Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хмільна́ — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Канівській міській громаді. Населення становить 598 осіб.
| село Хмільна | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Черкаська область |
| Район | Черкаський район |
| Громада | Канівська міська громада |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Населення | 598 |
| Поштовий індекс | 19026 |
| Телефонний код | +380 4736 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°40′05″ пн. ш. 31°29′50″ сх. д. / 49.66806° пн. ш. 31.49722° сх. д.Координати: 49°40′05″ пн. ш. 31°29′50″ сх. д. / 49.66806° пн. ш. 31.49722° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 126 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | м. Канів |
| Карта | |
  Хмільна | |
 Хмільна | |
| Мапа | |
Хмільна
Хмільна — село розташоване за 12 км від районного центру — м. Канева. Площа населеного пункту становить 266 га.
Значна частина села розташована у — найбільшому в Європі. Він має довжину приблизно 18 км, понад 500 відгалужень, а периметр його з верхів'ями становить 110 км.
Хоча яри є лихом для всієї Канівщини, великим Хмільнянський яр став великим лише у ХІХ ст.. До середини століття гори навколо Канева були вкриті лісом і це зберігало схили від розмиву. Але розвиток на Канівщині цукроварної промисловості, особливо після реформи 1861 р., вимагав великої кількості лісу на дрова. Почалося вирубування лісів і, як наслідок, швидке зростання яру. Вперше спроба зупинити зростання Великого Хмільнянського яру була зроблена 1903 р. мешканцями Хмільни, які висадили на схилах яру тисячі саджанців дерев. Існує думка, що меліоративні роботи у Великому Хмільнінському яру частково фінансувалися славетним норвезьким полярником Ф.Нансеном, але документів стосовно цього факту не виявлено. Проте збереглися документи про виділення Канівським земством коштів у 1912—1914 рр. на будівництво водозбірників. На сьогодні Великий Хмільнянський яр вважається найбільшим у Європі.
Відомі люди
- Ульяницький Олег Миколайович (1968—2014) — солдат резерву МВС України, учасник російсько-української війни.
- Цибулько Володимир Миколайович (1964) — поет, народний депутат України 4 скликання, секретар Національної Спілки письменників України
- Хоменко Нечипір Данилович — рядовий 168-го піхотного Миргородського полку. Загинув: 05.12.1914 році, місто Кошице (друге за розміром місто Словаччини). Місце народження: Київська губ., Канівський повіт, Межиріцька вол., селище Хмільна. Нагороджений: Георгієвським крестом 4-ї ступені (За хоробрість, № 59520 який зазначений в Капітулі російських імператорських і царських орденів)
Походження назви села
Назва «Хмільна» згадується в документах з XVIII ст. Село починається з долини між двома пагорбами неподалік від гирла яру. Назва села Хмільна зустрічається в історичних джерелах з XVIII ст. Проте територія села була заселена набагато раніше. Археологам в околиці Хмільни відомі поселення часів , зарубинецьких часів, скіфо-сарматські пам'ятки, поселення часів Київської Русі. У часи Руїни ці землі були знелюднені, але у XVIII ст. тут заснували нове село група переселенців, які шукали вільних земель для поселення. Вони назвали село Хмільною, оскільки пагорби навколо нього були густо заплетені хмелем.
Лаврентій Похилевич у «Сказании о населенных местностях Киевской губернии» 1864 р. пише: "Хмельная, село на левой же гористой стороне Росси, в 2-х верствах ниже Конончи, расположено вдоль безымянного ручья, текущего из гор. Название село получило от того, что в прилежащих лесах и в садах в обилии растет хмель, в диком состоянии. Жителей обоего пола: 1460. В 1740 году в Хмельной было 50 дворов ".
Історія життя сільських жителів
Маючи намір придбати ділянку землі під садибу поблизу с. Пекарі, Шевченко в липні 1859 їздив через Хмільну у Межиріч до Н. Парчевського, відвідав у Хмільній пасіку селянина З. Садового.
Шевченко ще за життя хотів оселитися на Чернечій горі. Він навіть розробив проект невеликого будиночка. Але не судилося … Одним з ініціаторів поховання Шевченка в Каневі був друг поета Григорій Честахівський, хоча відомий етнограф і меценат Василь Тарновський хотів поховати тіло поета на Чернігівщині, в Качанівці, а в Києві на горі Щекавиця навіть була викопана могила. Труну спочатку привезли в Київ, в одну з церков на Подолі, а потім на пароплаві по Дніпру перевезли до Канева. У Каневі два дні труна лежала в Успенському соборі. 22 травня 1861 відбулася панахида, після якої великим возом, який тягли не воли, а люди, тіло поета відвезли на Чернечу гору. Причому прямої дороги, яка нині обіймає всього кілька кілометрів, в той час не було. Процесії довелося робити величезний гак над ярами аж через село Хмільна.
Під час російської революції 1905 року селяни Хмільни включилися в загальну боротьбу за землю. Відомі їхні звернення з відповідними вимогами до владних структур. За свою революційну активність селяни зазнали урядових переслідувань, один з керівників селянського руху, В.Садовий, був засуджений на 25 років каторги. У роки радянської влади у селі діяв колгосп «Радянська Україна», який вважався передовим і заможним. У селі працювали школа, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт. На початку 60-х рр. завдяки зусиллям працівників Канівської гідролісомеліоративної станції вдалося майже зупинити зростання Великого Хмільнянського яру. У роки Великої Вітчизняної війни 99 мешканців села отримали урядові нагороди за мужність у боротьбі з ворогом.
Сьогодення села
У роки незалежності село зазнало чимало проблем, проте вважається одним з перспективних сіл Канівщини. Найбільше значення в господарському житті Хмільни має завод фірми «Верес», продукція якого йде в тому числі на експорт в Росію, Німеччину, Канаду. Найбільше мешканців села працює на цьому підприємстві. Чимало хмілян працюють також у Михайлівському лісництві. Село газифіковане, має регулярне автобусне сполучення з Каневом та Черкасами, пошту, відділення Ощадбанку, фельдшерсько-акушерський пункт, є центром сільради. Чисельність населення, на жаль, постійно скорочується, великою є доля людей похилого віку. Іноді виникають , перш за все зимою. Але такі проблеми сьогодні дошкуляють усій Україні. Попри ці негаразди, Хмільна зберігає непогані перспективи на майбутнє.
Школа
Школа в селі Хмільна існує понад сто років. Заснована вона як початкова церковноприходська. У перші роки радянської влади школа продовжувала існувати як початкова (три-, згодом чотирикласна), після закінчення війни стала неповною середньою. У школі училися діти з сіл Хмільна та Хутір-Хмільна. Школа відрізнялася великою наповнюваністю, у ній одночасно перебувало понад 250 учнів, розміщувалися вони в спеціалізованому приміщенні. Наприкінці 90-х рр. ХХ ст. школа переїхала в нове приміщення в центрі села (колишнє приміщення сільської ради), оскільки стара будівля виявилася вже аварійним. У результаті скорочення чисельності шкіл та учнів, на навчання в Хмільну поступили діти з сіл Хутір-Хмільна, Михайлівка, Пекарі. У 2002 році школа стала повною середньою. З того часу 8 випускників було нагороджено золотими та срібними медалями «За досягнення в навчанні». У 2006 році при школі почала працювати група дошкільної підготовки, і заклад був реформований в навчально-виховний комплекс. У такій якості він існує й зараз. Учителі та учні школи завжди мали високі показники в роботі та навчанні. Вихованці закладу — постійні учасники та переможці творчих та наукових конкурсів, предметних олімпіад, професійних конкурсів. Школа виступає також своєрідним центром культурного життя села. Щороку більше як половина випускників школи поступають на подальше навчання до вищих навчальних закладів, що можна вважати найкрасномовнішим показником якості роботи педагогів. -- () 15:37, 28 квітня 2013 (UTC)
Пам'ятки
- Канівські діапіри — геологічна пам'ятка природи місцевого значення.
Примітки
- Шевченківський словник
Посилання
- Погода в селі Хмільна
- Chmielna 1) powiat czerkaski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 307. (пол.)
- Сайт Хмільнянського НВК
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hmilna selo v Ukrayini u Cherkaskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti pidporyadkovane Kanivskij miskij gromadi Naselennya stanovit 598 osib selo Hmilna Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Cherkaskij rajon Gromada Kanivska miska gromada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Naselennya 598 Poshtovij indeks 19026 Telefonnij kod 380 4736 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 40 05 pn sh 31 29 50 sh d 49 66806 pn sh 31 49722 sh d 49 66806 31 49722 Koordinati 49 40 05 pn sh 31 29 50 sh d 49 66806 pn sh 31 49722 sh d 49 66806 31 49722 Serednya visota nad rivnem morya 126 m Misceva vlada Adresa radi m Kaniv Karta Hmilna Hmilna MapaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Hmilna HmilnaHmilna selo roztashovane za 12 km vid rajonnogo centru m Kaneva Plosha naselenogo punktu stanovit 266 ga Znachna chastina sela roztashovana u najbilshomu v Yevropi Vin maye dovzhinu priblizno 18 km ponad 500 vidgaluzhen a perimetr jogo z verhiv yami stanovit 110 km Hocha yari ye lihom dlya vsiyeyi Kanivshini velikim Hmilnyanskij yar stav velikim lishe u HIH st Do seredini stolittya gori navkolo Kaneva buli vkriti lisom i ce zberigalo shili vid rozmivu Ale rozvitok na Kanivshini cukrovarnoyi promislovosti osoblivo pislya reformi 1861 r vimagav velikoyi kilkosti lisu na drova Pochalosya virubuvannya lisiv i yak naslidok shvidke zrostannya yaru Vpershe sproba zupiniti zrostannya Velikogo Hmilnyanskogo yaru bula zroblena 1903 r meshkancyami Hmilni yaki visadili na shilah yaru tisyachi sadzhanciv derev Isnuye dumka sho meliorativni roboti u Velikomu Hmilninskomu yaru chastkovo finansuvalisya slavetnim norvezkim polyarnikom F Nansenom ale dokumentiv stosovno cogo faktu ne viyavleno Prote zbereglisya dokumenti pro vidilennya Kanivskim zemstvom koshtiv u 1912 1914 rr na budivnictvo vodozbirnikiv Na sogodni Velikij Hmilnyanskij yar vvazhayetsya najbilshim u Yevropi Vidomi lyudiUlyanickij Oleg Mikolajovich 1968 2014 soldat rezervu MVS Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Cibulko Volodimir Mikolajovich 1964 poet narodnij deputat Ukrayini 4 sklikannya sekretar Nacionalnoyi Spilki pismennikiv Ukrayini Homenko Nechipir Danilovich ryadovij 168 go pihotnogo Mirgorodskogo polku Zaginuv 05 12 1914 roci misto Koshice druge za rozmirom misto Slovachchini Misce narodzhennya Kiyivska gub Kanivskij povit Mezhiricka vol selishe Hmilna Nagorodzhenij Georgiyevskim krestom 4 yi stupeni Za horobrist 59520 yakij zaznachenij v Kapituli rosijskih imperatorskih i carskih ordeniv Pohodzhennya nazvi selaNazva Hmilna zgaduyetsya v dokumentah z XVIII st Selo pochinayetsya z dolini mizh dvoma pagorbami nepodalik vid girla yaru Nazva sela Hmilna zustrichayetsya v istorichnih dzherelah z XVIII st Prote teritoriya sela bula zaselena nabagato ranishe Arheologam v okolici Hmilni vidomi poselennya chasiv zarubineckih chasiv skifo sarmatski pam yatki poselennya chasiv Kiyivskoyi Rusi U chasi Ruyini ci zemli buli znelyudneni ale u XVIII st tut zasnuvali nove selo grupa pereselenciv yaki shukali vilnih zemel dlya poselennya Voni nazvali selo Hmilnoyu oskilki pagorbi navkolo nogo buli gusto zapleteni hmelem Lavrentij Pohilevich u Skazanii o naselennyh mestnostyah Kievskoj gubernii 1864 r pishe Hmelnaya selo na levoj zhe goristoj storone Rossi v 2 h verstvah nizhe Kononchi raspolozheno vdol bezymyannogo ruchya tekushego iz gor Nazvanie selo poluchilo ot togo chto v prilezhashih lesah i v sadah v obilii rastet hmel v dikom sostoyanii Zhitelej oboego pola 1460 V 1740 godu v Hmelnoj bylo 50 dvorov Istoriya zhittya silskih zhitelivMayuchi namir pridbati dilyanku zemli pid sadibu poblizu s Pekari Shevchenko v lipni 1859 yizdiv cherez Hmilnu u Mezhirich do N Parchevskogo vidvidav u Hmilnij pasiku selyanina Z Sadovogo Shevchenko she za zhittya hotiv oselitisya na Chernechij gori Vin navit rozrobiv proekt nevelikogo budinochka Ale ne sudilosya Odnim z iniciatoriv pohovannya Shevchenka v Kanevi buv drug poeta Grigorij Chestahivskij hocha vidomij etnograf i mecenat Vasil Tarnovskij hotiv pohovati tilo poeta na Chernigivshini v Kachanivci a v Kiyevi na gori Shekavicya navit bula vikopana mogila Trunu spochatku privezli v Kiyiv v odnu z cerkov na Podoli a potim na paroplavi po Dnipru perevezli do Kaneva U Kanevi dva dni truna lezhala v Uspenskomu sobori 22 travnya 1861 vidbulasya panahida pislya yakoyi velikim vozom yakij tyagli ne voli a lyudi tilo poeta vidvezli na Chernechu goru Prichomu pryamoyi dorogi yaka nini obijmaye vsogo kilka kilometriv v toj chas ne bulo Procesiyi dovelosya robiti velicheznij gak nad yarami azh cherez selo Hmilna Pid chas rosijskoyi revolyuciyi 1905 roku selyani Hmilni vklyuchilisya v zagalnu borotbu za zemlyu Vidomi yihni zvernennya z vidpovidnimi vimogami do vladnih struktur Za svoyu revolyucijnu aktivnist selyani zaznali uryadovih peresliduvan odin z kerivnikiv selyanskogo ruhu V Sadovij buv zasudzhenij na 25 rokiv katorgi U roki radyanskoyi vladi u seli diyav kolgosp Radyanska Ukrayina yakij vvazhavsya peredovim i zamozhnim U seli pracyuvali shkola klub biblioteka feldshersko akusherskij punkt Na pochatku 60 h rr zavdyaki zusillyam pracivnikiv Kanivskoyi gidrolisomeliorativnoyi stanciyi vdalosya majzhe zupiniti zrostannya Velikogo Hmilnyanskogo yaru U roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni 99 meshkanciv sela otrimali uryadovi nagorodi za muzhnist u borotbi z vorogom Sogodennya selaU roki nezalezhnosti selo zaznalo chimalo problem prote vvazhayetsya odnim z perspektivnih sil Kanivshini Najbilshe znachennya v gospodarskomu zhitti Hmilni maye zavod firmi Veres produkciya yakogo jde v tomu chisli na eksport v Rosiyu Nimechchinu Kanadu Najbilshe meshkanciv sela pracyuye na comu pidpriyemstvi Chimalo hmilyan pracyuyut takozh u Mihajlivskomu lisnictvi Selo gazifikovane maye regulyarne avtobusne spoluchennya z Kanevom ta Cherkasami poshtu viddilennya Oshadbanku feldshersko akusherskij punkt ye centrom silradi Chiselnist naselennya na zhal postijno skorochuyetsya velikoyu ye dolya lyudej pohilogo viku Inodi vinikayut persh za vse zimoyu Ale taki problemi sogodni doshkulyayut usij Ukrayini Popri ci negarazdi Hmilna zberigaye nepogani perspektivi na majbutnye ShkolaShkola v seli Hmilna isnuye ponad sto rokiv Zasnovana vona yak pochatkova cerkovnoprihodska U pershi roki radyanskoyi vladi shkola prodovzhuvala isnuvati yak pochatkova tri zgodom chotiriklasna pislya zakinchennya vijni stala nepovnoyu serednoyu U shkoli uchilisya diti z sil Hmilna ta Hutir Hmilna Shkola vidriznyalasya velikoyu napovnyuvanistyu u nij odnochasno perebuvalo ponad 250 uchniv rozmishuvalisya voni v specializovanomu primishenni Naprikinci 90 h rr HH st shkola pereyihala v nove primishennya v centri sela kolishnye primishennya silskoyi radi oskilki stara budivlya viyavilasya vzhe avarijnim U rezultati skorochennya chiselnosti shkil ta uchniv na navchannya v Hmilnu postupili diti z sil Hutir Hmilna Mihajlivka Pekari U 2002 roci shkola stala povnoyu serednoyu Z togo chasu 8 vipusknikiv bulo nagorodzheno zolotimi ta sribnimi medalyami Za dosyagnennya v navchanni U 2006 roci pri shkoli pochala pracyuvati grupa doshkilnoyi pidgotovki i zaklad buv reformovanij v navchalno vihovnij kompleks U takij yakosti vin isnuye j zaraz Uchiteli ta uchni shkoli zavzhdi mali visoki pokazniki v roboti ta navchanni Vihovanci zakladu postijni uchasniki ta peremozhci tvorchih ta naukovih konkursiv predmetnih olimpiad profesijnih konkursiv Shkola vistupaye takozh svoyeridnim centrom kulturnogo zhittya sela Shoroku bilshe yak polovina vipusknikiv shkoli postupayut na podalshe navchannya do vishih navchalnih zakladiv sho mozhna vvazhati najkrasnomovnishim pokaznikom yakosti roboti pedagogiv obgovorennya 15 37 28 kvitnya 2013 UTC Pam yatkiKanivski diapiri geologichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya PrimitkiShevchenkivskij slovnikPosilannyaPogoda v seli Hmilna Chmielna 1 powiat czerkaski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1900 T XV cz 1 S 307 pol Sajt Hmilnyanskogo NVK