Ходзьо Токімуне (яп. 北条時宗, ほうじょう ときむね; 5 червня 1251 — 20 квітня 1284) — японський самурайський військовик періоду Камакури. Голова роду Ходзьо. Обіймав посаду сіккена (регента) у 1268–1284 роках.
Ходзьо Токімуне | |
北条時宗 | |
Період | Камакура |
Народився | 5 червня 1251 |
Помер | 20 квітня 1284 |
Дитяче ім'я | Масатосі |
Доросле ім'я | Саґамітаро Токімуне |
Посмертне ім'я | Хоукоудзі |
Буддистське ім'я | Такара Хікарітера |
Сьоґунат | сьоґунат Камакура |
Титули | сіккен |
Роки правління | 1268–1284 роки |
Рід | Рід Ходзьо |
Батько | Ходзьо Токійорі |
Матір | представниця роду Морі |
Спадкоємець | Ходзьо Садатокі |
Головна дружина | Какусанні (донька Адаті Йосікаґе) |
Сини | Ходзьо Садатокі |
Життєпис
Походив з роду Ходзьо. Старший син Ходзьо Токійорі, сіккена, та представниці роду Морі. Народився у 1251 році у м. Камакура. У 1256 році, після відставки батька, отримав титул токусо, тобто формального голови клану Ходзьо. Проте за малолітством він не зміг стати сіккеном. У 1260 році призначається молодшим радником. У 1261 році пошлюбив доньку впливового аристократа Адаті Йосікаґе. У 1264 році після смерті батька призначається на посаду реншо (на кшталт віце-регента) при родичі сіккені Ходзьо Масамура. У 1266 році брав участь у поваленні сьоґуна Мунетака та встановлення у владі принца Кореясу.
У 1268 році після смерті Масамури стає сіккеном, тобто фактичним володарем Японії. У 1267 році Японія отримала перший лист від онука Чингісхана Хубілая (засновника династії Юань) з пропозицією «встановити дружні відносини». Імператорський двір, військовий уряд сьоґуна встали перед вибором: відповісти на пропозицію Хубілая згодою означало визнати підлегле становище Японії по відношенню до монголів; в іншому випадку державу очікувала війна. Рішення ухвалив Ходзьо Токімуне, який оголосив жорстку політику щодо захисту національних інтересів країни і наказав готувати державу до оборони. Подальші посольства та звернення Хубілая (кінець 1268, 1269, 1271, 1272 роки) були проігноровані сіккеном, а відповідно бакуфу та імператорським двором.
З огляду на це 1274 року проти Японії рушила 30-тисячна юаньська армія. Спочатку монголи здолали японців у битвах на островах Цисіма, Ікі, Хірато. Проте армія погано постачалася і мусила відступати. В результаті окремі загони ворогів, що висадилися на узбережжі, зазнали поразки від військ Токімуне у битвах при Акасака (округ Савара), Торікай-Ґата. Неподалік від берега монгольська армія зазнала удару тайфуну, що японці звали камікадзе.
У 1275 та 1279 роках до Токімуне прибували два посольства від Хубілая. Усіх їх була страчено за наказом Ходзьо. Водночас Токімуне зібрав доволі потужне військо. У 1281 році Хубілай відправив проти Японії нову армію у 40 тис. Втім, японський флот успішно тримав монгольські кораблі, не призначені для морського бою, на віддалі від берегів. Після висадки частини юаньської армії на узбережжі її флот зазнав важкого удару камікадзе біля о. Кюсю, чим підірвано моральний дух агресора. При цьому японські військовики здобули перемоги у битвах на островах Цусіма, Сікано, Ікі, що сприяло посиленню впевненості в японцях. Цим скористався Ходзьо Токімуне, який наказав своїм провідним військовикам атакувати ворога, завдавши монголам нищівних поразок у битвах при Мікурія та на о. Така. Такими діями він значно підняв авторитет серед самураїв.
Після відбиття монгольської навали Ходзьо зіткнувся з новими труднощами, цього разу всередині країни: ослабла економіка, розорені війною селяни, які, не маючи більше можливості нести важкий тягар податків, активно стали залишати свої землі. Країну заполонили банди розбійників, ослабла вся центральна влада. Для порятунку становища Токімуне призначив на всі ключові посади членів своєї родини. Фактична влада в країні перейшла законним шляхом в руки одного роду, зберігши при цьому видимість колегіальності. У 1283 році призначив спадкоємцем посади сіккен свого сина Ходзьо Садатокі. Помер у 1284 році.
Релігійна політика
Був прихильником дзен-буддизму, якому надавав покровительство. Наверненню до дзен-буддизму сприяв ченець та засновник монастиря Енґакудзі Муґаку Соґен (Усюе Цзуюань), який прибув з Південної Сун. Завдяки підтримці Токімуне вплив цьому напрямку буддизму поширився всією Японією, особливо серед самураїв. У 1271 році підтримав вимогу секти Дзьодо-сю проти будистського ченця Нітірена, якого було заслано на о. Садо.
Джерела
- Eiji Shirai, Kamakura Jiten, Tōkyōdō Shuppan, 1976 ()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ходзьо Токімуне |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hodzo Tokimune yap 北条時宗 ほうじょう ときむね 5 chervnya 1251 20 kvitnya 1284 yaponskij samurajskij vijskovik periodu Kamakuri Golova rodu Hodzo Obijmav posadu sikkena regenta u 1268 1284 rokah Hodzo Tokimune北条時宗 Period KamakuraNarodivsya 5 chervnya 1251 12510605 Pomer 20 kvitnya 1284Dityache im ya MasatosiDorosle im ya Sagamitaro TokimunePosmertne im ya HoukoudziBuddistske im ya Takara HikariteraSogunat sogunat KamakuraTituli sikkenRoki pravlinnya 1268 1284 rokiRid Rid HodzoBatko Hodzo TokijoriMatir predstavnicya rodu MoriSpadkoyemec Hodzo SadatokiGolovna druzhina Kakusanni donka Adati Josikage Sini Hodzo SadatokiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Hodzo ZhittyepisPohodiv z rodu Hodzo Starshij sin Hodzo Tokijori sikkena ta predstavnici rodu Mori Narodivsya u 1251 roci u m Kamakura U 1256 roci pislya vidstavki batka otrimav titul tokuso tobto formalnogo golovi klanu Hodzo Prote za malolitstvom vin ne zmig stati sikkenom U 1260 roci priznachayetsya molodshim radnikom U 1261 roci poshlyubiv donku vplivovogo aristokrata Adati Josikage U 1264 roci pislya smerti batka priznachayetsya na posadu rensho na kshtalt vice regenta pri rodichi sikkeni Hodzo Masamura U 1266 roci brav uchast u povalenni soguna Munetaka ta vstanovlennya u vladi princa Koreyasu U 1268 roci pislya smerti Masamuri staye sikkenom tobto faktichnim volodarem Yaponiyi U 1267 roci Yaponiya otrimala pershij list vid onuka Chingishana Hubilaya zasnovnika dinastiyi Yuan z propoziciyeyu vstanoviti druzhni vidnosini Imperatorskij dvir vijskovij uryad soguna vstali pered viborom vidpovisti na propoziciyu Hubilaya zgodoyu oznachalo viznati pidlegle stanovishe Yaponiyi po vidnoshennyu do mongoliv v inshomu vipadku derzhavu ochikuvala vijna Rishennya uhvaliv Hodzo Tokimune yakij ogolosiv zhorstku politiku shodo zahistu nacionalnih interesiv krayini i nakazav gotuvati derzhavu do oboroni Podalshi posolstva ta zvernennya Hubilaya kinec 1268 1269 1271 1272 roki buli proignorovani sikkenom a vidpovidno bakufu ta imperatorskim dvorom Z oglyadu na ce 1274 roku proti Yaponiyi rushila 30 tisyachna yuanska armiya Spochatku mongoli zdolali yaponciv u bitvah na ostrovah Cisima Iki Hirato Prote armiya pogano postachalasya i musila vidstupati V rezultati okremi zagoni vorogiv sho visadilisya na uzberezhzhi zaznali porazki vid vijsk Tokimune u bitvah pri Akasaka okrug Savara Torikaj Gata Nepodalik vid berega mongolska armiya zaznala udaru tajfunu sho yaponci zvali kamikadze U 1275 ta 1279 rokah do Tokimune pribuvali dva posolstva vid Hubilaya Usih yih bula stracheno za nakazom Hodzo Vodnochas Tokimune zibrav dovoli potuzhne vijsko U 1281 roci Hubilaj vidpraviv proti Yaponiyi novu armiyu u 40 tis Vtim yaponskij flot uspishno trimav mongolski korabli ne priznacheni dlya morskogo boyu na viddali vid beregiv Pislya visadki chastini yuanskoyi armiyi na uzberezhzhi yiyi flot zaznav vazhkogo udaru kamikadze bilya o Kyusyu chim pidirvano moralnij duh agresora Pri comu yaponski vijskoviki zdobuli peremogi u bitvah na ostrovah Cusima Sikano Iki sho spriyalo posilennyu vpevnenosti v yaponcyah Cim skoristavsya Hodzo Tokimune yakij nakazav svoyim providnim vijskovikam atakuvati voroga zavdavshi mongolam nishivnih porazok u bitvah pri Mikuriya ta na o Taka Takimi diyami vin znachno pidnyav avtoritet sered samurayiv Pislya vidbittya mongolskoyi navali Hodzo zitknuvsya z novimi trudnoshami cogo razu vseredini krayini oslabla ekonomika rozoreni vijnoyu selyani yaki ne mayuchi bilshe mozhlivosti nesti vazhkij tyagar podatkiv aktivno stali zalishati svoyi zemli Krayinu zapolonili bandi rozbijnikiv oslabla vsya centralna vlada Dlya poryatunku stanovisha Tokimune priznachiv na vsi klyuchovi posadi chleniv svoyeyi rodini Faktichna vlada v krayini perejshla zakonnim shlyahom v ruki odnogo rodu zberigshi pri comu vidimist kolegialnosti U 1283 roci priznachiv spadkoyemcem posadi sikken svogo sina Hodzo Sadatoki Pomer u 1284 roci Religijna politikaBuv prihilnikom dzen buddizmu yakomu nadavav pokrovitelstvo Navernennyu do dzen buddizmu spriyav chenec ta zasnovnik monastirya Engakudzi Mugaku Sogen Usyue Czuyuan yakij pribuv z Pivdennoyi Sun Zavdyaki pidtrimci Tokimune vpliv comu napryamku buddizmu poshirivsya vsiyeyu Yaponiyeyu osoblivo sered samurayiv U 1271 roci pidtrimav vimogu sekti Dzodo syu proti budistskogo chencya Nitirena yakogo bulo zaslano na o Sado DzherelaEiji Shirai Kamakura Jiten Tōkyōdō Shuppan 1976 ISBN 978 4 490 10303 8 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Hodzo Tokimune