Францішек Заблоцький (пол. Franciszek Zabłocki, 2 січня 1752 — 10 вересня 1821) — польський , журналіст та письменник часів занепаду Речі Посполитої.
Францішек Заблоцький | |
---|---|
Псевдо | Ксаверій Миколай |
Народився | 2 січня 1752[1][2] Волинь, Корона Королівства Польського, Річ Посполита |
Помер | 10 вересня 1821[1][2] (69 років) Конськоволя, Пулавський повіт, Люблінське воєводство, Республіка Польща |
Підданство | Річ Посполита |
Національність | поляк |
Діяльність | письменник, комедіограф |
Знання мов | польська[1][3] |
Членство | Торговицька конфедерація |
Конфесія | католицтво |
Рід | Заблоцькі |
Батько | Станіслав Заблоцький |
Мати | Барбара Прушинська |
Нагороди | |
|
Життєпис
Походив зі шляхетського роду Заблоцьких гербу Лада. Народився 1752 року на Волині, син Станіслава (помер рано) та Барбари, уродженої Прушинської, від другого шлюбу Хмельовської (з 1758 р.).
В дитинські мешкав та здобував освіту на українських землях. Спочатку освіту здобув у коледжі піарів у Великих Межирічах, потім вступив до новіціяту єзуїтів, де перебував 3 роки. З 1770 до 1774 року знаходився при дворі Антона Горського, столиника чеханівського.
Незважаючи на відмову від вступу до монастиря Ордену єзуїтів, він був тісно пов'язаний з річ-посполитівським пост-єзуїтським літературним середовищем — у 1774 році він був співавтором перекладів «Пісень усіх» Горация.
У 1774 році стає чиновником в Едукаційній комісії (на кшталт Міністерства освіти). На цій посаді відвідував школи на українських землях: Волинського, Подільського, Брацлавського та Київського воєводств. У 1774—1777 роках як автор статей співпрацював з журналом «Приємні та корисні забави».
У 1778 році він був помічений Комісією національної освіти та Королем Речі Посполитої завдяки його перекладу творів К. де Сен-Реаля, які були схвалені для читання у школах, підпорядкованих Комісії. У серпні 1780 р. король Речі Посполитої Станіслав Август Понятовський нагородив Заблоцького медаллю «Merentibus» та 100 дукатами (виплачено 8 лютого 1781 р.) за комедію «Забобонник».
З 1781 до 1788 року співпрацює з Національним театром, для якого складає твори. У 1783 році стає секретарем Товариства елементарної книги. З цього моменту активно займається редагування та друкуванням книг для шкіл. Перекладає наукові та просвітницькі твори з французької та німецької мов. У 1784 році займався налагодження роботи Надвірної друкарні.
У 1791 році призначається виконуючим обов'язки голови канцелярії Едукаційної комісії. У 1792 році долучився до Тарговицької конфедерації. У 1794 році брав участь у повстанні Костюшки. Обіймав низку посади при департаментах Вищої національної ради. Звитяжно бився при обороні Праги, передмістя Варшави.
Після поразки повстання у 1795 році перебирається до Риму, де став священиком. У 1798 році зміг повернутися до Польщі, де був пастором у селі біля пулави, а у 1800 році став пастором у с.Конськоволя, де перебував до самої смерті у 1821 році.
Творчість
Відомий насамперед як комедіограф. В доробку Ф.Заблоцького близько 50 комедій. Як основу використовував твори Шекспіра, Лесажа, Мольєра, Мерсьє, Дідро й Бомарше. При цьому твори Заблоцького насичені польською специфікою. Комедії написані віршами, з дотриманням «трьох єдностей» в дусі класицизму. Їх відзначає соковитість мови, реалістичність, зображення сучасного побуту та типовості персонажів. Заблоцький висміював невігластво, марновірство, відсталість у шляхетському середовищі.
Його перші драматургічні досліди відносяться до кінця 1770-х років. Славу провідного драматурга принесли йому «Залицяння Франтика» 1781 року. Ця комедія досі ставиться на польській сцені. У специфічному м'яко гумористичному, поблажливому, а іноді гірко-іронічному або сатиричному висвітленні поставав тут характерний для побутової комедії Заблоцького світ провінційної шляхти, де вигадливо і комічно переплітаються традиції сарматської старовини і перебільшеного наслідування французької моді. Зникає обтяжений дидактичної повчальністю комізм, що особливо яскраво відбилося в концепції головного героя. Веселощами і безтурботністю віє від ситуацій, мізансцен і, насамперед, персонажів.
Сарказм, гостра просвітницька сатира характерні для комедій «Марновірний» (1781 рік) і «Сарматизм» (1785 рік) зміцнили славу Ф.Заблоцького і визначили його ідейну позицію в період політичних дискусій. Інші відомі комедії «Амфітріон», «Мухаммед Арлекін», «Лікар з Любліна», «Жовтий ковпак».
Також Ф.Заблоцький був автором численних памфлетів політичного спрямування. Найвідомішим є памфлет, спрямований проти Францішека Ксаверія Браницького.
Крім того, в доробку Заблоцького численні вірші на випадок, міфологічна поема «Чотири елементи».
Джерела
- Kasinowski: Beitr. z. e. Stud. des Lustspieldichters [Autorenlexikon: Zablocki, Franciszek, S. 1 ff. Digitale Bibliothek Band 13: Wilpert: Lexikon der Weltliteratur, S. 14830
- Bibliografia Literatury Polskiej — Nowy Korbut. Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1970, s. 487—503.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Францішек Заблоцький |
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Енциклопедія Брокгауз
- CONOR.Sl
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Francishek Zablockij pol Franciszek Zablocki 2 sichnya 1752 10 veresnya 1821 polskij zhurnalist ta pismennik chasiv zanepadu Rechi Pospolitoyi Francishek ZablockijPsevdoKsaverij MikolajNarodivsya2 sichnya 1752 1752 01 02 1 2 Volin Korona Korolivstva Polskogo Rich PospolitaPomer10 veresnya 1821 1821 09 10 1 2 69 rokiv Konskovolya Pulavskij povit Lyublinske voyevodstvo Respublika PolshaPiddanstvoRich PospolitaNacionalnistpolyakDiyalnistpismennik komediografZnannya movpolska 1 3 ChlenstvoTorgovicka konfederaciyaKonfesiyakatolictvoRidZablockiBatkoStanislav ZablockijMatiBarbara PrushinskaNagorodiMedal MerentibusGerb Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zablockij ZhittyepisPohodiv zi shlyahetskogo rodu Zablockih gerbu Lada Narodivsya 1752 roku na Volini sin Stanislava pomer rano ta Barbari urodzhenoyi Prushinskoyi vid drugogo shlyubu Hmelovskoyi z 1758 r V ditinski meshkav ta zdobuvav osvitu na ukrayinskih zemlyah Spochatku osvitu zdobuv u koledzhi piariv u Velikih Mezhirichah potim vstupiv do noviciyatu yezuyitiv de perebuvav 3 roki Z 1770 do 1774 roku znahodivsya pri dvori Antona Gorskogo stolinika chehanivskogo Nezvazhayuchi na vidmovu vid vstupu do monastirya Ordenu yezuyitiv vin buv tisno pov yazanij z rich pospolitivskim post yezuyitskim literaturnim seredovishem u 1774 roci vin buv spivavtorom perekladiv Pisen usih Goraciya U 1774 roci staye chinovnikom v Edukacijnij komisiyi na kshtalt Ministerstva osviti Na cij posadi vidviduvav shkoli na ukrayinskih zemlyah Volinskogo Podilskogo Braclavskogo ta Kiyivskogo voyevodstv U 1774 1777 rokah yak avtor statej spivpracyuvav z zhurnalom Priyemni ta korisni zabavi U 1778 roci vin buv pomichenij Komisiyeyu nacionalnoyi osviti ta Korolem Rechi Pospolitoyi zavdyaki jogo perekladu tvoriv K de Sen Realya yaki buli shvaleni dlya chitannya u shkolah pidporyadkovanih Komisiyi U serpni 1780 r korol Rechi Pospolitoyi Stanislav Avgust Ponyatovskij nagorodiv Zablockogo medallyu Merentibus ta 100 dukatami viplacheno 8 lyutogo 1781 r za komediyu Zabobonnik Z 1781 do 1788 roku spivpracyuye z Nacionalnim teatrom dlya yakogo skladaye tvori U 1783 roci staye sekretarem Tovaristva elementarnoyi knigi Z cogo momentu aktivno zajmayetsya redaguvannya ta drukuvannyam knig dlya shkil Perekladaye naukovi ta prosvitnicki tvori z francuzkoyi ta nimeckoyi mov U 1784 roci zajmavsya nalagodzhennya roboti Nadvirnoyi drukarni U 1791 roci priznachayetsya vikonuyuchim obov yazki golovi kancelyariyi Edukacijnoyi komisiyi U 1792 roci doluchivsya do Targovickoyi konfederaciyi U 1794 roci brav uchast u povstanni Kostyushki Obijmav nizku posadi pri departamentah Vishoyi nacionalnoyi radi Zvityazhno bivsya pri oboroni Pragi peredmistya Varshavi Pislya porazki povstannya u 1795 roci perebirayetsya do Rimu de stav svyashenikom U 1798 roci zmig povernutisya do Polshi de buv pastorom u seli bilya pulavi a u 1800 roci stav pastorom u s Konskovolya de perebuvav do samoyi smerti u 1821 roci TvorchistVidomij nasampered yak komediograf V dorobku F Zablockogo blizko 50 komedij Yak osnovu vikoristovuvav tvori Shekspira Lesazha Molyera Mersye Didro j Bomarshe Pri comu tvori Zablockogo nasicheni polskoyu specifikoyu Komediyi napisani virshami z dotrimannyam troh yednostej v dusi klasicizmu Yih vidznachaye sokovitist movi realistichnist zobrazhennya suchasnogo pobutu ta tipovosti personazhiv Zablockij vismiyuvav neviglastvo marnovirstvo vidstalist u shlyahetskomu seredovishi Jogo pershi dramaturgichni doslidi vidnosyatsya do kincya 1770 h rokiv Slavu providnogo dramaturga prinesli jomu Zalicyannya Frantika 1781 roku Cya komediya dosi stavitsya na polskij sceni U specifichnomu m yako gumoristichnomu poblazhlivomu a inodi girko ironichnomu abo satirichnomu visvitlenni postavav tut harakternij dlya pobutovoyi komediyi Zablockogo svit provincijnoyi shlyahti de vigadlivo i komichno pereplitayutsya tradiciyi sarmatskoyi starovini i perebilshenogo nasliduvannya francuzkoyi modi Znikaye obtyazhenij didaktichnoyi povchalnistyu komizm sho osoblivo yaskravo vidbilosya v koncepciyi golovnogo geroya Veseloshami i bezturbotnistyu viye vid situacij mizanscen i nasampered personazhiv Sarkazm gostra prosvitnicka satira harakterni dlya komedij Marnovirnij 1781 rik i Sarmatizm 1785 rik zmicnili slavu F Zablockogo i viznachili jogo idejnu poziciyu v period politichnih diskusij Inshi vidomi komediyi Amfitrion Muhammed Arlekin Likar z Lyublina Zhovtij kovpak Takozh F Zablockij buv avtorom chislennih pamfletiv politichnogo spryamuvannya Najvidomishim ye pamflet spryamovanij proti Francisheka Ksaveriya Branickogo Krim togo v dorobku Zablockogo chislenni virshi na vipadok mifologichna poema Chotiri elementi DzherelaKasinowski Beitr z e Stud des Lustspieldichters Autorenlexikon Zablocki Franciszek S 1 ff Digitale Bibliothek Band 13 Wilpert Lexikon der Weltliteratur S 14830 Bibliografia Literatury Polskiej Nowy Korbut Warszawa Panstwowy Instytut Wydawniczy 1970 s 487 503 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Francishek Zablockij Ce nezavershena stattya pro osobu Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 CONOR Sl d Track Q16744133