Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії Ви можете допомогти переробивши її Можл

Фундація українознавчих студій в Австралії

Фундація українознавчих студій в Австралії
Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. Ви можете допомогти, переробивши її. Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін.
Цей розділ написано як , що викладає власні особисті роздуми чи почуття дописувача Вікіпедії, а не думки фахівців. Будь ласка, допоможіть удосконалити цей розділ, переписавши його в .

Фундація українознавчих студій в Австралії (англ. Ukrainian Studies Foundation in Australia) — українська громадська і академічно-фінансова установа в Австралії. Заснована 1976 року з метою зібрати фонди та відкрити українознавчі студії в одному з австралійських університетів.

Історія

З таким закликом до українського громадянства звернувся професор Ярослав Рудницький у Різдвяному числі «Вільної думки» 1972 року.

А ось думки українських патріотів-подвижників становлення Катедри — Центру Українознавчих Студій, задокументовані у Пропам’ятній книзі «Альманах українського життя в Австралії»

В Австралії будуються українські церкви, народні доми, створюються кредитівки, недільні школи, самодіяльні художні колективи, старечі доми. Видаються українські книжки, розвивається українська наука

З кінця 40-х років крок за кроком зростала українська громада в Австра­лії. Підґрунтям «австралійського феномену» було те, що основи громадського, культурного і політичного життя творило перше покоління емігрантів. Чинник «першого покоління», як аналізуємо сьогодні, потрапив у сприятливі державні умови - уряд припинив курс на асиміляцію населення і почав запроваджувати елементи багатокультурної політики. Надавались різні дотації на потреби національних спільнот, підтримку одержало національне радіомовлення. Молодь навчалася в місцевих школах, університетах, досягала вищих і вищих посад, а провідники вже будували нові плани: заснування Українознавчих Студій Австралії.

Справжнім Амбасадором Української Вільної Науки» назвали сучасники професора Ярослава Рудницького. Саме професор Рудницький був ініціатором українознавчих студій не лише у Вінніпезі, а й по цілій Канаді. Він бачив, яким величезним стимулом для розвитку національної свідомості канадійської молоді українського походження були ці студії. Реально бачив, як багато може дати навчання в рідному середовищі для молодого покоління інших поселень. Ярослав Рудницький не лише подав ідею організації Українознавчих Студій на цілу Австралію, а й постійно піклувався тим, щоби ця ідея стала реальністю.

Не відразу і не всі в громаді сприйняли такий проект. Адже українці почали поселятися в Австралії щойно по другій світовій війні, кожна родина ще мала багато матеріальних проблем. Але навіть протягом перших десятиліть українська спільнота Австралії вже мала 59 Рідних шкіл, в яких навчалось 2072 учні в перших - сьомих класах.

14 січня 1971 року в Домі Української Молоді відбулася перша зустріч професора Ярослава Рудницького зі студентами сіднейських вищих шкіл. Тижневик «Вільна Думка», передусім головний редактор часопису Володимир Шумський, підхопили ідею організації центру україністики - Катедри Українознавчих Студій Австралії (КУА) і протягом багатьох років гур­тували прихильників будівництва української науки на п’ятому континенті.

1-2 квітня 1972 року в Сіднеї відбувся II З’їзд українських студентів Ав­стралії. Студент-докторант Петро Козел звертався до своїх ровесників із закликом активніше взятися до організації КУА

Ідея Катедри Українознавчих Студій поширювалась в усіх куточках Австралії, де були українські поселення. Не тільки прихильників знаходила вона серед наших братів і сестер, а й людей індеферентних. Потрібно було чимало зусиль, щоб ідея перейшла з дискусійної площини в реальну, щоб громада приступила до праці.

16 грудня 1974 року офіційно зареєстровано юридичну установу — Фундацію Українознавчих Студій в Австралії (ФУСА). Засновуючим головою та членом дирекції був Степан Балко. Крім нього, до складу першої дирекції ФУСА увійшли: Григорій Бажул, Богдан Ґут, Іван Денис, Гліб Дубик, Ірина Івасик, Володимир Шумський та Микола Свідерський.

А за кілька місяців (8 березня 1975 року) ФУСА створила Шевчен­ ківський довірчий фонд, призначений для збирання коштів на розвиток україністики. Податковим урядом Австралії цей фонд визнаний харитативною установою, котра не сплачує податків, і дирекція ФУСА отримала від уряду відповідні документи. Наступний крок - організація при ФУСА академічної ради, до якої були запрошені перші члени: д-р Ігор Гордієв (голова), Ольга Качан, д-р Б. Умриш, Лідія Ростек, Анатолій Жуківський.

17-18 квітня 1976 року в Сіднеї відбулася конференція ФУСА-КУА. Це була перша українська загальноавстралійська нарада, що займаласясправою Українознавчих Студій на відповідному рівні.

1983 р. у Мельборні було засновано Лекторат україністики ім. М. Зерова в Університеті ім. Монаша (Mykola Zerov Lectureship in Ukrainian, Monash University). Лекторат веде навчальні програми з української мови й літератури в рамках відділу славістики, готує аспірантів до дипломів магістра і доктора, здійснює науково-дослідну діяльність з українського літературознавства і лінгвістики, публікує книжки.

Веденню програми сприяли голова відділу славістики Ї.Марван, голова Української центральної шкільної ради Т.Сліпецька та УГВ, зокрема її голова С.Лисенко. Головним викладачем від початку існування лекторату є М.Павлишин, з яким від 1985 р. співпрацює О.Розаліон-Сошальська. Фінансується лекторат пожертвами від української громади, якими з 1986 р. адмініструє Допомоговий фонд українознавчих студій. 1988 р., коли було підписано договір між Університетом ім. Монаша та УГВ про постійне існування лекторату, його було названо на честь Миколи Зерова.

Лекторат організував низку конференцій (спільно з НТШ Австралії – 1985 і 1990 рр., з Австралійсько-Новозеландською асоціацією славістів – 1988, з Асоціацією україністів Австралії – 1992) [12–15]. Лекторат підтримує зв’язки з українськими, американськими та канадськими осередками україністики, надає стипендії вченим та аспірантам з України. З квітня 1989 р. видається неперіодичний бюлетень «Україністика в Монаші»

Меценатство й кошти на підтримку діяльності

Зрозуміло, що без відповідних фондів навіть початкова діяльність ФУСА

була б неможлива. Невтомним збирачем коштів став фінансовий референт ФУСАв Сіднеї п. Богдан Ґут. Члени його родини також стали меценатами. До збірки коштів з великим ентузіазмом долучилися Стейтові Представництва, засновані у Вікторії, Південній Австралії і Західній Австралії.

Одним з перших постав осередок прихильників Українознавчих студій у Вікторії. Приїзд до Мельборна професора Ярослава Рудницького активізував працю осередку.

Представництво ФУСА в Адела'іді (Південна Австралія) заініціював отець протопресвітер Никодим Плічковський ще наприкінці 1975 року. Він же став «хрещеним батьком» Стейтового Представництва ФУСА в Західній Австралії.

25

У 1987-1990 роках стейтове представництво ФУСА в Аделаїді після о. Никодима Плічковського очолив п. Михайло Ґоян, обраний на загальних зборах. До управи увійшли заступник голови п. Володимир Полішко, секретар п. Анатолій Онішко та інші. Багато зусиль і часу було покладено на збирання коштів, на те, щоб захопити ідеєю Українознавчих Студій якомога більше родин. Користуючись високим авторитетом в українській громаді, п. Михайло Ґоян разом із дружиною п. Марією проводили велику орга­нізаційну роботу. Сотні українських родин залучило це подружжя до благородної справи - матеріальної підтримки ФУСА.

Для збору фондів керівництво Стейтового Представництва ФУСА Південної Австралії використовувало всі можливості - організовували концерти, вистави, мали постійну підтримку Союзу Українських Комба­ тантів і Братства православної парафії УАПЦ Святої Покрови.

Більше тисячі українців-патріотів з усієї Австралії стали жертводавцями - вклали в Шевченківський фонд 2,5 мільйони доларів. ФУСА було дозволено користуватися лише відсотками з цього «залізного фонду».

Збір фондів для організації Українознавчих Студій активізував все українське суспільство в цій країні. Нарешті, крім особистих зацікавлень, перед громадою була поставлена спільна мета: «прокласти дорогу» для української науки в австралійські університети.

В січні 1978 року в університеті Макворі в Сіднеї відбулася інавгурація Українознавчих Студій в Австралії із підписанням «Установчої Грамоти».

Ярослав Рудницький привітав українську громаду з цією подією:

І хоч ідея КУА - Катедри Українознавства в Австралії - не була повністю реалізована через брак коштів (не вдалося придбати землю й побудувати

26

будинок під катедру при університеті), вагомий крок української науки у вищих навчальних закладах Австралії був зроблений.

Починаючи з літа 1978 року до 1982 р. ФУСА організувала п’ять літніх курсів: в Аделаїді, Мельбурні, Сіднеї, Канберрі. Це були перші українознавчі курси в Австралії, проведені в рамках австралійської системи вищої освіти, успішне їх проведення залучило нових жертводавців до ФУСА.

За договором з тодішнім ректором (віце-канцлером) Університету ім.Макворі, професором Е. С. Веббом, була введена українська програма навчання для студентів, вписаних на диплом бакалавра, за фінансовою допомогою ФУСА. В 1985 році для Центру Українознавчих Студій був створений дорадчий комітет за участю науковців і спеціалістів з укра­ їністики з інших навчальних закладів: професор Е. Сенета (голова), Ольга Качан, В. Шумський, В. Мотика, Є. Гаран, Л. Гаврилів. В перші роки діяльності університет ім. Макворі одержав понад 10 000 українських книг, значна частина яких передана проф. Я. Рудницьким з Канади з умовою катало- гування та довічного збереження.

Вже на першому етапі утворення ФУСА і Шевченківського фонду засновники опрацювали основні напрями діяльності:

  1. Створення постійного стипендійного фонду для праці над україністи­ кою в наступних галузях: історії, економіці, мистецтві і культурі, літературі та мові.
  2. Створення постійного фонду для плекання дослідницьких проектів з україністики в усіх галузях суспільних наук в різних університетах Австралії на відповідному науковому рівні.
  3. Створення постійного фонду для збору та упорядкування архівного матеріалу з історії українського поселення в Австралії та його збереження в державному архіві.
  4. Підтримка навчальної програми на університетському рівні.
  5. Підтримка видавничої та інформаційної діяльності.

Саме на цих засадах починалась діяльність ФУСА. Рупором її була

«Вільна Думка», ця газета подавала і докладні звіти про діяльність ФУСА, і про найближчі плани, і про конкурси на ту чи іншу стипендію.

Сучасність

На жаль, за останні роки дирекція на чолі з п. Володимиром Мотикою (він очолив дирекцію ФУСА в 1988 р.) не дотримується тих позицій та ідей, на базі яких створювалась ця установа,- ФУСА перетворилась із фундації в компанію. Останні 10 років діяльності керівництва ФУСА переконливо

доводять, що на сьогодні дирекція зневажила навіть мету названої організації. Це болючий і дуже прикрий факт, адже засновники ФУСА вкладали свої кошти з надією, що Українознавчі Студії в Австралії набудуть широкого розголосу, що завдяки відсоткам із Шевченківського фонду зможуть здобути високу освіту багато талановитих українців. Мріялося і про те, що з осягненням незалежності Україною студенти з рідного краю матимуть можливість навчатися в Австралії і навпаки - австралійська молодь вчитиметься в Україні. Вірилося, що в майбутньому більша підтримка надаватиметься науковим інституціям та книговиданню в Україні.

Нова дирекція ФУСА на чолі з п. Володимиром Мотикою відкинула традицію запрошення відомих науковців на високі посади Центру Українознавчих Студій в університеті ім. Макворі. Вусякому випадку про це не було ніяких повідомлень для української спільноти. Таким чином молоде покоління українців позбулося дуже корисного контакту зі світовою інтелектуальною україністикою.

Примітки

  1. Фундація українознавчих студій в Австралії - ФУСА // Енциклопедія Української Діяспори : [у 7 т.] / гол. ред. Василь Маркусь ; Наукове Товариство ім. Шевченка, Національна академія наук України. — К. : ІНТЕЛ, 1995—., ст. 228
  2. Започаткування та розвиток українознавчих досліджень в Австралії у другій половині ХХ ст.
  3. Радіон С. Нарис історії Наукового Товариства ім. Т.Шевченка в Австралії (1950–75). Бібліотека українознавства НТШ. – Мельборн, 1976.
  4. Жуківський А. (1995). Історія Центру Українознавчих Студій в Університеті Макворі // Збірник «Вільної Думки». Сідней.
  5. Мельників Ф. До історії української еміграції в Австралії // Українці у вільному світі. – Нью-Йорк, 1954.
  6. Ukrainian Settlement in Australia: 4th Conference. – Sydney, 1989.
  7. Енциклопедія української діяспори. – Т.4. – Київ; – Нью-Йорк; – Чикаго; – Мельборн, 1995.
  8. Ukrainian Settlement in Australia: 2-nd Conference. 5–7 April 1985. – Melborn, 1986.
  9. Кошарська Г. (1995). Центр Українознавчих Студій при Університеті Макворі в Сіднеї // Енциклопедія української діяспори. Київ; – Нью-Йорк; – Чикаго; – Мельборн,. с. 232.
  10. Болюх М. Українська громада в Австралії // Сучасність (Мюнхен). – 1973. – Ч.4.
  11. Seneta E. Ukrainians in the 1986 Census. Urk. Settl. – A. S., 1989.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Cej rozdil napisano yak ese sho vikladaye vlasni osobisti rozdumi chi pochuttya dopisuvacha Vikipediyi a ne dumki fahivciv Bud laska dopomozhit udoskonaliti cej rozdil perepisavshi jogo v enciklopedichnomu stili Fundaciya ukrayinoznavchih studij v Avstraliyi angl Ukrainian Studies Foundation in Australia ukrayinska gromadska i akademichno finansova ustanova v Avstraliyi Zasnovana 1976 roku z metoyu zibrati fondi ta vidkriti ukrayinoznavchi studiyi v odnomu z avstralijskih universitetiv IstoriyaZ takim zaklikom do ukrayinskogo gromadyanstva zvernuvsya profesor Yaroslav Rudnickij u Rizdvyanomu chisli Vilnoyi dumki 1972 roku A os dumki ukrayinskih patriotiv podvizhnikiv stanovlennya Katedri Centru Ukrayinoznavchih Studij zadokumentovani u Propam yatnij knizi Almanah ukrayinskogo zhittya v Avstraliyi V Avstraliyi buduyutsya ukrayinski cerkvi narodni domi stvoryuyutsya kreditivki nedilni shkoli samodiyalni hudozhni kolektivi starechi domi Vidayutsya ukrayinski knizhki rozvivayetsya ukrayinska nauka Z kincya 40 h rokiv krok za krokom zrostala ukrayinska gromada v Avstra liyi Pidgruntyam avstralijskogo fenomenu bulo te sho osnovi gromadskogo kulturnogo i politichnogo zhittya tvorilo pershe pokolinnya emigrantiv Chinnik pershogo pokolinnya yak analizuyemo sogodni potrapiv u spriyatlivi derzhavni umovi uryad pripiniv kurs na asimilyaciyu naselennya i pochav zaprovadzhuvati elementi bagatokulturnoyi politiki Nadavalis rizni dotaciyi na potrebi nacionalnih spilnot pidtrimku oderzhalo nacionalne radiomovlennya Molod navchalasya v miscevih shkolah universitetah dosyagala vishih i vishih posad a providniki vzhe buduvali novi plani zasnuvannya Ukrayinoznavchih Studij Avstraliyi Spravzhnim Ambasadorom Ukrayinskoyi Vilnoyi Nauki nazvali suchasniki profesora Yaroslava Rudnickogo Same profesor Rudnickij buv iniciatorom ukrayinoznavchih studij ne lishe u Vinnipezi a j po cilij Kanadi Vin bachiv yakim velicheznim stimulom dlya rozvitku nacionalnoyi svidomosti kanadijskoyi molodi ukrayinskogo pohodzhennya buli ci studiyi Realno bachiv yak bagato mozhe dati navchannya v ridnomu seredovishi dlya molodogo pokolinnya inshih poselen Yaroslav Rudnickij ne lishe podav ideyu organizaciyi Ukrayinoznavchih Studij na cilu Avstraliyu a j postijno pikluvavsya tim shobi cya ideya stala realnistyu Ne vidrazu i ne vsi v gromadi sprijnyali takij proekt Adzhe ukrayinci pochali poselyatisya v Avstraliyi shojno po drugij svitovij vijni kozhna rodina she mala bagato materialnih problem Ale navit protyagom pershih desyatilit ukrayinska spilnota Avstraliyi vzhe mala 59 Ridnih shkil v yakih navchalos 2072 uchni v pershih somih klasah 14 sichnya 1971 roku v Domi Ukrayinskoyi Molodi vidbulasya persha zustrich profesora Yaroslava Rudnickogo zi studentami sidnejskih vishih shkil Tizhnevik Vilna Dumka peredusim golovnij redaktor chasopisu Volodimir Shumskij pidhopili ideyu organizaciyi centru ukrayinistiki Katedri Ukrayinoznavchih Studij Avstraliyi KUA i protyagom bagatoh rokiv gur tuvali prihilnikiv budivnictva ukrayinskoyi nauki na p yatomu kontinenti 1 2 kvitnya 1972 roku v Sidneyi vidbuvsya II Z yizd ukrayinskih studentiv Av straliyi Student doktorant Petro Kozel zvertavsya do svoyih rovesnikiv iz zaklikom aktivnishe vzyatisya do organizaciyi KUA Ideya Katedri Ukrayinoznavchih Studij poshiryuvalas v usih kutochkah Avstraliyi de buli ukrayinski poselennya Ne tilki prihilnikiv znahodila vona sered nashih brativ i sester a j lyudej indeferentnih Potribno bulo chimalo zusil shob ideya perejshla z diskusijnoyi ploshini v realnu shob gromada pristupila do praci 16 grudnya 1974 roku oficijno zareyestrovano yuridichnu ustanovu Fundaciyu Ukrayinoznavchih Studij v Avstraliyi FUSA Zasnovuyuchim golovoyu ta chlenom direkciyi buv Stepan Balko Krim nogo do skladu pershoyi direkciyi FUSA uvijshli Grigorij Bazhul Bogdan Gut Ivan Denis Glib Dubik Irina Ivasik Volodimir Shumskij ta Mikola Sviderskij A za kilka misyaciv 8 bereznya 1975 roku FUSA stvorila Shevchen kivskij dovirchij fond priznachenij dlya zbirannya koshtiv na rozvitok ukrayinistiki Podatkovim uryadom Avstraliyi cej fond viznanij haritativnoyu ustanovoyu kotra ne splachuye podatkiv i direkciya FUSA otrimala vid uryadu vidpovidni dokumenti Nastupnij krok organizaciya pri FUSA akademichnoyi radi do yakoyi buli zaprosheni pershi chleni d r Igor Gordiyev golova Olga Kachan d r B Umrish Lidiya Rostek Anatolij Zhukivskij 17 18 kvitnya 1976 roku v Sidneyi vidbulasya konferenciya FUSA KUA Ce bula persha ukrayinska zagalnoavstralijska narada sho zajmalasyaspravoyu Ukrayinoznavchih Studij na vidpovidnomu rivni 1983 r u Melborni bulo zasnovano Lektorat ukrayinistiki im M Zerova v Universiteti im Monasha Mykola Zerov Lectureship in Ukrainian Monash University Lektorat vede navchalni programi z ukrayinskoyi movi j literaturi v ramkah viddilu slavistiki gotuye aspirantiv do diplomiv magistra i doktora zdijsnyuye naukovo doslidnu diyalnist z ukrayinskogo literaturoznavstva i lingvistiki publikuye knizhki Vedennyu programi spriyali golova viddilu slavistiki Yi Marvan golova Ukrayinskoyi centralnoyi shkilnoyi radi T Slipecka ta UGV zokrema yiyi golova S Lisenko Golovnim vikladachem vid pochatku isnuvannya lektoratu ye M Pavlishin z yakim vid 1985 r spivpracyuye O Rozalion Soshalska Finansuyetsya lektorat pozhertvami vid ukrayinskoyi gromadi yakimi z 1986 r administruye Dopomogovij fond ukrayinoznavchih studij 1988 r koli bulo pidpisano dogovir mizh Universitetom im Monasha ta UGV pro postijne isnuvannya lektoratu jogo bulo nazvano na chest Mikoli Zerova Lektorat organizuvav nizku konferencij spilno z NTSh Avstraliyi 1985 i 1990 rr z Avstralijsko Novozelandskoyu asociaciyeyu slavistiv 1988 z Asociaciyeyu ukrayinistiv Avstraliyi 1992 12 15 Lektorat pidtrimuye zv yazki z ukrayinskimi amerikanskimi ta kanadskimi oseredkami ukrayinistiki nadaye stipendiyi vchenim ta aspirantam z Ukrayini Z kvitnya 1989 r vidayetsya neperiodichnij byuleten Ukrayinistika v Monashi Mecenatstvo j koshti na pidtrimku diyalnostiZrozumilo sho bez vidpovidnih fondiv navit pochatkova diyalnist FUSA bula b nemozhliva Nevtomnim zbirachem koshtiv stav finansovij referent FUSAv Sidneyi p Bogdan Gut Chleni jogo rodini takozh stali mecenatami Do zbirki koshtiv z velikim entuziazmom doluchilisya Stejtovi Predstavnictva zasnovani u Viktoriyi Pivdennij Avstraliyi i Zahidnij Avstraliyi Odnim z pershih postav oseredok prihilnikiv Ukrayinoznavchih studij u Viktoriyi Priyizd do Melborna profesora Yaroslava Rudnickogo aktivizuvav pracyu oseredku Predstavnictvo FUSA v Adela idi Pivdenna Avstraliya zainiciyuvav otec protopresviter Nikodim Plichkovskij she naprikinci 1975 roku Vin zhe stav hreshenim batkom Stejtovogo Predstavnictva FUSA v Zahidnij Avstraliyi 25 U 1987 1990 rokah stejtove predstavnictvo FUSA v Adelayidi pislya o Nikodima Plichkovskogo ocholiv p Mihajlo Goyan obranij na zagalnih zborah Do upravi uvijshli zastupnik golovi p Volodimir Polishko sekretar p Anatolij Onishko ta inshi Bagato zusil i chasu bulo pokladeno na zbirannya koshtiv na te shob zahopiti ideyeyu Ukrayinoznavchih Studij yakomoga bilshe rodin Koristuyuchis visokim avtoritetom v ukrayinskij gromadi p Mihajlo Goyan razom iz druzhinoyu p Mariyeyu provodili veliku orga nizacijnu robotu Sotni ukrayinskih rodin zaluchilo ce podruzhzhya do blagorodnoyi spravi materialnoyi pidtrimki FUSA Dlya zboru fondiv kerivnictvo Stejtovogo Predstavnictva FUSA Pivdennoyi Avstraliyi vikoristovuvalo vsi mozhlivosti organizovuvali koncerti vistavi mali postijnu pidtrimku Soyuzu Ukrayinskih Komba tantiv i Bratstva pravoslavnoyi parafiyi UAPC Svyatoyi Pokrovi Bilshe tisyachi ukrayinciv patriotiv z usiyeyi Avstraliyi stali zhertvodavcyami vklali v Shevchenkivskij fond 2 5 miljoni dolariv FUSA bulo dozvoleno koristuvatisya lishe vidsotkami z cogo zaliznogo fondu Zbir fondiv dlya organizaciyi Ukrayinoznavchih Studij aktivizuvav vse ukrayinske suspilstvo v cij krayini Nareshti krim osobistih zacikavlen pered gromadoyu bula postavlena spilna meta proklasti dorogu dlya ukrayinskoyi nauki v avstralijski universiteti V sichni 1978 roku v universiteti Makvori v Sidneyi vidbulasya inavguraciya Ukrayinoznavchih Studij v Avstraliyi iz pidpisannyam Ustanovchoyi Gramoti Yaroslav Rudnickij privitav ukrayinsku gromadu z ciyeyu podiyeyu I hoch ideya KUA Katedri Ukrayinoznavstva v Avstraliyi ne bula povnistyu realizovana cherez brak koshtiv ne vdalosya pridbati zemlyu j pobuduvati 26 budinok pid katedru pri universiteti vagomij krok ukrayinskoyi nauki u vishih navchalnih zakladah Avstraliyi buv zroblenij Pochinayuchi z lita 1978 roku do 1982 r FUSA organizuvala p yat litnih kursiv v Adelayidi Melburni Sidneyi Kanberri Ce buli pershi ukrayinoznavchi kursi v Avstraliyi provedeni v ramkah avstralijskoyi sistemi vishoyi osviti uspishne yih provedennya zaluchilo novih zhertvodavciv do FUSA Za dogovorom z todishnim rektorom vice kanclerom Universitetu im Makvori profesorom E S Vebbom bula vvedena ukrayinska programa navchannya dlya studentiv vpisanih na diplom bakalavra za finansovoyu dopomogoyu FUSA V 1985 roci dlya Centru Ukrayinoznavchih Studij buv stvorenij doradchij komitet za uchastyu naukovciv i specialistiv z ukra yinistiki z inshih navchalnih zakladiv profesor E Seneta golova Olga Kachan V Shumskij V Motika Ye Garan L Gavriliv V pershi roki diyalnosti universitet im Makvori oderzhav ponad 10 000 ukrayinskih knig znachna chastina yakih peredana prof Ya Rudnickim z Kanadi z umovoyu katalo guvannya ta dovichnogo zberezhennya Vzhe na pershomu etapi utvorennya FUSA i Shevchenkivskogo fondu zasnovniki opracyuvali osnovni napryami diyalnosti Stvorennya postijnogo stipendijnogo fondu dlya praci nad ukrayinisti koyu v nastupnih galuzyah istoriyi ekonomici mistectvi i kulturi literaturi ta movi Stvorennya postijnogo fondu dlya plekannya doslidnickih proektiv z ukrayinistiki v usih galuzyah suspilnih nauk v riznih universitetah Avstraliyi na vidpovidnomu naukovomu rivni Stvorennya postijnogo fondu dlya zboru ta uporyadkuvannya arhivnogo materialu z istoriyi ukrayinskogo poselennya v Avstraliyi ta jogo zberezhennya v derzhavnomu arhivi Pidtrimka navchalnoyi programi na universitetskomu rivni Pidtrimka vidavnichoyi ta informacijnoyi diyalnosti Same na cih zasadah pochinalas diyalnist FUSA Ruporom yiyi bula Vilna Dumka cya gazeta podavala i dokladni zviti pro diyalnist FUSA i pro najblizhchi plani i pro konkursi na tu chi inshu stipendiyu SuchasnistNa zhal za ostanni roki direkciya na choli z p Volodimirom Motikoyu vin ocholiv direkciyu FUSA v 1988 r ne dotrimuyetsya tih pozicij ta idej na bazi yakih stvoryuvalas cya ustanova FUSA peretvorilas iz fundaciyi v kompaniyu Ostanni 10 rokiv diyalnosti kerivnictva FUSA perekonlivo dovodyat sho na sogodni direkciya znevazhila navit metu nazvanoyi organizaciyi Ce bolyuchij i duzhe prikrij fakt adzhe zasnovniki FUSA vkladali svoyi koshti z nadiyeyu sho Ukrayinoznavchi Studiyi v Avstraliyi nabudut shirokogo rozgolosu sho zavdyaki vidsotkam iz Shevchenkivskogo fondu zmozhut zdobuti visoku osvitu bagato talanovitih ukrayinciv Mriyalosya i pro te sho z osyagnennyam nezalezhnosti Ukrayinoyu studenti z ridnogo krayu matimut mozhlivist navchatisya v Avstraliyi i navpaki avstralijska molod vchitimetsya v Ukrayini Virilosya sho v majbutnomu bilsha pidtrimka nadavatimetsya naukovim instituciyam ta knigovidannyu v Ukrayini Nova direkciya FUSA na choli z p Volodimirom Motikoyu vidkinula tradiciyu zaproshennya vidomih naukovciv na visoki posadi Centru Ukrayinoznavchih Studij v universiteti im Makvori Vusyakomu vipadku pro ce ne bulo niyakih povidomlen dlya ukrayinskoyi spilnoti Takim chinom molode pokolinnya ukrayinciv pozbulosya duzhe korisnogo kontaktu zi svitovoyu intelektualnoyu ukrayinistikoyu PrimitkiFundaciya ukrayinoznavchih studij v Avstraliyi FUSA Enciklopediya Ukrayinskoyi Diyaspori u 7 t gol red Vasil Markus Naukove Tovaristvo im Shevchenka Nacionalna akademiya nauk Ukrayini K INTEL 1995 st 228 Zapochatkuvannya ta rozvitok ukrayinoznavchih doslidzhen v Avstraliyi u drugij polovini HH st Radion S Naris istoriyi Naukovogo Tovaristva im T Shevchenka v Avstraliyi 1950 75 Biblioteka ukrayinoznavstva NTSh Melborn 1976 Zhukivskij A 1995 Istoriya Centru Ukrayinoznavchih Studij v Universiteti Makvori Zbirnik Vilnoyi Dumki Sidnej Melnikiv F Do istoriyi ukrayinskoyi emigraciyi v Avstraliyi Ukrayinci u vilnomu sviti Nyu Jork 1954 Ukrainian Settlement in Australia 4th Conference Sydney 1989 Enciklopediya ukrayinskoyi diyaspori T 4 Kiyiv Nyu Jork Chikago Melborn 1995 Ukrainian Settlement in Australia 2 nd Conference 5 7 April 1985 Melborn 1986 Kosharska G 1995 Centr Ukrayinoznavchih Studij pri Universiteti Makvori v Sidneyi Enciklopediya ukrayinskoyi diyaspori Kiyiv Nyu Jork Chikago Melborn s 232 Bolyuh M Ukrayinska gromada v Avstraliyi Suchasnist Myunhen 1973 Ch 4 Seneta E Ukrainians in the 1986 Census Urk Settl A S 1989

Дата публікації:
Топ