Франтішек Нушл | |
---|---|
František Nušl | |
Франтішек Нушл. 1930 рік. | |
Народився | 3 грудня 1867 Їндржихув-Градец, Чехія[1][2][…] |
Помер | 17 вересня 1951 (83 роки) Прага, Чехословаччина[1][3][4] |
Поховання | Бржевновський цвинтар[5] |
Місце проживання | Прага |
Країна | Австро-Угорщина→ Чехія |
Національність | чех |
Діяльність | астроном, педагог, математик |
Alma mater | Карлів університет |
Галузь | астрономія |
Посада | голова |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор філософії |
Науковий керівник | Вінценц Строугал, Август Зайдлер |
Батько | Іґнац Нушл |
Мати | Франтішка Нушлова (в дівоцтві Новотна) |
У шлюбі з | Алоїзія Нушлова (в дівоцтві Долежалова) |
Діти | d d d |
Франтішек Нушл у Вікісховищі |
Фра́нтішек Нушл (чеськ. František Nušl; 3 грудня 1867, Їндржихув-Градець, Австро-Угорщина, нині Чехія — 17 вересня 1951, Прага) — чеський астроном і математик, один із основоположників сучасної чеської астрономії, співзасновник Ондржейовської обсерваторії, співзасновник і багатолітній голова Чеського астрономічного товариства. До його учнів належало два покоління чеських астрономів.
Життєпис
Франтішек Нушл народився в сім'ї Іґнаца Нушла й Франтішки Нушлової (до шлюбу — Новотна). З 1879 по 1888 рік учився в гімназії міста Їндржихув-Градець. Закінчивши її, вступив на філософський факультет чеської частини Карлового університету в Празі. Зосередився на математиці, фізиці й астрономії, слухав лекції професорів Вінценца Строугала й Августа Зайдлера, у якого в 1889—1890 роках працював асистентом. В університеті Нушл зустрічався з майбутнім президентом Чехословаччини Томашем Масариком, лінгвістом Яном Ґебауером та істориком Ярославом Ґоллом, з якими потім працював над укладанням Енциклопедії Отто. Закінчивши курс навчання в 1891 році, два роки був асистентом на кафедрі фізики у Строугала й водночас готувався до іспитів на право викладати в школах математику і фізику. Склавши їх влітку 1893-го, того ж року став учителем математики в реальній гімназії Градець-Кралового. З 1901-го вчителював у Карліні — дільниці Праги. Працював у гімназіях до 1908 року, а тоді став ад'юнкт-професором математики Чеського технічного університету. Перед тим, у 1905-му, склав маґістерський іспит у Карловому університеті — в галузі практичної астрономії та геометричної оптики. Звання професора здобув у 1911 році.
Познайомившись із власником фабрики точних інструментів Йозефом Яном Фрічем, разом із ним у 1898 році почав будувати Ондржейовську обсерваторію і став її першим директором. 1906 року почалися астрономічні спостереження в цій обсерваторії. 1917 року Нушл був у числі засновників Чеського астрономічного товариства, а у 1922—1948 роках очолював його. 1918 року Нушл обіймає посаду директора Національної обсерваторії в Празі. Він брав участь в організації будівництва Штефанікової обсерваторії, що в Празі (Петршин). У 1928-му Нушл став професором астрономії на природознавчому факультеті Карлового університету й перебував на цій посаді до 1937-го, коли пішов на пенсію. З кінця 1920-х він регулярно читав наукові лекції по радіо. З 1928 по 1935 рік був віце-президентом Міжнародного астрономічного союзу
Обдарований музично, Нушл добре грав на скрипці, співав у празькому хорі «Hlahol» аж до 1947 року. Був одружений з Алоїзією Нушловою (в дівоцтві — Долежалова), мав з нею трьох дітей — двох синів і дочку. Його внук Ян Сокол — один із провідних філософів у Чехії, політик. Франтішек Нушл помер 17 вересня 1952 року у Празі. Похований на Бржевновському цвинтарі (сектор C-17, могила № 30).
Наукова діяльність
Наукові праці Франтішека Нушла головним чином присвячені геометричній оптиці та практичній астрономії. Вони публікувалися у фахових вітчизняних та зарубіжних журналах. Передусім він був практик, теорію мав тільки за допоміжний засіб.
Нушл винайшов низку цікавих механізмів та пристроїв. У 1903 році він сконструював циркумзенітал — прилад для визначення географічних координат, у якому використано властивості ртутного дзеркала. Винахід поступово вдосконалювався (в 1906, 1922 і 1932 роках), у випробуваннях брала участь армія Чехословаччини. За циркумзенітал Франтішек Нушл разом із Йозефом Яном Фрічем одержав золоту медаль на Всесвітній виставці в Парижі 1937 року. Перед відкриттям радару і систем супутникового стеження цей портативний прилад (він важив близько 15 кілограмів) найточніше визначав широту і довготу безпосередньо. Спосіб тріангуляції точніший, але він не безпосередній, а процес вимірювання забирає багато часу. Поріг точності в циркумзенітала становив 30 метрів (для порівняння: у нинішніх GPS цей параметр становить 3-10 метрів.
Ще один значний винахід Нушла — «автоматичнй мікрометр». Цей пристрій дозволяв без електроніки надійно фіксувати положення будь-якого небесного тіла, що перебуває під спостереженням. Завдяки нововведенню спостерігач міг не стежити за об'єктом, не було потреби ловити мить, щоб натискнути на кнопку. Крім того, цей винахід підвищував точність спостережень.
Пошанування
- 1970 року іменем Франтішека Нушла названо кратер на Місяці.
- 1982 року іменем Франтішека Нушла названо астероїд 3424 Нушл.
- З 1999 року Чеське астрономічне товариство поновило Премію Франтішека Нушла (нею нагороджували в 1938—1949 роках).
- 2002 року Їндржихув-Градецьку обсерваторію названо іменем Франтішека Нушла
- Іменем Нушла названо вулицю в Празі — Nušlova.
Наукові праці
- «První studie o refrakčních anomaliích / Zpráva astronomické observatoře bratří Josefa a Jana Friče „Žalov“ u Ondřejova». Rozpravy České akademie císaře Františka Josefa pro vědy, slovesnost a umění, tř. 2, roč. 17, č. 29, Praha, 1908, 10 stran
- «Dvanáct mapek oblohy». Otto, Praha, 1913, 31 stran
- «Obecné vyjádření sférické aberrace differenčními vzorci». Rozpravy Čes. akademie, Tř. II, XV, 23, Praha, 1906, 30 stran
- «Theorie radiozenitálu». Rozpravy České akademie císaře Františka Josefa pro vědy, slovesnost a umění, roč. 13, tř. 2, č. 20, Praha, 1904, 19 stran
- «Micrometre impersonnel pour l'appareil circumzénithal». Académie tchéque des sciences / Publikace universitní hvězdárny bratří Fričů, Č. 1, Prague, 1929, 10 stran
- «O novém hranolovém stroji ku pozorování stálých výšek» (1. část theoretická). Rozpravy České akademie císaře Františka Josefa pro vědy, slovesnost a umění, roč. 10, tř. 2, č. 20, Praha, 1901, 16 stran
- «Druhá studie o cirkumzenitálu». Rozpravy Čes. akademie, Tř. II, XV, 33, Praha, 1906, 39 stran
- «Dílo mistrů». Nákladem vlastním, J. Hradec, 1938, 8 stran
- «O studentské observatoři astronomické». Hradec Králové, 1901, 6 stran
Література
- Petr, K.: František Nušl. Časopis pro pěstování mathematiky a fysiky. 57 (1928), str. 73-80
- Prof. dr. František Nušl. Časopis pro pěstování matematiky a fyziky. 67, (1938), str. D35-36
- Libický, V.: Univerzitní prof. PhDr. František Nušl zemřel. Věstník Národního technického muzea. 32 (1951), str. 153—154
- Prokop Diviš: Vylíčení jeho života a zásluh vědeckých. Čes. ak. císaře Františka Josefa pro vědy, slovesnost a um., Praha, 1899, 16 stran
- P. Hadrava (vyd.): Ondřejovská hvězdárna 1898—1998. Praha 1998.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Studenti pražských univerzit 1882–1945
- The Fine Art Archive — 2003.
- Regional Database of the Central Bohemian Research Library in Kladno
- BillionGraves — 2011.
- Jan Vondrák. Nušl, František // Biographical Encyclopedia of Astronomers. — 2014. — С. 1595-1596. — .
- Jaroslav Folta, Pavel Šišma. «František Nušl». Сайт «Muni.cz»
- Jan Sokol. «Dědeček Nušl». Сайт hvezdarnajh.cz — спогади Яна Сокола про діда
- Pavel Hánek. Data z dějin zeměměřictví. — Praha : «Klaudian», 2012. — .
- . Архів оригіналу за 27.08.2011. Процитовано 24.06.2015.
Зовнішні зв'язки
- Jaroslav Folta, Pavel Šišma. «František Nušl». Сайт «Muni.cz»
- Jan Sokol. «Dědeček Nušl». Сайт hvezdarnajh.cz — спогади Яна Сокола про діда
- Česká astronomická společnost — Nušlova cena
- Hvězdárna prof. Františka Nušla
- Stručný životopis na stránkách Masarykovy univerzity
- Astronomický ústav AV ČR
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Nushl Batko Posada Diti Druzhina Mati Frantishek NushlFrantisek NuslFrantishek Nushl 1930 rik Frantishek Nushl 1930 rik Narodivsya3 grudnya 1867 1867 12 03 Yindrzhihuv Gradec Chehiya 1 2 Pomer17 veresnya 1951 1951 09 17 83 roki Praga Chehoslovachchina 1 3 4 PohovannyaBrzhevnovskij cvintar 5 Misce prozhivannyaPragaKrayina Avstro Ugorshina ChehiyaNacionalnistchehDiyalnistastronom pedagog matematikAlma materKarliv universitetGaluzastronomiyaPosadagolovaVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor filosofiyiNaukovij kerivnikVincenc Strougal Avgust ZajdlerBatkoIgnac NushlMatiFrantishka Nushlova v divoctvi Novotna U shlyubi zAloyiziya Nushlova v divoctvi Dolezhalova Ditid d d Frantishek Nushl u Vikishovishi Ondrzhejovska observatoriya centralnij kupol Foto 2007 roku Fra ntishek Nushl chesk Frantisek Nusl 3 grudnya 1867 18671203 Yindrzhihuv Gradec Avstro Ugorshina nini Chehiya 17 veresnya 1951 Praga cheskij astronom i matematik odin iz osnovopolozhnikiv suchasnoyi cheskoyi astronomiyi spivzasnovnik Ondrzhejovskoyi observatoriyi spivzasnovnik i bagatolitnij golova Cheskogo astronomichnogo tovaristva Do jogo uchniv nalezhalo dva pokolinnya cheskih astronomiv ZhittyepisFrantishek Nushl narodivsya v sim yi Ignaca Nushla j Frantishki Nushlovoyi do shlyubu Novotna Z 1879 po 1888 rik uchivsya v gimnaziyi mista Yindrzhihuv Gradec Zakinchivshi yiyi vstupiv na filosofskij fakultet cheskoyi chastini Karlovogo universitetu v Prazi Zoseredivsya na matematici fizici j astronomiyi sluhav lekciyi profesoriv Vincenca Strougala j Avgusta Zajdlera u yakogo v 1889 1890 rokah pracyuvav asistentom V universiteti Nushl zustrichavsya z majbutnim prezidentom Chehoslovachchini Tomashem Masarikom lingvistom Yanom Gebauerom ta istorikom Yaroslavom Gollom z yakimi potim pracyuvav nad ukladannyam Enciklopediyi Otto Zakinchivshi kurs navchannya v 1891 roci dva roki buv asistentom na kafedri fiziki u Strougala j vodnochas gotuvavsya do ispitiv na pravo vikladati v shkolah matematiku i fiziku Sklavshi yih vlitku 1893 go togo zh roku stav uchitelem matematiki v realnij gimnaziyi Gradec Kralovogo Z 1901 go vchitelyuvav u Karlini dilnici Pragi Pracyuvav u gimnaziyah do 1908 roku a todi stav ad yunkt profesorom matematiki Cheskogo tehnichnogo universitetu Pered tim u 1905 mu sklav magisterskij ispit u Karlovomu universiteti v galuzi praktichnoyi astronomiyi ta geometrichnoyi optiki Zvannya profesora zdobuv u 1911 roci Poznajomivshis iz vlasnikom fabriki tochnih instrumentiv Jozefom Yanom Frichem razom iz nim u 1898 roci pochav buduvati Ondrzhejovsku observatoriyu i stav yiyi pershim direktorom 1906 roku pochalisya astronomichni sposterezhennya v cij observatoriyi 1917 roku Nushl buv u chisli zasnovnikiv Cheskogo astronomichnogo tovaristva a u 1922 1948 rokah ocholyuvav jogo 1918 roku Nushl obijmaye posadu direktora Nacionalnoyi observatoriyi v Prazi Vin brav uchast v organizaciyi budivnictva Shtefanikovoyi observatoriyi sho v Prazi Petrshin U 1928 mu Nushl stav profesorom astronomiyi na prirodoznavchomu fakulteti Karlovogo universitetu j perebuvav na cij posadi do 1937 go koli pishov na pensiyu Z kincya 1920 h vin regulyarno chitav naukovi lekciyi po radio Z 1928 po 1935 rik buv vice prezidentom Mizhnarodnogo astronomichnogo soyuzu Obdarovanij muzichno Nushl dobre grav na skripci spivav u prazkomu hori Hlahol azh do 1947 roku Buv odruzhenij z Aloyiziyeyu Nushlovoyu v divoctvi Dolezhalova mav z neyu troh ditej dvoh siniv i dochku Jogo vnuk Yan Sokol odin iz providnih filosofiv u Chehiyi politik Frantishek Nushl pomer 17 veresnya 1952 roku u Prazi Pohovanij na Brzhevnovskomu cvintari sektor C 17 mogila 30 Naukova diyalnistNaukovi praci Frantisheka Nushla golovnim chinom prisvyacheni geometrichnij optici ta praktichnij astronomiyi Voni publikuvalisya u fahovih vitchiznyanih ta zarubizhnih zhurnalah Peredusim vin buv praktik teoriyu mav tilki za dopomizhnij zasib Nushl vinajshov nizku cikavih mehanizmiv ta pristroyiv U 1903 roci vin skonstruyuvav cirkumzenital prilad dlya viznachennya geografichnih koordinat u yakomu vikoristano vlastivosti rtutnogo dzerkala Vinahid postupovo vdoskonalyuvavsya v 1906 1922 i 1932 rokah u viprobuvannyah brala uchast armiya Chehoslovachchini Za cirkumzenital Frantishek Nushl razom iz Jozefom Yanom Frichem oderzhav zolotu medal na Vsesvitnij vistavci v Parizhi 1937 roku Pered vidkrittyam radaru i sistem suputnikovogo stezhennya cej portativnij prilad vin vazhiv blizko 15 kilogramiv najtochnishe viznachav shirotu i dovgotu bezposeredno Sposib triangulyaciyi tochnishij ale vin ne bezposerednij a proces vimiryuvannya zabiraye bagato chasu Porig tochnosti v cirkumzenitala stanoviv 30 metriv dlya porivnyannya u ninishnih GPS cej parametr stanovit 3 10 metriv She odin znachnij vinahid Nushla avtomatichnj mikrometr Cej pristrij dozvolyav bez elektroniki nadijno fiksuvati polozhennya bud yakogo nebesnogo tila sho perebuvaye pid sposterezhennyam Zavdyaki novovvedennyu sposterigach mig ne stezhiti za ob yektom ne bulo potrebi loviti mit shob natisknuti na knopku Krim togo cej vinahid pidvishuvav tochnist sposterezhen Poshanuvannya1970 roku imenem Frantisheka Nushla nazvano krater na Misyaci 1982 roku imenem Frantisheka Nushla nazvano asteroyid 3424 Nushl Z 1999 roku Cheske astronomichne tovaristvo ponovilo Premiyu Frantisheka Nushla neyu nagorodzhuvali v 1938 1949 rokah 2002 roku Yindrzhihuv Gradecku observatoriyu nazvano imenem Frantisheka Nushla Imenem Nushla nazvano vulicyu v Prazi Nuslova Naukovi praciMogila Frantisheka Nushla Prvni studie o refrakcnich anomaliich Zprava astronomicke observatore bratri Josefa a Jana Frice Zalov u Ondrejova Rozpravy Ceske akademie cisare Frantiska Josefa pro vedy slovesnost a umeni tr 2 roc 17 c 29 Praha 1908 10 stran Dvanact mapek oblohy Otto Praha 1913 31 stran Obecne vyjadreni sfericke aberrace differencnimi vzorci Rozpravy Ces akademie Tr II XV 23 Praha 1906 30 stran Theorie radiozenitalu Rozpravy Ceske akademie cisare Frantiska Josefa pro vedy slovesnost a umeni roc 13 tr 2 c 20 Praha 1904 19 stran Micrometre impersonnel pour l appareil circumzenithal Academie tcheque des sciences Publikace universitni hvezdarny bratri Fricu C 1 Prague 1929 10 stran O novem hranolovem stroji ku pozorovani stalych vysek 1 cast theoreticka Rozpravy Ceske akademie cisare Frantiska Josefa pro vedy slovesnost a umeni roc 10 tr 2 c 20 Praha 1901 16 stran Druha studie o cirkumzenitalu Rozpravy Ces akademie Tr II XV 33 Praha 1906 39 stran Dilo mistru Nakladem vlastnim J Hradec 1938 8 stran O studentske observatori astronomicke Hradec Kralove 1901 6 stranLiteraturaPetr K Frantisek Nusl Casopis pro pestovani mathematiky a fysiky 57 1928 str 73 80 Prof dr Frantisek Nusl Casopis pro pestovani matematiky a fyziky 67 1938 str D35 36 Libicky V Univerzitni prof PhDr Frantisek Nusl zemrel Vestnik Narodniho technickeho muzea 32 1951 str 153 154 Prokop Divis Vyliceni jeho zivota a zasluh vedeckych Ces ak cisare Frantiska Josefa pro vedy slovesnost a um Praha 1899 16 stran P Hadrava vyd Ondrejovska hvezdarna 1898 1998 Praha 1998 ISBN 80 902487 1 3PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Studenti prazskych univerzit 1882 1945 d Track Q102399391 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Regional Database of the Central Bohemian Research Library in Kladno d Track Q105821202 BillionGraves 2011 d Track Q37774202 Jan Vondrak Nusl Frantisek Biographical Encyclopedia of Astronomers 2014 S 1595 1596 ISBN 5 7773 0148 7 Jaroslav Folta Pavel Sisma Frantisek Nusl Sajt Muni cz Jan Sokol Dedecek Nusl Sajt hvezdarnajh cz spogadi Yana Sokola pro dida Pavel Hanek Data z dejin zememerictvi Praha Klaudian 2012 ISBN 978 80 902524 4 8 Arhiv originalu za 27 08 2011 Procitovano 24 06 2015 Zovnishni zv yazkiJaroslav Folta Pavel Sisma Frantisek Nusl Sajt Muni cz Jan Sokol Dedecek Nusl Sajt hvezdarnajh cz spogadi Yana Sokola pro dida Ceska astronomicka spolecnost Nuslova cena Hvezdarna prof Frantiska Nusla Strucny zivotopis na strankach Masarykovy univerzity Astronomicky ustav AV CR