Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Французька співдружність або спільнота (фр. Communauté française) — політична організація, котра замінила Французький союз в 1958 році. Французький союз був нащадком французької колоніальної імперії після другої світової війни. Члени спільноти були наділені великою автономією, під контролем Франції були лише оборона, фінансова система, національна безпека та закордонні відносини.
| Communauté française Французька співдружність | |||||
| |||||
| |||||
| Девіз Liberté, égalité, fraternité (Свобода, рівність, братерство) | |||||
| Гімн La Marseillaise | |||||
 | |||||
| Столиця | Париж | ||||
| Мови | французька | ||||
| Державний устрій | Конфедерація | ||||
| Історичний період | Холодна війна | ||||
| - П'ята республіка | 5 жовтня 1958 | ||||
| - Деколонізація | 1995 | ||||
| Валюта | Французький франк CFA франк CFP франк | ||||
Спільнота мала короткий термін роботи, тому що, хоча африканські члени не відмовлялися від співпраці, вони утрималися від того, щоб дати співдружності реальне життя. Під появою рівності, конституція Спільноти обмежила суверенітет Дванадцятьох нових африканських держав, і підтвердив відрегулювання Франції, розмістивши у доменних комунікаціях (здійснених спільних) критичних функцій, таких як закордонні справи, оборона, валюта, економічна політика та контроль сировини.
В 1960 році всі члени спільноти отримали незалежність.
4 серпня 1995 року — Конституційний закон № 95-880 скасовує положення французької Конституції, що стосуються Французької співдружності, і асоціація офіційно скасовується.
Передумови
Конституція п'ятої республіки, яка створила французьку громаду, була наслідком війни в Алжирі. В рамках Французького Союзу 1946 року не було жодних французьких колоній, але була митрополія Франції, закордонні відділи. Насправді колонії мали мало влади, усі важливі рішення приймались, централізованим французьким парламентом.
31 січня 1956 р. був прийнятий закон про сприятливість. Закон змінив систему, відмовившись від асиміляції на користь автономії, щоб території розвивали власні органи місцевого самоврядування та зрештою отримали свою незалежність. Це була спроба придушити занепокоєння через Алжирську незалежність. Однак це не припинило запит до незалежності. 1 мільйон французьких колоністів в Алжирі були спрямовані на протистояння будь-якій можливій алжирській незалежності, і вони зробили масові демонстрації в Алжирі 13 травня 1958 року. Висока ймовірність громадянської війни, спровокувала політичну кризу у Франції та спричинила кінець Четвертої Республіки. Генерал Чарльз де Голль був відкликаний від влади, і була написана нова конституція. Спочатку де Голль, здавалося, що підтримав колоністів та закінчив свою промову гаслом "Vive L'Algérie Française!", Але приватно він зазначив, що він не мав наміру підтримувати контроль над 9 мільйон алжирців на користь одного мільйона поселенців.
Статті, які були у новій конституції давали змогу заморським володінням Франції отримати незалежність.
28 вересня 1958 р. референдуми відбулися у всіх країнах французького союзу, а нова конституція була затверджена за загальним виборчим органом, у всіх територіях, крім французької Гвінеї, яка проголосувала проти можливості повної незалежності. Відповідно до цієї нової конституції, французький союз був замінений французькою громадою, а Франція була зараз федерацією держав з власним самоврядуванням.
Територіальні збори інших закордонних територій мали чотири місяці, ознайомлення з новою конституцією та час до 4 лютого 1959 року, щоб вибрати один з наступних варіантів розвитку державності відповідно до статей 76 та 91 Конституції:
- Зберегти статус закордонної території.
- Стати державою французької громади.
- Стати закордонним відділом (частина французької республіки).
Тільки Габон прагнув стати закордонною територією, але їм було відмовлено французьким урядом. Закордонні території Коморських островів, Французька Полінезія, Французька Сомаліланд, Нова Каледонія та Сент-П'єр та Мікелон, вирішили зберегти свій статус, а Чад, Французький Дагомей, Французький Судан, Кот-д'Івуар, Мадагаскар, Мавританія, Середній Конго, Нігер, Сенегаль , Ubangi-Sharri та Верхня Вольта вирішили стати державами французької громади, деякі з них змінили свої назви у майбутньому.
Члени
До початку 1959 року члени французької громади були такими:
Французька республіка, яка була "однією і неподільною". Всі мешканці були французькими громадянами та брали участь у виборах Президента Республіки та французького парламенту. Вона складалася з:
- Європейська Франція, включаючи Корсику (Метрополь).
- Алжир і Сахара. Ці сфери, розглянуті невід'ємною частиною Франції, були розділені на департаменти, 13 в Алжирі та 2 в Сахарі. Всі мешканці були французькими громадянами, але мусульмани зберегли власний юридичний статус. Всі відправили представників французьких асамблей та обраних муніципалітетах.
- За кордоном. Їх адміністрація та законодавство в принципі були принциповими методами метрополя, але кожен з них міг отримати окрему конституцію.
- Французька Гвіана.
- Гваделупа та залежності.
- Мартиніка.
- Реюньйон.
Заморські території. Вони мали власну індивідуальну організацію з територіальним збором, обраним загальним виборче право; Асамблея призначена адвокатською радою, її президент є губернатором, призначеним центральною владою. Французькі південні та антарктичні території, без постійного населення, були введені безпосередньо з Парижу.
- Коморські острови.
- Французька Полінезія.
- Французький сомаліленд.
- Французькі південні та антарктичні території.
- Нова Каледонія та залежності.
- Сен-П'єр і Мікелон.
Держави-члени, які спочатку були:
- Центральна Африканська Республіка.
- Чад.
- Конго (Браззавіль).
- Дагомей.
- Габон.
- Берег Слонової Кістки.
- Малагасійська Республіка.
- Мавританія.
- Нігер.
- Сенегал.
- Суданська республіка.
- Верхній Volta.
Хоча існувало лише одне громадянство громади, території, що стали державами-членами громади, не сформували частину Французької Республіки, і були надані широкою автономією. Вони мали свої власні конституції і могли б створити спілки між собою. Юрисдикція громади в цілому була обмежена зовнішньою політикою, обороною, валютою, загальною економічною та фінансовою політикою та політикою щодо стратегічних питань та, за винятком спеціальних угод, контролю справедливості, вищої освіти, зовнішнього та громадського транспорту та телекомунікацій. Угоди Асоціації також можуть бути зроблені спільнотою з іншими державами.
Інституції
Стаття 91 Конституції передбачала, що інституції співдружності були створені до 4 квітня 1959 року.
Це були такі:
Президент громади за сумісництвом був президентом Французької Республіки. Держави-члени також брали участь у виборах, Президент був представлений у кожній державі високим комісаром. Протягом 1958 року президент Де Голль був обраний абсолютною більшістю у всіх державах. Сприяти автономії у Франції, де Голль дав автономію колоній, щоб вони залишилися в межах Співдружності.
Виконавча рада громади збиралась кілька разів на рік, в одній зі столиць, на виклик Президента, який повідомляв про порядок денний зустрічі. Вона складалася з керівників урядів різних держав та міністрів, відповідальних за спільні справи.
Сенат громади складався з членів місцевих зборів, призначених ними у кількості, пропорційною населенню держави. Цей орган був функціонально безсилий, а після проведення двох засідань він був скасований протягом березня 1961 року.
Арбітражний суд, який складався з семи суддів, призначених Президентом, ухвалював рішення у разі суперечок між державами-членами.
Оскільки Франція не хотіла стати "колонією своїх колоній", африканські країни не могли створювати партії або блоки та були вимушені функціонально приєднатися до французьких партій, щоб мати право голосу.
Див. також
Примітки
- Henry Grimal, La décolonisation de 1919 à nos jours, Armand Colin, 1965. Éditions Complexe (revised and updated edition, 1985), p. 335.
- Simpson, Alfred William Brian (2004). Human Rights and the End of Empire: Britain and the Genesis of the European Convention (англ.). Oxford University Press. ISBN .
Посилання
- Французька співдружність // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- (фр.) Communauté française
- Current text of the Constitution in French (Constitutional Council) and in English (Національна Асамблея).
- Original text of the Constitution of 4 October 1958, as published in the Journal Officiel de la République Française 5 жовтня 1958.
- Процитовано 11 June 2011.
 | Це незавершена стаття про міжнародну організацію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про Францію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Francuzka spivdruzhnist abo spilnota fr Communaute francaise politichna organizaciya kotra zaminila Francuzkij soyuz v 1958 roci Francuzkij soyuz buv nashadkom francuzkoyi kolonialnoyi imperiyi pislya drugoyi svitovoyi vijni Chleni spilnoti buli nadileni velikoyu avtonomiyeyu pid kontrolem Franciyi buli lishe oborona finansova sistema nacionalna bezpeka ta zakordonni vidnosini Communaute francaise Francuzka spivdruzhnist 1958 1995 Prapor Gerb Deviz Liberte egalite fraternite Svoboda rivnist braterstvo Gimn La Marseillaise Francuzka spivdruzhnist istorichni kordoni na kartiFrancuzka spivdruzhnist u 1959 roci Stolicya Parizh Movi francuzka Derzhavnij ustrij Konfederaciya Istorichnij period Holodna vijna P yata respublika 5 zhovtnya 1958 Dekolonizaciya 1995 Valyuta Francuzkij frank CFA frank CFP frank Spilnota mala korotkij termin roboti tomu sho hocha afrikanski chleni ne vidmovlyalisya vid spivpraci voni utrimalisya vid togo shob dati spivdruzhnosti realne zhittya Pid poyavoyu rivnosti konstituciya Spilnoti obmezhila suverenitet Dvanadcyatoh novih afrikanskih derzhav i pidtverdiv vidregulyuvannya Franciyi rozmistivshi u domennih komunikaciyah zdijsnenih spilnih kritichnih funkcij takih yak zakordonni spravi oborona valyuta ekonomichna politika ta kontrol sirovini V 1960 roci vsi chleni spilnoti otrimali nezalezhnist 4 serpnya 1995 roku Konstitucijnij zakon 95 880 skasovuye polozhennya francuzkoyi Konstituciyi sho stosuyutsya Francuzkoyi spivdruzhnosti i asociaciya oficijno skasovuyetsya PeredumoviKonstituciya p yatoyi respubliki yaka stvorila francuzku gromadu bula naslidkom vijni v Alzhiri V ramkah Francuzkogo Soyuzu 1946 roku ne bulo zhodnih francuzkih kolonij ale bula mitropoliya Franciyi zakordonni viddili Naspravdi koloniyi mali malo vladi usi vazhlivi rishennya prijmalis centralizovanim francuzkim parlamentom 31 sichnya 1956 r buv prijnyatij zakon pro spriyatlivist Zakon zminiv sistemu vidmovivshis vid asimilyaciyi na korist avtonomiyi shob teritoriyi rozvivali vlasni organi miscevogo samovryaduvannya ta zreshtoyu otrimali svoyu nezalezhnist Ce bula sproba pridushiti zanepokoyennya cherez Alzhirsku nezalezhnist Odnak ce ne pripinilo zapit do nezalezhnosti 1 miljon francuzkih kolonistiv v Alzhiri buli spryamovani na protistoyannya bud yakij mozhlivij alzhirskij nezalezhnosti i voni zrobili masovi demonstraciyi v Alzhiri 13 travnya 1958 roku Visoka jmovirnist gromadyanskoyi vijni sprovokuvala politichnu krizu u Franciyi ta sprichinila kinec Chetvertoyi Respubliki General Charlz de Goll buv vidklikanij vid vladi i bula napisana nova konstituciya Spochatku de Goll zdavalosya sho pidtrimav kolonistiv ta zakinchiv svoyu promovu gaslom Vive L Algerie Francaise Ale privatno vin zaznachiv sho vin ne mav namiru pidtrimuvati kontrol nad 9 miljon alzhirciv na korist odnogo miljona poselenciv Statti yaki buli u novij konstituciyi davali zmogu zamorskim volodinnyam Franciyi otrimati nezalezhnist 28 veresnya 1958 r referendumi vidbulisya u vsih krayinah francuzkogo soyuzu a nova konstituciya bula zatverdzhena za zagalnim viborchim organom u vsih teritoriyah krim francuzkoyi Gvineyi yaka progolosuvala proti mozhlivosti povnoyi nezalezhnosti Vidpovidno do ciyeyi novoyi konstituciyi francuzkij soyuz buv zaminenij francuzkoyu gromadoyu a Franciya bula zaraz federaciyeyu derzhav z vlasnim samovryaduvannyam Teritorialni zbori inshih zakordonnih teritorij mali chotiri misyaci oznajomlennya z novoyu konstituciyeyu ta chas do 4 lyutogo 1959 roku shob vibrati odin z nastupnih variantiv rozvitku derzhavnosti vidpovidno do statej 76 ta 91 Konstituciyi Zberegti status zakordonnoyi teritoriyi Stati derzhavoyu francuzkoyi gromadi Stati zakordonnim viddilom chastina francuzkoyi respubliki Tilki Gabon pragnuv stati zakordonnoyu teritoriyeyu ale yim bulo vidmovleno francuzkim uryadom Zakordonni teritoriyi Komorskih ostroviv Francuzka Polineziya Francuzka Somaliland Nova Kaledoniya ta Sent P yer ta Mikelon virishili zberegti svij status a Chad Francuzkij Dagomej Francuzkij Sudan Kot d Ivuar Madagaskar Mavritaniya Serednij Kongo Niger Senegal Ubangi Sharri ta Verhnya Volta virishili stati derzhavami francuzkoyi gromadi deyaki z nih zminili svoyi nazvi u majbutnomu ChleniDo pochatku 1959 roku chleni francuzkoyi gromadi buli takimi Francuzka respublika yaka bula odniyeyu i nepodilnoyu Vsi meshkanci buli francuzkimi gromadyanami ta brali uchast u viborah Prezidenta Respubliki ta francuzkogo parlamentu Vona skladalasya z Yevropejska Franciya vklyuchayuchi Korsiku Metropol Alzhir i Sahara Ci sferi rozglyanuti nevid yemnoyu chastinoyu Franciyi buli rozdileni na departamenti 13 v Alzhiri ta 2 v Sahari Vsi meshkanci buli francuzkimi gromadyanami ale musulmani zberegli vlasnij yuridichnij status Vsi vidpravili predstavnikiv francuzkih asamblej ta obranih municipalitetah Za kordonom Yih administraciya ta zakonodavstvo v principi buli principovimi metodami metropolya ale kozhen z nih mig otrimati okremu konstituciyu Francuzka Gviana Gvadelupa ta zalezhnosti Martinika Reyunjon Zamorski teritoriyi Voni mali vlasnu individualnu organizaciyu z teritorialnim zborom obranim zagalnim viborche pravo Asambleya priznachena advokatskoyu radoyu yiyi prezident ye gubernatorom priznachenim centralnoyu vladoyu Francuzki pivdenni ta antarktichni teritoriyi bez postijnogo naselennya buli vvedeni bezposeredno z Parizhu Komorski ostrovi Francuzka Polineziya Francuzkij somalilend Francuzki pivdenni ta antarktichni teritoriyi Nova Kaledoniya ta zalezhnosti Sen P yer i Mikelon Derzhavi chleni yaki spochatku buli Centralna Afrikanska Respublika Chad Kongo Brazzavil Dagomej Gabon Bereg Slonovoyi Kistki Malagasijska Respublika Mavritaniya Niger Senegal Sudanska respublika Verhnij Volta Hocha isnuvalo lishe odne gromadyanstvo gromadi teritoriyi sho stali derzhavami chlenami gromadi ne sformuvali chastinu Francuzkoyi Respubliki i buli nadani shirokoyu avtonomiyeyu Voni mali svoyi vlasni konstituciyi i mogli b stvoriti spilki mizh soboyu Yurisdikciya gromadi v cilomu bula obmezhena zovnishnoyu politikoyu oboronoyu valyutoyu zagalnoyu ekonomichnoyu ta finansovoyu politikoyu ta politikoyu shodo strategichnih pitan ta za vinyatkom specialnih ugod kontrolyu spravedlivosti vishoyi osviti zovnishnogo ta gromadskogo transportu ta telekomunikacij Ugodi Asociaciyi takozh mozhut buti zrobleni spilnotoyu z inshimi derzhavami InstituciyiStattya 91 Konstituciyi peredbachala sho instituciyi spivdruzhnosti buli stvoreni do 4 kvitnya 1959 roku Ce buli taki Prezident gromadi za sumisnictvom buv prezidentom Francuzkoyi Respubliki Derzhavi chleni takozh brali uchast u viborah Prezident buv predstavlenij u kozhnij derzhavi visokim komisarom Protyagom 1958 roku prezident De Goll buv obranij absolyutnoyu bilshistyu u vsih derzhavah Spriyati avtonomiyi u Franciyi de Goll dav avtonomiyu kolonij shob voni zalishilisya v mezhah Spivdruzhnosti Vikonavcha rada gromadi zbiralas kilka raziv na rik v odnij zi stolic na viklik Prezidenta yakij povidomlyav pro poryadok dennij zustrichi Vona skladalasya z kerivnikiv uryadiv riznih derzhav ta ministriv vidpovidalnih za spilni spravi Senat gromadi skladavsya z chleniv miscevih zboriv priznachenih nimi u kilkosti proporcijnoyu naselennyu derzhavi Cej organ buv funkcionalno bezsilij a pislya provedennya dvoh zasidan vin buv skasovanij protyagom bereznya 1961 roku Arbitrazhnij sud yakij skladavsya z semi suddiv priznachenih Prezidentom uhvalyuvav rishennya u razi superechok mizh derzhavami chlenami Oskilki Franciya ne hotila stati koloniyeyu svoyih kolonij afrikanski krayini ne mogli stvoryuvati partiyi abo bloki ta buli vimusheni funkcionalno priyednatisya do francuzkih partij shob mati pravo golosu Div takozhFrancuzka Zahidna AfrikaPrimitkiHenry Grimal La decolonisation de 1919 a nos jours Armand Colin 1965 Editions Complexe revised and updated edition 1985 p 335 Simpson Alfred William Brian 2004 Human Rights and the End of Empire Britain and the Genesis of the European Convention angl Oxford University Press ISBN 978 0 19 926789 7 PosilannyaFrancuzka spivdruzhnist Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 fr Communaute francaise Current text of the Constitution in French Constitutional Council and in English Nacionalna Asambleya Original text of the Constitution of 4 October 1958 as published in the Journal Officiel de la Republique Francaise 5 zhovtnya 1958 Procitovano 11 June 2011 Ce nezavershena stattya pro mizhnarodnu organizaciyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Franciyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi