Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хосе Франсіско Морасан Кесада (ісп. José Francisco Morazán Quesada; 3 жовтня 1792 — 15 вересня 1842) — державний і політичний діяч, тричі був президентом Гондурасу, президент Сальвадору, шостий голова держави Коста-Рики.
| Франсіско Морасан | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| квітень — вересень 1842 | |||
| Попередник: | Брауліо Каррільйо Коліна | ||
| Наступник: | Антоніо Пінто Соарес | ||
| Народження: | 3 жовтня 1792[1] Тегусігальпа, d, Іспанська імперія[2] | ||
| Смерть: | 15 вересня 1842[3][4][1] (49 років) Сан-Хосе, d[2] | ||
| Причина смерті: | вогнепальне поранення | ||
| Поховання: | d | ||
| Країна: | Іспанія, Центральноамериканська федерація, Гондурас і Сальвадор | ||
| Релігія: | католицтво | ||
| Шлюб: | d | ||
| Автограф: |  | ||
| | |||
Біографія
Народився в заможній креольській родині вихідців з французьких Антильських островів, а його дід був корсиканцем. Здобув юридичну освіту. 1821 року вступив на службу до армії в чині лейтенанта, й у листопаді того ж року взяв участь у проголошенні в місті Комаягуа незалежності Гондурасу від Мексиканської імперії. 11 грудня 1825 року в Комаягуа, що на той час була столицею країни, Морасан був серед тих, хто ухвалив першу конституцію Гондурасу. Того ж року він одружився, мав одну дочку у шлюбі та чотирьох синів поза ним.
1824 року Морасана призначили Генеральним секретарем уряду Гондурасу, а за два роки обрали на посаду голови Палати представників країни. Був лідером Ліберальної партії Гондурасу.
1827 року, після консервативного державного перевороту, був змушений піти у відставку, а потім його заарештували. Вийшовши на свободу, втік до Сальвадору, а звідти — до Нікарагуа, де сформував армію зі своїх прибічників-лібералів. З нею він вирушив до Гондурасу, де 11 листопада 1827 року біля Сабанагранде розбив війська генерала-консерватора , який правив Гондурасом. 12 листопада війська Морасана ввійшли до Тегусігальпи, а 26 листопада — до столиці, Комаягуа. 27 листопада 1827 року Морасана проголосили президентом Гондурасу.
У 1828—1829 роках Франсіско Морасан розбив армії своїх противників — консерваторів у Сальвадорі та Гватемалі, ставши командувачем «союзної армії» Центральної Америки. 4 грудня 1829 року він як голова Ліберальної партії знову був обраний на пост президента Гондурасу.
У липні 1830 року його обрали президентом Федеративної Республіки Центральної Америки, через що 28 липня 1830 року він передав президентство в Гондурасі , а сам переїхав до Гватемали, щоб очолити всю Центральну Америку.
Однак прогресивні реформи Морасана наштовхнулись на спротив з боку католицької церкви та консервативних сил. У 1831—1832 роках почастішали повстання, що їх підбурювали консерватори — особливо у Гватемалі та Сальвадорі, втім їх було придушено військовою силою. 1835 року Морасан знову був обраний президентом Центральноамериканської федерації та перебував на тій посаді до 1839 року.
1837 року почалось нове потужне повстання у Гватемалі, спричинене боротьбою ліберального уряду з привілеями католицької церкви (закриття монастирів, розпуск духовних орденів тощо), а також епідемією холери. На чолі того повстання стояв колишній свинопас Рафаель Каррера. Попри те, що заколотники 1838 року зазнали нищівної поразки від Морасана, з Федерації вийшли Гондурас і Коста-Рика, де до влади прийшли консерватори. Потім їхньому прикладу наслідували Нікарагуа та велика частина Гватемали (за винятком провінції Лос-Альтос).
1839 року Морасана обрали президентом Сальвадору, останнього оплоту лібералізму в Центральній Америці. 18 березня 1840 року його загони в результаті швидкого кидка зайняли місто Гватемалу — столицю власне Гватемали та всієї Центральноамериканської федерації, втім утримати її не змогли, й 21 березня їх звідти вибили сили генерала-консерватора Каррери, що мали значну перевагу.
5 квітня 1840 року Морасан подав у відставку з усіх посад та поїхав у вигнання — спочатку до Колумбії, потім — до Чилі та Перу. 1841 року він повернувся з групою прибічників морем з Гуаякіля (Еквадор) до Центральної Америки, висадився в Коста-Риці й 10 липня 1842 року її Установчі збори проголосила Морасана президентом Коста-Рики, однак уже 14 вересня його повалили, 15 вересня засудили й наступного дня розстріляли на центральному майдані Сан-Хосе.
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- Морасан Франсиско // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
Література
- Guardia, Ricardo Fernández (2008). Morazán en Costa Rica (ісп.) . EUNED. ISBN . Процитовано 23 лютого 2021.
- Chamberlain, Robert Stoner (1950). Francisco Morazán, Champion of Central American Federation (англ.) . University of Miami Press. Процитовано 23 лютого 2021.
- Ficklen, John Rose Central America and Mexico
- Solís, J. Jorge Jiménez (1999). Francisco Morazán: su vida y su obra (ісп.) . Programa Textos Escolares Nacionales. Процитовано 23 лютого 2021.
- Montes, Arturo Humberto (1992). Morazán y la Federación Centroamericana (ісп.) . Comisión Organizadora del Bicentenario del Nacimiento del General Francisco Morazán.
- López, Eduardo Martínez (1992). Biografía del General Francisco Morazán (ісп.) . Ediciones Bicentenario Morazánico. Процитовано 23 лютого 2021.
- Rosa, Ramón (1971). Historia del benemérito Gral. don Francisco Morazán, ex-Presidente de la República de Centro-America (ісп.) . Instituto Morazánico. Процитовано 23 лютого 2021.
- Morazán, Francisco; B, Rafael Bardales (1985). Pensamiento político del general Francisco Morazán (ісп.) . Universidad Nacional Autónoma de Honduras, Editorial Universitaria. Процитовано 23 лютого 2021.
- Chávez, Filander Díaz; Griffith, William Joyce (1988). Pobre Morazán pobre (ісп.) . Editorial Guaymuras. Процитовано 23 лютого 2021.
- «Enzyklopädie des Wissens», Bd.7, Köln 1990
- Santana, Adalberto El diario de Francisco Morazán. México: PUDEL/UNAM (Programa de Difusión de Estudios Latinoamericanos)
- Santana, Adalberto El pensamiento de Morazán. México: UNAM, 1992
Посилання
- José Francisco Morazán Quezada. www.espaciohonduras.net (ісп.) . Процитовано 23 лютого 2021.
- PERSONAJE HISTÓRICO FRANCISCO MORAZÁN. Biblioteca Virtual Miguel de Cervantes (ісп.) . Процитовано 23 лютого 2021.
- Who Was Francisco Morazan, the Simon Bolivar of Central America?. ThoughtCo (англ.) . Процитовано 23 лютого 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce iberijski im ya ta prizvishe Pershe batkove prizvishe ciyeyi osobi Morasan a druge materine prizvishe Kesada Hose Fransisko Morasan Kesada isp Jose Francisco Morazan Quesada 3 zhovtnya 1792 15 veresnya 1842 derzhavnij i politichnij diyach trichi buv prezidentom Gondurasu prezident Salvadoru shostij golova derzhavi Kosta Riki Fransisko Morasan Prapor 6 j Golova derzhavi Kosta Riki kviten veresen 1842 Poperednik Braulio Karriljo Kolina Nastupnik Antonio Pinto Soares Narodzhennya 3 zhovtnya 1792 1792 10 03 1 Tegusigalpa d Ispanska imperiya 2 Smert 15 veresnya 1842 1842 09 15 3 4 1 49 rokiv San Hose d 2 Prichina smerti vognepalne poranennyaPohovannya dKrayina Ispaniya Centralnoamerikanska federaciya Gonduras i SalvadorReligiya katolictvoShlyub d Avtograf Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v zamozhnij kreolskij rodini vihidciv z francuzkih Antilskih ostroviv a jogo did buv korsikancem Zdobuv yuridichnu osvitu 1821 roku vstupiv na sluzhbu do armiyi v chini lejtenanta j u listopadi togo zh roku vzyav uchast u progoloshenni v misti Komayagua nezalezhnosti Gondurasu vid Meksikanskoyi imperiyi 11 grudnya 1825 roku v Komayagua sho na toj chas bula stoliceyu krayini Morasan buv sered tih hto uhvaliv pershu konstituciyu Gondurasu Togo zh roku vin odruzhivsya mav odnu dochku u shlyubi ta chotiroh siniv poza nim 1824 roku Morasana priznachili Generalnim sekretarem uryadu Gondurasu a za dva roki obrali na posadu golovi Palati predstavnikiv krayini Buv liderom Liberalnoyi partiyi Gondurasu 1827 roku pislya konservativnogo derzhavnogo perevorotu buv zmushenij piti u vidstavku a potim jogo zaareshtuvali Vijshovshi na svobodu vtik do Salvadoru a zvidti do Nikaragua de sformuvav armiyu zi svoyih pribichnikiv liberaliv Z neyu vin virushiv do Gondurasu de 11 listopada 1827 roku bilya Sabanagrande rozbiv vijska generala konservatora yakij praviv Gondurasom 12 listopada vijska Morasana vvijshli do Tegusigalpi a 26 listopada do stolici Komayagua 27 listopada 1827 roku Morasana progolosili prezidentom Gondurasu U 1828 1829 rokah Fransisko Morasan rozbiv armiyi svoyih protivnikiv konservatoriv u Salvadori ta Gvatemali stavshi komanduvachem soyuznoyi armiyi Centralnoyi Ameriki 4 grudnya 1829 roku vin yak golova Liberalnoyi partiyi znovu buv obranij na post prezidenta Gondurasu U lipni 1830 roku jogo obrali prezidentom Federativnoyi Respubliki Centralnoyi Ameriki cherez sho 28 lipnya 1830 roku vin peredav prezidentstvo v Gondurasi a sam pereyihav do Gvatemali shob ocholiti vsyu Centralnu Ameriku Odnak progresivni reformi Morasana nashtovhnulis na sprotiv z boku katolickoyi cerkvi ta konservativnih sil U 1831 1832 rokah pochastishali povstannya sho yih pidburyuvali konservatori osoblivo u Gvatemali ta Salvadori vtim yih bulo pridusheno vijskovoyu siloyu 1835 roku Morasan znovu buv obranij prezidentom Centralnoamerikanskoyi federaciyi ta perebuvav na tij posadi do 1839 roku Pam yatnik Morasanu na centralnomu majdani Tegusigalpi Gonduras 1837 roku pochalos nove potuzhne povstannya u Gvatemali sprichinene borotboyu liberalnogo uryadu z privileyami katolickoyi cerkvi zakrittya monastiriv rozpusk duhovnih ordeniv tosho a takozh epidemiyeyu holeri Na choli togo povstannya stoyav kolishnij svinopas Rafael Karrera Popri te sho zakolotniki 1838 roku zaznali nishivnoyi porazki vid Morasana z Federaciyi vijshli Gonduras i Kosta Rika de do vladi prijshli konservatori Potim yihnomu prikladu nasliduvali Nikaragua ta velika chastina Gvatemali za vinyatkom provinciyi Los Altos 1839 roku Morasana obrali prezidentom Salvadoru ostannogo oplotu liberalizmu v Centralnij Americi 18 bereznya 1840 roku jogo zagoni v rezultati shvidkogo kidka zajnyali misto Gvatemalu stolicyu vlasne Gvatemali ta vsiyeyi Centralnoamerikanskoyi federaciyi vtim utrimati yiyi ne zmogli j 21 bereznya yih zvidti vibili sili generala konservatora Karreri sho mali znachnu perevagu 5 kvitnya 1840 roku Morasan podav u vidstavku z usih posad ta poyihav u vignannya spochatku do Kolumbiyi potim do Chili ta Peru 1841 roku vin povernuvsya z grupoyu pribichnikiv morem z Guayakilya Ekvador do Centralnoyi Ameriki visadivsya v Kosta Rici j 10 lipnya 1842 roku yiyi Ustanovchi zbori progolosila Morasana prezidentom Kosta Riki odnak uzhe 14 veresnya jogo povalili 15 veresnya zasudili j nastupnogo dnya rozstrilyali na centralnomu majdani San Hose PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Morasan Fransisko Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311LiteraturaGuardia Ricardo Fernandez 2008 Morazan en Costa Rica isp EUNED ISBN 978 9968 31 559 3 Procitovano 23 lyutogo 2021 Chamberlain Robert Stoner 1950 Francisco Morazan Champion of Central American Federation angl University of Miami Press Procitovano 23 lyutogo 2021 Ficklen John Rose Central America and Mexico Solis J Jorge Jimenez 1999 Francisco Morazan su vida y su obra isp Programa Textos Escolares Nacionales Procitovano 23 lyutogo 2021 Montes Arturo Humberto 1992 Morazan y la Federacion Centroamericana isp Comision Organizadora del Bicentenario del Nacimiento del General Francisco Morazan Lopez Eduardo Martinez 1992 Biografia del General Francisco Morazan isp Ediciones Bicentenario Morazanico Procitovano 23 lyutogo 2021 Rosa Ramon 1971 Historia del benemerito Gral don Francisco Morazan ex Presidente de la Republica de Centro America isp Instituto Morazanico Procitovano 23 lyutogo 2021 Morazan Francisco B Rafael Bardales 1985 Pensamiento politico del general Francisco Morazan isp Universidad Nacional Autonoma de Honduras Editorial Universitaria Procitovano 23 lyutogo 2021 Chavez Filander Diaz Griffith William Joyce 1988 Pobre Morazan pobre isp Editorial Guaymuras Procitovano 23 lyutogo 2021 Enzyklopadie des Wissens Bd 7 Koln 1990 Santana Adalberto El diario de Francisco Morazan Mexico PUDEL UNAM Programa de Difusion de Estudios Latinoamericanos Santana Adalberto El pensamiento de Morazan Mexico UNAM 1992PosilannyaJose Francisco Morazan Quezada www espaciohonduras net isp Procitovano 23 lyutogo 2021 PERSONAJE HISToRICO FRANCISCO MORAZAN Biblioteca Virtual Miguel de Cervantes isp Procitovano 23 lyutogo 2021 Who Was Francisco Morazan the Simon Bolivar of Central America ThoughtCo angl Procitovano 23 lyutogo 2021