Фікрет Мешаді Джаміль огли Аміров (азерб. Fikrət Məşədi Cəmil oğlu Əmirov; 22 листопада 1922, Гянджа, Азербайджанська РСР — 20 лютого 1984, Баку) — радянський, азербайджанський композитор, музичний педагог. Народний артист СРСР (1965). Герой Соціалістичної Праці (1982). Лауреат Сталінської премії другого ступеня (1949) і Державної премії СРСР (1980).
Фікрет Аміров | |
---|---|
азерб. Fikrət Məşədi Cəmil oğlu Əmirov | |
Основна інформація | |
Дата народження | 22 листопада 1922[1][2][…] |
Місце народження | Гянджа, Азербайджанська РСР, Закавказька РФСР |
Дата смерті | 20 лютого 1984[2][3][4] (61 рік) |
Місце смерті | Баку, Азербайджанська РСР, СРСР |
Поховання | Алея честі |
Роки активності | 1942 — 1984 |
Громадянство | СРСР |
Професії | композитор |
Освіта | Бакинська музична академія |
Інструменти | фортепіано |
Жанри | опера, симфонія, d, балет, мюзикл і романс |
Нагороди | |
Батько | Мешаді Джаміль Аміров |
Мати | d |
Діти | d і d |
Автограф | |
Файли у Вікісховищі |
Біографія
Фікрет Аміров народився 22 листопада 1922 року в Гянджі, Азербайджанська РСР в родині відомого співака, тариста й композитора Мешеді Джаміля Амірова. Закінчив Кіровабадське музичне училище по класу тара. Навчався в Бакинському музичному училищі по класу композиції. У 1939 році розпочав навчання у Бакинській консерваторії. Вивчав композицію у Б. І. Зейдмана і основи азербайджанської народної музики у У. А.-Г. Гаджибекова.
1941 року пішов на фронт, але був демобілізований після поранення.
Після закінчення консерваторії працював художнім керівником Азербайджанської філармонії, директором Азербайджанського театру опери і балету.
Фікрет Аміров помер 20 лютого 1984 року в Баку. Похований на Алеї почесного поховання.
Трудова діяльність
- 1942-1945 рр.- директор і художній керівник філармонії, а також директор музичного училища в місті Кіровобад. Професор.
- 1945 р. — закінчив консерваторію, представивши дипломну роботи — оперу «Улдуз».
- 1946-1947 рр. — художній керівник Азербайджанської філармонії ім. А. М. Магомаєва.
- 1956-1959 рр. — директор Азербайджанського театру опери і балету імені М. Ф. Ахундова.
Досягнення
У творчості композитор використовує азербайджанські народні мелодії і ритми, імпровізацію
- Автор книги «В світі музики» (1983).
- З 1956 року був секретарем правління Спілки композиторів Азербайджану
- З 1975 року секретар правління Спілки композиторів СРСР
- 1980 рік — Член-кореспондент АН Азербайджанської СРСР.
- Депутат Верховної Ради Азербайджанської РСР 4-9-го скликань
Твори
Опери
- «Улдуз» (1948)
- «Севіль» (1953)
Балети
- «Шур» (хореографічна новела) (1968)
- «Легенда про Насімі» (1973)
- «Підкорювачі Каспію» (вокально-хореографічна поема) (1975)
- «Тисяча і одна ніч» (1979)
- «Нізамі» (1984).
Музичні комедії (оперети)
- «Крадії сердець» (1943)
- «Радісна звістка» (1945)
- «Гезюн айдин» (1946).
Оркестрові твори
- Поеми «Пам'яті Нізамі» (1941), «Пам'яті героїв Великої Вітчизняної війни» (1943)
- Увертюра «Джанги» (1945)
- Симфонія «Нізамі» (1947)
- Концерт для фортепіано з оркестром народних інструментів (1947)
- Два симфонічні мугами: «Шур», «Кюрд-овшари» (1948)
- Поема «Зимня дорога» для тенора і баритона з оркестром (1949)
- Сюїта «Азербайджан» (1950)
- «Карабах — перлина Азербайджану» (1954)
- Концерт для фортепіано з оркестром на арабські теми (1957)
- «Азербайджанське каприччіо» (1961)
- «Симфонічні танці» (1963)
- Симфонічний мугам для меццо-сопрано, камерного оркестру і литавр «Гюлістан Баяти-шираз» (1968)
- «Симфонічні портрети» для 4 солістов, декламатора і оркестру (1970)
- Вокально-хореографічна поема «Легенда про Насімі» (1977)
- «Азербайджанські гравюри» для симфонічного оркестру.
Камерні твори
- Варіації для фортепіано (1941)
- «Романтична соната» для фортепіано (1947)
- 2 прелюдії для фортепіано (1948)
- «Елегія» пам'яті Асафа Зейналли для віолончелі або альту з фортепіано (1948)
- Поема «Посвята Узеіру Гаджибекову» для унісону скрипки та віолончелі з фортепіано (1949)
- 5 п'єс для віолончелі та альта з фортепіано (1953)
- Дванадцять мініатюр для фортепіано (1955)
- Сюїта на албанські теми для двох фортепіано (1955)
- Дитячий альбом для фортепіано (1956)
Нагороди
- Герой Соціалістичної Праці (1982)
- Народний артист Азербайджанської РСР (1958)
- Народний артист СРСР (1965)
- Сталінська премія]] другого ступеню (1949)
- Державна премія СРСР (1980) — за музику до балету «Тисяча і одна ніч»
- Державна премія Азербайджанської РСР]
- Премія Ленинського комсомолу Азербайджанської РСР (1967)
- Два ордена Леніна (1959, 1982)
- Два ордена Трудового Червоного Прапора (1967, 1971)
- Медалі
Фільмографія
- 1960 — «Ранок»
- 1962 — «Велика опора»
- 1965 — «Аршин мал алан»
- 1966 — «Життя чудова штука, брат!»
- 1968 — «Красунею я не була»
- 1970 — «Севіль»
- 1972 — «Гюлістан Баяти-шираз»
- 1973 — «Шкатулка»
- 1974 — «Урок співів»
- 1974 — «Сторінки життя» (кіноальманах)
- 1975 — «Легенди світу»
- 1975 — «Фірангіз»
- 1977 — «Шляхом Жовтня»
- 1985 — «Фікрет Аміров»
Пам'ять
- Іменем композитора названі Гянджинська філармонія, Державний ансамбль пісні і танцю. В Баку, Гянджі, Сумгаїті музичні школи носять його ім'я.
- 22 листопада 2006 року в Баку на будинку, де жив композитор, відкрита меморіальна дошка.
Бібліографія
- Караєв К. Симфонічні мугами Фікрета Амірова // Радянська музика. — 1949. — № 3.
- Данілов Д. Фікрет Аміров. — Баку, 1956.
- Аміров Ф. У світі музики (Musiqi aləmində). — Баку, 1983
Примітки
- Амиров Фикрет Мешади Джамиль оглы // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- International Music Score Library Project — 2006.
Посилання
- (англ.)
- Статья об Амирове [ 25 червня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Amirov Fikret Meshadi Dzhamil ogli Amirov azerb Fikret Mesedi Cemil oglu Emirov 22 listopada 1922 Gyandzha Azerbajdzhanska RSR 20 lyutogo 1984 Baku radyanskij azerbajdzhanskij kompozitor muzichnij pedagog Narodnij artist SRSR 1965 Geroj Socialistichnoyi Praci 1982 Laureat Stalinskoyi premiyi drugogo stupenya 1949 i Derzhavnoyi premiyi SRSR 1980 Fikret Amirovazerb Fikret Mesedi Cemil oglu EmirovOsnovna informaciyaData narodzhennya22 listopada 1922 1922 11 22 1 2 Misce narodzhennyaGyandzha Azerbajdzhanska RSR Zakavkazka RFSRData smerti20 lyutogo 1984 1984 02 20 2 3 4 61 rik Misce smertiBaku Azerbajdzhanska RSR SRSRPohovannyaAleya chestiRoki aktivnosti1942 1984GromadyanstvoSRSRProfesiyikompozitorOsvitaBakinska muzichna akademiyaInstrumentifortepianoZhanriopera simfoniya d balet myuzikl i romansNagorodiBatkoMeshadi Dzhamil AmirovMatidDitid i dAvtograf Fajli u VikishovishiBiografiyaFikret Amirov narodivsya 22 listopada 1922 roku v Gyandzhi Azerbajdzhanska RSR v rodini vidomogo spivaka tarista j kompozitora Meshedi Dzhamilya Amirova Zakinchiv Kirovabadske muzichne uchilishe po klasu tara Navchavsya v Bakinskomu muzichnomu uchilishi po klasu kompoziciyi U 1939 roci rozpochav navchannya u Bakinskij konservatoriyi Vivchav kompoziciyu u B I Zejdmana i osnovi azerbajdzhanskoyi narodnoyi muziki u U A G Gadzhibekova 1941 roku pishov na front ale buv demobilizovanij pislya poranennya Pislya zakinchennya konservatoriyi pracyuvav hudozhnim kerivnikom Azerbajdzhanskoyi filarmoniyi direktorom Azerbajdzhanskogo teatru operi i baletu Fikret Amirov pomer 20 lyutogo 1984 roku v Baku Pohovanij na Aleyi pochesnogo pohovannya Trudova diyalnist1942 1945 rr direktor i hudozhnij kerivnik filarmoniyi a takozh direktor muzichnogo uchilisha v misti Kirovobad Profesor 1945 r zakinchiv konservatoriyu predstavivshi diplomnu roboti operu Ulduz 1946 1947 rr hudozhnij kerivnik Azerbajdzhanskoyi filarmoniyi im A M Magomayeva 1956 1959 rr direktor Azerbajdzhanskogo teatru operi i baletu imeni M F Ahundova DosyagnennyaU tvorchosti kompozitor vikoristovuye azerbajdzhanski narodni melodiyi i ritmi improvizaciyu Avtor knigi V sviti muziki 1983 Z 1956 roku buv sekretarem pravlinnya Spilki kompozitoriv Azerbajdzhanu Z 1975 roku sekretar pravlinnya Spilki kompozitoriv SRSR 1980 rik Chlen korespondent AN Azerbajdzhanskoyi SRSR Deputat Verhovnoyi Radi Azerbajdzhanskoyi RSR 4 9 go sklikanTvoriOperi Ulduz 1948 Sevil 1953 Baleti Shur horeografichna novela 1968 Legenda pro Nasimi 1973 Pidkoryuvachi Kaspiyu vokalno horeografichna poema 1975 Tisyacha i odna nich 1979 Nizami 1984 Muzichni komediyi opereti Kradiyi serdec 1943 Radisna zvistka 1945 Gezyun ajdin 1946 Orkestrovi tvori Poemi Pam yati Nizami 1941 Pam yati geroyiv Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni 1943 Uvertyura Dzhangi 1945 Simfoniya Nizami 1947 Koncert dlya fortepiano z orkestrom narodnih instrumentiv 1947 Dva simfonichni mugami Shur Kyurd ovshari 1948 Poema Zimnya doroga dlya tenora i baritona z orkestrom 1949 Syuyita Azerbajdzhan 1950 Karabah perlina Azerbajdzhanu 1954 Koncert dlya fortepiano z orkestrom na arabski temi 1957 Azerbajdzhanske kaprichchio 1961 Simfonichni tanci 1963 Simfonichnij mugam dlya mecco soprano kamernogo orkestru i litavr Gyulistan Bayati shiraz 1968 Simfonichni portreti dlya 4 solistov deklamatora i orkestru 1970 Vokalno horeografichna poema Legenda pro Nasimi 1977 Azerbajdzhanski gravyuri dlya simfonichnogo orkestru Kamerni tvori Variaciyi dlya fortepiano 1941 Romantichna sonata dlya fortepiano 1947 2 prelyudiyi dlya fortepiano 1948 Elegiya pam yati Asafa Zejnalli dlya violoncheli abo altu z fortepiano 1948 Poema Posvyata Uzeiru Gadzhibekovu dlya unisonu skripki ta violoncheli z fortepiano 1949 5 p yes dlya violoncheli ta alta z fortepiano 1953 Dvanadcyat miniatyur dlya fortepiano 1955 Syuyita na albanski temi dlya dvoh fortepiano 1955 Dityachij albom dlya fortepiano 1956 NagorodiGeroj Socialistichnoyi Praci 1982 Narodnij artist Azerbajdzhanskoyi RSR 1958 Narodnij artist SRSR 1965 Stalinska premiya drugogo stupenyu 1949 Derzhavna premiya SRSR 1980 za muziku do baletu Tisyacha i odna nich Derzhavna premiya Azerbajdzhanskoyi RSR Premiya Leninskogo komsomolu Azerbajdzhanskoyi RSR 1967 Dva ordena Lenina 1959 1982 Dva ordena Trudovogo Chervonogo Prapora 1967 1971 MedaliFilmografiya1960 Ranok 1962 Velika opora 1965 Arshin mal alan 1966 Zhittya chudova shtuka brat 1968 Krasuneyu ya ne bula 1970 Sevil 1972 Gyulistan Bayati shiraz 1973 Shkatulka 1974 Urok spiviv 1974 Storinki zhittya kinoalmanah 1975 Legendi svitu 1975 Firangiz 1977 Shlyahom Zhovtnya 1985 Fikret Amirov Pam yatImenem kompozitora nazvani Gyandzhinska filarmoniya Derzhavnij ansambl pisni i tancyu V Baku Gyandzhi Sumgayiti muzichni shkoli nosyat jogo im ya 22 listopada 2006 roku v Baku na budinku de zhiv kompozitor vidkrita memorialna doshka BibliografiyaKarayev K Simfonichni mugami Fikreta Amirova Radyanska muzika 1949 3 Danilov D Fikret Amirov Baku 1956 Amirov F U sviti muziki Musiqi aleminde Baku 1983PrimitkiAmirov Fikret Meshadi Dzhamil ogly Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 International Music Score Library Project 2006 d Track Q523660Posilannya angl Statya ob Amirove 25 chervnya 2020 u Wayback Machine angl