Харакоз Володимир Вікторович

Володи́мир Ві́кторович Харако́з (20 січня 1949, м. Жданов, нині Маріуполь) — український живописець і графік. Член Національної спілки художників України (1992). Заслужений художник України (2019). Активіст грецького національного руху.

Володимир Харакоз
Харакоз Володимир Вікторович
Народження	20 січня 1949(1949-01-20) (75 років) Жданов, Сталінська область
Країна	СРСР →  Україна
Навчання	Естонська академія мистецтв
Діяльність	художник
Член	Національна спілка художників України
Звання	Заслужений художник України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Харакоз.

З життєпису

Початкову художню освіту здобув в Івановському художньому училищі, яке закінчив 1975 року.

У 1983 році закінчив Естонський державний художній інститут (сучасна Естонська академія мистецтв); педагоги з фаху — Велло Асі (Vello Asi), Ауло Падар (Aulo Padar).

Один з організаторів творчого об'єднання художників «Маріуполь-87».

Від 1992 року — член Національної Спілки художників України.

На 1-му Всеукраїнському фестивалі мистецтв «Меморіал А. І. Куїнджі» (Маріуполь, 2007) посів друге місце.

Активіст грецького національного руху, стояв у витоків створення Маріупольського товариства греків. Автор емблеми Міжнародного фестивалю грецької пісні імені Тамари Каци, макета почесної грамоти Федерації грецьких товариств України та свідоцтва учасників Всеукраїнської олімпіади школярів з новогрецької мови, історії, культури Греції і греков. Брав активну участь в оформленні сценічних майданчиків Всеукраїнського фестивалю грецької культури Мега-Йорти.

Роботи Володимира Харакоза виставлялися на фестивалі «Боспорські Агони» (2008). 2009 року відбулася його персональна виставка в Маріупольському міському центрі сучасного мистецтва і культури ім. Куїнджі.

2011 року художник став лауреатом Міжнародного Академічного Рейтингу «Золота Фортуна» в номінації «За духовне відродження міста».

Дипломант Всеукраїнської трієнале живопису (2013) й графіки (2015).

Представник маріупольського об'єднання художників «ХарБарБонд» (Володимир Харакоз, Сергій Баранник та Олександр Бондаренко). У лютому — березні 2015 року в Маріуполі відбулася їх спільна виставка абстрактного живопису. Художники також ініціювали проведення першої в історії НСХУ Всеукраїнської виставки абстрактного живопису в Києві (2015).

В жовтні 2016 року персональна виставка Володимира Харакоза була відкрита в галереї «АВС-арт» (Київ).

2019 року в художньому музеї ім. А. І.  Куїнджі відбулася персональна виставка картин художника «Між каноном та свободою», присвячена ювілею автора.

В серпні 2021 року персональна виставка Володимира Харакоза була організована в Сумах.

Роботи експонувалися на міських, обласних, всеукраїнських виставках та за кордоном. Картини знаходяться в музеях та приватних колекціях в Греції, Італії, Канаді, США, Україні, Фінляндії, Франції.

Вибрані твори

• «Дійство на площині» (1992);
• «Слова» (1998);
• «Меланхолія» (2000).

Примітки

1. Щербак, Маргарита (24 квітня 2020). Які вони — сучасні художники Маріуполя?. Процитовано 12 квітня 2022.
2. Владимир Харакоз — лауреат рейтинга «Золотая Фортуна» // Эллины Украины. — 2011. — май. — С. 16 : фот.
3. Галерея АВС-арт. Харакоз Володимир Вікторович. Процитовано 12 квітня 2022.
4. Стрельцова, Марина (2016). Володимир Харакоз. Малярство. Процитовано 12 квітня 2022.
5. . Мы Так Видим. 16 січня 2019. Архів оригіналу за 5 травня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.
6. Калиниченко В. Выбор: свобода или комфорт? : В выставочном зале Союза художников — экспозиция живописи Владимира Харакоза / Владимир Калиниченко // Ваш шанс (Сумы). — 2021. — № 32 (11—18 авг.). — С. 15А: фот. (рос.)
7. Гнатишин О. Маріупольці у Каунасі [в Литві реалізовано мистецький проєкт «Митці Маріуполя»] / Оксана Гнатишин // Образотворче мистецтво. — 2017. — № 2. — С. 11.

Джерела

• Стрельцова М. «ХарБарБонд». Маріупольський подих свободи / Марина Стрельцова // Образотворче мистецтво. — 2015. — № 1. — С. 12—15.
• Федорук О. Мистецький Олімп Маріуполя / Олександр Федорук // Образотворче мистецтво. — 2017. — № 2. — С. 12—15.
• Харабет В. В. Эллинистический мир. Хронология греков Украины. — Мариуполь: ООО «ППНС», 2016. — С. 355—356. — . (рос.)

Посилання

• Указ президента України № 834 від 8 листопада 2019 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва»
• Ми всі підсвідомо прагнемо звільнитися від канонів(рос.)