Філон Лариський (дав.-гр. Φίλων ο Λαρισαίος; 154/153–84/83 до н.е.) — давньогрецький філософ. Був учнем Клітомаха, якому вдалося очолити Академію. Під час Мітрідатних війн, коли було знищено Академію, він відправився до Риму, де Цицерон слухав його лекції. Жоден з його творів не зберігся.
Про його погляди відомо опосередковано, з праць Нуменія, Секста Емпірика і Цицерона. В цілому, його філософія характеризується відходом від академічного скептицизму «Середньої» і «Нової» Академії в сторону догматизму Платона. Наприклад, він запропонував більш помірний погляд на скептицизм, ніж його вчителі, дозволяючи тимчасові переконання без впевненості.
Філон із Лариси | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 154/3 до н.е. Лариса, Греція | |||
Смерть | 84/3 до н.е. Рим, Римська республіка | |||
Підданство | Стародавній Рим | |||
Знання мов | ||||
Школа / Традиція | Скептицизм, догматизм | |||
Вплинув | Цицерона | |||
Літературний напрям | платонізм | |||
Вчителі | Клітомах | |||
Відомі студенти | Цицерон, Антіох з Аскалону і d | |||
Історичний період | елліністичний період | |||
Посада | d | |||
| ||||
Життя
Філон народився в Ларисі в 154/3 р. до н.е. Він переїхав до Афін, де став учнем Клітомаха. За словами Секста Емпірика, він був засновником «Четвертої академії».
Еклектичну Академію називали четвертою і п'ятою: «Було, як каже більшість, три академії. Перша і найдавніша – з прихильників Платона, друга й середня – з прихильників Аркесилая, слухача Полемона, третя й нова – з прихильників Карнеада й Клітомаха, деякі ж додають і четверту – з прихильників Філона й Харміда, інші кажуть і про п'яту – з прихильників Антіоха».
Але інші письменники відмовляються визнати окреме існування більш ніж трьох академій. Філон був учителем Антіоха Аскалона, який став його противником у школі платоністів.
Був останнім відомим керівником Академії Платона під час його скептичної фази. Але сучасні докази не дозволяють сказати напевно, чи був Філон останнім керівником Академії, чи його наступником став його учень Антіох Аскалон.
Під час Мітрідатових воєн Філон залишив Афіни й відправився до Риму в 88 р. до н.е. У Римі він читав лекції про риторику і філософію та збирав навколо себе багато видатних учнів, серед яких найвідомішим був Цицерон.
Цицерон високо цінував Філона, називав його «великим мужем» (Академіка друга. 1.4.13), явно перебільшуючи значення Філона з Лариси в історії філософії.
Філон ненавмисно допоміг створити основу для подальшого відродження платонізму як догматичної традиції, що ґрунтується на інтерпретації платонівських доктрин.
Філософія
Жоден з творів Філона не зберігся; наші знання про його погляди ґрунтуються на творах Нуменія, Секста Емпірика і Цицерона. Хоча він, мабуть, написав інші роботи з епістемології та етики, єдиними книгами, які ми знаємо, є так звані «римські книги», в яких Філон виклав свої пізні погляди на знання та історію Академії.
Загалом, його філософія була реакцією на академічний скептицизм Середньої та Нової академії на користь догматизму Платона.
Філон навчав риторики, а також філософії, і розширив аналогію Платона між тим, як філософія дбає про душу, і тим, як медицина оберігає тіло. Але він, мабуть, найбільше цікавився епістемологією, тоді домінантним філософським напрямком в роботі Академії, і вчені найкраще поінформовані про його погляди в цій області.
Він стверджував, що за допомогою концептуальних понять об'єкти не могли бути сприйняті, але були зрозумілі за своєю природою. Незрозуміло, як він зрозумів останнє: посилаючись на свідчення та відповідність відчуттів, які ми отримуємо від речей, чи повернувся до платонівського припущення про безпосереднє духовне сприйняття.
Філон зробив лише невеликий крок від скептицизму до догматизму. Про це Секст Емпірик сказав так: «Прихильники Філона кажуть, що оскільки справа стосується стоїчного критерію, тобто осягаючого (каталептичного) уявлення, – речі несприймані, оскільки ж справа стосується природи речей, вони сприймані». Це досить темне свідчення. Сучасний італійський історик античної філософії Джованні Реале знаходить у цьому свідченні Секста Емпірика два смисли: вужчий і ширший. «Відповідно до першого, тут сказано, що стоїчний критерій істини (осягаюче уявлення) неправильний, а оскільки стоїчний, найтонший, критерій неправильний, то й жоден інший критерій істини не може бути правильним, але все це не означає, що речі об'єктивно непізнавані, вони тільки незбагненні для нас. Відповідно до іншої, ширшої, інтерпретації фрагмента, він означає, що хоча стоїчний критерій істини й неправильний, може бути інший, правильніший, критерій (наприклад, платонівський), тому що за самою своєю природою речі й об'єктивно збагненні, і пізнавані нами».
Примітки
- Brittain, Charles; Osorio, Peter (2021). Zalta, Edward N. (ред.). Philo of Larissa. The Stanford Encyclopedia of Philosophy (вид. Summer 2021). Metaphysics Research Lab, Stanford University.
- ЕКЛЕКТИЗМ. studopedia.su. Процитовано 24 серпня 2021.
- Philo of Larissa (159/8–84/3 BCE) | Encyclopedia.com. www.encyclopedia.com. Процитовано 24 серпня 2021.
Література
https://www.britannica.com/biography/Philo-of-Larissa
Dorandi, Tiziano (1999). "Глава 2: Хронологія". У Альгра, Кеймпе; та ін. (ред.). Кембриджська історія елліністичної філософії. Cambridge: Cambridge University Press. стор. 48. ISBN 9780521250283.
Брітте, Чарльз. Філон Лариси: Останній з академічних скептиків. Нью-Йорк: Oxford University Press, 2001.
Три книги Пірронових тверджень. I, 235.
Stanford Encyclopedia of Philosophy
- Антична філософія: Енциклопедичний словник. М., 2008. С.201 ISBN 5-89826-309-0
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Filon Lariskij dav gr Filwn o Larisaios 154 153 84 83 do n e davnogreckij filosof Buv uchnem Klitomaha yakomu vdalosya ocholiti Akademiyu Pid chas Mitridatnih vijn koli bulo znisheno Akademiyu vin vidpravivsya do Rimu de Ciceron sluhav jogo lekciyi Zhoden z jogo tvoriv ne zberigsya Pro jogo poglyadi vidomo oposeredkovano z prac Numeniya Seksta Empirika i Cicerona V cilomu jogo filosofiya harakterizuyetsya vidhodom vid akademichnogo skepticizmu Serednoyi i Novoyi Akademiyi v storonu dogmatizmu Platona Napriklad vin zaproponuvav bilsh pomirnij poglyad na skepticizm nizh jogo vchiteli dozvolyayuchi timchasovi perekonannya bez vpevnenosti Filon iz LarisiNarodzhennya154 3 do n e Larisa GreciyaSmert84 3 do n e Rim Rimska respublikaPiddanstvoStarodavnij RimZnannya movdavnogrecka movaShkola TradiciyaSkepticizm dogmatizmVplinuvCiceronaLiteraturnij napryamplatonizmVchiteliKlitomahVidomi studentiCiceron Antioh z Askalonu i dIstorichnij periodellinistichnij periodPosadadZhittyaFilon narodivsya v Larisi v 154 3 r do n e Vin pereyihav do Afin de stav uchnem Klitomaha Za slovami Seksta Empirika vin buv zasnovnikom Chetvertoyi akademiyi Eklektichnu Akademiyu nazivali chetvertoyu i p yatoyu Bulo yak kazhe bilshist tri akademiyi Persha i najdavnisha z prihilnikiv Platona druga j serednya z prihilnikiv Arkesilaya sluhacha Polemona tretya j nova z prihilnikiv Karneada j Klitomaha deyaki zh dodayut i chetvertu z prihilnikiv Filona j Harmida inshi kazhut i pro p yatu z prihilnikiv Antioha Ale inshi pismenniki vidmovlyayutsya viznati okreme isnuvannya bilsh nizh troh akademij Filon buv uchitelem Antioha Askalona yakij stav jogo protivnikom u shkoli platonistiv Buv ostannim vidomim kerivnikom Akademiyi Platona pid chas jogo skeptichnoyi fazi Ale suchasni dokazi ne dozvolyayut skazati napevno chi buv Filon ostannim kerivnikom Akademiyi chi jogo nastupnikom stav jogo uchen Antioh Askalon Pid chas Mitridatovih voyen Filon zalishiv Afini j vidpravivsya do Rimu v 88 r do n e U Rimi vin chitav lekciyi pro ritoriku i filosofiyu ta zbirav navkolo sebe bagato vidatnih uchniv sered yakih najvidomishim buv Ciceron Ciceron visoko cinuvav Filona nazivav jogo velikim muzhem Akademika druga 1 4 13 yavno perebilshuyuchi znachennya Filona z Larisi v istoriyi filosofiyi Filon nenavmisno dopomig stvoriti osnovu dlya podalshogo vidrodzhennya platonizmu yak dogmatichnoyi tradiciyi sho gruntuyetsya na interpretaciyi platonivskih doktrin FilosofiyaZhoden z tvoriv Filona ne zberigsya nashi znannya pro jogo poglyadi gruntuyutsya na tvorah Numeniya Seksta Empirika i Cicerona Hocha vin mabut napisav inshi roboti z epistemologiyi ta etiki yedinimi knigami yaki mi znayemo ye tak zvani rimski knigi v yakih Filon viklav svoyi pizni poglyadi na znannya ta istoriyu Akademiyi Zagalom jogo filosofiya bula reakciyeyu na akademichnij skepticizm Serednoyi ta Novoyi akademiyi na korist dogmatizmu Platona Filon navchav ritoriki a takozh filosofiyi i rozshiriv analogiyu Platona mizh tim yak filosofiya dbaye pro dushu i tim yak medicina oberigaye tilo Ale vin mabut najbilshe cikavivsya epistemologiyeyu todi dominantnim filosofskim napryamkom v roboti Akademiyi i vcheni najkrashe poinformovani pro jogo poglyadi v cij oblasti Vin stverdzhuvav sho za dopomogoyu konceptualnih ponyat ob yekti ne mogli buti sprijnyati ale buli zrozumili za svoyeyu prirodoyu Nezrozumilo yak vin zrozumiv ostannye posilayuchis na svidchennya ta vidpovidnist vidchuttiv yaki mi otrimuyemo vid rechej chi povernuvsya do platonivskogo pripushennya pro bezposerednye duhovne sprijnyattya Filon zrobiv lishe nevelikij krok vid skepticizmu do dogmatizmu Pro ce Sekst Empirik skazav tak Prihilniki Filona kazhut sho oskilki sprava stosuyetsya stoyichnogo kriteriyu tobto osyagayuchogo kataleptichnogo uyavlennya rechi nesprijmani oskilki zh sprava stosuyetsya prirodi rechej voni sprijmani Ce dosit temne svidchennya Suchasnij italijskij istorik antichnoyi filosofiyi Dzhovanni Reale znahodit u comu svidchenni Seksta Empirika dva smisli vuzhchij i shirshij Vidpovidno do pershogo tut skazano sho stoyichnij kriterij istini osyagayuche uyavlennya nepravilnij a oskilki stoyichnij najtonshij kriterij nepravilnij to j zhoden inshij kriterij istini ne mozhe buti pravilnim ale vse ce ne oznachaye sho rechi ob yektivno nepiznavani voni tilki nezbagnenni dlya nas Vidpovidno do inshoyi shirshoyi interpretaciyi fragmenta vin oznachaye sho hocha stoyichnij kriterij istini j nepravilnij mozhe buti inshij pravilnishij kriterij napriklad platonivskij tomu sho za samoyu svoyeyu prirodoyu rechi j ob yektivno zbagnenni i piznavani nami PrimitkiBrittain Charles Osorio Peter 2021 Zalta Edward N red Philo of Larissa The Stanford Encyclopedia of Philosophy vid Summer 2021 Metaphysics Research Lab Stanford University EKLEKTIZM studopedia su Procitovano 24 serpnya 2021 Philo of Larissa 159 8 84 3 BCE Encyclopedia com www encyclopedia com Procitovano 24 serpnya 2021 Literaturahttps www britannica com biography Philo of Larissa Dorandi Tiziano 1999 Glava 2 Hronologiya U Algra Kejmpe ta in red Kembridzhska istoriya ellinistichnoyi filosofiyi Cambridge Cambridge University Press stor 48 ISBN 9780521250283 Britte Charlz Filon Larisi Ostannij z akademichnih skeptikiv Nyu Jork Oxford University Press 2001 Tri knigi Pirronovih tverdzhen I 235 Stanford Encyclopedia of Philosophy Antichna filosofiya Enciklopedichnij slovnik M 2008 S 201 ISBN 5 89826 309 0