Франсуа-Лоран д'Арланд | |
---|---|
Народився | 26 вересня 1742 Аннейрон, Франція |
Помер | 1 травня 1809 (66 років) Аннейрон, Франція |
Країна | Королівство Франція |
Національність | Француз |
Діяльність | інженер, аеронавт, військовослужбовець |
Відомий завдяки | Першим злетів на повітряній кулі |
Знання мов | французька[1] |
Брати, сестри | d |
|
Франсуа-Лоран, маркіз д'Арланд (фр. François Laurent, marquis d’Arlandes; нар. 26 вересня 1742 — † 1 травня 1809) — французький аристократ, військовик. Разом з Пілатром де Розьє був першим, хто піднявся на повітряній кулі.
Біографія
Франсуа-Лоран д'Арланд народився у сімейному маєтку неподалік від міста Аннейрон провінції Дофіне. Найстарший з восьми дітей у родині, Франсуа вибрав собі військову кар'єру. Після двадцяти років бездоганної служби, у віці 38 років він вийшов у відставку в званні майора в полку Бурбон. У відставці, у 1780 році в своєму замку він почав займатися вивченням фізики та астрономії, проводив експерименти. З часом маркіз переїхав до Парижу, відвідував салони, де збиралася наукова еліта міста. Завдяки знанням та наполегливості маркіз скоро опинився в оточенні герцога Орлеанського, якого приваблювали наукові досліди. У цей час маркіз підтримував зв'язок із Королівською академією наук, де він, зокрема, зустрівся з Бенджаміном Франкліном, послом Сполучених Штатів, який теж цікавився наукою.
Тим часом у Париж на запрошення короля та Академії наук прибув Жак-Етьєн Монгольф'є, який вже почав перші спроби запустити повітряну кулю. Перший успішний польот повітряної кулі із тваринами на облавку відбувся 19 вересня 1783 року у саду Версальского замку у присутності королівської сім'ї. Серед натовпу, який спостерігав за експеріментами, найчастішими гостями були Франсуа д'Арланд і Жан-Франсуа Пілатр де Розьє. Коштом королівської казни Етьєн побудував нову повітряну кулю, яка мала підняти дві людини, але спочатку як пасажирів пропонувалося використовувати засуджених на смерть злочинців. На думку Монгольф'є ця честь мусила належати іншим і він погодився дозовлити Пілатру де Розьє і маркізу д'Арланду бути першими у повітряній кулі. Під час першого польоту прив'язаної до землі кулі на відстань усього лише 100 метрів брав участь і маркіз д'Арланд. Подальші експерименти зіткнулися із складнощами, оскільки для вільного польоту був потрібен дозвіл короля. Людовик XVI відмовлявся дозволити дворянам ризикувати своїм життям і лише за клопотанням д'Арланда, який залучив до цієї справи впливову герцогиню де Поліньяк та саму королеву Марію Антуанетту, король дозволив провести перший вільний політ повітряної кулі. У п'ятницю, 21 листопада 1783 року відбувся запуск кулі і після двадцяти п'яти хвилин цього історичного польоту маркіз д'Арланд і Пілатр де Роз'є небезпечно приземлилися на пагорбі між двома млинами, на місці теперішнього XIII округу Парижа.
Друга спроба злітіти у монгольф'єрі у 1784 році закінчилася невдачею — повітряна куля загорілася ще на землі. Після цієї невдачі маркіз д'Арланд залишив подальші випробування і усамітнився у своєму родовому маєтку. Після революції маркіза позбавили державної пенсії і від нестачі грошей він був вимушений закласти навіть родовий замок. Франсуа д'Арланд помер у бідноті та забутті 1 травня 1809 року і був похований у родовому склепі. Через декілька років по смерті його могила зникла.
Див. також
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Hommage a marquis d'Arlandes
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
original imeni fields Fransua Loran d ArlandNarodivsya26 veresnya 1742 1742 09 26 Annejron FranciyaPomer1 travnya 1809 1809 05 01 66 rokiv Annejron FranciyaKrayina Korolivstvo FranciyaNacionalnistFrancuzDiyalnistinzhener aeronavt vijskovosluzhbovecVidomij zavdyakiPershim zletiv na povitryanij kuliZnannya movfrancuzka 1 Brati sestrid Mediafajli u Vikishovishi Fransua Loran markiz d Arland fr Francois Laurent marquis d Arlandes nar 26 veresnya 1742 1 travnya 1809 francuzkij aristokrat vijskovik Razom z Pilatrom de Rozye buv pershim hto pidnyavsya na povitryanij kuli BiografiyaFransua Loran d Arland narodivsya u simejnomu mayetku nepodalik vid mista Annejron provinciyi Dofine Najstarshij z vosmi ditej u rodini Fransua vibrav sobi vijskovu kar yeru Pislya dvadcyati rokiv bezdogannoyi sluzhbi u vici 38 rokiv vin vijshov u vidstavku v zvanni majora v polku Burbon U vidstavci u 1780 roci v svoyemu zamku vin pochav zajmatisya vivchennyam fiziki ta astronomiyi provodiv eksperimenti Z chasom markiz pereyihav do Parizhu vidviduvav saloni de zbiralasya naukova elita mista Zavdyaki znannyam ta napoleglivosti markiz skoro opinivsya v otochenni gercoga Orleanskogo yakogo privablyuvali naukovi doslidi U cej chas markiz pidtrimuvav zv yazok iz Korolivskoyu akademiyeyu nauk de vin zokrema zustrivsya z Bendzhaminom Franklinom poslom Spoluchenih Shtativ yakij tezh cikavivsya naukoyu Tim chasom u Parizh na zaproshennya korolya ta Akademiyi nauk pribuv Zhak Etyen Mongolf ye yakij vzhe pochav pershi sprobi zapustiti povitryanu kulyu Pershij uspishnij polot povitryanoyi kuli iz tvarinami na oblavku vidbuvsya 19 veresnya 1783 roku u sadu Versalskogo zamku u prisutnosti korolivskoyi sim yi Sered natovpu yakij sposterigav za eksperimentami najchastishimi gostyami buli Fransua d Arland i Zhan Fransua Pilatr de Rozye Koshtom korolivskoyi kazni Etyen pobuduvav novu povitryanu kulyu yaka mala pidnyati dvi lyudini ale spochatku yak pasazhiriv proponuvalosya vikoristovuvati zasudzhenih na smert zlochinciv Na dumku Mongolf ye cya chest musila nalezhati inshim i vin pogodivsya dozovliti Pilatru de Rozye i markizu d Arlandu buti pershimi u povitryanij kuli Pid chas pershogo polotu priv yazanoyi do zemli kuli na vidstan usogo lishe 100 metriv brav uchast i markiz d Arland Podalshi eksperimenti zitknulisya iz skladnoshami oskilki dlya vilnogo polotu buv potriben dozvil korolya Lyudovik XVI vidmovlyavsya dozvoliti dvoryanam rizikuvati svoyim zhittyam i lishe za klopotannyam d Arlanda yakij zaluchiv do ciyeyi spravi vplivovu gercoginyu de Polinyak ta samu korolevu Mariyu Antuanettu korol dozvoliv provesti pershij vilnij polit povitryanoyi kuli U p yatnicyu 21 listopada 1783 roku vidbuvsya zapusk kuli i pislya dvadcyati p yati hvilin cogo istorichnogo polotu markiz d Arland i Pilatr de Roz ye nebezpechno prizemlilisya na pagorbi mizh dvoma mlinami na misci teperishnogo XIII okrugu Parizha Druga sproba zlititi u mongolf yeri u 1784 roci zakinchilasya nevdacheyu povitryana kulya zagorilasya she na zemli Pislya ciyeyi nevdachi markiz d Arland zalishiv podalshi viprobuvannya i usamitnivsya u svoyemu rodovomu mayetku Pislya revolyuciyi markiza pozbavili derzhavnoyi pensiyi i vid nestachi groshej vin buv vimushenij zaklasti navit rodovij zamok Fransua d Arland pomer u bidnoti ta zabutti 1 travnya 1809 roku i buv pohovanij u rodovomu sklepi Cherez dekilka rokiv po smerti jogo mogila znikla Div takozhPilatr de RozyePrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Hommage a marquis d Arlandes Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi