Філіпп Труссьє

У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Філіпп.

Філіпп Труссьє (фр. Philippe Troussier, нар. 21 березня 1955, Париж) — французький футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер, відомий роботою з цілою низкою африканських і азійських збірних та клубних команд.

Філіпп Труссьє
Особисті дані
Повне ім'я	Філіпп Омар Труссьє
Народження	21 березня 1955(1955-03-21) (69 років)
	Париж, Франція
Громадянство	Франція  Кот-д'Івуар
Позиція	захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1976–1977 «Ангулем» 22 (0) 1977–1978 «Ред Стар» 3 (0) 1978–1981 «Руан» 79 (8) 1981–1983 «Реймс» 38 (0) Всього 142 (8)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1983–1984 ^[fr] 1984–1987 ^[fr] 1987–1989 «Ред Стар» 1989–1990 «Кретей» 1990–1992 «АСЕК Мімозас» 1992–1993 Кот-д'Івуар 1994 «Кайзер Чіфс» 1995–1997 1997 Нігерія 1997 Буркіна-Фасо 1997–1998 ПАР 1998–2002 Японія 1998–1999 Японія (мол.) 2002–2004 Катар 2004–2005 «Марсель» 2005 Марокко 2007–2010 (спорт.дир.) 2011–2013 «Шеньчжень Рубі» 2014 «Сфаксьєн» 2015 «Ханчжоу Грінтаун» 2019–2021 В'єтнам (U-19)
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Ігрова кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1976 року виступами за команду «Ангулем» з Дивізіону 2, в якій провів один сезон, взявши участьу 22 матчах чемпіонату.

Після цього у сезоні 1977/78 виступав за столичний «Ред Стар», але в команді не закріпився і 1978 року уклав контракт з «Руаном», у складі якого провів наступні три роки своєї кар'єри гравця.

Завершив професійну ігрову кар'єру у 29 років у клубі «Реймс», за який виступав протягом 1981—1983 років.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1983 року, очоливши Національний футбольний центр ^[fr]. У наступному сезоні Труссьє став тренером ^[fr] у французькому четвертому дивізіоні, де пропрацював три сезони.

Перед початком сезону 1987/88 очолив свій колишній клуб «Ред Стар» і у другому сезоні зміг вивести команду з третього дивізіону у другий. Тим не менш сезон 1989/90 Труссьє розпочав у Дивізіоні 2 в іншому клубі, очоливши 30 червня 1989 року «Кретей». Проте через конфікт з клубними керівниками, Філіпп пішов з поста головного тренера в жовтні 1989 року, через три місяці після вступу в посаду.

У 1989 року переїхав в Африку. З 1989 по 1992 рік був тренером одного з грандів івуарійського футболу — «АСЕК Мімозас». З ним він виграв три чемпіонати країни, Кубок і Суперкубок країни, а також отримав івуарійське громадянство. Після цього Труссьє очолив збірну Кот-д'Івуару. Але збірна не пробилася на чемпіонат світу 1994 року, поступившись Нігерії за різницею м'ячів.

В січні 1994 року Труссьє очолив південноафриканський «Кайзер Чіфс», але в команді пропрацював лише півроку і незабаром став тренером марокканського клубу , з яким виграв національний кубок.

У березні 1997 року Філіпп очолив збірну Нігерії, яку вивів на чемпіонат світу 1998 року. Проте федерація футболу Нігерії вирішила звільнити Труссьє від своїх обов'язків, і в кінцевому рахунку «суперорлів» на «мундіалі» тренував досвідчений тренер Бора Мілутінович, який на той момент вже працював з трьома різними збірними на чемпіонатах світу (1986 року — з Мексикою, 1990 року — з Коста-Рикою і 1994 року — з США).

Натомість Труссьє очолив збірну Буркіна-Фасо, якою керував на домашньому Кубку африканських націй 1998, де його підопічні зайняли найвище в своїй історії місце — четверте. Після цього французького фахівця запросили до збірної Південно-Африканської Республіки для роботи з командою на чемпіонаті світу 1998 року. На «мундіалі» африканці в першому матчі розгромно поступились 0:3 співвітчизникам Труссьє французам, а потім зіграли внічию з данцями і аравійцями та з 2 очками зайняли третє місце у групі і не вийшли у плей-оф.

Після завершення чемпіонату світу Труссьє покинув збірну ПАР і незабаром очолив збірну Японії, яку мав підготувати до успішного виступу на домашньому чемпіонаті світу 2002 року. Паралельно француз очолив і молодіжну збірну Японії, з якою став фіналістом молодіжного чемпіонату світу 1999 року, а наступного року дійшов з олімпійською збірною до чвертьфіналу на турнірі на літніх Олімпійських іграх 2000 року в Сіднеї.

Першим великим турніром для Труссьє з національною збірною Японії став Кубок Америки 1999 року, де азійці здобули лише одне очко і не вийшли з групи, наступного ж року на Кубку Азії 2000 року Труссьє привів команду до чемпіонського титулу. 2001 року збірна під його керівництвом стала фіналістом домашнього Кубка конфедерацій, де японці поступились лише у фіналі французам. А на чемпіонаті світу 2002 року Японія виграла свою групу та вперше в історії вийшла у плей-оф чемпіонату, де, щоправда, в першому ж раунді вилетіла від майбутніх бронзових призерів турніру турків. По завершенні «мундіалю» Філіпп покинув збірну Японії.

У липні 2003 року Труссьє був призначений новим тренером збірної Катару, яку вивів на Кубок Азії 2004 року, проте на самому турнірі катарці зайняли останнє місце і не вийшли в плей-оф, після чого в липні 2004 році був звільнений з посади.

27 листопада 2004 року Труссьє повернувся до Франції, очоливши клуб Ліги 1 «Марсель». Під час роботи в клубі він мав важкі стосунки із зірковим Біксантом Лізаразю, чемпіоном світу і Європи, який скаржився на надто авторитарну модель управління Труссьє і незабаром повернувся у «Баварію». Сезон 2004/05 клуб під керівництвом Труссьє завершив на п'ятому місці і вийшов до Кубка Інтертото 2005 року, проте фахівець був звільнений з посади.

Труссьє ж повернувся в Африку і став головним тренером збірної Марокко, але не зміг кваліфікуватись на чемпіонат світу 2006 року. Тим не менш він залишився на посаді і був звільнений лише через два місяці через «розбіжності в поглядах» з .

У грудні 2007 року він став спортивним директором японського клубу , що виступав у Японській футбольній лізі, третьому дивізіоні країни. Під час його роботи з клубом головним тренером став співвітчизник ^[fr], але пропрацював він в Японії лише один рік.

22 лютого 2011 року Труссьє очолив китайський «Шеньчжень Рубі», з яким в першому ж сезоні зайняв останнє 16 місце і вилетів з Суперліги, після чого протягом двох сезонів так і не зумів повернути команду в еліту і в листопаді 2013 року був звільнений.

30 червня 2014 року французький фахівець став тренером туніського «Сфаксьєна». Проте вже 28 вересня року він був звільнений після вильоту у півфіналі Ліги чемпіонів КАФ.

В грудні 2014 року Труссьє очолив клуб китайської Суперліги «Ханчжоу Грінтаун», але вже в липні наступного року був звільнений через незадовільні результати.

Цікаві факти

• В 2006 році прийняв іслам разом з дружиною Домінік, отримавши ім'я Омар.
• У 2002 році отримав японський Орден Народу.

Титули і досягнення

• : 1990, 1991, 1992
• Володар : 1990
• Володар : 1990
• Володар : 1995
• Володар Кубка Азії: 2000
• Срібний призер Азійських ігор: 2002

Примітки

1. (French) . footballenfrance.fr. Архів оригіналу за 3 липня 2017. Процитовано 17 грудня 2014.
2. (French) . footballenfrance.fr. Архів оригіналу за 25 червня 2016. Процитовано 17 грудня 2014.
3. (French) . footballenfrance.fr. Архів оригіналу за 15 листопада 2014. Процитовано 17 грудня 2014.
4. . worldfootball.net. Архів оригіналу за 14 вересня 2016. Процитовано 17 грудня 2014.
5. Eric Boesenberg (4 грудня 2014). . rsssf.com. Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 17 грудня 2014.
6. Shahbaz Sabeti and Nabil Benkirane (15 червня 2005). . rsssf.com. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 17 грудня 2014.
7. Mark Pierson (18 грудня 1997). . independent.co.uk. Архів оригіналу за 6 вересня 2017. Процитовано 17 грудня 2014.
8. Barrie Courtney (5 червня 2005). . rsssf.com. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 березня 2015.
9. Ryan Steele (26 листопада 2012). . asianfootballfeast.com. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 10 березня 2015.
10. Karel Stokkermans (22 серпня 2008). . rsssf.com. Архів оригіналу за 11 травня 2009. Процитовано 10 березня 2015.
11. Copa America 1999. footballzz.co.uk. Процитовано 10 березня 2015.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
12. Asian Nations Cup 2000. footballzz.co.uk. Процитовано 10 березня 2015.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
13. World Cup 2002. footballzz.co.uk. Процитовано 10 березня 2015.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
14. Troussier, entraîneur du Qatar [ 19 серпня 2016 у Wayback Machine.], www.liberation.fr, 16 juillet 2003.
15. Philippe Troussier quitte le Qatar [ 19 серпня 2016 у Wayback Machine.], www.liberation.fr, 22 juillet 2004.
16. . nouvelobs.com. 7 січня 2005. Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 11 березня 2015.
17. Le Maroc s'en remet à Troussier [ 19 серпня 2016 у Wayback Machine.], www.leparisien.fr, 27 octobre 2005.
18. MAR - Troussier démis de ses fonctions le 30/12/2005. Архів оригіналу за 5 червня 2012. Процитовано 18 серпня 2016.
19. . english.people.com.cn. 23 лютого 2011. Архів оригіналу за 20 серпня 2014. Процитовано 11 березня 2015.
20. 茅台红钻队 给力新赛季 [ 3 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (кит.)
21. 特鲁西埃合同期满挥别深圳 未来去向年底再做决定 [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.] (кит.)
22. . thenational.ae. 24 липня 2014. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 20 березня 2015.
23. . bbc.co.uk. 28 вересня 2014. Архів оригіналу за 3 жовтня 2014. Процитовано 20 березня 2015.
24. 杭州绿城官方宣布特鲁西埃出任主帅 [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (кит.)
25. 绿城队官方宣布主帅特鲁西埃下课 杨戟接掌帅印 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (кит.)
26. Відомий французький футбольний тренер прийняв іслам. Іслам для всіх. Архів оригіналу за 05.05.2012. Процитовано 24.03.2006. {{}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= ()
27. Філіп Труссье отримає Орден Народу. Радянський спорт. Архів оригіналу за 05.05.2012. Процитовано 18.06.2002. {{}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= ()

Посилання

• Philippe Troussier — International Matches as Coach [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] at rsssf.com
• Філіпп Труссьє на сайті transfermarkt.com (англ.)