Хага́куре (яп. 葉隱 (葉隠) «Листям приховане») або Хага́куре Кікі́гакі яп. 葉隠聞書 — «Записи про Приховане в листях») — один з найавторитетніших трактатів присвячених бусідо — неписаному кодексу поведінки самурая, що став результатом процесу кристалізації системи моральних цінностей японських воїнів протягом кількох століть. Автором цього трактату, який став свого роду «святим письмом» для самураїв, був Ямамото Цунетомо — «самурай, який десять років прослужив даймьо Нобесіма Наосіге, а після його смерті став буддійським ченцем».
Після смерті свого сюзерена, рішенням сьогунату Токугава, Цунетомо було відмовлено в здійсненні сеппуку (ритуального самогубства). Цими обставинами і був зумовлений відхід Ямамото від світського життя. Сам трактат написаний не Ямамото Цунетомо, а самураєм Цурамото Матадзаемон Тасіро, який прийшов до Ямамото за настановами і записував протягом семи років те, що йому розповідав про Шлях воїна знаменитий Дзьоте. Коли книга з висловами була завершена, Ямамото наказав спалити рукопис, однак Цурамото Тасіро не послухав вчителя і зберіг книгу, з якої після його смерті почав робити копії. Книга швидко поширилася серед самураїв провінції Сага (однак протягом кількох десятирічь вона була майже невідома самураям інших провінцій), які дуже високо її цінували. Особливий інтерес до «Хагакуре» проявився на початку XX-го століття, і в 1930 році воно стало найзнаменитішим зразком ідей бусідо в Японії.
Хагакуре також відоме під назвою «Збірка Набесіма» або «Збірка Хагакуре». Варіант, що дійшов до нас, складається з 11 книг (1300 коротких історій) і заключної частини під назвою "Думки вголос вечірньою порою". Трактат датується 1716 роком. Цю дату одностайно сприймають усі історики, що вивчають «Хагакуре», а ось дата початку створення трактату викликає деякі дискусії: 1709 або 1710 рік.
Композиція і зміст збірки ретельно продумані. Книга Перша і Книга Друга є вченням Ямамото (самурая з провінції Сага), що і є ядром трактату. Книги Третя, Четверта і П'ята містять вислови і діяння Набесіма Наосіге, Набесіма Кацусіге, Набесіма Мицусіге і Набесіме Цунасіге (клан, якому був вірний Ямамото, — майстер Хагакуре). Книги з Шостої по Дев'яту присвячені традиціям клану, а також висловам і діянням його прославлених самураїв. Книга Десята описує життя самураїв інших провінцій, а Книга Одинадцята є доповненням до попередніх десяти книг.
Надавши своїй книзі назву «Хагакуре», Ямамото Цунетомо підкреслив, що шлях, яким йде воїн, прихований від більшості, що ним йде меншість і сутність його дано пізнати не кожному. У своєму творі автор виклав безліч принципів, які вчать самовдосконаленню, самодисципліні, такту, рішучості, честі й гідності. В «Хагакуре» відображається ідея служіння і вірності самурая своєму сюзерену, міститься багато норм і правил поведінки, яких самураєві слід дотримуватися в суспільстві, як в мирний час, так і воєнний.
В «Хагакуре» не вказується, що бусідо — це кодекс честі самурая, хоча саме цьому присвячена дана книга. Її автор говорить: «Я збагнув, що шлях самурая — це смерть» . Як бачимо, термін бусідо пояснюється як ідеалізація смерті, оскільки шлях самурая полягає у тому, щоб померти на полі битви. Для японських воїнів така смерть вважалася справою честі. Ямамото Цунетомо, звертаючись до самураїв, закликав їх шукати свою дорогу в житті: «Відкинь думки про минуле й майбутнє і не живи повсякденними турботами… тоді Великий шлях буде відкритий перед тобою. Шлях лежить у більш високих вимірах ніж праведність. Шлях самурая — один, це прямий шлях, який не допускає зволікання, і тому головне — діяти відразу» .
Ямамото Цунетомо зазначав, що «не добитися своєї цілі і продовжувати жити — це боягузтво. Померти, не досягнувши цілі, — означало собачу смерть і фанатизм. Але в цьому немає безчестя. В цьому сутність Шляху самурая. Якщо, зміцнюючи своє серце рішучістю щоранку та щовечора, людина зможе жити так, наче тіло її вже померло, шлях буде для неї вільний. Все її життя буде бездоганне, і вона досягне успіху на своїй дорозі» . В трактаті наголошувалося на тому, що кожен самурай повинен мати мету у своєму житті. Упродовж життя, щодня, він повинен просуватися вперед, стаючи більш вмілим ніж вчора, більш вмілим ніж сьогодні. Цей шлях ніколи не закінчується. Добиватися цілі потрібно навіть в тому випадку, якщо знаєш, що приречений на поразку. «Самурай повинен прагнути до того, щоб його називали самураєм» . Він мусить виконувати свій обов'язок перед сюзереном і постійно самовдосконалюватися, його поведінка в будь-якій ситуацію має бути зразком того, як слід діяти на шляху воїна.
Трактат містить багато порад стосовно виховання дитини в самурайській сім'ї. Так, ще з ранніх літ у ній заохочували сміливість, прищеплювали благородність та старалися сформувати прямоту. Наголошувалася увага на тому, що ніколи не потрібно дразнити і залякувати дитину, бо якщо вона «змалку звикне боятися, то пронесе цей недолік через все своє життя» . Підкреслюється необхідність такого відношення до хлопчика, при якому він виросте безстрашним. Цунетомо проповідує виховання, яке спрямоване на формування сильної особистості, яка б не опускала рук при перших невдачах, не гнулась під впливом несприятливих обставин, а завжди зуміла б гідно вистояти перед випробуваннями, які поставить перед нею життя.
Стійкість, загартованість, витривалість — саме такі якості характеризували справжнього самурая, воїна, який незважаючи на перешкоди, завжди йшов до цілі, воїна, чий бойовий дух був такий же незламний, як і його меч. В «Хагакуре» говориться про те, що самурай завжди має бути твердим у своїй рішучості, а на полі бою не повинен думати про перемогу чи поразку, він мусить «необдумано кидатися вперед — на зустріч неминучій смерті» . З цих слів ми можемо зрозуміти, що в «Хагакуре» виховувалася фанатичність, зневажливе ставлення до смерті та нігілістичне відношення до життя, яке Ямамото Цунетомо вважав лише простим сном, ляльковою виставою. Для нього «все в цьому світі — всього лиш театр маріонеток» .
Виховання фанатичності в самураїв було ідеальним засобом добитися від них цілковитої віддачі на полю битви, виконання обов'язків перед сюзереном, незважаючи на небезпеку померти в будь-яку хвилину. В «Хагакуре» вказується, що «золота середина — це еталон всіх речей, однак у військовій справі людина завжди повинна прагнути перевершити інших» . Самурай зобов'язаний проявляти мужність під час поєдинку і бути наполегливим, «кидатися назустріч важким ситуаціям з хоробрістю і радістю», «зціпивши зуби, йти вперед, не звертаючи увагу ні на що».
Воїн не може говорити про свою слабкість: «Навіть у випадковій розмові самураєві не слід жалітися. Він має слідкувати за тим, щоб ніколи не вимовляти слів, які свідчать про слабкість»,. Адже за одним сказаним словом можна судити про справжню сутність людини. Істинний самурай ніколи не повинен розслаблятися і падати духом, його голос завжди має бути впевненим, дух сильний, а дії рішучі. Він має сміливо йти вперед, начебто нічого не може зупинити його на шляху до цілі. Адже той, хто впадає у відчай чи падає духом перед обличчям невдач, ні до чого не придатний. Дуже важливо ніколи не проявляти розчарування і втоми. Людині властиво стомлюватися і бути пригніченою, і самурай в цьому сенсі — не виняток. Але мораль закликає японських воїнів робити неможливе. Самурайська етика спрямована на те, щоб перебороти смуток і апатію, не показувати їх іншим. Вважається, що виглядати здоровим важливіше, ніж бути здоровим, здаватися сміливим і рішучим — важливіше, ніж бути таким. Недарма говорять, що «самурай скористується зубочисткою, навіть не поївши. Всередині — шкіра собаки, зовні — шкіра тигра».
В трактаті Ямамото Цунетомо говориться, що існують два різновиди характеру: «Зовнішній і внутрішній, і людина, у якої бракує першого або другого, нічого не варта. Це, наприклад, як лезо меча, яке слід добре заточити і потім вкласти в піхви, час від часу виймаючи з них і хмурячи брови, як перед сутичкою, витираючи лезо і потім знову вкладаючи його в піхви. Якщо меч постійно відкритий, то людина стане розмахувати ним; інші будуть боятися до неї наближатися, і вона втратить союзників. Якщо меч постійно знаходиться в піхвах, він заіржавіє, клинок затупитися, і люди будуть відповідної думки про його власника».
Особливу увагу в «Хагакуре» присвячено розгляду такої моральної якості як честь, яку самураї цінували більше ніж життя. Якщо самурая образили чи над ним насміялися, то його обов'язок полягав у тому, щоб відплатити, бо «якщо він промовчить, то це свідчитиме про його малодушність». Образа честі самурая іншою особою сприймалася дуже гостро і нерідко призводила до відплати смертю. Однак Ямамото Цунетомо застерігає самураїв уникати надмірної жорстокості, оскільки занадто агресивна реакція на образу сама по собі ганьбила самурая. Він повинен проявляти терпіння та поблажливість. Такі якості свідчили про врівноваженість та самоконтроль, що особливо цінувалося в характері воїна. Якщо ж честь самурая була забруднена ганьбою з його вини чи він вирішив доказати свою невинність, то воїн вважав за необхідне покінчити життя, здійснивши сепукку — ритуальне самовбивство шляхом розрізу живота. Сепукку здійснювалась також в знак протесту проти будь-якої несправедливості для збереження честі чи як жертва в ім'я ідеї, або ж після катакі-уті — помста тим, хто завдав честі самурая ганьби. Адже в бусідо сказано: «Самурай може втратити життя, але не честь». Воїн мав здійснити сепукку, коли усвідомлював, що відповідно до бусідо, його душа більше не може залишатися в тілі. Цей обряд ритуального самовбивства не пов'язаний з релігійними переконаннями (синтоїзмом, буддизмом чи конфуціанством) японських воїнів, хоча беззаперечним залишається і той факт, що кожна з цих релігій залишила свій відбиток на філософії Шляху воїна. Сепукку — феномен притаманний виключно бусідо — шляху, яким йде самурай. Для японських воїнів типове уявлення, що загинути на полі битви і здійснити ритуальне самовбивство — однаково гідно. «З різних видів смерті — смерті від хвороби чи в бою, сепукку або обезголовлювання — ганебною вважалася лише безславна смерть».
Обряд сепукку є малозрозумілим для європейців. Це головним чином зумовлено тим, що християнська мораль, на якій у великій мірі базується європейська цивілізація, забороняє людині здійснювати самовбивство, вважаючи це гріхом. Слід звернути увагу й на те, що відношення до життя і смерті у самураїв було, в порівнянні з європейцями, також відмінним, про що вже говорилося вище. Для того, щоб збагнути дане явище потрібно не тільки відчути дух епохи, в якій жили самураї, але й проникнути у внутрішній світ японських воїнів, зрозуміти їх світоглядні переконання та систему моральних цінностей.
Самураїв не слід розглядати лише як воїнів, навчених досконалому володінню бойовими мистецтвами. Велику увагу вони приділяли вивченню літератури, історії, каліграфії, етики, а не лише військової теорії та володінню бойовими мистецтвами. У японських воїнів виховувалася жага до знань, до інтелектуального збагачення. Ямамото Цунетомо, говорячи про інтелектуальний розвиток, підкреслював, що потрібно завжди собі повторювати: «Цього недостатньо», оскільки «недобре задовольнятися досягнутим розумінням». Не слід покладатися на ту ступінь розуміння, яка тобі відкрилася. Адже досягти успіху можна лише у тому випадку, коли постійно працюєш над своїм розвитком: духовним, розумовим та фізичним. У спілкуванні з людьми Цунетомо бачив хороший спосіб збагатити свої знання, оскільки, «вислуховуючи думки інших, ти розвиваєшся», а «часте спілкування з людьми, — на його думку, — це перший крок, щоб перевершити інших». Поряд з цим він гостро засуджував вихваляння перед іншими та наголошував на тому, що самурай повинен бути скромним.
Ямамото Цунетомо дає корисні поради про те, як краще поводитися в повсякденному житті. Так, «в дружній розмові чи при офіційній зустрічі самураю слід дивитися в очі співрозмовникові і в жодному випадку не говорити, опустивши погляд, оскільки це свідчитиме про неповагу до співрозмовця». У спілкуванні з людьми важлива неупередженість. Вважається, що запитувати, коли знаєш, означає поступати ввічливо, а запитати, коли не знаєш, — абсолютно необхідно. Позіхати в присутності інших — ознака поганого тону. Те саме відноситься і до чихання: «Людина, яка чхає в присутності інших, виглядає безглуздо». Неприродний сміх свідчить про відсутність самоповаги в чоловіків і про розпущеність у жінок, тому потрібно завжди контролювати свої емоції. Цунетомо вчить, що самурай повинен кожну допущену помилку виправляти одразу ж, не роздумуючи, бо якщо спробувати її приховати, то вона ще більше кидатиметься в очі, а сліди виправленої помилки швидко зникнуть. Також в «Хагакуре» підкреслювалася необхідність виховання в собі такої риси характеру, як самостійність: «Якщо потрібно щось зробити, то краще всього робити це самому». У всіх справах самураю слід покладатися лише на власні сили. Це зумовлено тим, що іноді нам доводиться звертатися до кого-небудь з проханням, а якщо це робиться неодноразово, то перетворюється на настирливість по відношенню до цієї людини і тому така поведінка може показатися нетактовною.
Самураї поважали в людині такі риси характеру, як прямота і чесність, а брехня для них була ознакою боягузтва і сприймалася як ганебний прояв слабкості. Слово самурая вважалося достойною гарантією правдивості будь-якого твердження. Коли одного самурая попросили поклястися перед богами на знак підтвердження своїх слів, він сказав: «Слово самурая міцніше металу. Якщо самурай щось твердо вирішив, навіть божества і будди не в змозі змінити цього». Тоді було вирішено, що клятва непотрібна. «Слово — квітка серця. Це не просто порожній звук». Для самурая, коли б він не говорив, важливе кожне слово. Адже одне слово дає можливість сказати про військову доблесть. В мирні часи слова виявляють сміливість людини, а в неспокійні часи — говорять про силу і малодушність. Благородне слово воїна було настільки вагомим, що обіцянки, як правило, давали і виконували без всяких письмових угод і клятв, оскільки самурай сам вважався «втіленням свого слова».
Також «Хагакуре» повчає, що щирість — важлива складова частина людських відносин. „Прислів'я говорить: «Якщо хочеш заглянути в серце людини, захворій». Коли ви хворі, або у вас труднощі, багато хто з ваших друзів чи знайомих відвернеться від вас. Якщо людина захворіла, або опинилася в скрутному становищі, слід обов'язково дізнатися, як у неї справи, відвідавши особисто або надіславши якийсь подарунок. І ніколи в житті не варто забувати про те, хто вам допоміг. Так можна багато дізнатися про те, як ставляться до тебе інші люди. Адже у цьому світі багато таких людей, які розраховують на інших, коли самі опиняються в скрутному становищі, а потім навіть і не згадують про них. За тими випробуваннями, які доля ставить перед людиною, неможливо визначити хороша вона чи погана, успіхи і невдачі залежать від долі. Хороші і погані вчинки — це Шлях людини. А відплата за добро і зло — це просто етика, призначена для виховання моральності“.
Як бачимо, «Хагакуре» увібрало в себе основні принципи та ідеї бусідо — кодексу, що являв собою особливу систему поглядів, норм і оцінок, які стосувалися поведінки самурая, формування і зміцнення його моральних якостей, способів виховання самурайської молоді і відносин між представниками середньовічної японської еліти. Кодекс честі, попри те, що залишався суто становою мораллю, відіграв важливу роль в історії Японії в той час, коли правління в ній зосереджувалося в руках самураїв. Та навіть сьогодні, коли самураї як панівний військовий та політичний стан країни відійшов у минуле, ідеї бусідо не згасли, вони зберігають своє значення, хоча вже в дещо іншій формі. Кодекс бусідо здійснив вагомий вплив на формування світогляду, філософії та життєвих принципів не лише самураїв у період сьогунату, але й мав подальший вплив на розвиток японської нації, її культури та ідеології. В «Хагакуре» ми знаходимо унікальне розуміння людської природи і мудрість, яка, будучи написаною в далекому минулому, не втратила свого значення і сьогодні.
Джерела
- Кодекс Бусидо. Хагакурэ. Сокрытое в листве. — М.: Эксмо, 2008. — 432 с., с. 16
- Кодекс Бусидо. Хагакурэ. Сокрытое в листве. — М.: Эксмо, 2008. — 432 с., с. 20
- Кодекс Бусидо. Хагакурэ. Сокрытое в листве. — М.: Эксмо, 2008. — 432 с., с. 220, 35, 90
- Кодекс Бусидо. Хагакурэ. Сокрытое в листве. — М.: Эксмо, 2008. — 432 с., с. 21
- Кодекс Бусидо. Хагакурэ. Сокрытое в листве. — М.: Эксмо, 2008. — 432 с., с. 60
- Кодекс Бусидо. Хагакурэ. Сокрытое в листве. — М.: Эксмо, 2008. — 432 с., с. 58
- Кодекс Бусидо. Хагакурэ. Сокрытое в листве. — М.: Эксмо, 2008. — 432 с., с. 42-43
- Кодекс Бусидо. Хагакурэ. Сокрытое в листве. — М.: Эксмо, 2008. — 432 с., с. 35
- Кодекс Бусидо. Хагакурэ. Сокрытое в листве. — М.: Эксмо, 2008. — 432 с., с. 57
- Кодекс Бусидо. Хагакурэ. Сокрытое в листве. — М.: Эксмо, 2008. — 432 с., с. 67
- Книга самурая. Юдзан Дайдодзи Будосесинсю. Ямамото Цунетомо «Хагакуре». Юкио Мисима Хагакурэ Нюмон. Перевод на русский: Котенко Р. В., Мищенко А. А. СПб.: Евразия, 2000. — 240 с. с. 218
- Кодекс Бусидо. Хагакурэ. Сокрытое в листве. — М.: Эксмо, 2008. — 432 с., с. 46
- Кодекс Бусидо. Хагакурэ. Сокрытое в листве. — М.: Эксмо, 2008. — 432 с., с. 128
- Кодекс Бусидо. Хагакурэ. Сокрытое в листве. — М.: Эксмо, 2008. — 432 с., с. 161
- Кодекс Бусидо. Хагакурэ. Сокрытое в листве. — М.: Эксмо, 2008. — 432 с., с. 209
- Кодекс Бусидо. Хагакурэ. Сокрытое в листве. — М.: Эксмо, 2008. — 432 с., с. 44
- Кодекс Бусидо. Хагакурэ. Сокрытое в листве. — М.: Эксмо, 2008. — 432 с., с. 74
- Кодекс Бусидо. Хагакурэ. Сокрытое в листве. — М.: Эксмо, 2008. — 432 с., с. 45
- Кодекс Бусидо. Хагакурэ. Сокрытое в листве. — М.: Эксмо, 2008. — 432 с., с. 29
- Кодекс Бусидо. Хагакурэ. Сокрытое в листве. — М.: Эксмо, 2008. — 432 с., с. 55
- Кодекс Бусидо. Хагакурэ. Сокрытое в листве. — М.: Эксмо, 2008. — 432 с., с. 64
- Кодекс Бусидо. Хагакурэ. Сокрытое в листве. — М.: Эксмо, 2008. — 432 с., с. 75
- Кодекс Бусидо. Хагакурэ. Сокрытое в листве. — М.: Эксмо, 2008. — 432 с., с. 63-64
1. Книга самурая. Юдзан Дайдодзи Будосесинсю. Ямамото Цунетомо «Хагакуре». Юкио Мисима Хагакурэ Нюмон. Перевод на русский: Котенко Р. В., Мищенко А. А. СПб.: Евразия, 2000. — 240 с.
↓ 2. Кодекс Бусидо. Хагакурэ. Сокрытое в листве. — М.: Эксмо, 2008. — 432 с.
Посилання
- (рос.)
- (англ.)
- «The Hagakure Kikigaki», стаття про Ямамото Цунетомо та його книгу [ 20 вересня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
- Книга самурая. Бусідо [ 23 січня 2011 у Wayback Machine.] Юдзан Дайдодзи Будосесинсю. Ямамото Цунэтомо Хагакурэ. Юкио Мисима Хагакурэ Нюмон. Перевод на русский: Котенко Р.В., Мищенко А.А. -- СПб.:Евразия, 2000.
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Травень 2010) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Haga kure yap 葉隱 葉隠 Listyam prihovane abo Haga kure Kiki gaki yap 葉隠聞書 Zapisi pro Prihovane v listyah odin z najavtoritetnishih traktativ prisvyachenih busido nepisanomu kodeksu povedinki samuraya sho stav rezultatom procesu kristalizaciyi sistemi moralnih cinnostej yaponskih voyiniv protyagom kilkoh stolit Avtorom cogo traktatu yakij stav svogo rodu svyatim pismom dlya samurayiv buv Yamamoto Cunetomo samuraj yakij desyat rokiv prosluzhiv dajmo Nobesima Naosige a pislya jogo smerti stav buddijskim chencem Pislya smerti svogo syuzerena rishennyam sogunatu Tokugava Cunetomo bulo vidmovleno v zdijsnenni seppuku ritualnogo samogubstva Cimi obstavinami i buv zumovlenij vidhid Yamamoto vid svitskogo zhittya Sam traktat napisanij ne Yamamoto Cunetomo a samurayem Curamoto Matadzaemon Tasiro yakij prijshov do Yamamoto za nastanovami i zapisuvav protyagom semi rokiv te sho jomu rozpovidav pro Shlyah voyina znamenitij Dzote Koli kniga z vislovami bula zavershena Yamamoto nakazav spaliti rukopis odnak Curamoto Tasiro ne posluhav vchitelya i zberig knigu z yakoyi pislya jogo smerti pochav robiti kopiyi Kniga shvidko poshirilasya sered samurayiv provinciyi Saga odnak protyagom kilkoh desyatirich vona bula majzhe nevidoma samurayam inshih provincij yaki duzhe visoko yiyi cinuvali Osoblivij interes do Hagakure proyavivsya na pochatku XX go stolittya i v 1930 roci vono stalo najznamenitishim zrazkom idej busido v Yaponiyi Hagakure takozh vidome pid nazvoyu Zbirka Nabesima abo Zbirka Hagakure Variant sho dijshov do nas skladayetsya z 11 knig 1300 korotkih istorij i zaklyuchnoyi chastini pid nazvoyu Dumki vgolos vechirnoyu poroyu Traktat datuyetsya 1716 rokom Cyu datu odnostajno sprijmayut usi istoriki sho vivchayut Hagakure a os data pochatku stvorennya traktatu viklikaye deyaki diskusiyi 1709 abo 1710 rik Kompoziciya i zmist zbirki retelno produmani Kniga Persha i Kniga Druga ye vchennyam Yamamoto samuraya z provinciyi Saga sho i ye yadrom traktatu Knigi Tretya Chetverta i P yata mistyat vislovi i diyannya Nabesima Naosige Nabesima Kacusige Nabesima Micusige i Nabesime Cunasige klan yakomu buv virnij Yamamoto majster Hagakure Knigi z Shostoyi po Dev yatu prisvyacheni tradiciyam klanu a takozh vislovam i diyannyam jogo proslavlenih samurayiv Kniga Desyata opisuye zhittya samurayiv inshih provincij a Kniga Odinadcyata ye dopovnennyam do poperednih desyati knig Nadavshi svoyij knizi nazvu Hagakure Yamamoto Cunetomo pidkresliv sho shlyah yakim jde voyin prihovanij vid bilshosti sho nim jde menshist i sutnist jogo dano piznati ne kozhnomu U svoyemu tvori avtor viklav bezlich principiv yaki vchat samovdoskonalennyu samodisciplini taktu rishuchosti chesti j gidnosti V Hagakure vidobrazhayetsya ideya sluzhinnya i virnosti samuraya svoyemu syuzerenu mistitsya bagato norm i pravil povedinki yakih samurayevi slid dotrimuvatisya v suspilstvi yak v mirnij chas tak i voyennij V Hagakure ne vkazuyetsya sho busido ce kodeks chesti samuraya hocha same comu prisvyachena dana kniga Yiyi avtor govorit Ya zbagnuv sho shlyah samuraya ce smert Yak bachimo termin busido poyasnyuyetsya yak idealizaciya smerti oskilki shlyah samuraya polyagaye u tomu shob pomerti na poli bitvi Dlya yaponskih voyiniv taka smert vvazhalasya spravoyu chesti Yamamoto Cunetomo zvertayuchis do samurayiv zaklikav yih shukati svoyu dorogu v zhitti Vidkin dumki pro minule j majbutnye i ne zhivi povsyakdennimi turbotami todi Velikij shlyah bude vidkritij pered toboyu Shlyah lezhit u bilsh visokih vimirah nizh pravednist Shlyah samuraya odin ce pryamij shlyah yakij ne dopuskaye zvolikannya i tomu golovne diyati vidrazu Yamamoto Cunetomo zaznachav sho ne dobitisya svoyeyi cili i prodovzhuvati zhiti ce boyaguztvo Pomerti ne dosyagnuvshi cili oznachalo sobachu smert i fanatizm Ale v comu nemaye bezchestya V comu sutnist Shlyahu samuraya Yaksho zmicnyuyuchi svoye serce rishuchistyu shoranku ta shovechora lyudina zmozhe zhiti tak nache tilo yiyi vzhe pomerlo shlyah bude dlya neyi vilnij Vse yiyi zhittya bude bezdoganne i vona dosyagne uspihu na svoyij dorozi V traktati nagoloshuvalosya na tomu sho kozhen samuraj povinen mati metu u svoyemu zhitti Uprodovzh zhittya shodnya vin povinen prosuvatisya vpered stayuchi bilsh vmilim nizh vchora bilsh vmilim nizh sogodni Cej shlyah nikoli ne zakinchuyetsya Dobivatisya cili potribno navit v tomu vipadku yaksho znayesh sho prirechenij na porazku Samuraj povinen pragnuti do togo shob jogo nazivali samurayem Vin musit vikonuvati svij obov yazok pered syuzerenom i postijno samovdoskonalyuvatisya jogo povedinka v bud yakij situaciyu maye buti zrazkom togo yak slid diyati na shlyahu voyina Traktat mistit bagato porad stosovno vihovannya ditini v samurajskij sim yi Tak she z rannih lit u nij zaohochuvali smilivist prisheplyuvali blagorodnist ta staralisya sformuvati pryamotu Nagoloshuvalasya uvaga na tomu sho nikoli ne potribno drazniti i zalyakuvati ditinu bo yaksho vona zmalku zvikne boyatisya to pronese cej nedolik cherez vse svoye zhittya Pidkreslyuyetsya neobhidnist takogo vidnoshennya do hlopchika pri yakomu vin viroste bezstrashnim Cunetomo propoviduye vihovannya yake spryamovane na formuvannya silnoyi osobistosti yaka b ne opuskala ruk pri pershih nevdachah ne gnulas pid vplivom nespriyatlivih obstavin a zavzhdi zumila b gidno vistoyati pered viprobuvannyami yaki postavit pered neyu zhittya Stijkist zagartovanist vitrivalist same taki yakosti harakterizuvali spravzhnogo samuraya voyina yakij nezvazhayuchi na pereshkodi zavzhdi jshov do cili voyina chij bojovij duh buv takij zhe nezlamnij yak i jogo mech V Hagakure govoritsya pro te sho samuraj zavzhdi maye buti tverdim u svoyij rishuchosti a na poli boyu ne povinen dumati pro peremogu chi porazku vin musit neobdumano kidatisya vpered na zustrich neminuchij smerti Z cih sliv mi mozhemo zrozumiti sho v Hagakure vihovuvalasya fanatichnist znevazhlive stavlennya do smerti ta nigilistichne vidnoshennya do zhittya yake Yamamoto Cunetomo vvazhav lishe prostim snom lyalkovoyu vistavoyu Dlya nogo vse v comu sviti vsogo lish teatr marionetok Vihovannya fanatichnosti v samurayiv bulo idealnim zasobom dobitisya vid nih cilkovitoyi viddachi na polyu bitvi vikonannya obov yazkiv pered syuzerenom nezvazhayuchi na nebezpeku pomerti v bud yaku hvilinu V Hagakure vkazuyetsya sho zolota seredina ce etalon vsih rechej odnak u vijskovij spravi lyudina zavzhdi povinna pragnuti perevershiti inshih Samuraj zobov yazanij proyavlyati muzhnist pid chas poyedinku i buti napoleglivim kidatisya nazustrich vazhkim situaciyam z horobristyu i radistyu zcipivshi zubi jti vpered ne zvertayuchi uvagu ni na sho Voyin ne mozhe govoriti pro svoyu slabkist Navit u vipadkovij rozmovi samurayevi ne slid zhalitisya Vin maye slidkuvati za tim shob nikoli ne vimovlyati sliv yaki svidchat pro slabkist Adzhe za odnim skazanim slovom mozhna suditi pro spravzhnyu sutnist lyudini Istinnij samuraj nikoli ne povinen rozslablyatisya i padati duhom jogo golos zavzhdi maye buti vpevnenim duh silnij a diyi rishuchi Vin maye smilivo jti vpered nachebto nichogo ne mozhe zupiniti jogo na shlyahu do cili Adzhe toj hto vpadaye u vidchaj chi padaye duhom pered oblichchyam nevdach ni do chogo ne pridatnij Duzhe vazhlivo nikoli ne proyavlyati rozcharuvannya i vtomi Lyudini vlastivo stomlyuvatisya i buti prignichenoyu i samuraj v comu sensi ne vinyatok Ale moral zaklikaye yaponskih voyiniv robiti nemozhlive Samurajska etika spryamovana na te shob pereboroti smutok i apatiyu ne pokazuvati yih inshim Vvazhayetsya sho viglyadati zdorovim vazhlivishe nizh buti zdorovim zdavatisya smilivim i rishuchim vazhlivishe nizh buti takim Nedarma govoryat sho samuraj skoristuyetsya zubochistkoyu navit ne poyivshi Vseredini shkira sobaki zovni shkira tigra V traktati Yamamoto Cunetomo govoritsya sho isnuyut dva riznovidi harakteru Zovnishnij i vnutrishnij i lyudina u yakoyi brakuye pershogo abo drugogo nichogo ne varta Ce napriklad yak lezo mecha yake slid dobre zatochiti i potim vklasti v pihvi chas vid chasu vijmayuchi z nih i hmuryachi brovi yak pered sutichkoyu vitirayuchi lezo i potim znovu vkladayuchi jogo v pihvi Yaksho mech postijno vidkritij to lyudina stane rozmahuvati nim inshi budut boyatisya do neyi nablizhatisya i vona vtratit soyuznikiv Yaksho mech postijno znahoditsya v pihvah vin zairzhaviye klinok zatupitisya i lyudi budut vidpovidnoyi dumki pro jogo vlasnika Osoblivu uvagu v Hagakure prisvyacheno rozglyadu takoyi moralnoyi yakosti yak chest yaku samurayi cinuvali bilshe nizh zhittya Yaksho samuraya obrazili chi nad nim nasmiyalisya to jogo obov yazok polyagav u tomu shob vidplatiti bo yaksho vin promovchit to ce svidchitime pro jogo malodushnist Obraza chesti samuraya inshoyu osoboyu sprijmalasya duzhe gostro i neridko prizvodila do vidplati smertyu Odnak Yamamoto Cunetomo zasterigaye samurayiv unikati nadmirnoyi zhorstokosti oskilki zanadto agresivna reakciya na obrazu sama po sobi ganbila samuraya Vin povinen proyavlyati terpinnya ta poblazhlivist Taki yakosti svidchili pro vrivnovazhenist ta samokontrol sho osoblivo cinuvalosya v harakteri voyina Yaksho zh chest samuraya bula zabrudnena ganboyu z jogo vini chi vin virishiv dokazati svoyu nevinnist to voyin vvazhav za neobhidne pokinchiti zhittya zdijsnivshi sepukku ritualne samovbivstvo shlyahom rozrizu zhivota Sepukku zdijsnyuvalas takozh v znak protestu proti bud yakoyi nespravedlivosti dlya zberezhennya chesti chi yak zhertva v im ya ideyi abo zh pislya kataki uti pomsta tim hto zavdav chesti samuraya ganbi Adzhe v busido skazano Samuraj mozhe vtratiti zhittya ale ne chest Voyin mav zdijsniti sepukku koli usvidomlyuvav sho vidpovidno do busido jogo dusha bilshe ne mozhe zalishatisya v tili Cej obryad ritualnogo samovbivstva ne pov yazanij z religijnimi perekonannyami sintoyizmom buddizmom chi konfucianstvom yaponskih voyiniv hocha bezzaperechnim zalishayetsya i toj fakt sho kozhna z cih religij zalishila svij vidbitok na filosofiyi Shlyahu voyina Sepukku fenomen pritamannij viklyuchno busido shlyahu yakim jde samuraj Dlya yaponskih voyiniv tipove uyavlennya sho zaginuti na poli bitvi i zdijsniti ritualne samovbivstvo odnakovo gidno Z riznih vidiv smerti smerti vid hvorobi chi v boyu sepukku abo obezgolovlyuvannya ganebnoyu vvazhalasya lishe bezslavna smert Obryad sepukku ye malozrozumilim dlya yevropejciv Ce golovnim chinom zumovleno tim sho hristiyanska moral na yakij u velikij miri bazuyetsya yevropejska civilizaciya zaboronyaye lyudini zdijsnyuvati samovbivstvo vvazhayuchi ce grihom Slid zvernuti uvagu j na te sho vidnoshennya do zhittya i smerti u samurayiv bulo v porivnyanni z yevropejcyami takozh vidminnim pro sho vzhe govorilosya vishe Dlya togo shob zbagnuti dane yavishe potribno ne tilki vidchuti duh epohi v yakij zhili samurayi ale j proniknuti u vnutrishnij svit yaponskih voyiniv zrozumiti yih svitoglyadni perekonannya ta sistemu moralnih cinnostej Samurayiv ne slid rozglyadati lishe yak voyiniv navchenih doskonalomu volodinnyu bojovimi mistectvami Veliku uvagu voni pridilyali vivchennyu literaturi istoriyi kaligrafiyi etiki a ne lishe vijskovoyi teoriyi ta volodinnyu bojovimi mistectvami U yaponskih voyiniv vihovuvalasya zhaga do znan do intelektualnogo zbagachennya Yamamoto Cunetomo govoryachi pro intelektualnij rozvitok pidkreslyuvav sho potribno zavzhdi sobi povtoryuvati Cogo nedostatno oskilki nedobre zadovolnyatisya dosyagnutim rozuminnyam Ne slid pokladatisya na tu stupin rozuminnya yaka tobi vidkrilasya Adzhe dosyagti uspihu mozhna lishe u tomu vipadku koli postijno pracyuyesh nad svoyim rozvitkom duhovnim rozumovim ta fizichnim U spilkuvanni z lyudmi Cunetomo bachiv horoshij sposib zbagatiti svoyi znannya oskilki visluhovuyuchi dumki inshih ti rozvivayeshsya a chaste spilkuvannya z lyudmi na jogo dumku ce pershij krok shob perevershiti inshih Poryad z cim vin gostro zasudzhuvav vihvalyannya pered inshimi ta nagoloshuvav na tomu sho samuraj povinen buti skromnim Yamamoto Cunetomo daye korisni poradi pro te yak krashe povoditisya v povsyakdennomu zhitti Tak v druzhnij rozmovi chi pri oficijnij zustrichi samurayu slid divitisya v ochi spivrozmovnikovi i v zhodnomu vipadku ne govoriti opustivshi poglyad oskilki ce svidchitime pro nepovagu do spivrozmovcya U spilkuvanni z lyudmi vazhliva neuperedzhenist Vvazhayetsya sho zapituvati koli znayesh oznachaye postupati vvichlivo a zapitati koli ne znayesh absolyutno neobhidno Pozihati v prisutnosti inshih oznaka poganogo tonu Te same vidnositsya i do chihannya Lyudina yaka chhaye v prisutnosti inshih viglyadaye bezgluzdo Neprirodnij smih svidchit pro vidsutnist samopovagi v cholovikiv i pro rozpushenist u zhinok tomu potribno zavzhdi kontrolyuvati svoyi emociyi Cunetomo vchit sho samuraj povinen kozhnu dopushenu pomilku vipravlyati odrazu zh ne rozdumuyuchi bo yaksho sprobuvati yiyi prihovati to vona she bilshe kidatimetsya v ochi a slidi vipravlenoyi pomilki shvidko zniknut Takozh v Hagakure pidkreslyuvalasya neobhidnist vihovannya v sobi takoyi risi harakteru yak samostijnist Yaksho potribno shos zrobiti to krashe vsogo robiti ce samomu U vsih spravah samurayu slid pokladatisya lishe na vlasni sili Ce zumovleno tim sho inodi nam dovoditsya zvertatisya do kogo nebud z prohannyam a yaksho ce robitsya neodnorazovo to peretvoryuyetsya na nastirlivist po vidnoshennyu do ciyeyi lyudini i tomu taka povedinka mozhe pokazatisya netaktovnoyu Samurayi povazhali v lyudini taki risi harakteru yak pryamota i chesnist a brehnya dlya nih bula oznakoyu boyaguztva i sprijmalasya yak ganebnij proyav slabkosti Slovo samuraya vvazhalosya dostojnoyu garantiyeyu pravdivosti bud yakogo tverdzhennya Koli odnogo samuraya poprosili poklyastisya pered bogami na znak pidtverdzhennya svoyih sliv vin skazav Slovo samuraya micnishe metalu Yaksho samuraj shos tverdo virishiv navit bozhestva i buddi ne v zmozi zminiti cogo Todi bulo virisheno sho klyatva nepotribna Slovo kvitka sercya Ce ne prosto porozhnij zvuk Dlya samuraya koli b vin ne govoriv vazhlive kozhne slovo Adzhe odne slovo daye mozhlivist skazati pro vijskovu doblest V mirni chasi slova viyavlyayut smilivist lyudini a v nespokijni chasi govoryat pro silu i malodushnist Blagorodne slovo voyina bulo nastilki vagomim sho obicyanki yak pravilo davali i vikonuvali bez vsyakih pismovih ugod i klyatv oskilki samuraj sam vvazhavsya vtilennyam svogo slova Takozh Hagakure povchaye sho shirist vazhliva skladova chastina lyudskih vidnosin Prisliv ya govorit Yaksho hochesh zaglyanuti v serce lyudini zahvorij Koli vi hvori abo u vas trudnoshi bagato hto z vashih druziv chi znajomih vidvernetsya vid vas Yaksho lyudina zahvorila abo opinilasya v skrutnomu stanovishi slid obov yazkovo diznatisya yak u neyi spravi vidvidavshi osobisto abo nadislavshi yakijs podarunok I nikoli v zhitti ne varto zabuvati pro te hto vam dopomig Tak mozhna bagato diznatisya pro te yak stavlyatsya do tebe inshi lyudi Adzhe u comu sviti bagato takih lyudej yaki rozrahovuyut na inshih koli sami opinyayutsya v skrutnomu stanovishi a potim navit i ne zgaduyut pro nih Za timi viprobuvannyami yaki dolya stavit pered lyudinoyu nemozhlivo viznachiti horosha vona chi pogana uspihi i nevdachi zalezhat vid doli Horoshi i pogani vchinki ce Shlyah lyudini A vidplata za dobro i zlo ce prosto etika priznachena dlya vihovannya moralnosti Yak bachimo Hagakure uvibralo v sebe osnovni principi ta ideyi busido kodeksu sho yavlyav soboyu osoblivu sistemu poglyadiv norm i ocinok yaki stosuvalisya povedinki samuraya formuvannya i zmicnennya jogo moralnih yakostej sposobiv vihovannya samurajskoyi molodi i vidnosin mizh predstavnikami serednovichnoyi yaponskoyi eliti Kodeks chesti popri te sho zalishavsya suto stanovoyu morallyu vidigrav vazhlivu rol v istoriyi Yaponiyi v toj chas koli pravlinnya v nij zoseredzhuvalosya v rukah samurayiv Ta navit sogodni koli samurayi yak panivnij vijskovij ta politichnij stan krayini vidijshov u minule ideyi busido ne zgasli voni zberigayut svoye znachennya hocha vzhe v desho inshij formi Kodeks busido zdijsniv vagomij vpliv na formuvannya svitoglyadu filosofiyi ta zhittyevih principiv ne lishe samurayiv u period sogunatu ale j mav podalshij vpliv na rozvitok yaponskoyi naciyi yiyi kulturi ta ideologiyi V Hagakure mi znahodimo unikalne rozuminnya lyudskoyi prirodi i mudrist yaka buduchi napisanoyu v dalekomu minulomu ne vtratila svogo znachennya i sogodni DzherelaKodeks Busido Hagakure Sokrytoe v listve M Eksmo 2008 432 s s 16 Kodeks Busido Hagakure Sokrytoe v listve M Eksmo 2008 432 s s 20 Kodeks Busido Hagakure Sokrytoe v listve M Eksmo 2008 432 s s 220 35 90 Kodeks Busido Hagakure Sokrytoe v listve M Eksmo 2008 432 s s 21 Kodeks Busido Hagakure Sokrytoe v listve M Eksmo 2008 432 s s 60 Kodeks Busido Hagakure Sokrytoe v listve M Eksmo 2008 432 s s 58 Kodeks Busido Hagakure Sokrytoe v listve M Eksmo 2008 432 s s 42 43 Kodeks Busido Hagakure Sokrytoe v listve M Eksmo 2008 432 s s 35 Kodeks Busido Hagakure Sokrytoe v listve M Eksmo 2008 432 s s 57 Kodeks Busido Hagakure Sokrytoe v listve M Eksmo 2008 432 s s 67 Kniga samuraya Yudzan Dajdodzi Budosesinsyu Yamamoto Cunetomo Hagakure Yukio Misima Hagakure Nyumon Perevod na russkij Kotenko R V Mishenko A A SPb Evraziya 2000 240 s s 218 Kodeks Busido Hagakure Sokrytoe v listve M Eksmo 2008 432 s s 46 Kodeks Busido Hagakure Sokrytoe v listve M Eksmo 2008 432 s s 128 Kodeks Busido Hagakure Sokrytoe v listve M Eksmo 2008 432 s s 161 Kodeks Busido Hagakure Sokrytoe v listve M Eksmo 2008 432 s s 209 Kodeks Busido Hagakure Sokrytoe v listve M Eksmo 2008 432 s s 44 Kodeks Busido Hagakure Sokrytoe v listve M Eksmo 2008 432 s s 74 Kodeks Busido Hagakure Sokrytoe v listve M Eksmo 2008 432 s s 45 Kodeks Busido Hagakure Sokrytoe v listve M Eksmo 2008 432 s s 29 Kodeks Busido Hagakure Sokrytoe v listve M Eksmo 2008 432 s s 55 Kodeks Busido Hagakure Sokrytoe v listve M Eksmo 2008 432 s s 64 Kodeks Busido Hagakure Sokrytoe v listve M Eksmo 2008 432 s s 75 Kodeks Busido Hagakure Sokrytoe v listve M Eksmo 2008 432 s s 63 64 1 Kniga samuraya Yudzan Dajdodzi Budosesinsyu Yamamoto Cunetomo Hagakure Yukio Misima Hagakure Nyumon Perevod na russkij Kotenko R V Mishenko A A SPb Evraziya 2000 240 s 2 Kodeks Busido Hagakure Sokrytoe v listve M Eksmo 2008 432 s Posilannya ros angl The Hagakure Kikigaki stattya pro Yamamoto Cunetomo ta jogo knigu 20 veresnya 2010 u Wayback Machine angl Kniga samuraya Busido 23 sichnya 2011 u Wayback Machine Yudzan Dajdodzi Budosesinsyu Yamamoto Cunetomo Hagakure Yukio Misima Hagakure Nyumon Perevod na russkij Kotenko R V Mishenko A A SPb Evraziya 2000 ISBN 5 8071 0005 0Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Traven 2010