Франсіско Бру (ісп. Francisco Bru; 12 квітня 1885, Мадрид — 10 червня 1962, Малага) — іспанський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний арбітр та тренер.
Франсіско Бру | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 12 квітня 1885[1] | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Мадрид, Іспанія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Смерть | 10 червня 1962[1] (77 років) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Малага, Андалусія, Іспанія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Іспанія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | захисник | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Франсіско Бру у Вікісховищі |
Виступав, зокрема, за «Барселону» та «Еспаньйол», а також збірну Каталонії. Перший одноосібний тренер збірної Іспанії, також працював з «Реалом», у складі якого став дворазовим володарем Кубка Іспанії.
Ігрова кар'єра
У дорослому футболі дебютував 1902 року виступами за команду «Інтернасьйональ», співзасновником якого і був. Коли йому було всього шістнадцять років, він зіграв у товариському турнірі під назвою Medalla de la Federación Gimnástica Española (ісп. Медаль іспанської федерації гімнастики). Він зіграв десять із дванадцяти ігор і забив три голи, його команда закінчила шостою з семи команд. 30 листопада 1902 року Бру дебютував у офіційному змаганні — чемпіонаті Каталонії з футболу, програвши з рахунком 0:6 «Еспаньйолу». Хоча в цьому конкретному матчі він виступав як захисник, він в основному використовувався в клубі як форвард.
Бру виграв з клубом Copa Torino в 1904 році, а через два роки перейшов до «Барселони». Відіграв за каталонський клуб наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри і допоміг йому виграти три поспіль чемпіонати Каталонії з 1909 по 1911 рік, а також виграв перший в історії клубу Кубок Іспанії в 1910 році.
1911 року перейшов у інший барселонський клуб «Еспаньйол», у складі якого провів наступні чотири роки своєї кар'єри гравця, вигравши два чемпіонати Каталонії, а 1915 року зіграв у фіналі Кубка Іспанії. Того ж року повернувся до «Барселони», вигравши у наступному сезоні з командою останній для себе чемпіонат Каталонії. Захищав кольори «блаугранас» до припинення виступів на професійному рівні у 1917 році. Всього провів за команду 201 матчі і забив 13 голів.
Під час своєї кар'єри в «Барселоні», Бру щонайменше 5 разів грав за збірну Каталонії, проте, в ті роки статистика велася неточно, тому є ймовірність, що Бру зіграв найбільше матчів у складі збірної.
Кар'єра арбітра
Після завершення кар'єри футболіста, Бру став працювати футбольним арбітром. Згідно з легендою, перед першою своєю грою як судді Бру увійшов у роздягальню й витягнув пістолет зі своєї сумки. Він вийшов на центр кімнати й поклав зброю на стіл, щоб усі присутні могли його бачити, а потім засунув пістолет у свої шорти. Коли один із гравців запитав Франсіско, навіщо йому зброя, Бру сказав, що хоче гарантії, що гра пройде мирно. Під час своєї суддівської кар'єри, Бру двічі судив фінали кубка Іспанії — у 1916 році, коли переміг «Реал Мадрид» з рахунком 4:0, і в 1917 році, коли «Реал» переміг клуб «Аренас». В тому ж 1917 році Бру судив матч збірних Каталонії і Кастилії.
Кар'єра тренера
Олімпійські ігри 1920 року
У 1920 році Бру був призначений до комісії з трьох чоловік, які мали вибрати гравців для участі в збірній Іспанії на Олімпіаді 1920 року, проте згодом Бру став одноосібним тренером національної команди. Він відхилив велику кількість басків, які раніше пропонувалися членами комісії і вибрав гравців самостійно. З Олімпіади Іспанія повернулася зі срібною медаллю. Правда, змагання перетворилося на фарс: збірна Бельгії стала чемпіоном, після того, як інші фіналісти, чехословаки пішли з поля у фінальній грі, в знак протесту проти роботи рефері. Чехословаччину дискваліфікували, а півфіналістам призначили втішний турнір, в якому повинні були визначити срібного та бронзового медалістів, але один з півфіналістів Олімпіади, Франція, вже виїхала з турніру, таким чином в турнірі довелося брати участь усім чвертьфіналістам, в якому і перемогла Іспанія, в результаті чого стала другою.
Робота з іспанськими клубами та збірною Перу
1924 року став головним тренером команди «Еспаньйол». Тренував барселонський клуб два роки, після чого з 1927 року по сезону тренував клуби «Хувентуд Астуріана» та .
1930 року керував збірною Перу на історичному першому чемпіонаті світу 1930 року в Уругваї. На турнірі перуанці програли обидва матчі і не вийшли з групи.
«Реал Мадрид»
1934 року прийняв пропозицію попрацювати у клубі ФК «Мадрид» (більш відомий як «Реал Мадрид», який після встановлення Іспанської республіки втратив додаток «Реал» (ісп. королівський)). З столичним клубом Бру переміг у двох фіналах Кубка Іспанії. У 1934 році з такими зірками тогочасного світового футболу як Рікардо Самора, Хосеп Самітьєр та Хасінто Кінкосес здобув перемогу 2:1 над "Валенсією, " яку тренував тренував Джек Грінвелл, колишній партнер Бру по «Барселоні». У фіналі Кубка 1936 року «Мадрид» вперше зіграв Ель Класіко з «Барселоною». Мадридський клуб переграв каталонців 2:1 на « Местальї» у Валенсії.
Під час іспанської громадянської війни загальноіспанські змагання не проводились і Бру повернувся в Каталонію, яка контролювалась республіканцями, де тренував «Жирону» у Середземноморській лізі.
У 1939 році, після поразки республіканців і встановлення режиму Франко, Бру повернувся в «Реал Мадрид» на друге заклинання як тренер, де працював протягом наступних двох років.
Завершення кар'єри
1941 року був запрошений керівництвом клубу «Гранада» очолити його команду, з якою пропрацював до 1943 року.
Останнім місцем тренерської роботиБру був клуб «Реал Сарагоса», головним тренером команди якого Франсіско був з 1948 по 1949 рік.
Помер 10 червня 1962 року на 78-му році життя у місті Малага.
Титули і досягнення
Як гравця
- Чемпіон Каталонії (6):
- «Барселона»: 1908-09, 1909-10, 1910-11, 1915-16
- «Еспаньйол»: 1911-12, 1914-15
- Володар Кубка Іспанії (1):
Як тренера
- Володар Кубка Іспанії (2):
Примітки
Посилання
- Франсіско Бру на сайті BDFutbol.com (англ.)
Джерела
- Morbo: The Story of Spanish Football (2003), Phil Ball. [1]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bru Fransisko Bru isp Francisco Bru 12 kvitnya 1885 Madrid 10 chervnya 1962 Malaga ispanskij futbolist sho grav na poziciyi zahisnika Po zavershenni igrovoyi kar yeri futbolnij arbitr ta trener Fransisko Bru Fransisko Bru Osobisti dani Narodzhennya 12 kvitnya 1885 1885 04 12 1 Madrid Ispaniya Smert 10 chervnya 1962 1962 06 10 1 77 rokiv Malaga Andalusiya Ispaniya Gromadyanstvo Ispaniya Poziciya zahisnik Profesionalni klubi Roki Klub I g 1902 1906 Internasjonal 27 0 1906 1911 Barselona 30 1 1911 1915 Espanjol 1915 1917 Barselona Nacionalna zbirna Roki Zbirna I g 1904 1915 Kataloniya Trenerska diyalnist Roki Komanda Posada 1920 Ispaniya 1924 1926 Espanjol 1927 1928 Huventud Asturiana 1928 1929 1930 Peru 1934 1936 FK Madrid 1937 1939 Zhirona 1939 1941 Real Madrid 1941 1943 Granada 1948 1949 Real Saragosa Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Tilki na posadi golovnogo trenera Fransisko Bru u Vikishovishi Vistupav zokrema za Barselonu ta Espanjol a takozh zbirnu Kataloniyi Pershij odnoosibnij trener zbirnoyi Ispaniyi takozh pracyuvav z Realom u skladi yakogo stav dvorazovim volodarem Kubka Ispaniyi Igrova kar yeraU doroslomu futboli debyutuvav 1902 roku vistupami za komandu Internasjonal spivzasnovnikom yakogo i buv Koli jomu bulo vsogo shistnadcyat rokiv vin zigrav u tovariskomu turniri pid nazvoyu Medalla de la Federacion Gimnastica Espanola isp Medal ispanskoyi federaciyi gimnastiki Vin zigrav desyat iz dvanadcyati igor i zabiv tri goli jogo komanda zakinchila shostoyu z semi komand 30 listopada 1902 roku Bru debyutuvav u oficijnomu zmaganni chempionati Kataloniyi z futbolu progravshi z rahunkom 0 6 Espanjolu Hocha v comu konkretnomu matchi vin vistupav yak zahisnik vin v osnovnomu vikoristovuvavsya v klubi yak forvard Bru vigrav z klubom Copa Torino v 1904 roci a cherez dva roki perejshov do Barseloni Vidigrav za katalonskij klub nastupni p yat sezoniv svoyeyi igrovoyi kar yeri i dopomig jomu vigrati tri pospil chempionati Kataloniyi z 1909 po 1911 rik a takozh vigrav pershij v istoriyi klubu Kubok Ispaniyi v 1910 roci 1911 roku perejshov u inshij barselonskij klub Espanjol u skladi yakogo proviv nastupni chotiri roki svoyeyi kar yeri gravcya vigravshi dva chempionati Kataloniyi a 1915 roku zigrav u finali Kubka Ispaniyi Togo zh roku povernuvsya do Barseloni vigravshi u nastupnomu sezoni z komandoyu ostannij dlya sebe chempionat Kataloniyi Zahishav kolori blaugranas do pripinennya vistupiv na profesijnomu rivni u 1917 roci Vsogo proviv za komandu 201 matchi i zabiv 13 goliv Pid chas svoyeyi kar yeri v Barseloni Bru shonajmenshe 5 raziv grav za zbirnu Kataloniyi prote v ti roki statistika velasya netochno tomu ye jmovirnist sho Bru zigrav najbilshe matchiv u skladi zbirnoyi Kar yera arbitraPislya zavershennya kar yeri futbolista Bru stav pracyuvati futbolnim arbitrom Zgidno z legendoyu pered pershoyu svoyeyu groyu yak suddi Bru uvijshov u rozdyagalnyu j vityagnuv pistolet zi svoyeyi sumki Vin vijshov na centr kimnati j poklav zbroyu na stil shob usi prisutni mogli jogo bachiti a potim zasunuv pistolet u svoyi shorti Koli odin iz gravciv zapitav Fransisko navisho jomu zbroya Bru skazav sho hoche garantiyi sho gra projde mirno Pid chas svoyeyi suddivskoyi kar yeri Bru dvichi sudiv finali kubka Ispaniyi u 1916 roci koli peremig Real Madrid z rahunkom 4 0 i v 1917 roci koli Real peremig klub Arenas V tomu zh 1917 roci Bru sudiv match zbirnih Kataloniyi i Kastiliyi Kar yera treneraOlimpijski igri 1920 roku Fransisko Bru na Olimpijskih igrah 1920 roku U 1920 roci Bru buv priznachenij do komisiyi z troh cholovik yaki mali vibrati gravciv dlya uchasti v zbirnij Ispaniyi na Olimpiadi 1920 roku prote zgodom Bru stav odnoosibnim trenerom nacionalnoyi komandi Vin vidhiliv veliku kilkist baskiv yaki ranishe proponuvalisya chlenami komisiyi i vibrav gravciv samostijno Z Olimpiadi Ispaniya povernulasya zi sribnoyu medallyu Pravda zmagannya peretvorilosya na fars zbirna Belgiyi stala chempionom pislya togo yak inshi finalisti chehoslovaki pishli z polya u finalnij gri v znak protestu proti roboti referi Chehoslovachchinu diskvalifikuvali a pivfinalistam priznachili vtishnij turnir v yakomu povinni buli viznachiti sribnogo ta bronzovogo medalistiv ale odin z pivfinalistiv Olimpiadi Franciya vzhe viyihala z turniru takim chinom v turniri dovelosya brati uchast usim chvertfinalistam v yakomu i peremogla Ispaniya v rezultati chogo stala drugoyu Robota z ispanskimi klubami ta zbirnoyu Peru 1924 roku stav golovnim trenerom komandi Espanjol Trenuvav barselonskij klub dva roki pislya chogo z 1927 roku po sezonu trenuvav klubi Huventud Asturiana ta 1930 roku keruvav zbirnoyu Peru na istorichnomu pershomu chempionati svitu 1930 roku v Urugvayi Na turniri peruanci prograli obidva matchi i ne vijshli z grupi Real Madrid 1934 roku prijnyav propoziciyu popracyuvati u klubi FK Madrid bilsh vidomij yak Real Madrid yakij pislya vstanovlennya Ispanskoyi respubliki vtrativ dodatok Real isp korolivskij Z stolichnim klubom Bru peremig u dvoh finalah Kubka Ispaniyi U 1934 roci z takimi zirkami togochasnogo svitovogo futbolu yak Rikardo Samora Hosep Samityer ta Hasinto Kinkoses zdobuv peremogu 2 1 nad Valensiyeyu yaku trenuvav trenuvav Dzhek Grinvell kolishnij partner Bru po Barseloni U finali Kubka 1936 roku Madrid vpershe zigrav El Klasiko z Barselonoyu Madridskij klub peregrav katalonciv 2 1 na Mestalyi u Valensiyi Pid chas ispanskoyi gromadyanskoyi vijni zagalnoispanski zmagannya ne provodilis i Bru povernuvsya v Kataloniyu yaka kontrolyuvalas respublikancyami de trenuvav Zhironu u Seredzemnomorskij lizi U 1939 roci pislya porazki respublikanciv i vstanovlennya rezhimu Franko Bru povernuvsya v Real Madrid na druge zaklinannya yak trener de pracyuvav protyagom nastupnih dvoh rokiv Zavershennya kar yeri 1941 roku buv zaproshenij kerivnictvom klubu Granada ocholiti jogo komandu z yakoyu propracyuvav do 1943 roku Ostannim miscem trenerskoyi robotiBru buv klub Real Saragosa golovnim trenerom komandi yakogo Fransisko buv z 1948 po 1949 rik Pomer 10 chervnya 1962 roku na 78 mu roci zhittya u misti Malaga Tituli i dosyagnennyaYak gravcya Chempion Kataloniyi 6 Barselona 1908 09 1909 10 1910 11 1915 16 Espanjol 1911 12 1914 15 Volodar Kubka Ispaniyi 1 Barselona 1910 Yak trenera Volodar Kubka Ispaniyi 2 Madrid 1934 1936 Sribnij olimpijskij prizer 1920PrimitkiDiccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582PosilannyaFransisko Bru na sajti BDFutbol com angl DzherelaMorbo The Story of Spanish Football 2003 Phil Ball 1