Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Столиця Хей'ан (яп. 平安京, へいあんきょう, хей'ан-кьо, «столиця миру і спокою») — столиця японської держави у 794—1869 роках. Знаходилась у центрі Ямасірської западини, у центральній частині сучасного міста Кіото префектури Кіото. Також відома як «Столичне місто» (京の都).
| Хейан-кьо | |
| Дата створення / заснування | 22 листопада 794 |
|---|---|
| Засновник | Імператор Камму |
| Країна | Японія |
| Є столицею або адмінцентром для | Японія і Японія |
| Адміністративна одиниця | d d |
| Розташовується в межах сучасної адміністративної одиниці | Кіото |
| Розташовується на водоймі | Камо[d], Кацура[d] |
| У межах природно-географічного об'єкта | d |
| Попередник | d і d |
| Наступник | Префектура Токіо[d] і d |
| Замінений на | Кіото |
| Час/дата припинення існування | 1869 |
 | |
 | |
 | |
 Хейан-кьо у Вікісховищі | |
Координати: 35°00′ пн. ш. 135°46′ сх. д. / 35.000° пн. ш. 135.767° сх. д.
Короткі відомості
Столиця Хей'ан, як і її попередники Хейдзьо і Наґаока, була спроектована за китайською містобудівною системою «шахової дошки», за зразком танської столиці Чан'ань, з урахуванням китайської філософії феньшуй. З висоти пташиного лету вона нагадувала прямокутник. Її довжина з півночі на південь становила 5,3 км, а з заходу на схід — 4,5 км.
Центральною частиною міста пролягав Проспект Червоного фенікса (朱雀大路, судзаку-одзі), шириною 84 м, що тягнувся від Замкових воріт (羅城門, радзьо-мон) на півдні до Воріт Червоного фенікса (朱雀門, судзаку-мон) Імператорського палацу на півночі. Проспект розділяв столицю на два великих райони: «лівий» (左京, сакьо) і «правий» (右京, укьо). Кожен з них мав власний ринок: «західний» (西市, нісі-іті) для «лівого» та «східний» (東市, хіґасі-іті) для «правого» районів, а також районний буддистський монастир: «західний» (西寺) для «лівого» та «східний» (東寺) для «правого» районів.
Окрім проспекту Червоного фенікса містом проходили інші проспекти (大路, одзі), шириною 24 м, і вулиці (小路, кодзі), шириною 12 м, які ділили його на рівномірні прямокутні «квартали» (町, тьо). 4 ряди кварталів, що прилягали вертикально до проспектів, які проходили з півночі на південь, називалися «сектором» (坊, бо), а 4 ряди кварталів, що прилягали горизонтально до проспектів, які проходили з заходу на схід, іменувалися «смугою» (条, дзьо). Відповідно, столиця поділялася на 9 горизонтальних «смуг» та 4 вертикальні «сектори» для «лівого» і «правого» району. «Смуги», «сектори» і «квартали» мали свої номери для орієнтації у місті.
У північній частині столиці розміщувався Імператорський палац (平安宮, へいあん, хей'ан-кю), який називався Великими Імператорськими хоромами (大内裏, дай-дайрі). Площу, яку він займав, нагадувала неправильний прямокутник, довжиною 1,4 км з півночі на південь та 1,2 км з заходу на схід. Ця територія була оточена невисоким глиняним муром і мала 14 воріт. На північному сході палацу знаходилися Імператорські хороми (内裏, дайрі), у центрі — Династична Зала (朝堂院, тьодоїн) для зборів уряду, на заході — Павільйон веселощів (豊楽院, буракуїн) для святкувань, а довкола них — різноманітні будівлі міністерств, відомств та Імператорської прислуги.
На південному сході від Імператорського палацу, за межами його мурів розташовуйся Сад божественних джерел (神泉苑, сінсен'ен), який використовувався як місце прогулянок Імператора.
Населення столиці Хей'ан в часи її розквіту становило близько 200 тисяч осіб. В середньому воно не перевищувало 100 тисяч осіб
Занепад Хей'ан поступово відбувався з 10 століття у зв'язку із запустінням «лівого» району столиці через нестачу води, а також малозаселеністю південних кварталів міста, які розташовувалися біля боліт. Мешканці поступово переміщалися на схід, у «правий» район до річки , чим руйнували структуру міста. Численні пожежі призвели до того, що у 12 столітті столиця Хей'ан фактично розкололася на 2 урбаністичних центри — північний «верхній» район Каміґьо та південний «нижній» район Сімоґьо. Сильного удару місто зазнало під час смути Онін 1467—1477 в ході якої майже вся столиця була перетворена на згарище. Через століття, у 1590-х роках, відновленні райони Каміґьо і Сімоґьо були об'єднанні зусиллями полководця Тойотомі Хідейосі у єдине місто Кіото.
У 1869 році, у результаті реставрації Мейдзі та війни Босін, резиденція Імператора була перенесена до міста Едо, що отримало назву Токіо. Фактично воно перетворилося на нову столицю Японії. Однак Імператорського указу про перенесення столиці, який мусив видаватися у таких випадках, проголошено не було, тому ряд японських юристів та істориків вважають, що Хей'ан, сучасне Кіото, залишається столицею країни по сьогоднішній день.
Іменем столиці Хей'ан названий один з періодів японської історії.
Див. також
Примітки
- Наприклад, адреса певного кварталу могла виглядати наступним чином: Правий район, 5 смуга, 3 сектор, 14 квартал (右京五条三坊十四町).
Джерела та література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Heian-kyō |
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stolicya Hej an yap 平安京 へいあんきょう hej an ko stolicya miru i spokoyu stolicya yaponskoyi derzhavi u 794 1869 rokah Znahodilas u centri Yamasirskoyi zapadini u centralnij chastini suchasnogo mista Kioto prefekturi Kioto Takozh vidoma yak Stolichne misto 京の都 Hejan ko Data stvorennya zasnuvannya22 listopada 794 ZasnovnikImperator Kammu KrayinaYaponiya Ye stoliceyu abo admincentrom dlyaYaponiya i Yaponiya Administrativna odinicyad d Roztashovuyetsya v mezhah suchasnoyi administrativnoyi odiniciKioto Roztashovuyetsya na vodojmiKamo d Kacura d U mezhah prirodno geografichnogo ob yektad Poperednikd i d NastupnikPrefektura Tokio d i d Zaminenij naKioto Chas data pripinennya isnuvannya1869 Hejan ko u Vikishovishi Koordinati 35 00 pn sh 135 46 sh d 35 000 pn sh 135 767 sh d 35 000 135 767U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Period Hej an Veliki Imperatorski horomi Plan mista Budivli shidnogo monastirya Todzi u suchasnomu KiotoKorotki vidomostiStolicya Hej an yak i yiyi poperedniki Hejdzo i Nagaoka bula sproektovana za kitajskoyu mistobudivnoyu sistemoyu shahovoyi doshki za zrazkom tanskoyi stolici Chan an z urahuvannyam kitajskoyi filosofiyi fenshuj Z visoti ptashinogo letu vona nagaduvala pryamokutnik Yiyi dovzhina z pivnochi na pivden stanovila 5 3 km a z zahodu na shid 4 5 km Centralnoyu chastinoyu mista prolyagav Prospekt Chervonogo feniksa 朱雀大路 sudzaku odzi shirinoyu 84 m sho tyagnuvsya vid Zamkovih vorit 羅城門 radzo mon na pivdni do Vorit Chervonogo feniksa 朱雀門 sudzaku mon Imperatorskogo palacu na pivnochi Prospekt rozdilyav stolicyu na dva velikih rajoni livij 左京 sako i pravij 右京 uko Kozhen z nih mav vlasnij rinok zahidnij 西市 nisi iti dlya livogo ta shidnij 東市 higasi iti dlya pravogo rajoniv a takozh rajonnij buddistskij monastir zahidnij 西寺 dlya livogo ta shidnij 東寺 dlya pravogo rajoniv Okrim prospektu Chervonogo feniksa mistom prohodili inshi prospekti 大路 odzi shirinoyu 24 m i vulici 小路 kodzi shirinoyu 12 m yaki dilili jogo na rivnomirni pryamokutni kvartali 町 to 4 ryadi kvartaliv sho prilyagali vertikalno do prospektiv yaki prohodili z pivnochi na pivden nazivalisya sektorom 坊 bo a 4 ryadi kvartaliv sho prilyagali gorizontalno do prospektiv yaki prohodili z zahodu na shid imenuvalisya smugoyu 条 dzo Vidpovidno stolicya podilyalasya na 9 gorizontalnih smug ta 4 vertikalni sektori dlya livogo i pravogo rajonu Smugi sektori i kvartali mali svoyi nomeri dlya oriyentaciyi u misti U pivnichnij chastini stolici rozmishuvavsya Imperatorskij palac 平安宮 へいあん hej an kyu yakij nazivavsya Velikimi Imperatorskimi horomami 大内裏 daj dajri Ploshu yaku vin zajmav nagaduvala nepravilnij pryamokutnik dovzhinoyu 1 4 km z pivnochi na pivden ta 1 2 km z zahodu na shid Cya teritoriya bula otochena nevisokim glinyanim murom i mala 14 vorit Na pivnichnomu shodi palacu znahodilisya Imperatorski horomi 内裏 dajri u centri Dinastichna Zala 朝堂院 todoyin dlya zboriv uryadu na zahodi Paviljon veseloshiv 豊楽院 burakuyin dlya svyatkuvan a dovkola nih riznomanitni budivli ministerstv vidomstv ta Imperatorskoyi prislugi Na pivdennomu shodi vid Imperatorskogo palacu za mezhami jogo muriv roztashovujsya Sad bozhestvennih dzherel 神泉苑 sinsen en yakij vikoristovuvavsya yak misce progulyanok Imperatora Naselennya stolici Hej an v chasi yiyi rozkvitu stanovilo blizko 200 tisyach osib V serednomu vono ne perevishuvalo 100 tisyach osib Zanepad Hej an postupovo vidbuvavsya z 10 stolittya u zv yazku iz zapustinnyam livogo rajonu stolici cherez nestachu vodi a takozh malozaselenistyu pivdennih kvartaliv mista yaki roztashovuvalisya bilya bolit Meshkanci postupovo peremishalisya na shid u pravij rajon do richki chim rujnuvali strukturu mista Chislenni pozhezhi prizveli do togo sho u 12 stolitti stolicya Hej an faktichno rozkololasya na 2 urbanistichnih centri pivnichnij verhnij rajon Kamigo ta pivdennij nizhnij rajon Simogo Silnogo udaru misto zaznalo pid chas smuti Onin 1467 1477 v hodi yakoyi majzhe vsya stolicya bula peretvorena na zgarishe Cherez stolittya u 1590 h rokah vidnovlenni rajoni Kamigo i Simogo buli ob yednanni zusillyami polkovodcya Tojotomi Hidejosi u yedine misto Kioto U 1869 roci u rezultati restavraciyi Mejdzi ta vijni Bosin rezidenciya Imperatora bula perenesena do mista Edo sho otrimalo nazvu Tokio Faktichno vono peretvorilosya na novu stolicyu Yaponiyi Odnak Imperatorskogo ukazu pro perenesennya stolici yakij musiv vidavatisya u takih vipadkah progolosheno ne bulo tomu ryad yaponskih yuristiv ta istorikiv vvazhayut sho Hej an suchasne Kioto zalishayetsya stoliceyu krayini po sogodnishnij den Imenem stolici Hej an nazvanij odin z periodiv yaponskoyi istoriyi Div takozhKioto Hejdzo koPrimitkiNapriklad adresa pevnogo kvartalu mogla viglyadati nastupnim chinom Pravij rajon 5 smuga 3 sektor 14 kvartal 右京五条三坊十四町 Dzherela ta literaturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Heian kyō Rubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist Kiyiv Akvilon Pres 1997