Хламида

Хламида (грец. Χλαμύς) — у стародавніх греків предмет чоловічого зовнішнього одягу, що виготовлявся із вовняної тканини. Хламида — довгаста мантія, яка покривала шию короткою стороною, причому застібка закріплялась або на грудях, або на правому плечі. Від прямокутного гіматія відрізняється меншими розмірами та кроєм.

Хламида
Культура	Стародавня Греція
Історичний період	античність
Хламида у Вікісховищі

Статуя, ймовірно, Александра Великого у хламиді, Лувр

У сучасному значенні хламида — незграбний, широкий та довгий одяг.

Хламида вважалась суто північно-грецьким одягом (Фессалія та Македонія), але з часом, її почали носити скрізь — навіть спартанці й афінські ефеби (у віці до 20 років), а також у всіх грецьких державах мисливці, мандрівники, вершники та солдати.

Її викроювали із різних тканин та часто прикрашали візерунками. Так, хламида ефебів була жовтого і шафранового кольору, солдатів — червона, акторів — розшитою золотом. У римлян хламида увійшла в моду за імператора Калігули.

Примітки

1. Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона
2. Малий академічний словник

Посилання

• Хламида // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.