Франсіско Ліаньйо

Франсіско Ліаньйо (ісп. Francisco Liaño, нар. 16 листопада 1964, Сантандер) — іспанський футболіст, що грав на позиції воротаря, зокрема за «Депортіво» (Ла-Корунья).

Франсіско Ліаньйо
Особисті дані
Народження	16 листопада 1964(1964-11-16) (59 років)
	Сантандер, Іспанія
Зріст	186 см
Громадянство	Іспанія
Позиція	воротар
Юнацькі клуби
	«Расінг»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1984–1990 «Расінг» 21 (-?) 1990–1991 38 (-28) 1991–1996 «Депортіво» 154 (-?) 1996–1998 «Спортінг» (Хіхон) 2 (-?)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Триразовий володар Трофея Самори найнадійнішому воротареві сезону (одного разу в Сегунді і двічі в Прімері).

Ігрова кар'єра

Народився 16 листопада 1964 року в місті Сантандер. Вихованець футбольної школи місцевого «Расінга». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1984 року в основній команді того ж клубу. Відіграв за рідну команду у шести сезонах, протягом яких вона балансувала між першим і другим іспанськими дивізмонами, проте увесь цей час залишався резервним голкіпером «Расінга».

З метою нарешті отримати постійне місце на полі вже 25-річний на той час гравець 1990 року перейшов до друголігового , в якому відразу продемонстрував найкращу надійність серед усіх голкіперів Сегунди і з 27 пропущеними м'ячами у 38 матчах отримав Трофей Самори найнадійнішому воротареві другого дивізіону.

Цей успіх не пройшов повз увагу представників провідних клубів Ла-Ліги і вже наступний сезон 1991/92 голкіпер розпочав як гравець «Депортіво» (Ла-Корунья). Передбачалося, що він стане резервним воротарем, однак травма основного голкіпера довзолила Ліаньйо розпочати сезон у стартовому складі, утім він сам травмувався по його ходу і взяв участь лише у 17 матчах свого дебютного сезону в «Депортіво». А вже сезон 1992/93 не лише провів як основний воротар команди, але й здобув свій другий Трофей Самори найнадійнішому воротареві, цього разу вже у Прімері. Наступного ж сезону не лише знову став володарем цієї нагороди, але й встановив рекорд воротарської надійності в Ла-Лізі — лише 18 голів у 38 матчах, при цьому «Депортіво» ледь не здобув чемпіонський титул, лише за різницею голів поступившись «Барселоні». Загалом відіграв за клуб з Ла-Коруньї п'ять сезонів, протягом яких став у складі команди володарем Кубка Іспанії і Суперкубка країни.

Влітку 1996 року «Депортіво» поповнилося низкою нових гравців, включаючи воротарів Петра Коубу і Жака Сонго'о, тож 31-річний Ліаньйо, контракт якого добіг завершення, залишив команду на правах вільного агента. Завершив ігрову кар'єру у команді «Спортінг» (Хіхон), у якій був резервним голкіпером протягом 1996—1998 років.

Титули і досягнення

Командні

• Володар Кубка Іспанії (1):

«Депортіво»: 1994-1995

• Володар Суперкубка Іспанії з футболу (1):

«Депортіво»: 1995

Особисті

• Трофей Самори (3):

1991 (Сегунда)

1993, 1994 (Прімера)

Посилання

• Франсіско Ліаньйо на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Франсіско Ліаньйо на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
• Франсіско Ліаньйо на сайті BDFutbol.com (англ.)