Барон Іоан Амадей-Франц де Паула фон Тугут (нім. Johann Amadeus Franz de Paula Freiherr von Thugut; 8 березня 1736, Лінц — 29 травня 1818, Відень) — австрійський політичний діяч.
Франц Марія фон Тугут | |
---|---|
нім. Johann Amadeus Franz von Thugut | |
Народився | 24 травня 1736, 31 березня 1736[1], 8 березня 1736[4] або 8 березня 1739 Лінц, d, Священна Римська імперія |
Помер | 28 травня 1818[1][2] Відень, Австрійська імперія |
Країна | Австрія |
Діяльність | політик, дипломат |
Знання мов | німецька |
Заклад | Федеральний уряд Австрії |
Титул | барон |
Посада | d |
Нагороди | |
|
Біографія
Походження і перші роки його життя оточені легендами; за одними відомостями, він був підкидьок, за іншими — син бідного човняра в Лінці. Початкове його прізвисько було Thunichtgut (недобре поводиться), з якого утворилося Thugut (добре поводиться). З раннього дитинства користувався особливим заступництвом Марії-Терезії, яке разом з його видатними здібностями дало йому можливість зробити блискучу кар'єру, незважаючи на всю антипатію придворних сфер, які не пробачили йому його походження і не любили за його гордовитий характер.
У 1752 році вступив до школи східних мов у Відні, в якій закінчив курс в 1754 році. У тому ж році вступив на службу до австрійського посольства в Константинополі. Там, підвищуючись на службі, він з перервами залишався до 1776 року. Особливо відзначені були його дипломатичні заслуги на мирному конгресі в Фокшанах (1772 рік), за що Марія-Терезія подарувала йому баронський титул. У 1776 році добився від Туреччини поступки Буковини на користь Австрії.
Потім він був дипломатичним представником Австрії при дворах неаполітанському, версальському, берлінському, варшавському і знову неаполітанському.
У 1791 році був відправлений посланником в Париж. Там він близько познайомився з Мірабо і був посередником у переговорах між ним і двором; посередництво це було далеко не безкорисливим. Взагалі, у своїй дипломатичній діяльності, Тугут не виявляв безкорисливості і на той час мав вже великі статки. Але значну їх частину він вклав у французькі папери; він хотів скористатися своїм перебуванням в Парижі для порятунку свого статку, але це йому не вдалося. У тому ж році він повернувся до Відня, і з того часу ненависть до революційної Франції була одним з головних рухових мотивів його політики; майже в такій же мірі він ненавидів, втім, і Пруссію.
У 1793 році він зайняв місце генерального директора державної канцелярії при В. Кауніці і в останній рік його життя фактично був міністром закордонних справ.
Під час війни з Францією кілька місяців провів з австрійською армією в Австрійських Нідерландах, де своїм нерозумінням військових справ і авторитетним притому тоном в їх обговоренні значно сприяв панувала в армії плутанини. До того ж він виявив повну відсутність мужності при невдачах. Військова рада в Турне в травні 1794 року, що відбувся під його головуванням, постановив очистити Бельгію, маючи на увазі втрату цієї країни винагородити територіальними придбаннями в Польщі; очищення було зроблено досить поспішно, союзники не були завчасно попереджені про нього, і воно завдало значної шкоди справі коаліції.
Після смерті Кауница в 1794 році вже офіційно зайняв пост міністра закордонних справ. Головним чином його справою було утворення в 1795 році потрійного союзу Англії, Росії та Австрії. Коли військові події і перемоги Бонапарта завдали сильного удару Австрії і погрожували її цілості, то Тугут повинен був укласти леобенскій прелімінарний мир, однією з таємних статей якого було видалення зі служби самого Тугута, відбулося в 1797 році. Тугут зберіг весь свій престиж при дворі і його заступник Кобенцль був тільки виконавцем його політики.
У 1798 році Тугут знову зайняв пост міністра закордонних справ; призначення це само по собі служило симптомом розриву з Францією; скоро була організована друга коаліція проти Франції, душею якої був Тугут.
Вбивство французьких послів близько Раштатті (1799 рік) було, по всій ймовірності, або цілком справою Тугута, або принаймні абсолютно не без його участі; у всякому разі він стояв на чолі уряду, який спустив на гальмах слідство у цій справі. Існують підстави припускати, що при цьому вбивстві Тугут керувався не тільки своєрідно сприйнятими державними інтересами, а й безпосередньо суто особистими міркуваннями, так як у викраденому у французьких послів архіві були нібито документи, що ганьблять особисту честь австрійського міністра. Так як всі документи, що стосуються цього вбивства, зникли безповоротно, то це обвинувачення не може бути ні доведено, ні спростовано.
У 1799 році був також головою придворної військової ради («гофкрігсрата») у Відні, намагався звідти керувати операціями на театрах військових дій, обмежуючи ініціативу командувачів і заважаючи їм.
Нічому путнього не бути, доки Тугут не перестане самовластвовать над військовими діями. Істоти кабінетного права ніколи в точності виконані бути не можуть.
Нове торжество Наполеона змусило Тугута в 1801 році остаточно скласти з себе свої повноваження і піти в приватне життя. Він був зразком спритного, хитрого дипломата-інтригана, минулого хорошу школу при дворі султана в Константинополі, не гребують жодними засобами, навіть удавався до підкупу.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118622390 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- Dr. Constant v. Wurzbach Thugut, Franz Maria Freiherr // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 45. — S. 1.
- Library of Congress Authorities — Library of Congress.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Baron Ioan Amadej Franc de Paula fon Tugut nim Johann Amadeus Franz de Paula Freiherr von Thugut 8 bereznya 1736 Linc 29 travnya 1818 Viden avstrijskij politichnij diyach Franc Mariya fon Tugutnim Johann Amadeus Franz von ThugutNarodivsya 24 travnya 1736 1736 05 24 31 bereznya 1736 1736 03 31 1 8 bereznya 1736 1736 03 08 4 abo 8 bereznya 1739 1739 03 08 Linc d Svyashenna Rimska imperiyaPomer 28 travnya 1818 1818 05 28 1 2 Viden Avstrijska imperiyaKrayina AvstriyaDiyalnist politik diplomatZnannya mov nimeckaZaklad Federalnij uryad AvstriyiTitul baronPosada dNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPohodzhennya i pershi roki jogo zhittya otocheni legendami za odnimi vidomostyami vin buv pidkidok za inshimi sin bidnogo chovnyara v Linci Pochatkove jogo prizvisko bulo Thunichtgut nedobre povoditsya z yakogo utvorilosya Thugut dobre povoditsya Z rannogo ditinstva koristuvavsya osoblivim zastupnictvom Mariyi Tereziyi yake razom z jogo vidatnimi zdibnostyami dalo jomu mozhlivist zrobiti bliskuchu kar yeru nezvazhayuchi na vsyu antipatiyu pridvornih sfer yaki ne probachili jomu jogo pohodzhennya i ne lyubili za jogo gordovitij harakter U 1752 roci vstupiv do shkoli shidnih mov u Vidni v yakij zakinchiv kurs v 1754 roci U tomu zh roci vstupiv na sluzhbu do avstrijskogo posolstva v Konstantinopoli Tam pidvishuyuchis na sluzhbi vin z perervami zalishavsya do 1776 roku Osoblivo vidznacheni buli jogo diplomatichni zaslugi na mirnomu kongresi v Fokshanah 1772 rik za sho Mariya Tereziya podaruvala jomu baronskij titul U 1776 roci dobivsya vid Turechchini postupki Bukovini na korist Avstriyi Potim vin buv diplomatichnim predstavnikom Avstriyi pri dvorah neapolitanskomu versalskomu berlinskomu varshavskomu i znovu neapolitanskomu U 1791 roci buv vidpravlenij poslannikom v Parizh Tam vin blizko poznajomivsya z Mirabo i buv poserednikom u peregovorah mizh nim i dvorom poserednictvo ce bulo daleko ne bezkorislivim Vzagali u svoyij diplomatichnij diyalnosti Tugut ne viyavlyav bezkorislivosti i na toj chas mav vzhe veliki statki Ale znachnu yih chastinu vin vklav u francuzki paperi vin hotiv skoristatisya svoyim perebuvannyam v Parizhi dlya poryatunku svogo statku ale ce jomu ne vdalosya U tomu zh roci vin povernuvsya do Vidnya i z togo chasu nenavist do revolyucijnoyi Franciyi bula odnim z golovnih ruhovih motiviv jogo politiki majzhe v takij zhe miri vin nenavidiv vtim i Prussiyu U 1793 roci vin zajnyav misce generalnogo direktora derzhavnoyi kancelyariyi pri V Kaunici i v ostannij rik jogo zhittya faktichno buv ministrom zakordonnih sprav Pid chas vijni z Franciyeyu kilka misyaciv proviv z avstrijskoyu armiyeyu v Avstrijskih Niderlandah de svoyim nerozuminnyam vijskovih sprav i avtoritetnim pritomu tonom v yih obgovorenni znachno spriyav panuvala v armiyi plutanini Do togo zh vin viyaviv povnu vidsutnist muzhnosti pri nevdachah Vijskova rada v Turne v travni 1794 roku sho vidbuvsya pid jogo golovuvannyam postanoviv ochistiti Belgiyu mayuchi na uvazi vtratu ciyeyi krayini vinagoroditi teritorialnimi pridbannyami v Polshi ochishennya bulo zrobleno dosit pospishno soyuzniki ne buli zavchasno poperedzheni pro nogo i vono zavdalo znachnoyi shkodi spravi koaliciyi Pislya smerti Kaunica v 1794 roci vzhe oficijno zajnyav post ministra zakordonnih sprav Golovnim chinom jogo spravoyu bulo utvorennya v 1795 roci potrijnogo soyuzu Angliyi Rosiyi ta Avstriyi Koli vijskovi podiyi i peremogi Bonaparta zavdali silnogo udaru Avstriyi i pogrozhuvali yiyi cilosti to Tugut povinen buv uklasti leobenskij preliminarnij mir odniyeyu z tayemnih statej yakogo bulo vidalennya zi sluzhbi samogo Tuguta vidbulosya v 1797 roci Tugut zberig ves svij prestizh pri dvori i jogo zastupnik Kobencl buv tilki vikonavcem jogo politiki U 1798 roci Tugut znovu zajnyav post ministra zakordonnih sprav priznachennya ce samo po sobi sluzhilo simptomom rozrivu z Franciyeyu skoro bula organizovana druga koaliciya proti Franciyi dusheyu yakoyi buv Tugut Vbivstvo francuzkih posliv blizko Rashtatti 1799 rik bulo po vsij jmovirnosti abo cilkom spravoyu Tuguta abo prinajmni absolyutno ne bez jogo uchasti u vsyakomu razi vin stoyav na choli uryadu yakij spustiv na galmah slidstvo u cij spravi Isnuyut pidstavi pripuskati sho pri comu vbivstvi Tugut keruvavsya ne tilki svoyeridno sprijnyatimi derzhavnimi interesami a j bezposeredno suto osobistimi mirkuvannyami tak yak u vikradenomu u francuzkih posliv arhivi buli nibito dokumenti sho ganblyat osobistu chest avstrijskogo ministra Tak yak vsi dokumenti sho stosuyutsya cogo vbivstva znikli bezpovorotno to ce obvinuvachennya ne mozhe buti ni dovedeno ni sprostovano U 1799 roci buv takozh golovoyu pridvornoyi vijskovoyi radi gofkrigsrata u Vidni namagavsya zvidti keruvati operaciyami na teatrah vijskovih dij obmezhuyuchi iniciativu komanduvachiv i zavazhayuchi yim Nichomu putnogo ne buti doki Tugut ne perestane samovlastvovat nad vijskovimi diyami Istoti kabinetnogo prava nikoli v tochnosti vikonani buti ne mozhut Nove torzhestvo Napoleona zmusilo Tuguta v 1801 roci ostatochno sklasti z sebe svoyi povnovazhennya i piti v privatne zhittya Vin buv zrazkom spritnogo hitrogo diplomata intrigana minulogo horoshu shkolu pri dvori sultana v Konstantinopoli ne grebuyut zhodnimi zasobami navit udavavsya do pidkupu PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118622390 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Dr Constant v Wurzbach Thugut Franz Maria Freiherr Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich enthaltend die Lebensskizzen der denkwurdigen Personen welche seit 1750 in den osterreichischen Kronlandern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben Wien 1856 Vol 45 S 1 d Track Q90798784d Track Q665807 Library of Congress Authorities Library of Congress d Track Q13219454d Track Q131454