Фіалка біла | ||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Viola alba Besser, 1809 | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||
|
Фіалка біла, фіялка біла (Viola alba Besser) — вид рослин із родини фіалкові (Violaceae). Занесений до Червоної книги України зі статусом «рідкісний».
Поширення
Північна Африка: Алжир; Марокко; Туніс. Кавказ: Вірменія; Азербайджан; Грузія; Росія — Дагестан, Передкавказзя. Західна Азія: Кіпр; Ірак; Сирія; Туреччина. Європа: Молдова; Україна; Австрія; Чехія; Угорщина; Польща; Словаччина; Швейцарія; Албанія; Боснія і Герцеговина; Болгарія; Хорватія; Греція; Італія; Македонія; Чорногорія; Румунія; Сербія; Словенія; Франція; Іспанія.
Чисельність та структура популяцій в Україні
Локальна популяція на Закарпатті малочисельна, тому її становище невідоме. На Поділлі зустрічається мало. Іноді фіалку можна побачити здичавілою в рудералізованих ценозах (м. Кам'янець-Подільський). Вид поширений також у Центральній Європі. Однією із причин зміни чисельності фіалок можна вважати руйнування природного середовища, розорювання лучно-степових схилів та випалювання чагарників. В основному фіалки поширені в лучних степах, остепнених луках, схилах, світлих лісах, узліссях та лісових галявинах, серед чагарників.
Загальна характеристика
Фіалка біла — багаторічна трав'яна рослина 8–12 см заввишки, з висхідним кореневищем і розетками листків. Листки серцеподібно-трикутні; черешок 2–8 см завдовжки, довший за пластинку, який густо запушений жорсткуватими, донизу відігнутими волосками; пластинка з нерівно зарубчасто-зубчастим щетинкувато-густо-війчастим краєм, при основі глибоко-серцеподібна, з обох боків запушена жорсткуватими волосками (до 0,5 мм). Прилистки вузько-ланцетні, 5–20 мм завдовжки, загострені, по краю розсунуто торочкувато-залозисті (торочки до 1 мм). Квітконіжки розгалужуються від основи розетки, 3,5–8 см завдовжки, майже голі; чашолистки довгасто-яйцеподібні, 5–7 мм завдовжки (з придатком), 1,75–2,5 мм завширшки, по краю війчасті; віночок 12– 20 мм завдовжки, білий; пелюстки обернено-яйцеподібні, шпорка 3–4 мм завдовжки. Квітки запашні, зав'язь і коробочка волосисті. Рослина цвіте у березні–травні, плодоносить у травні–липні. Розмножується насінням і вегетативно.
Заходи охорони
Охороняють на території НПП «Подільські Товтри» (товтра Несамовита) та філіалу «Чорна гора» Карпатського БЗ. Необхідний моніторинг відомих популяцій, а також пошуки нових локалітетів виду. Заборонено порушення умов місцезростання (розорювання та заліснення степових ділянок, терасування схилів). Розмноження та розведення у спеціально створених умовах. Її вирощують у багатьох ботанічних садах. Має декоративне значення.
Галерея
- Прилисток
- Квітка
- Ілюстрація
Див. також
Примітки
- Фіалкові: фіалка джоя, фіалка біла, фіалка кримська
Посилання
- Фіалка біла Viola alba Besser (V. besseri Rupr., V. virescens Jord.)
- Germplasm Resources Information Network
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Fialka znachennya Fialka bila Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Roslini Plantae Viddil Vishi roslini Streptophyta Embriofiti Embryophyta Sudinni Tracheophyta Nasinni Spermatophyta Pokritonasinni Angiospermae Evdikoti Rozidi Poryadok Malpigiyecviti Malpighiales Rodina Fialkovi Violaceae Rid Fialka Viola Vid Fialka bila Binomialna nazva Viola alba Besser 1809 Posilannya Vikishovishe Viola alba Vikividi Viola alba IPNI 867579 1 NCBI 369417 Fialka bila fiyalka bila Viola alba Besser vid roslin iz rodini fialkovi Violaceae Zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini zi statusom ridkisnij PoshirennyaPivnichna Afrika Alzhir Marokko Tunis Kavkaz Virmeniya Azerbajdzhan Gruziya Rosiya Dagestan Peredkavkazzya Zahidna Aziya Kipr Irak Siriya Turechchina Yevropa Moldova Ukrayina Avstriya Chehiya Ugorshina Polsha Slovachchina Shvejcariya Albaniya Bosniya i Gercegovina Bolgariya Horvatiya Greciya Italiya Makedoniya Chornogoriya Rumuniya Serbiya Sloveniya Franciya Ispaniya Chiselnist ta struktura populyacij v UkrayiniLokalna populyaciya na Zakarpatti malochiselna tomu yiyi stanovishe nevidome Na Podilli zustrichayetsya malo Inodi fialku mozhna pobachiti zdichaviloyu v ruderalizovanih cenozah m Kam yanec Podilskij Vid poshirenij takozh u Centralnij Yevropi Odniyeyu iz prichin zmini chiselnosti fialok mozhna vvazhati rujnuvannya prirodnogo seredovisha rozoryuvannya luchno stepovih shiliv ta vipalyuvannya chagarnikiv V osnovnomu fialki poshireni v luchnih stepah ostepnenih lukah shilah svitlih lisah uzlissyah ta lisovih galyavinah sered chagarnikiv Zagalna harakteristikaFialka bila bagatorichna trav yana roslina 8 12 sm zavvishki z vishidnim korenevishem i rozetkami listkiv Listki sercepodibno trikutni chereshok 2 8 sm zavdovzhki dovshij za plastinku yakij gusto zapushenij zhorstkuvatimi donizu vidignutimi voloskami plastinka z nerivno zarubchasto zubchastim shetinkuvato gusto vijchastim krayem pri osnovi gliboko sercepodibna z oboh bokiv zapushena zhorstkuvatimi voloskami do 0 5 mm Prilistki vuzko lancetni 5 20 mm zavdovzhki zagostreni po krayu rozsunuto torochkuvato zalozisti torochki do 1 mm Kvitkonizhki rozgaluzhuyutsya vid osnovi rozetki 3 5 8 sm zavdovzhki majzhe goli chasholistki dovgasto yajcepodibni 5 7 mm zavdovzhki z pridatkom 1 75 2 5 mm zavshirshki po krayu vijchasti vinochok 12 20 mm zavdovzhki bilij pelyustki oberneno yajcepodibni shporka 3 4 mm zavdovzhki Kvitki zapashni zav yaz i korobochka volosisti Roslina cvite u berezni travni plodonosit u travni lipni Rozmnozhuyetsya nasinnyam i vegetativno Zahodi ohoroniOhoronyayut na teritoriyi NPP Podilski Tovtri tovtra Nesamovita ta filialu Chorna gora Karpatskogo BZ Neobhidnij monitoring vidomih populyacij a takozh poshuki novih lokalitetiv vidu Zaboroneno porushennya umov miscezrostannya rozoryuvannya ta zalisnennya stepovih dilyanok terasuvannya shiliv Rozmnozhennya ta rozvedennya u specialno stvorenih umovah Yiyi viroshuyut u bagatoh botanichnih sadah Maye dekorativne znachennya GalereyaPrilistok Kvitka IlyustraciyaDiv takozhSpisok vidiv rodu fialkaPrimitkiFialkovi fialka dzhoya fialka bila fialka krimskaPosilannyaFialka bila Viola alba Besser V besseri Rupr V virescens Jord Germplasm Resources Information Network