Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Товій Лазарович Фішель (також Товье-Герш Лейзеровіч Фішель і Товія-Герш Лейзеровіч Фішель ; 8 червня 1869 (за іншими джерелами - 1868), Одеса - після 1913) - архітектор, художник, скульптор, викладач, а також міський архітектор Томська в 1905 - 1911 роках у Російській імперії.
| Товій Лазарович Фішель | |
|---|---|
 | |
| Народження | 8 червня 1869 |
| Смерть | не раніше 1914 |
| Національність | єврей |
| Країна | Російська імперія |
| Навчання | Петербурзька академія мистецтв |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Одеса, Томськ |
| Архітектурний стиль | історизм, модерн, неокласицизм |
| Найважливіші споруди | Пасаж Менделевича |
 Фішель Товій Лазарович у Вікісховищі | |
Біографія
Народився в сім'ї дрібного торговця. У 17 років вступив до Одеської школи малювання Товариства витончених мистецтв, після закінчення якої вступив в Санкт-Петербурзьку академію мистецтв (клас професора ). Закінчивши академію, отримав диплом «некласного художника». Під час навчання в Академії мистецтв виконував в Одесі роботи під керівництвом інженера А. К. Штемпеля і в якості помічника архітектора А. І. фон Гогена.
Після закінчення навчання Фішель повернувся до Одеси, де почав займатися архітектурною діяльністю в якості першого помічника «по будівельній і художній частині» одного з міських архітекторів Л. Л. Влодека. Побудував в Одесі кілька будівель, включаючи прибутковий будинок Пасаж Менделевича (1898 - 1899, спільно з С. І. Мільманом),Фальц-Фейна (1900 - 1901, з , фасад і можливо плани були складені Фішелем) і готель «Великий Московський» на Дерибасівській вулиці (1902 - 1904, спільно з С. І. Мільманом), школа торгового мореплавства на Канатній вул. (1902 - 1903, спільно з Л. Л. Влодеком).
Фішель, як і багато інших проектувальників тих часів не мав фахової освіти і дозволу на здійснення технічного нагляду, тому він взаємодіяв у цьому питанні з Л. Л. Влодеком, якій і здійснював будівництво. Однак вже 28 травня (10 червня) 1903 Техніко-будівельний комітет МВС видав Т. Л. Фішелю свідоцтво про те, що він має право на здійснення нагляду за будівництвом, з цього часу Фішель став повноцінних архітектором, і йому більше не було необхідним звертатися до послуг уповноважених здійснювати будівництво техніків. У цей час Фішель займається виконанням дрібних проектів.
У лютому 1905 року мешкав у будинку Ерісмана у пров. Топольського, 2 (тоді Інвалідний пров.)
На початку 1905 року Фішель отримав пропозицію зайняти посаду головного архітектора Томська, яку займав два виборні терміни до 1911 року. Під час перебування головним архітектором зводив громадські будівлі, лікарні, особняки і прибуткові будинки. Крім здійснення будівельних проектів, викладав в Томському технологічному інституті (підвідділ інженерів цивільних споруд), публікував критичні статті в томської пресі ( «Сибірська життя» і ін.).
Серед проектів Фішеля в Томську:
- Торговий («борошняний») корпус, 1907 - 1908 рр., пл. Леніна, 14,
- Володимирське училище, 1908-1910 рр., (, 64,
- Юрточне жіноче училище та Гоголівське чоловіче училище, 1908 - 1910 рр., вул. Гоголя, 12,
- Особняк Г. Нестерова, 1909 - 1910 рр., Татарська вул., 3/а,
- Корпус міської лікарні ім. І. М. Некрасова, кін. 1900-х рр., вул. Леніна, 181,
- Міське єврейське училище ім. І. Л. Фуксмана, 1910 - 1911 рр., , 25,
- Заозерне училище, 1910 - 1912 рр., Сухоозерний пров., 6,
- Прибутковий будинок П. Макушина, 1911 - 1912 рр., вул. Крилова, 23/1,
- Міський ломбард, 1911 - 1912 рр., вул. Карла Маркса, 26,
- Доробка спільно з А. І. Лангером проекту Будинку науки (проект А. Д. Крячкова), 1911 - 1912 рр., Соляна пл., 4,
- Дерев'яний їстівний ряд на Базарній площі,
- Кінематограф на березі річки .
Фішель був автором первісного проекту богадільні Калініна-Шушляева (1910), а також спільно з доопрацьовував проект і керував будівництвом (конкурсний проект , 1911-1912). У томських проектах Фішель використовував регіональну тематику: так, в прибудові до ремісничого училища він ввів в оздоблення фасаду фігури ведмедів, в обробці будинку Макушина і інших будівель використовував північні орнаменти. Цікаво творче рішення мучного корпусу, в контурах якого проглядаються контури двох борошняних мішків .
Наприкінці 1911 року, між архітектором і міською владою виникла напруженість . Причиною виявилося ведення робіт на будівництві Заозерне училища. Незгідний з передачею столярних робіт іншого майстра, Фішель відмовився від технічного нагляду за будівництвом. Обов'язки міського архітектора він склав із себе ще раніше (20 квітня 1911), мабуть рішення покинути Томськ дозріло у нього остаточно. У 1912 році він повернувся в Одесу, де продовжив приватну практику.
14 жовтня (27 жовтня) 1913 року Т. Л. Фішель дав підписки про нагляд за спорудженням двох кам'яних двоповерхових будинків з нежитловим підвалом №№ 56 та 62 і цегельного двоповерхового з нежитловим підвалом будинку № 60 на ділянці на Середнефонтанській дорозі (нині ділянка, що обмежена Академічною вул., Фонтанською дор., вул. Говорова і вул. Черняховського). У той же час Фішель мешкав у одному з котеджів "Самопомочі". З березня по май 1914 року проекти будинків № 56 і 60 перебували на виправленні у інженера Л. Б. Бєлкіна.
Література
- Фишель, Товий Лазарович // от А до Я: Краткая энциклопедия города[недоступне посилання з липня 2019]. / Под ред. д-ра ист. наук Н. М. Дмитриенко. — 1-е изд. — Томск: Изд-во НТЛ, 2004. — С. 397. — 440 с. — 3 000 экз. — .
- Berkovich, Gary. Reclaiming a History. Jewish Architects in Imperial Russia and the USSR. Volume 1. Late Imperial Russia: 1891–1917. Weimar und Rostock: Grunberg Verlag. 2021. P. 148. .
Примітки
- . Архів оригіналу за 31 жовтня 2018. Процитовано 31 жовтня 2018.
- . Архів оригіналу за 31 жовтня 2018. Процитовано 31 жовтня 2018.
- ДАОО, ф. Ф-16, оп. 79, д. 383, л. 374
- ДАОО, ф. 16, оп. 81, д. 505, л. 195
- . Архів оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 31 жовтня 2018.
- Віктор Юшковський. (2002). "Сибірські мотиви »Фішеля: Доповідь на X міжнародній науковій конференції «Єврейська історія та культура в країнах Східної і Центральної Європи - єврейська історія і культура кінця XIX-XX ст.». Інститут Юдаїки. Архів оригіналу за 15 травня 2012. Процитовано 22 вересня 2011.
- «Заозерні училища» // Сибірська старина. 1994, № 6
- ДАОО, ф. Ф-16, оп. 89, д. 347, лл. 252-253, 256-258, 262-263
Посилання
- Залєсов В. Г. Архітектори Томська (XIX - початок XX століття). Фішель Товій Лазарович [ 18 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Архітектори Томська минулих століть. Фішель [ 31 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Фішель, Товій (Товье Герш) Лазарович (Лейзеров) [ 15 вересня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Віктор Юшковський. (2002). "Сибірські мотиви» Фішеля: Доповідь на X міжнародній науковій конференції «Єврейська історія та культура в країнах Східної і Центральної Європи - єврейська історія і культура кінця XIX-XX ст.». Інститут Юдаїки. Архів оригіналу за 15 травня 2012. Процитовано 22 вересня 2011.
- Володимир Тімофієнко Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть. Біографічний довідник. ФІШЕЛЬ Т. Л. [ 21 лютого 2017 у Wayback Machine.] (укр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tovij Lazarovich Fishel takozh Tove Gersh Lejzerovich Fishel i Toviya Gersh Lejzerovich Fishel 8 chervnya 1869 za inshimi dzherelami 1868 Odesa pislya 1913 arhitektor hudozhnik skulptor vikladach a takozh miskij arhitektor Tomska v 1905 1911 rokah u Rosijskij imperiyi Tovij Lazarovich FishelNarodzhennya8 chervnya 1869 1869 06 08 OdesaSmertne ranishe 1914 OdesaNacionalnistyevrejKrayinaRosijska imperiyaNavchannyaPeterburzka akademiya mistectvDiyalnistarhitektorPracya v mistahOdesa TomskArhitekturnij stilistorizm modern neoklasicizmNajvazhlivishi sporudiPasazh Mendelevicha Fishel Tovij Lazarovich u Vikishovishi Proekti T L FishelyaPasazh M Ya Mendelevicha OdesaGotel Velikij Moskovskij OdesaShkola torgovogo moreplavstva OdesaBudivlya Volodimirskogo pochatkovogo uchilisha TomskBudivlya yevrejskogo uchilisha im I Fuksmana TomskBiografiyaNarodivsya v sim yi dribnogo torgovcya U 17 rokiv vstupiv do Odeskoyi shkoli malyuvannya Tovaristva vitonchenih mistectv pislya zakinchennya yakoyi vstupiv v Sankt Peterburzku akademiyu mistectv klas profesora Zakinchivshi akademiyu otrimav diplom neklasnogo hudozhnika Pid chas navchannya v Akademiyi mistectv vikonuvav v Odesi roboti pid kerivnictvom inzhenera A K Shtempelya i v yakosti pomichnika arhitektora A I fon Gogena Pislya zakinchennya navchannya Fishel povernuvsya do Odesi de pochav zajmatisya arhitekturnoyu diyalnistyu v yakosti pershogo pomichnika po budivelnij i hudozhnij chastini odnogo z miskih arhitektoriv L L Vlodeka Pobuduvav v Odesi kilka budivel vklyuchayuchi pributkovij budinok Pasazh Mendelevicha 1898 1899 spilno z S I Milmanom Falc Fejna 1900 1901 z fasad i mozhlivo plani buli skladeni Fishelem i gotel Velikij Moskovskij na Deribasivskij vulici 1902 1904 spilno z S I Milmanom shkola torgovogo moreplavstva na Kanatnij vul 1902 1903 spilno z L L Vlodekom Fishel yak i bagato inshih proektuvalnikiv tih chasiv ne mav fahovoyi osviti i dozvolu na zdijsnennya tehnichnogo naglyadu tomu vin vzayemodiyav u comu pitanni z L L Vlodekom yakij i zdijsnyuvav budivnictvo Odnak vzhe 28 travnya 10 chervnya 1903 Tehniko budivelnij komitet MVS vidav T L Fishelyu svidoctvo pro te sho vin maye pravo na zdijsnennya naglyadu za budivnictvom z cogo chasu Fishel stav povnocinnih arhitektorom i jomu bilshe ne bulo neobhidnim zvertatisya do poslug upovnovazhenih zdijsnyuvati budivnictvo tehnikiv U cej chas Fishel zajmayetsya vikonannyam dribnih proektiv U lyutomu 1905 roku meshkav u budinku Erismana u prov Topolskogo 2 todi Invalidnij prov Na pochatku 1905 roku Fishel otrimav propoziciyu zajnyati posadu golovnogo arhitektora Tomska yaku zajmav dva viborni termini do 1911 roku Pid chas perebuvannya golovnim arhitektorom zvodiv gromadski budivli likarni osobnyaki i pributkovi budinki Krim zdijsnennya budivelnih proektiv vikladav v Tomskomu tehnologichnomu instituti pidviddil inzheneriv civilnih sporud publikuvav kritichni statti v tomskoyi presi Sibirska zhittya i in Sered proektiv Fishelya v Tomsku Torgovij boroshnyanij korpus 1907 1908 rr pl Lenina 14 Volodimirske uchilishe 1908 1910 rr 64 Yurtochne zhinoche uchilishe ta Gogolivske choloviche uchilishe 1908 1910 rr vul Gogolya 12 Osobnyak G Nesterova 1909 1910 rr Tatarska vul 3 a Korpus miskoyi likarni im I M Nekrasova kin 1900 h rr vul Lenina 181 Miske yevrejske uchilishe im I L Fuksmana 1910 1911 rr 25 Zaozerne uchilishe 1910 1912 rr Suhoozernij prov 6 Pributkovij budinok P Makushina 1911 1912 rr vul Krilova 23 1 Miskij lombard 1911 1912 rr vul Karla Marksa 26 Dorobka spilno z A I Langerom proektu Budinku nauki proekt A D Kryachkova 1911 1912 rr Solyana pl 4 Derev yanij yistivnij ryad na Bazarnij ploshi Kinematograf na berezi richki Fishel buv avtorom pervisnogo proektu bogadilni Kalinina Shushlyaeva 1910 a takozh spilno z doopracovuvav proekt i keruvav budivnictvom konkursnij proekt 1911 1912 U tomskih proektah Fishel vikoristovuvav regionalnu tematiku tak v pribudovi do remisnichogo uchilisha vin vviv v ozdoblennya fasadu figuri vedmediv v obrobci budinku Makushina i inshih budivel vikoristovuvav pivnichni ornamenti Cikavo tvorche rishennya muchnogo korpusu v konturah yakogo proglyadayutsya konturi dvoh boroshnyanih mishkiv Naprikinci 1911 roku mizh arhitektorom i miskoyu vladoyu vinikla napruzhenist Prichinoyu viyavilosya vedennya robit na budivnictvi Zaozerne uchilisha Nezgidnij z peredacheyu stolyarnih robit inshogo majstra Fishel vidmovivsya vid tehnichnogo naglyadu za budivnictvom Obov yazki miskogo arhitektora vin sklav iz sebe she ranishe 20 kvitnya 1911 mabut rishennya pokinuti Tomsk dozrilo u nogo ostatochno U 1912 roci vin povernuvsya v Odesu de prodovzhiv privatnu praktiku 14 zhovtnya 27 zhovtnya 1913 roku T L Fishel dav pidpiski pro naglyad za sporudzhennyam dvoh kam yanih dvopoverhovih budinkiv z nezhitlovim pidvalom 56 ta 62 i cegelnogo dvopoverhovogo z nezhitlovim pidvalom budinku 60 na dilyanci tovaristva Samopomich na Serednefontanskij dorozi nini dilyanka sho obmezhena Akademichnoyu vul Fontanskoyu dor vul Govorova i vul Chernyahovskogo U toj zhe chas Fishel meshkav u odnomu z kotedzhiv Samopomochi Z bereznya po maj 1914 roku proekti budinkiv 56 i 60 perebuvali na vipravlenni u inzhenera L B Byelkina LiteraturaFishel Tovij Lazarovich ot A do Ya Kratkaya enciklopediya goroda nedostupne posilannya z lipnya 2019 Pod red d ra ist nauk N M Dmitrienko 1 e izd Tomsk Izd vo NTL 2004 S 397 440 s 3 000 ekz ISBN 5 89503 211 7 Berkovich Gary Reclaiming a History Jewish Architects in Imperial Russia and the USSR Volume 1 Late Imperial Russia 1891 1917 Weimar und Rostock Grunberg Verlag 2021 P 148 ISBN 978 3 933713 61 2 Primitki Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2018 Procitovano 31 zhovtnya 2018 Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2018 Procitovano 31 zhovtnya 2018 DAOO f F 16 op 79 d 383 l 374 DAOO f 16 op 81 d 505 l 195 Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2018 Procitovano 31 zhovtnya 2018 Viktor Yushkovskij 2002 Sibirski motivi Fishelya Dopovid na X mizhnarodnij naukovij konferenciyi Yevrejska istoriya ta kultura v krayinah Shidnoyi i Centralnoyi Yevropi yevrejska istoriya i kultura kincya XIX XX st Institut Yudayiki Arhiv originalu za 15 travnya 2012 Procitovano 22 veresnya 2011 Zaozerni uchilisha Sibirska starina 1994 6 DAOO f F 16 op 89 d 347 ll 252 253 256 258 262 263PosilannyaZalyesov V G Arhitektori Tomska XIX pochatok XX stolittya Fishel Tovij Lazarovich 18 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Arhitektori Tomska minulih stolit Fishel 31 zhovtnya 2018 u Wayback Machine ros Fishel Tovij Tove Gersh Lazarovich Lejzerov 15 veresnya 2017 u Wayback Machine ros Viktor Yushkovskij 2002 Sibirski motivi Fishelya Dopovid na X mizhnarodnij naukovij konferenciyi Yevrejska istoriya ta kultura v krayinah Shidnoyi i Centralnoyi Yevropi yevrejska istoriya i kultura kincya XIX XX st Institut Yudayiki Arhiv originalu za 15 travnya 2012 Procitovano 22 veresnya 2011 Volodimir Timofiyenko Zodchi Ukrayini kincya XVIII pochatku XX stolit Biografichnij dovidnik FIShEL T L 21 lyutogo 2017 u Wayback Machine ukr