Харченко Мусій Гнатович

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Харченко.

Мусій Гнатович Харченко (1895 — †?) — сотник Армії УНР.

Мусій Гнатович Харченко
Народження	1895(1895)
Смерть	невідомо
Країна	УНР
Приналежність	Армія УНР
Звання	сотник
Командування	командир 4-го Запорізького ім. І. Богуна полку Дієвої армії УНР
Війни / битви	Українсько-радянська війна

Життєпис

Останнє звання у російській армії — підпоручик.

З березня 1918 р. — командир чоти та сотні 2-го Запорізького полку військ Центральної Ради, згодом — Армії Української Держави.

З грудня 1918 р. — командир 1-го куреня 4-го Запорізького ім. І. Богуна полку Дієвої армії УНР. У березні 1919 р. кілька днів на посаді в. о. командира цього полку.

З вересня 1919 р. — командир 22-го Запорізького ім. Івана Богуна полку Дієвої армії УНР.

У 1920—1921 рр. служив у 3-му курені ім. Наливайка 1-ї Запорізької дивізії Армії УНР.

Подальша доля невідома.

Джерела інформації

• Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 458 с.
• ЦДАВОУ. — Ф. 1075. — Оп. 2. — Спр. 927. — С. 48–53;
• Тарнавський А. Історія 4-го Запорізького імені полковника Богуна полку//Літопис Червоної Калини. — Львів. — 1931. — Ч. 7–8. — С. 34.