Фрідріх III Мудрий (нім. Friedrich der Weise, 17 січня 1463, Торгау — 5 травня 1525 року, Аннабург) — 9-й курфюрст Саксонії в 1486—1525 роках, 20-й ландграф Тюрингії в 1486—1525 роках (як Фрідріх VI).
Фрідріх III Мудрий нім. Friedrich der Weise | ||
| ||
---|---|---|
1486 — 1525 | ||
Попередник: | Ернст I | |
Наступник: | Йоганн I | |
Народження: | 17 січня 1463 d, Торгау, Німеччина | |
Смерть: | 5 травня 1525 Аннабург | |
Поховання: | Церква Всіх Святих (Віттенберг) | |
Країна: | Німеччина | |
Релігія: | лютеранство | |
Рід: | Веттіни | |
Батько: | Ернст I | |
Мати: | Єлизавета Віттельсбах | |
Нагороди: | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Походив з Ернестинської гілки Веттінів. Старший син Ернста I, курфюрста Саксонії, та Єлизавети Віттельсбах. Народився 1463 року в Торгау. Здобув гарну освіту відрізнявся рідкісним знанням творів античних авторів.
В 1486 році після його смерті батька успадкував титул курфюрства та герцогство Саксен-Віттенберг. Рештою володінь керував разом зі своїм братом Йоганном. 1493 року здійснив прощу до святих місць Палестини, де став лицарем Єрусалимського Ордену Святого Гробу Господнього.
Користувався великою повагою імператора Максиміліана I Габсбурга та інших курфюрстів. Доєднався до німецьких князів на чолі з Бертольдом, архієпископом Майнцьким, які вимагали реформи державних установ. У 1500 році після заснування імператорського управління став головувати в ньому.
У 1502 році він заснував Віттенберзький університет, де зокрема викладали Мартин Лютер і Меланхтон, засновники нової конфесії, що спричинили початок Реформації. Фрідріх III був захисником Лютера через бажання послабити вплив папства в Німеччині. Підтримував мистецтво.
Його придворними художниками були Якопо де Барбарі і Лукас Кранах Старший . У 1507—1508 роках був генерал-штатгалтером імперії. У зв'язку з цим на саксонських монетах вперше з'являється знак гідності імператорського вікарія. Також провів реконструкцію замків Віттенбергу, у Торгау та .
1518 року отримав від папи римського Льва X золоту троянду. У 1519 році після смерті імператора Максиміліана I курфюрсти й папа римський запропонували Фрідріхові III імператорську корону, але, відчуваючи себе недостатньо сильним для цього, він відхилив їх вибір і сприяв обранню онука Максиміліана I — Карла за умови, що той погасить заборгованість Габсбургів перед Саксонією. також перед коронацією у Франкфурті-на-Майні Карл Габсбург вимушений був підписати виборчу капітуляцію, значною мірою розроблену Фрідріхом III, якою послаблювалася центральна влада імператора й розширювалася самостійність німецьких князів.
1521 року після засудження Мартина Лютера на Вормському рейхстазі надав йому притулок в Вартбурзі. Не визнаючи себе відкрито прихильником вчення Лютера, саксонський курфюрст безперешкодно допускав його поширення в своїй країні. Водночас Фрідріх III на своєї момент смерті зібрав багато мощей у своїй замковій церкві — більше ніж 19 тис. різних речей (третя подібна колекція Європи свого часу), серед яких великий палець від святої Анни, гілочка з палаючого куща Мойсея, сіно святих яслів та молоко Діви Марії.
З початком Селянської війни виступив проти її придушення і закликав до поліпшення життя селян. Помер 1525 року в мисливському замку Лохау поблизу Аннабургу.Похований в Церкві Всіх Святих у Віттенберзі. Йому спадкував брат Йоганн I.
Канонізація
Святий в Українській лютеранській церкві. День пам'яті - 5 травня.
Родина
Коханка — Ганна Веллер
- 2-3 бастарди
Зовнішність
Був доволі гладким, тіло мало округлі форми. Тому сучасники часто називали Фрідріха III «жирним бабаком» (з одночасним натяком на те, що не був одружений).
Джерела
- Ingetraut Ludolphy: Friedrich der Weise, Kurfürst von Sachsen. 1463—1525. Göttingen 1984, .
- Geoffrey Parker; Caleb Carr; et al. (2001). «Martin Luther Burns at the Stake, 1521». In Robert Cowley (ed.). The collected What if? : eminent historians imagining what might have been. New York: G. P. Putnam's Sons. p. 511. .
- Bernd Stephan: «Ein itzlichs Werck lobt seinen Meister». Friedrich der Weise, Bildung und Künste. Leipzig 2014.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фрідріх III (курфюрст Саксонії) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fridrih III Mudrij nim Friedrich der Weise 17 sichnya 1463 Torgau 5 travnya 1525 roku Annaburg 9 j kurfyurst Saksoniyi v 1486 1525 rokah 20 j landgraf Tyuringiyi v 1486 1525 rokah yak Fridrih VI Fridrih III Mudrij nim Friedrich der WeiseFridrih III Mudrij 9 j kurfyurst Saksoniyi 1486 1525 Poperednik Ernst I Nastupnik Jogann I Narodzhennya 17 sichnya 1463 14630117 d Torgau NimechchinaSmert 5 travnya 1525 AnnaburgPohovannya Cerkva Vsih Svyatih Vittenberg Krayina NimechchinaReligiya lyuteranstvoRid VettiniBatko Ernst IMati Yelizaveta Vittelsbah Nagorodi Zolota troyanda Mediafajli b u Vikishovishi Portret Fridriha III Saksonskogo Albreht DyurerZhittyepisPohodiv z Ernestinskoyi gilki Vettiniv Starshij sin Ernsta I kurfyursta Saksoniyi ta Yelizaveti Vittelsbah Narodivsya 1463 roku v Torgau Zdobuv garnu osvitu vidriznyavsya ridkisnim znannyam tvoriv antichnih avtoriv V 1486 roci pislya jogo smerti batka uspadkuvav titul kurfyurstva ta gercogstvo Saksen Vittenberg Reshtoyu volodin keruvav razom zi svoyim bratom Jogannom 1493 roku zdijsniv proshu do svyatih misc Palestini de stav licarem Yerusalimskogo Ordenu Svyatogo Grobu Gospodnogo Koristuvavsya velikoyu povagoyu imperatora Maksimiliana I Gabsburga ta inshih kurfyurstiv Doyednavsya do nimeckih knyaziv na choli z Bertoldom arhiyepiskopom Majnckim yaki vimagali reformi derzhavnih ustanov U 1500 roci pislya zasnuvannya imperatorskogo upravlinnya stav golovuvati v nomu U 1502 roci vin zasnuvav Vittenberzkij universitet de zokrema vikladali Martin Lyuter i Melanhton zasnovniki novoyi konfesiyi sho sprichinili pochatok Reformaciyi Fridrih III buv zahisnikom Lyutera cherez bazhannya poslabiti vpliv papstva v Nimechchini Pidtrimuvav mistectvo Jogo pridvornimi hudozhnikami buli Yakopo de Barbari i Lukas Kranah Starshij U 1507 1508 rokah buv general shtatgalterom imperiyi U zv yazku z cim na saksonskih monetah vpershe z yavlyayetsya znak gidnosti imperatorskogo vikariya Takozh proviv rekonstrukciyu zamkiv Vittenbergu u Torgau ta 1518 roku otrimav vid papi rimskogo Lva X zolotu troyandu U 1519 roci pislya smerti imperatora Maksimiliana I kurfyursti j papa rimskij zaproponuvali Fridrihovi III imperatorsku koronu ale vidchuvayuchi sebe nedostatno silnim dlya cogo vin vidhiliv yih vibir i spriyav obrannyu onuka Maksimiliana I Karla za umovi sho toj pogasit zaborgovanist Gabsburgiv pered Saksoniyeyu takozh pered koronaciyeyu u Frankfurti na Majni Karl Gabsburg vimushenij buv pidpisati viborchu kapitulyaciyu znachnoyu miroyu rozroblenu Fridrihom III yakoyu poslablyuvalasya centralna vlada imperatora j rozshiryuvalasya samostijnist nimeckih knyaziv 1521 roku pislya zasudzhennya Martina Lyutera na Vormskomu rejhstazi nadav jomu pritulok v Vartburzi Ne viznayuchi sebe vidkrito prihilnikom vchennya Lyutera saksonskij kurfyurst bezpereshkodno dopuskav jogo poshirennya v svoyij krayini Vodnochas Fridrih III na svoyeyi moment smerti zibrav bagato moshej u svoyij zamkovij cerkvi bilshe nizh 19 tis riznih rechej tretya podibna kolekciya Yevropi svogo chasu sered yakih velikij palec vid svyatoyi Anni gilochka z palayuchogo kusha Mojseya sino svyatih yasliv ta moloko Divi Mariyi Z pochatkom Selyanskoyi vijni vistupiv proti yiyi pridushennya i zaklikav do polipshennya zhittya selyan Pomer 1525 roku v mislivskomu zamku Lohau poblizu Annaburgu Pohovanij v Cerkvi Vsih Svyatih u Vittenberzi Jomu spadkuvav brat Jogann I KanonizaciyaSvyatij v Ukrayinskij lyuteranskij cerkvi Den pam yati 5 travnya RodinaKohanka Ganna Veller 2 3 bastardiZovnishnistBuv dovoli gladkim tilo malo okrugli formi Tomu suchasniki chasto nazivali Fridriha III zhirnim babakom z odnochasnim natyakom na te sho ne buv odruzhenij DzherelaIngetraut Ludolphy Friedrich der Weise Kurfurst von Sachsen 1463 1525 Gottingen 1984 ISBN 3 525 55392 7 Geoffrey Parker Caleb Carr et al 2001 Martin Luther Burns at the Stake 1521 In Robert Cowley ed The collected What if eminent historians imagining what might have been New York G P Putnam s Sons p 511 ISBN 0 399 15238 5 Bernd Stephan Ein itzlichs Werck lobt seinen Meister Friedrich der Weise Bildung und Kunste Leipzig 2014 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Fridrih III kurfyurst Saksoniyi