Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хаура (бенг. হাওড়া, англ. Howrah або Haora) — місто в індійському штаті Західний Бенгал, адміністративний центр округу , розташоване на західному березі протоки Хуґлі навпроти міста Колката.
| Хаура হাওড়া Howrah | |
|---|---|
| Координати: 22°34′25″ пн. ш. 88°19′30″ сх. д. / 22.57361° пн. ш. 88.32500° сх. д. | |
| Країна | Індія |
| Штат | Західний Бенгал |
| Округ | |
| Площа | |
| - Повна | 51,74 км² |
| Висота над р.м. | 12 м |
| Населення (2001) | |
| - Усього | 1 007 532 |
| - Густота | 19 496/км² |
| Часовий пояс | |
| Вебсайт: hmc.org.in | |
  Хаура | |
Історія
Історія Хаури сягає XVI століття. Венеційський мандрівник Цезар де Федерічі, який відвідав Індію в 1565-1579 роках, згадує у своїх записах 1578 року місце Баттор. За його описом, це було місце, до якого могли дійти великі кораблі по Хуґлі, й де розташовувалися доки для розвантаження і навантаження товарів цих суден. Це місце ототожнюється з сучасним місцем розташування Хаури.
1713 року рада Бенгалії Британської Ост-Індської компанії, після вступу імператора Фарруксіяра на престол Делі направила до нього делегацію з клопотанням про передачу під контроль компанії п'яти сіл на західному березі річки Хуґлі й тридцяти сіл на східному. Список сіл позначено в консультаційній книзі бенгальської ради від 4 травня 1714 року. П'ятьма селами на західному березі були: Саліка, Хаура, Касундеах, Рамкрішнапур і Батор, всі села були на території сучасної Хаури. Клопотання було задоволено за винятком цих п'яти сіл. До 1728 року більшість сіл у цьому районі належали до однієї з двох зон: Бурдван або Мухамманд Амінпур. Після Битви при Плессі відповідно до договору, підписаного з навабом Бенгалії Миром Касимом 11 жовтня 1760 року, район Хаура перейшов під контроль Ост-Індської Компанії. У 1787 році було створено район Хуґлі, і до 1819 року до нього було включено всю сучасну територію Хаури.
Зі створенням Хаурського залізничного вокзалу 1854 року почалося бурхливе промислове зростання міста. У 1855 році почала роботу перша джутова фабрика, до 1870 року поблизу станції працювало вже п'ять джутових виробництв.
До 1914 року майже всі великі міста Індії були з'єднані залізницею, а збільшення попиту на рухомий склад і його ремонт призвели до створення в місті залізничних ремонтних майстерень. Бум машинобудування тривав до кінця Другої світової війни й призвів до швидкої безконтрольної урбанізації - появи районів нетрів навколо промислових підприємств.
Демографія
За даними індійського перепису 2001 року в Хаурі проживає 1 008 704 осіб. Чоловіки становлять 54 % населення, жінки 46 %. Рівень грамотності в місті становить 77 %, що вище за середнє значення по країні в 59,5 %; грамотність серед чоловіків становить 81 %, серед жінок 73 %. У Хаорі 9 % населення віком до 6 років.
Примітно, що за даними індійського перепису 1896 року в місті мешкало лише 84 069 осіб, 1901 року в Хаурі мешкало вже 157 594 особи. Таке стрімке зростання чисельності пояснюється швидким промисловим зростанням і наявністю великої кількості вакантних робочих місць. У цей період відбувається 100% збільшення чоловічого населення, в той час як чисельність жіночого населення зросла лише на 60%.
Визначні місця
Район Шибпур у Хаурі вже впродовж століть асоціюється з величезним деревом - Великим баньяном, що має найбільшу площу крони у світі. Баньян продовжує рости й донині, займаючи все нові квартали міста.
1786 року британці заснували Індійський ботанічний сад, розташований між Великим баньяном і річкою Хуглі.
Розташований у Шибпурі Бенгальський інженерний коледж є другим найстарішим інженерним коледжем в Індії.
У Рамраджаталі розташований відомий храм Рами, великі богослужіння проводяться тут щороку в останню неділю місяця Шравана.
Недалеко від залізничного вокзалу розташоване велике озеро Сантрагачхі, яке у зимовий час приваблює багато перелітних птахів. Свистач індійський є найчисленнішим видом, представленим тут. Міністерство лісового господарства штату Західний Бенгал має намір заснувати охоронну природну зону на території озера.
Література
- Bhattacherje, S. B. (2009). Encyclopaedia of Indian Events & Dates. Sterling Publishers Pvt. ISBN .
- Gunguly, C. K.; Battarcharya, S. K. (2000). Dayaratnam, P (ред.). The Design Methodology and Construction Technique of 457 m Span Cable Stayed Bridge (Dead Load Composite) at Vidyasagar Setu. Universities Press (India). с. 113—4. ISBN .
{{}}: Проігноровано|work=() - Holmström, Mark (1984). Industry and Inequality: The Social Anthropology of Indian Labour. Cambridge University Press. ISBN . Процитовано 29 грудня 2008.
- Lach, Donald Frederick (1977). Asia in the Making of Europe. University of Chicago Press. ISBN . Процитовано 28 грудня 2008.
- O'Malley, L. S. S.; Chakravarti, Monmohan (1909). Bengal District Gazetteers: Howrah. Bengal Secretariat Book Depot.
- Sen, Samita (1999). Women and Labour in Late Colonial India: The Bengal Jute Industry. Cambridge University Press. ISBN . Процитовано 29 грудня 2008.
Посилання
- Howrah Municipal Corporation Site
- Satellite View of Howrah
- Howrah Train Time Table
 | Це незавершена стаття з географії Індії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Haura beng হ ওড angl Howrah abo Haora misto v indijskomu shtati Zahidnij Bengal administrativnij centr okrugu roztashovane na zahidnomu berezi protoki Hugli navproti mista Kolkata Haura হ ওড HowrahKoordinati 22 34 25 pn sh 88 19 30 sh d 22 57361 pn sh 88 32500 sh d 22 57361 88 32500KrayinaIndiyaShtatZahidnij BengalOkrugPlosha Povna 51 74 km Visota nad r m 12 m Naselennya 2001 Usogo 1 007 532 Gustota 19 496 km Chasovij poyas UTC 5 30Vebsajt hmc org inHauraRoztashuvannya mista na mapi shtatu Zahidnij BengalIstoriyaIstoriya Hauri syagaye XVI stolittya Venecijskij mandrivnik Cezar de Federichi yakij vidvidav Indiyu v 1565 1579 rokah zgaduye u svoyih zapisah 1578 roku misce Battor Za jogo opisom ce bulo misce do yakogo mogli dijti veliki korabli po Hugli j de roztashovuvalisya doki dlya rozvantazhennya i navantazhennya tovariv cih suden Ce misce ototozhnyuyetsya z suchasnim miscem roztashuvannya Hauri 1713 roku rada Bengaliyi Britanskoyi Ost Indskoyi kompaniyi pislya vstupu imperatora Farruksiyara na prestol Deli napravila do nogo delegaciyu z klopotannyam pro peredachu pid kontrol kompaniyi p yati sil na zahidnomu berezi richki Hugli j tridcyati sil na shidnomu Spisok sil poznacheno v konsultacijnij knizi bengalskoyi radi vid 4 travnya 1714 roku P yatma selami na zahidnomu berezi buli Salika Haura Kasundeah Ramkrishnapur i Bator vsi sela buli na teritoriyi suchasnoyi Hauri Klopotannya bulo zadovoleno za vinyatkom cih p yati sil Do 1728 roku bilshist sil u comu rajoni nalezhali do odniyeyi z dvoh zon Burdvan abo Muhammand Aminpur Pislya Bitvi pri Plessi vidpovidno do dogovoru pidpisanogo z navabom Bengaliyi Mirom Kasimom 11 zhovtnya 1760 roku rajon Haura perejshov pid kontrol Ost Indskoyi Kompaniyi U 1787 roci bulo stvoreno rajon Hugli i do 1819 roku do nogo bulo vklyucheno vsyu suchasnu teritoriyu Hauri Zi stvorennyam Haurskogo zaliznichnogo vokzalu 1854 roku pochalosya burhlive promislove zrostannya mista U 1855 roci pochala robotu persha dzhutova fabrika do 1870 roku poblizu stanciyi pracyuvalo vzhe p yat dzhutovih virobnictv Do 1914 roku majzhe vsi veliki mista Indiyi buli z yednani zalizniceyu a zbilshennya popitu na ruhomij sklad i jogo remont prizveli do stvorennya v misti zaliznichnih remontnih majsteren Bum mashinobuduvannya trivav do kincya Drugoyi svitovoyi vijni j prizviv do shvidkoyi bezkontrolnoyi urbanizaciyi poyavi rajoniv netriv navkolo promislovih pidpriyemstv DemografiyaZa danimi indijskogo perepisu 2001 roku v Hauri prozhivaye 1 008 704 osib Choloviki stanovlyat 54 naselennya zhinki 46 Riven gramotnosti v misti stanovit 77 sho vishe za serednye znachennya po krayini v 59 5 gramotnist sered cholovikiv stanovit 81 sered zhinok 73 U Haori 9 naselennya vikom do 6 rokiv Primitno sho za danimi indijskogo perepisu 1896 roku v misti meshkalo lishe 84 069 osib 1901 roku v Hauri meshkalo vzhe 157 594 osobi Take strimke zrostannya chiselnosti poyasnyuyetsya shvidkim promislovim zrostannyam i nayavnistyu velikoyi kilkosti vakantnih robochih misc U cej period vidbuvayetsya 100 zbilshennya cholovichogo naselennya v toj chas yak chiselnist zhinochogo naselennya zrosla lishe na 60 Viznachni miscyaRajon Shibpur u Hauri vzhe vprodovzh stolit asociyuyetsya z velicheznim derevom Velikim banyanom sho maye najbilshu ploshu kroni u sviti Banyan prodovzhuye rosti j donini zajmayuchi vse novi kvartali mista 1786 roku britanci zasnuvali Indijskij botanichnij sad roztashovanij mizh Velikim banyanom i richkoyu Hugli Roztashovanij u Shibpuri Bengalskij inzhenernij koledzh ye drugim najstarishim inzhenernim koledzhem v Indiyi U Ramradzhatali roztashovanij vidomij hram Rami veliki bogosluzhinnya provodyatsya tut shoroku v ostannyu nedilyu misyacya Shravana Nedaleko vid zaliznichnogo vokzalu roztashovane velike ozero Santragachhi yake u zimovij chas privablyuye bagato perelitnih ptahiv Svistach indijskij ye najchislennishim vidom predstavlenim tut Ministerstvo lisovogo gospodarstva shtatu Zahidnij Bengal maye namir zasnuvati ohoronnu prirodnu zonu na teritoriyi ozera LiteraturaBhattacherje S B 2009 Encyclopaedia of Indian Events amp Dates Sterling Publishers Pvt ISBN 978 81 207 4074 7 Gunguly C K Battarcharya S K 2000 Dayaratnam P red The Design Methodology and Construction Technique of 457 m Span Cable Stayed Bridge Dead Load Composite at Vidyasagar Setu Universities Press India s 113 4 ISBN 978 81 7371 271 5 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Proignorovano work dovidka Holmstrom Mark 1984 Industry and Inequality The Social Anthropology of Indian Labour Cambridge University Press ISBN 0 521 26745 5 Procitovano 29 grudnya 2008 Lach Donald Frederick 1977 Asia in the Making of Europe University of Chicago Press ISBN 0 226 46731 7 Procitovano 28 grudnya 2008 O Malley L S S Chakravarti Monmohan 1909 Bengal District Gazetteers Howrah Bengal Secretariat Book Depot Sen Samita 1999 Women and Labour in Late Colonial India The Bengal Jute Industry Cambridge University Press ISBN 0 521 45363 1 Procitovano 29 grudnya 2008 PosilannyaHowrah Municipal Corporation Site Satellite View of Howrah Howrah Train Time Table Ce nezavershena stattya z geografiyi Indiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi