Франсуа́ Ленорма́н (фр. François Lenormant; 1837—1883) — французький ассиріолог, антрополог, археолог, історик, мистецтвознавець, нумізмат та бібліотекар; професор у Сорбонні. Член французької Академії надписів та красного письменства.
Франсуа Ленорман | |
---|---|
фр. François Lenormant | |
Народився | 17 січня 1837[1][2][3] Париж, Франція |
Помер | 9 грудня 1883[3] (46 років) Париж, Франція |
Країна | Франція |
Діяльність | антрополог, археолог, мистецтвознавець, історик, assyriologist, бібліотекар, нумізмат, письменник, орієнталіст |
Alma mater | Національна школа живих східних мов[d] d (1857) |
Галузь | археологія[4], сходознавство[4] і елліністичний період[4] |
Науковий ступінь | d (1857) |
Членство | Академія надписів та красного письменства (1883)[5] |
Батько | d |
Мати | d |
Роботи у Вікіджерелах Франсуа Ленорман у Вікісховищі |
Біографія
Франсуа Ленорман народився 17 січня 1837 року в місті Парижі в сім'ї відомого археолога і нумізмата XIX століття та Амелі Сівок (1803—1893) — прийомної племінниці Жюлі Рекам'є. Батько хлопчика мріяв, щоб син продовжив його справу і вже з шести років займався з ним грецькою мовою та історією стародавнього світу. Ленорман-молодший ставився до занять ретельно і з великим інтересом і вже у віці чотирнадцяти років опублікував свою першу роботу «Lettre à M. Hase sur des tablettes grecques trouvées à Memphis» про знайдені в Мемфісі артефакти в журналі «Revue archéologique».
1854 року Франсуа Ленорман за рукописами свого батька видав «Записки про живопис Полігнота в Лесхе і Дельфах».
1856 року він отримав приз Французької академії за есе під назвою «Classification des monnaies des Lagides», а 1862 року він став помічником бібліотекаря в Інституті Франції.
1874 року Франсуа Ленорман був призначений професором археології в Національній бібліотеці Франції.
1875 року, разом з бароном Жаном де Вітте, він взяв участь у створенні Gazette archéologique.
1881 року Франсуа Ленорман видав свою найвідомішу роботу під назвою: «Manuel d'histoire ancienne de l'Orient».
Серед інших численних праць вченого, найбільший інтерес у вченому світі викликали такі твори: Lettres assyriologiques et épigraphiques (1871), Les premières civilisations (1874), Les sciences occultes en Asie (1874), Les origines de l 'histoire d'apres la Biblia et les traditions des peuples orientau x' (1880; твір апологетичного характеру), 'La grande Grèce' (1881), 'Monnaies et médailles' (1883), 'Recherches archéologiques à Eleusis' (1862), «Monographie de la voie éleusinienne» (1864), «Essai sur l'organisation politique et economic de la monnaie dans l'antiquité» (1863) і текст до видання гравюр з картин неаполітанського музею (1868).
Франсуа Ленорман помер 9 грудня 1883 року у рідному місті.
Див. також
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Encyclopædia Britannica
- Czech National Authority Database
- https://aibl.fr/academiciens-depuis-1663/
- Сомов А. И. Ленорман, французские археологи // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Biographie d'Amélie Lenormant (1803—1893), née Cyvoct
- François Lenormant // The Catholic Encyclopedia.
- Meyers Konversationslexikon.
Посилання
- Lenormant, 2. François // Nordisk familjebok .
- Lenormant, François // Encyclopædia Britannica, 1911.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fransua Lenorma n fr Francois Lenormant 1837 1883 francuzkij assiriolog antropolog arheolog istorik mistectvoznavec numizmat ta bibliotekar profesor u Sorbonni Chlen francuzkoyi Akademiyi nadpisiv ta krasnogo pismenstva Fransua Lenormanfr Francois LenormantNarodivsya17 sichnya 1837 1837 01 17 1 2 3 Parizh FranciyaPomer9 grudnya 1883 1883 12 09 3 46 rokiv Parizh FranciyaKrayina FranciyaDiyalnistantropolog arheolog mistectvoznavec istorik assyriologist bibliotekar numizmat pismennik oriyentalistAlma materNacionalna shkola zhivih shidnih mov d d 1857 Galuzarheologiya 4 shodoznavstvo 4 i ellinistichnij period 4 Naukovij stupind 1857 ChlenstvoAkademiya nadpisiv ta krasnogo pismenstva 1883 5 BatkodMatidRoboti u Vikidzherelah Fransua Lenorman u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lenorman BiografiyaInstitut Franciyi 1871 Fransua Lenorman narodivsya 17 sichnya 1837 roku v misti Parizhi v sim yi vidomogo arheologa i numizmata XIX stolittya ta Ameli Sivok 1803 1893 prijomnoyi pleminnici Zhyuli Rekam ye Batko hlopchika mriyav shob sin prodovzhiv jogo spravu i vzhe z shesti rokiv zajmavsya z nim greckoyu movoyu ta istoriyeyu starodavnogo svitu Lenorman molodshij stavivsya do zanyat retelno i z velikim interesom i vzhe u vici chotirnadcyati rokiv opublikuvav svoyu pershu robotu Lettre a M Hase sur des tablettes grecques trouvees a Memphis pro znajdeni v Memfisi artefakti v zhurnali Revue archeologique 1854 roku Fransua Lenorman za rukopisami svogo batka vidav Zapiski pro zhivopis Polignota v Leshe i Delfah 1856 roku vin otrimav priz Francuzkoyi akademiyi za ese pid nazvoyu Classification des monnaies des Lagides a 1862 roku vin stav pomichnikom bibliotekarya v Instituti Franciyi 1874 roku Fransua Lenorman buv priznachenij profesorom arheologiyi v Nacionalnij biblioteci Franciyi 1875 roku razom z baronom Zhanom de Vitte vin vzyav uchast u stvorenni Gazette archeologique 1881 roku Fransua Lenorman vidav svoyu najvidomishu robotu pid nazvoyu Manuel d histoire ancienne de l Orient Sered inshih chislennih prac vchenogo najbilshij interes u vchenomu sviti viklikali taki tvori Lettres assyriologiques et epigraphiques 1871 Les premieres civilisations 1874 Les sciences occultes en Asie 1874 Les origines de l histoire d apres la Biblia et les traditions des peuples orientau x 1880 tvir apologetichnogo harakteru La grande Grece 1881 Monnaies et medailles 1883 Recherches archeologiques a Eleusis 1862 Monographie de la voie eleusinienne 1864 Essai sur l organisation politique et economic de la monnaie dans l antiquite 1863 i tekst do vidannya gravyur z kartin neapolitanskogo muzeyu 1868 Fransua Lenorman pomer 9 grudnya 1883 roku u ridnomu misti Div takozhPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Czech National Authority Database d Track Q13550863 https aibl fr academiciens depuis 1663 Somov A I Lenorman francuzskie arheologi Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Biographie d Amelie Lenormant 1803 1893 nee Cyvoct Francois Lenormant The Catholic Encyclopedia Meyers Konversationslexikon PosilannyaLenormant 2 Francois Nordisk familjebok Lenormant Francois Encyclopaedia Britannica 1911