Хольтуна зуміли зберегти державність, втім наприкінці IX ст. відбувся його занепад.
Опис
Знаходиться на шляху з руїн Яшха (на відстані від нього 12,3 км) до сучасного міста Флорес, 1,3 км від поселення Ла-Макіна департаменту Петена, на відстані 35 км від руїн міста Тікаля. Розташована у горбистій місцини з карстовим хребтом. Усі будови позначені як А, В, С, D, E, F. Загалом виявлено 115 будов
Ритуально-адміністративний центр складається з груп А і В. Група А розташована на півночі Хольтуна. Основу складає акрополь (розташовано на висоті 300 м над рівнем моря) з триіадичним комплексом («Е-групою» — Будо А-1, А-2, А-3, А-7). Втім від нього залишилися лише базальтові платформи: Будова А-1 (платформа 8 м заввишки, розміром 50х80 м); Будова А-2 південніше. Будови А-4—А-6 (усі заввишки 2,4 м) Будови А-3 і А-7 охоплюють внутрішній двір площею 144 м2. На Будові А-2 із зовнішньої сторони, біля сходів виявлено дві 4-метрові маски з каменя, у тунелі на глибині 8 м знайдено 3 стуккові великі маски: зооморфну і антропоморфну (розмір 87х86 см і 130х86 см), 2 такі ж самі маски з пісковику знайдено у тунелі на глибині 16 м (розмір 50х48 см). Також виявлені ще маски, зафарбовані у червоний колір. Втім їх дослідження обмеження через небезпеки пошкоджень.
Найвищою є піраміда заввишки 34 м (Будова А-8). На схід від неї виявлено Будови А-21—А-24, що являють собою невеликі насипи заввишки 1,2 м. Найбільшою будовою групи є А-9.
Група В розташована на відстані 60 м від Групи А. Поділяються на дві підгрупи, що згруповані навколо Південної і Північної площ. Містить декілька підземних камер (чультуноб). Першу складають Будови В-1—В-3.
Групи С, D, E, F складають житлові будови, в значній частині місцевої знаті. Група С розташована на відстані 160 м від Групи В, складається з 29 будов. Групи D, E, F межують з Групою С з різних боків. Поруч розташовано майданчик для гри у м'яч.
Історія досліджень
Тривалий час дослідження були неможливі, оскільки територія належить приватним землевласникам, що вирощують тут кукурудзу і квасолю. Водночас тут діяли «чорні археологи», що значною мірою пограбували залишки міста. У лютому 1994 року виявлено фахівцями Інституту археології і історії Гватемали. Вони провели перші розкопки у червні-липні того ж року. Тоді ж першу мапу археологічної пам'ятки зробив Ерік Понсіано.
У 1998 і 2001 роках Понсіано вів розкопки, а також вишукував артефакти, розкопані попередніми грабіжниками Хольтуна.
Значні дослідження розпочалися у 2010 році археологами Південного Методистського університету під головуванням Бріджит Ковачевич і Майкла Каллахана, які тривали у 2014-12015 роках.
Джерела
(ісп.)
- Kovacevich, Brigitte; Rivera Castillo, Patricia; Callaghan, Michael; Guzman, Rodrigo (2010). Proyecto Arqueológico Holtun, temporada 2010. Programa de Reconocimiento y Mapeo del sitio Holtun, aldea La Máquina, Flores, Peten, Guatemala. (Informe entregado al Instituto de Antropología e Historia de Guatemala).
- Ponciano, Erick M. (1995). Recientes descubrimientos en el departamento de Petén: Sitio arqueológico Holtun, aldea La Máquina, Flores. VIII Simposio de Investigaciones Arqueológicas en Guatemala, 1994 (edited by J.P. Laporte and H. Escobedo) (in Spanish) (Guatemala: Museo Nacional de Arqueología y Etnología): 484—492. Retrieved 2010-06-10.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хольтун |
- Holtún [недоступне посилання з грудня 2017]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Holtun isp Holtun ruyini mista civilizaciyi maya v departamenti Peten Gvatemala Nazva perekladayetsya yak Kamen yana golova mova maya ica Kam yana dira Kam yanij otvir yukatekska mova maya HoltunPlan HoltunaKrayina GvatemalaRegion PetenIstoriyaDatuvannya 300 890Periodi Klasichnij periodArheologichna kultura mayaDoslidzhennyaVidkrito 1994 Holtun u VikishovishiIstoriyaVinik u klasichnij period Utvorivsya blizko 300 roku Starodavnya nazva mista i derzhavi nevidoma Narazi dinastichnij rozvitok mista znahoditsya v stadiyi doslidzhennya Ne mav suttyevogo politichnogo vplivu trivalij chas znahodivsya v zalezhnosti vid Mutulskogo carstva Naprikinci klasichnogo periodu vidbulosya posilennya ekonomichnogo stanu z poslablennyam susidiv Holtuna Todi bulo zvedeno stadion sho svidchit pro politichni ambiciyi ahaviv Holtuna Misto derzhava pidtrimuvalo Mutulsku derzhavu pid chas yiyi drugogo pidnesennya u VIII stolittya Pislya zanepadu ostannogo u 820 830 h rokah praviteli Holtuna zumili zberegti derzhavnist vtim naprikinci IX st vidbuvsya jogo zanepad OpisZnahoditsya na shlyahu z ruyin Yashha na vidstani vid nogo 12 3 km do suchasnogo mista Flores 1 3 km vid poselennya La Makina departamentu Petena na vidstani 35 km vid ruyin mista Tikalya Roztashovana u gorbistij miscini z karstovim hrebtom Usi budovi poznacheni yak A V S D E F Zagalom viyavleno 115 budov Ritualno administrativnij centr skladayetsya z grup A i V Grupa A roztashovana na pivnochi Holtuna Osnovu skladaye akropol roztashovano na visoti 300 m nad rivnem morya z triiadichnim kompleksom E grupoyu Budo A 1 A 2 A 3 A 7 Vtim vid nogo zalishilisya lishe bazaltovi platformi Budova A 1 platforma 8 m zavvishki rozmirom 50h80 m Budova A 2 pivdennishe Budovi A 4 A 6 usi zavvishki 2 4 m Budovi A 3 i A 7 ohoplyuyut vnutrishnij dvir plosheyu 144 m2 Na Budovi A 2 iz zovnishnoyi storoni bilya shodiv viyavleno dvi 4 metrovi maski z kamenya u tuneli na glibini 8 m znajdeno 3 stukkovi veliki maski zoomorfnu i antropomorfnu rozmir 87h86 sm i 130h86 sm 2 taki zh sami maski z piskoviku znajdeno u tuneli na glibini 16 m rozmir 50h48 sm Takozh viyavleni she maski zafarbovani u chervonij kolir Vtim yih doslidzhennya obmezhennya cherez nebezpeki poshkodzhen Najvishoyu ye piramida zavvishki 34 m Budova A 8 Na shid vid neyi viyavleno Budovi A 21 A 24 sho yavlyayut soboyu neveliki nasipi zavvishki 1 2 m Najbilshoyu budovoyu grupi ye A 9 Grupa V roztashovana na vidstani 60 m vid Grupi A Podilyayutsya na dvi pidgrupi sho zgrupovani navkolo Pivdennoyi i Pivnichnoyi plosh Mistit dekilka pidzemnih kamer chultunob Pershu skladayut Budovi V 1 V 3 Grupi S D E F skladayut zhitlovi budovi v znachnij chastini miscevoyi znati Grupa S roztashovana na vidstani 160 m vid Grupi V skladayetsya z 29 budov Grupi D E F mezhuyut z Grupoyu S z riznih bokiv Poruch roztashovano majdanchik dlya gri u m yach Istoriya doslidzhenTrivalij chas doslidzhennya buli nemozhlivi oskilki teritoriya nalezhit privatnim zemlevlasnikam sho viroshuyut tut kukurudzu i kvasolyu Vodnochas tut diyali chorni arheologi sho znachnoyu miroyu pograbuvali zalishki mista U lyutomu 1994 roku viyavleno fahivcyami Institutu arheologiyi i istoriyi Gvatemali Voni proveli pershi rozkopki u chervni lipni togo zh roku Todi zh pershu mapu arheologichnoyi pam yatki zrobiv Erik Ponsiano U 1998 i 2001 rokah Ponsiano viv rozkopki a takozh vishukuvav artefakti rozkopani poperednimi grabizhnikami Holtuna Znachni doslidzhennya rozpochalisya u 2010 roci arheologami Pivdennogo Metodistskogo universitetu pid golovuvannyam Bridzhit Kovachevich i Majkla Kallahana yaki trivali u 2014 12015 rokah Dzherela isp Kovacevich Brigitte Rivera Castillo Patricia Callaghan Michael Guzman Rodrigo 2010 Proyecto Arqueologico Holtun temporada 2010 Programa de Reconocimiento y Mapeo del sitio Holtun aldea La Maquina Flores Peten Guatemala Informe entregado al Instituto de Antropologia e Historia de Guatemala Ponciano Erick M 1995 Recientes descubrimientos en el departamento de Peten Sitio arqueologico Holtun aldea La Maquina Flores VIII Simposio de Investigaciones Arqueologicas en Guatemala 1994 edited by J P Laporte and H Escobedo in Spanish Guatemala Museo Nacional de Arqueologia y Etnologia 484 492 Retrieved 2010 06 10 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Holtun Holtun nedostupne posilannya z grudnya 2017