Грецький філософ Арістотель (384 до н. е. — 322 до н. е.), учень Платона, розробив безліч фізичних теорій і гіпотез, опирауючись на знання того часу. Власне і сам термін «фізика» був введений Арістотелем.
Письмові праці Арістотеля відносилися до двох видів: «екзотеричні» — твори для широкої публіки, що складаються в основному з діалогів на різні теми; і «езотеричні» — лекційні курси та наукові трактати. Власне до фізики відносяться твори, названі «Фізика», «Про небо», «Про виникнення і знищення», «Метеорологіка». Філософські праці Арістотеля, зібрані і відредаговані Андроніком Родоським в книзі під назвою «Метафізика», зазвичай не відносять до фізики, проте в них містяться міркування про простір, рух і матерії тощо.
Його твори трактуються неоднозначно: з одного боку в його школі розвиваються емпіричні ідеї та спеціалізація; але з іншого боку твори трактуються в сильно платонівському дусі.
Фізика Арістотеля заснована на вченні про чотири елементи (чотирьох стихій). У працях Арістотеля ведеться мова про відношення між цими стихіями, їх розвиток, як вони втілюються в явищах природи і т. ін.
Об'єднуючи і систематизуючи доступні знання про природу, Арістотель створив свою фізико-космологічну картину світу. Космології він присвятив окрему книгу «Про небі».
- Природне місце — кожен елемент тягнеться до свого природного місця, якимось чином розташованого щодо центру Землі, а значить і центру Всесвіту.
- Гравітація/Левітація — на об'єкти діє сила, що рухає ці об'єкти до їх природного місця.
- Прямолінійний рух — у відповідь на цю силу тіло рухається по прямій лінії з постійною швидкістю.
- Залежність швидкості від щільності — швидкість обернено пропорційна щільності середовища.
- Неможливість вакууму — так як швидкість руху в вакуумі була б нескінченно великою.
- Всепроникаючий ефір — кожна точка простору заповнена матерією.
- Кінцевий всесвіт — світ кінцевий, тобто завершений, отже, досконалий; світ ніщо не обіймає, з чого випливає, що у світу немає місця («місце — перша межа осяжності тіла»).
- Теорія континууму — між атомами був би вакуум, таким чином матерія не може складатися з атомів.
- Ефір — об'єкти з надмісячного світу зроблені з іншої матерії, ніж земні.
- Незмінний і вічний космос — Сонце і планети — досконалі, незмінні сфери.
- Рух по колу — планети роблять досконалий круговий рух.
Космологія
Всесвіт є безперервним, оскільки вважалося, що всі тіла можна ділити на частини до нескінченності. З посиланням на піфагорійців Арістотель описує необхідність і достатність трьох вимірів для всіх тіл.
Вчення про рух
З усього цього ясно, що розгляд нескінченного цілком личить фізикам. З повною достовірністю також всі вважають його як початок: неможливо адже, щоб воно існувало марно, з іншого боку, щоб йому притаманне було інше значення, крім початку. Адже все існуюче або [є] початок, або [виходить] з початку, у нескінченного ж не існує початку, так як воно було б його кінцем. Далі, [нескінченне], будучи певним початком, не виникає і не знищується; адже те, що виникає, необхідно отримує кінцеве завершення, і всяке знищення призводить до кінця. Тому, як ми сказали, у нього немає початку, але воно саме, по всій суті, є початок [всього] іншого, все обіймає і всім управляє, як кажуть ті, які не визнають, крім нескінченного, інших причин, наприклад розуму або любові. І воно божествене бо безсмертне і незруйноване, як каже Анаксимандр і більшість фізіологів.
Фізика елементів
Телеологія
Для пояснення всього існуючого у Всесвіті Арістотель пропонує використовувати принцип грецької філософії — чотири основоположних початка: форма, матерія, причина і мета. Останній принцип — мета — внесла у фізику Арістотеля телеологію. У своїх творах він знаходить в кожному об'єкті Всесвіту доцільність, що значно відрізняє її від сучасної фізики. Але на відміну від Платона, Арістотель вказує на несвідомий характер доцільності в природі. Загальна мета світу і всього світового процесу, на думку Арістотеля, є Бог. Богом він також називає першодвигун, ідеальний початок, який впорядкує матеріальний світ.
Примітки
- (Статья «Аристотель» в энциклопедии «Кругосвет»)
- (Аристотель. Метафизика.)
- (Статья «Аристотель» в ЭСБЕ)
- (С сайта «Астрогалактика»)
- («О небе», книга первая, глава первая)
- (Аристотель, «Физика», Книга 3, Глава 4.)
- («Физика и космология Аристотеля», В. Ф. Асмус, раздел «Телеология»)
- (В. Ф. Асмус. Метафизика Аристотеля. Вводная статья.)
- (Комментарии В. В. Шкоды к книгам Аристотеля «Физика»)
Посилання
- Аристотель, Энциклопедия Кругосвет
- Аристотель. {{{Заголовок}}} / пер. .
- Аристотель. {{{Заголовок}}}.
- Аристотель // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 4 т. — СПб., 1907—1909. (рос.)
- Античная философия. Физика и космология Аристотеля. В.Ф.Асмус. Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 13 червня 2009.
- . В.Ф.Асмус. Архів оригіналу за 18 червня 2009. Процитовано 14 червня 2009.
- Шкода В. В. Коментарі до книг Аристотеля «Фізика»
- Античная астрономия. Первые попытки описания устройства Вселенной-Мира. Проект «Астрогалактика». 23 лютого 2006. Процитовано 19 червня 2009.
- Аристотель. {{{Заголовок}}}.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Greckij filosof Aristotel 384 do n e 322 do n e uchen Platona rozrobiv bezlich fizichnih teorij i gipotez opirauyuchis na znannya togo chasu Vlasne i sam termin fizika buv vvedenij Aristotelem Pismovi praci Aristotelya vidnosilisya do dvoh vidiv ekzoterichni tvori dlya shirokoyi publiki sho skladayutsya v osnovnomu z dialogiv na rizni temi i ezoterichni lekcijni kursi ta naukovi traktati Vlasne do fiziki vidnosyatsya tvori nazvani Fizika Pro nebo Pro viniknennya i znishennya Meteorologika Filosofski praci Aristotelya zibrani i vidredagovani Andronikom Rodoskim v knizi pid nazvoyu Metafizika zazvichaj ne vidnosyat do fiziki prote v nih mistyatsya mirkuvannya pro prostir ruh i materiyi tosho Jogo tvori traktuyutsya neodnoznachno z odnogo boku v jogo shkoli rozvivayutsya empirichni ideyi ta specializaciya ale z inshogo boku tvori traktuyutsya v silno platonivskomu dusi Fizika Aristotelya zasnovana na vchenni pro chotiri elementi chotiroh stihij U pracyah Aristotelya vedetsya mova pro vidnoshennya mizh cimi stihiyami yih rozvitok yak voni vtilyuyutsya v yavishah prirodi i t in Ob yednuyuchi i sistematizuyuchi dostupni znannya pro prirodu Aristotel stvoriv svoyu fiziko kosmologichnu kartinu svitu Kosmologiyi vin prisvyativ okremu knigu Pro nebi Persha storinka knigi Aristotelya Fizika Prirodne misce kozhen element tyagnetsya do svogo prirodnogo miscya yakimos chinom roztashovanogo shodo centru Zemli a znachit i centru Vsesvitu Gravitaciya Levitaciya na ob yekti diye sila sho ruhaye ci ob yekti do yih prirodnogo miscya Pryamolinijnij ruh u vidpovid na cyu silu tilo ruhayetsya po pryamij liniyi z postijnoyu shvidkistyu Zalezhnist shvidkosti vid shilnosti shvidkist oberneno proporcijna shilnosti seredovisha Nemozhlivist vakuumu tak yak shvidkist ruhu v vakuumi bula b neskinchenno velikoyu Vsepronikayuchij efir kozhna tochka prostoru zapovnena materiyeyu Kincevij vsesvit svit kincevij tobto zavershenij otzhe doskonalij svit nisho ne obijmaye z chogo viplivaye sho u svitu nemaye miscya misce persha mezha osyazhnosti tila Teoriya kontinuumu mizh atomami buv bi vakuum takim chinom materiya ne mozhe skladatisya z atomiv Efir ob yekti z nadmisyachnogo svitu zrobleni z inshoyi materiyi nizh zemni Nezminnij i vichnij kosmos Sonce i planeti doskonali nezminni sferi Ruh po kolu planeti roblyat doskonalij krugovij ruh KosmologiyaVsesvit ye bezperervnim oskilki vvazhalosya sho vsi tila mozhna diliti na chastini do neskinchennosti Z posilannyam na pifagorijciv Aristotel opisuye neobhidnist i dostatnist troh vimiriv dlya vsih til Vchennya pro ruhZ usogo cogo yasno sho rozglyad neskinchennogo cilkom lichit fizikam Z povnoyu dostovirnistyu takozh vsi vvazhayut jogo yak pochatok nemozhlivo adzhe shob vono isnuvalo marno z inshogo boku shob jomu pritamanne bulo inshe znachennya krim pochatku Adzhe vse isnuyuche abo ye pochatok abo vihodit z pochatku u neskinchennogo zh ne isnuye pochatku tak yak vono bulo b jogo kincem Dali neskinchenne buduchi pevnim pochatkom ne vinikaye i ne znishuyetsya adzhe te sho vinikaye neobhidno otrimuye kinceve zavershennya i vsyake znishennya prizvodit do kincya Tomu yak mi skazali u nogo nemaye pochatku ale vono same po vsij suti ye pochatok vsogo inshogo vse obijmaye i vsim upravlyaye yak kazhut ti yaki ne viznayut krim neskinchennogo inshih prichin napriklad rozumu abo lyubovi I vono bozhestvene bo bezsmertne i nezrujnovane yak kazhe Anaksimandr i bilshist fiziologiv Fizika elementivTeleologiyaDlya poyasnennya vsogo isnuyuchogo u Vsesviti Aristotel proponuye vikoristovuvati princip greckoyi filosofiyi chotiri osnovopolozhnih pochatka forma materiya prichina i meta Ostannij princip meta vnesla u fiziku Aristotelya teleologiyu U svoyih tvorah vin znahodit v kozhnomu ob yekti Vsesvitu docilnist sho znachno vidriznyaye yiyi vid suchasnoyi fiziki Ale na vidminu vid Platona Aristotel vkazuye na nesvidomij harakter docilnosti v prirodi Zagalna meta svitu i vsogo svitovogo procesu na dumku Aristotelya ye Bog Bogom vin takozh nazivaye pershodvigun idealnij pochatok yakij vporyadkuye materialnij svit PrimitkiStatya Aristotel v enciklopedii Krugosvet Aristotel Metafizika Statya Aristotel v ESBE S sajta Astrogalaktika O nebe kniga pervaya glava pervaya Aristotel Fizika Kniga 3 Glava 4 Fizika i kosmologiya Aristotelya V F Asmus razdel Teleologiya V F Asmus Metafizika Aristotelya Vvodnaya statya Kommentarii V V Shkody k knigam Aristotelya Fizika PosilannyaAristotel Enciklopediya Krugosvet Aristotel Zagolovok per Aristotel Zagolovok Aristotel Malyj enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 4 t SPb 1907 1909 ros Antichnaya filosofiya Fizika i kosmologiya Aristotelya V F Asmus Arhiv originalu za 2 kvitnya 2012 Procitovano 13 chervnya 2009 V F Asmus Arhiv originalu za 18 chervnya 2009 Procitovano 14 chervnya 2009 Shkoda V V Komentari do knig Aristotelya Fizika Antichnaya astronomiya Pervye popytki opisaniya ustrojstva Vselennoj Mira Proekt Astrogalaktika 23 lyutogo 2006 Procitovano 19 chervnya 2009 Aristotel Zagolovok