Хабігандж газове родовище на північному сході Бангладеш Хабігандж Тип газове родовищеКраїна БангладешХабіганджМісце розт

	Хабігандж
Тип	газове родовище
Країна	Бангладеш

Хабігандж — газове родовище на північному сході Бангладеш.

Хабігандж

Місце розташування родовища

Характеристика

Родовище відноситься до північно-східного завершення Бенгальського нафтогазоносного басейну, відомого також як басейн Сурма (останній пов'язаний із западиною Сурма, товщина осадкових порід у якій досягає 20 км). Поклади вуглеводнів відносяться до групи формацій Сурма, котра сформувалась у міоцені — пліоцені в умовах чередування дельти із домінуючими припливами та мілководного моря. На Хабіганджі виявлено дві продуктивні зони, які залягають на глибинах від 1397 до 3014 метрів.

Газ родовища містить в основному метан (97,7 %), а також етан (1,5 %), проте у ньому практично відсутні більш важкі вуглеводні. Невуглеводневі компоненти (азот, двоокис вуглецю) становлять 0,8 %.

Родовище відкрили у 1963 році. Станом на 2019 рік на Хабіганджі пробурили 11 свердловин, 8 з яких знаходились у експлуатації. При цьому видобувні запаси (категорії 2Р — доведені та ймовірні) оцінювались у 75 млрд м³, з яких 71 млрд м3 вже був вилучений. Втім, родовище продовжувало знаходитись у розробці і в 2019-му середньодобовий видобуток тут становив 5,3 млн м³ газу та 16 барелів конденсату.

Розробка родовища почалась у 1968 році, при цьому першим споживачем блакитного палива стала (ТЕС Шахджибазар), до якої проклали трубопровід довжиною лише 2,5 км та діаметром 200 мм, що призначався для транспортування 1 млн м³ на добу. В другій половині 1970-х ресурс з Хабіганджу подали до чайних плантацій долини Laskerpore (втім, ц споживачі потребували на порядок менше газу — 28 тисяч м³ на добу). А в 1981-му став до ладу (трубопровід до Ашуганджу), що мав транспортувати 3,4 млн м³ на добу.

Примітки

(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 31 грудня 2021. Процитовано 1 січня 2022.
. Архів оригіналу за 31 грудня 2021. Процитовано 1 січня 2022.
. Архів оригіналу за 31 грудня 2021. Процитовано 1 січня 2022.
. en.banglapedia.org (англ.). Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 1 січня 2022.
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2021. Процитовано 1 січня 2022.
(англ.). 1970. Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 1 січня 2022.
. Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 1 січня 2022.
(англ.). The Bureau. 1976. Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 1 січня 2022.
Mines, United States Bureau of (1981). (англ.). Bureau of Mines. Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 1 січня 2022.

[1] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 31 грудня 2021. Процитовано 1 січня 2022.

[2] . Архів оригіналу за 31 грудня 2021. Процитовано 1 січня 2022.

[3] . Архів оригіналу за 31 грудня 2021. Процитовано 1 січня 2022.

[4] . en.banglapedia.org (англ.). Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 1 січня 2022.

[5] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2021. Процитовано 1 січня 2022.

[6] (англ.). 1970. Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 1 січня 2022.

[7] . Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 1 січня 2022.

[8] (англ.). The Bureau. 1976. Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 1 січня 2022.

[9] Mines, United States Bureau of (1981). (англ.). Bureau of Mines. Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 1 січня 2022.