Ходзьо Шиґетокі

Ходзьо Шиґетокі (яп. 北条 重時; 11 вересня 1198 — 24 листопада 1261) — японський державний діяч періоду Камакура, автор повчальних та філософських праць.

Ходзьо Шиґетокі
北条 重時
Народився	11 вересня 1198(11980911)
Помер	26 листопада 1261
Сьоґунат	сьоґунат Камакура
Рід	рід Ходзьо
Батько	Ходзьо Йосітокі
Головна дружина	донька Тайра Токіхіта
Сини	Ходзьо Наґатокі та ще 4 сина
Доньки	1 донька

Життєпис

Походив з роду регентів Ходзьо. Був третім сином регента Ходзьо Йосітокі. У 1219 році розпочав свою кар'єру у почті сьогуна Фуджівара-но Йоріцуне. У 1221 році брав участь у поході свого батька проти імператора Ґо-Тоба. Після цього стає одним з охоронців сьогуна.

У 1223 році він отримав посаду губернатора провінції Суруга, а в 1230 році був призначений намісником сьогуна в Кіото (ракухара тандай). Цю посаду він обіймав до 1247 року (її було передано сину Шиґетокі — Ходзьо Наґатокі). У 1229–1333 роках під час великого голоду зумів налагодити постачання зерна Кіото та Камакуру. У 1236 році отримав 5-й придворний ранг, а 1237 році призначається номінальним губернатором провінції Сагамі, яку фактично контролював рід Міура. У 1238 році провів реформу поліції Кіото та провів освітлення вулиць.

Шиґетокі вирушив до Камакури, щоб допомогти регенту Токійорі в організації бакуфу. У 1246 році сприяв отриманню посади Ходзьо Токійорі. У 1245 році очолив кампанію проти піратів Сікоку та Кюсю, проте не досяг повного успіху. Надалі брав участь у перемозі над кланом Міура. Саме Шиґетокі завдав їм рішучої поразки у 1247 році.

У 1249 році призначається губернатором провінції Муцу. У 1252 році сприяв призначенню сьогуном принца Мунетака. У 1253 році захворів. У 1256 році він постригся в ченці і віддалився в ним же побудований храм школи Ріцу Гокуракудзі, де і провів решту життя на самоті і роздумах.

Творчість

З його творів збереглося два: «Приписи пана Рокухара» — збірка практичних порад, написане в 1247 році для його сина Наґатокі, і «Послання майстра Гокуракудзі», написане незабаром після 1256 року для сина і старших членів клану. Останній текст складається зі 100 статей і написаний у стилі канамадзірі. Його основна тема — моральні обов'язки воїна і поведінка, якій в ідеалі повинні слідувати провідні представники воєнного стану. Через весь твір наскрізною ниткою проходить буддійська любов до усіх живих істот та розуміння відплати карми.

Джерела

• Carl Steenstrup: Hōjō Shigetoki: a Buddhist Philosopher-Statesman of the Thirteenth Century Japan. In: I. H. Nish (Hrsg.): European Contributions to Japanology. London 1979.