Харченко Євген Борисович

Євге́н Бори́сович Ха́рченко (нар.1 лютого 1987, Київ — пом. 29 серпня 2014, с. Червоносільське) — український військовик, солдат резерву, Міністерство внутрішніх справ України.

Харченко Євген Борисович
Солдат
Загальна інформація
Народження	1 лютого 1987(1987-02-01) Київ, УРСР
Смерть	29 серпня 2014(2014-08-29) (27 років) с. Червоносільське, Амвросіївський район
Поховання	Київ
Псевдо	«Ред»
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС
Формування	«Донбас»
Війни / битви	Війна на сході України Іловайський котел
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» Медаль «Честь. Слава. Держава»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Харченко.

Біографія

Народився 1 лютого 1987 року в місті Києві. Закінчив київську школу № 305.

Здобув освіту в національній академії внутрішніх справ України, закінчив юридичний факультет.

Під час Євромайдану брав участь у протестних акціях.

Після анексії Криму Росією вирішив піти добровольцем до Національної гвардії України. З червня 2014 року служив штурмовиком у розвідувальній групі батальйону «Донбас».

Загинув 29 серпня 2014 року, під час виходу так званим «зеленим коридором» з Іловайського котла. Пожежна машина, в якій перебував Євген, рухалась в автоколоні батальйону «Донбас» із села Многопілля до села Червоносільське. На околиці останнього машина натрапила на позицію російського танку Т-72 зі складу 6-ї окремої танкової бригади збройних сил Росії. Боєць був нагорі пожежної машини з РПГ-7, коли танк прямим попаданням влучив у неї. Разом з Євгеном тоді загинули Павло Петренко («Бані»), Сергій Петров («Тур»), Андрій Журавленко («Восьмий»), Сергій Ковєшніков («Бірюк»), Михайло Данів («Ахім») та Андрій Щербіна («Портос»). Коли намагався полагодити один з автотранспортних засобів батальйону та відстрілювався, загинув від кулі снайпера молодший сержант Іван Ганя.

Був упізнаний родичами та похований 21 вересня в Бортничах, історичній місцевості Києва.

Без Євгена лишились батьки і брат.

Нагороди і вшанування пам'яті

• Орден «За мужність» III ст. (посмертно) (31 жовтня 2014) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі
• В Києві існує вулиця Євгенія Харченка
• Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 9, місце 19
• Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії
• Іловайський Хрест (посмертно)
• 1 вересня 2016 року у приміщенні київської школи № 305 о відкрито меморіальну дошку на честь випускника Євгена Харченка
• Пам'ятний нагрудний знак «Іловайськ-2014» (посмертно)
• Медаль «Захисник-доброволець» (посмертно)
• Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» (посмертно)
• Медаль Батальйону Донбас «За відвагу» (посмертно)
• Почесна подяка від ГО «Київська міська спілка ветеранів АТО» (посмертно)
• Медаль «Честь. Слава. Держава.» (посмертно)

Примітки

1. . Дарницька РДА. 3 жовтня 2014. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 30 червня 2015.
2. Указ Президента України № 838/2014 від 31 жовтня 2014 року «Про відзначення державними нагородами України» [ 3 лютого 2017 у Wayback Machine.].
3. Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня

Джерела

• Харченко Євген Борисович [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
• Фотографії пожежної машини, якою їхав Євген Харченко^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Євгенія Харченка рідні впізнали за частиною татуювання [ 1 липня 2015 у Wayback Machine.]
• КМДА