Франсіско Гальєго

Франсіско Фернандес Родрігес (ісп. Francisco Fernández Rodríguez), більш відмий як Гальєго(ісп. Gallego, нар. 4 березня 1944, Пуерто-Реаль) — іспанський футболіст, що грав на позиції захисника.

Гальєго
Гальєго
Гальєго у 1973 році
Особисті дані
Повне ім'я	Франсіско Фернандес Родрігес
Народження	4 березня 1944(1944-03-04) (80 років)
	Пуерто-Реаль, Іспанія
Прізвисько	Gallego
Громадянство	Іспанія
Позиція	захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1961–1965 «Севілья» 69 (7) 1965–1975 «Барселона» 248 (17) 1975–1980 «Севілья» 116 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1961–1962 Іспанія (U-18) 4 (0) 1968–1973 Каталонія 2 (0) 1966–1973 Іспанія 36 (0)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Франсіско Гальєго є вихованцем футбольного клубу «Севілья», де почав і закінчив свою кар'єру гравця. Однак найбільшу популярність здобув завдяки виступам за «Барселону». У її складі він ставав чемпіоном Іспанії, дворазовим володарем Кубка Іспанії, а також вигравав Кубок ярмарків. У складі збірної Іспанії. — чемпіон Європи та учасник чемпіонату світу.

Клубна кар'єра

Франсіско Фернандес Родрігес став гравцем молодіжної академії «Севільї» у 14 років. Для своєї спортивної кар'єри Франсіско вибрав псевдонім «Гальєго» (у перекладі — «галісієць»), оскільки саме під таким прізвищем виступали його батько і дід. В основному складі команди він дебютував у 17-річному віці 15 жовтня 1961 року в матчі Прімери проти «Осасуни». У сезоні 1961/62 він провів чотири матчі за андалусійську команду. У 1962 році з молодіжною командою «Севільї» став володарем Кубка генералісимуса у своїй віковій категорії, обігравши у фіналі «Атлетік» з Більбао (2:0), після чого став поступово закріплюватися в дорослому складі свого клубу.

У 1965 році Гальєго придбала «Барселона» за 8 млн песет, де на 10 сезонів футболіст став гравцем основного складу. З «Барселоною» захисник у 1968 та 1971 роках вигравав Кубок генералісимуса, а в 1974 році єдиний раз у кар'єрі став чемпіоном Іспанії. Крім того, Гальєго допоміг «синьо-гранатовим» завоювати два єврокубки: у сезоні 1965/66 «Барселона» виграла Кубок ярмарків, а в 1971 році перемогла в Суперфіналі Кубка ярмарків, в якому зустрічалися перший і останній переможці цього трофею — «Барселона» і «Лідс Юнайтед».

У 1975 році, коли Гальєго виповнився 31 рік, він повернувся в «Севілью», яка тільки що повернулася в Прімеру. Гальєго віддав рідній команді ще чотири роки. 30 серпня 1979 року гра на стадіоні «Рамон Санчес Пісхуан» «Севілья» та «Барселона» зіграли один з одним у прощальному матчі Гальєго. Втім, на прохання Мігеля Муньйоса в сезоні 1979/80 Гальєго зіграв ще три матчі за «Севілью» в чемпіонаті Іспанії, після чого остаточно завершив кар'єру професійного футболіста. Ще один сезон Гальєго відіграв у третьому дивізіоні за аматорську команду «Алькала».

Виступи за збірну

У 1964 році Пако Гальєго був викликаний до складу збірної Іспанії на домашній чемпіонат Європи, який у підсумку його команда виграла. Гальєго не зіграв на турнірі жодного матчу, але також став чемпіоном Європи. Лише через два роки він дебютував за «червону фурію», причому сталося це відразу ж на чемпіонаті світу 1966 року в Англії. 13 липня проти Аргентини (1:2) в Бірмінгемі. У підсумку Гальєго провів всі три матчі своєї команди, але іспанці не зуміли вийти з групи.

Останній матч у червоній футболці Гальєго провів у Малазі 21 лютого 1973 року у рамках до чемпіонату світу 1974 року проти Греції (3:1). Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 8 років, провів у її формі 36 матчів, в 18 з них Іспанія виграла, у восьми — програла, і 10 рази зіграла внічию. Також у 1968–1973 роках зіграв два матчі за збірну Каталонії.

Статистика

Клубна

Виступи			Ліга		Кубок країни		Єврокубки		Інші		Всього
Клуб	Ліга	Сезон	Ігри	Голи	Ігри	Голи	Ігри	Голи	Ігри	Голи	Ігри	Голи
«Севілья»	Прімера	1961/62	4	0	0	0	—		—		4	0
		1962/63	12	1	0	0	—		—		12	1
		1963/64	29	3	4	0	—		—		33	3
		1964/65	24	3	2	0	—		—		26	3
	Всього		69	7	6	0	0	0	0	0	75	7
«Барселона»	Прімера	1965/66	13	2	6	0	10	0	—		29	2
		1966/67	26	0	4	0	2	0	—		32	0
		1967/68	30	2	7	1	2	0	—		39	3
		1968/69	26	2	0	0	5	3	—		31	5
		1969/70	27	6	6	1	6	0	—		39	7
		1970/71	29	0	8	0	4	0	—		41	0
		1971/72	33	1	0	0	5	0	—		38	1
		1972/73	26	2	0	0	2	0	—		28	2
		1973/74	22	2	7	0	2	0	—		31	2
		1974/75	16	0	0	0	6	1	—		22	1
	Всього		248	17	38	2	44	4	0	0	330	23
«Севілья»	Прімера	1975/76	30	1	1	0	—		—		31	1
		1976/77	31	0	0	0	—		—		31	0
		1977/78	27	0	0	0	—		—		27	0
		1978/79	25	1	0	0	—		—		25	1
		1979/80	3	0	0	0	—		—		3	0
	Всього		116	2	1	0	0	0	0	0	117	2
Всього за кар'єру			433	26	45	2	44	4	0	0	522	32

Титули і досягнення

• Чемпіон Іспанії (1):

«Барселона»: 1973/74

• Володар Кубка Іспанії (2):

«Барселона»: 1967/68, 1970/71

• Володар Кубка ярмарків (3):

«Барселона»: 1965–66, Суперфінал 1971

• Чемпіон Європи (1):

Іспанія: 1964

Примітки

1. Francisco Correal (30 листопада 2014). (ісп.). diariodesevilla.es. Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 13 червня 2020.
2. (ісп.). andalupedia.es. 13 червня 2020. Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 13 червня 2020.
3. (ісп.). blaugranas.com. 21 березня 2015. Архів оригіналу за 21 березня 2015. Процитовано 13 червня 2020.
4. Emilio Pla Diaz (7 грудня 2002). (англ.). Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Архів оригіналу за 8 липня 2007. Процитовано 13 червня 2020.
5. Antoni Closa, Jaume Rius. Selecció Catalana de Fútbol: nou dècades d'història. — Editorial Jaume Rius, 1999. — .

Посилання

• на сайті ФІФА (англ.)

• Гальєго на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Гальєго на сайті BDFutbol.com (англ.)
• Гальєго на сайті Eu-football.info (англ.)