Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Францу зько голла ндська війна 1672 1678 6 річна війна між Францією та Голандією за Нижні Землі Почалася 6 квітня 1672 р

Франко-голландська війна 1672—1678

Францу́зько-голла́ндська війна 1672—1678 — 6-річна війна між Францією та Голандією за Нижні Землі. Почалася 6 квітня 1672 року. По ходу до війни приєдналися більшість європейських держав: Священна Римська імперія, Іспанія, Англія, Швеція, Бранденбург-Пруссія, Данія-Норвегія та інші. Складовими війни були локальні , та Дансько-шведська війна (1675-1679). Війна охопила території Нижніх Земель, Англії, Ельзасу, Рейнланду, Бранденбургу, Франції, Північної Америки і Вест-Індій. Закінчилася перемогою французів 17 вересня 1678 року підписанням (Німвегенського миру).

Французько-голландська війна
Австрійсько-французькі війни
image
Маастріхт у французькій облозі

Маастріхт у французькій облозі
Дата: 6 квітня 1672 — 17 вересня 1678
Місце: Європа
Результат: (Німвегенські мирні договори 1678–79),
Сторони
image Голландія

image Бранденбург (з 1673)
image Данія (з 1674)
image Імперія (з 1673)
image Іспанія (з 1673)
image Курляндія (1673—74) image Лотарингія (з 1673)
image Англія (1678)

 image Франція

image Англія (1672–74)
image (1672–73)
image Кельн (1672–73)
image Швеція (з 1675)

Командувачі
image Вільгельм III

image Монтекукколі
image Фрідріх-Вільгельм
image Фрідріх-Казимир

image Людовик XIV

Назва

  • Голландська війна (фр. Guerre de Hollande; нід. Hollandse Oorlog, нім. Holländische Krieg) — назва за місцем основних боїв.
  • Французько-голландська війна (англ. Franco-Dutch War) — назва з позицій французької коаліції.
  • Голландсько-французька війна (англ. Dutch-French war; нім. Niederländisch-Französischer Krieg) — назва з позицій голландської коаліції.

Передумови війни

Французький король Людовик XIV ретельно підготував похід на Нідерланди, уклавши союзи з Англією (), Швецією, Баварією та німецькими князівствами Мюнстером и Кельном.

Бойові дії

У березні 1672 року Франція та Англія оголосили війну Нідерландам. Нідерланди відповіли на це укладанням союзу з Іспанією і Бранденбургом. Протягом перших двох років війна велася на території Нідерландів. Після вбивства Яна де Вітта штатгальтером був проголошений Вільгельм III Оранський, який організував оборону країни. Він зумів запобігти просуванню французів та повній поразці голландців, зруйнувавши дамби й затопивши всю країну. Після цього війна поширилася майже на всю Європу.

Союзникам вдалося захопити практично всю територію Сполучених провінцій. Проте у 1672 році голландцям вдалося відбити важливу фортецю поблизу Амстердама — Мюйден. До того вони зруйнували греблі по всій провінції Голландія. Тому французи вимушені були залишити облогу міст Гааґи та Лейдена.

Проте найважливіші події цієї компанії точилися у Ельзасі та на морі. В Ельзас на допомогу Нідерландам вторглися війська Австрії та Бранденбургу. Тому частину війська король Людовик вимушений був спрямувати проти цих країн. На чолі французької армії став славетний полководець Анрі де Тюренн.

На морі могутнім ескадрам Франції та Англії протидіяв видатний голландський флотоводець Михайло де Рюйтер. Саме йому Нідерланди завдячують збереженням свого флоту, торгівлі, яка дозволяла Нідерландам продовжувати спротив ворогам, а також де Рюйтер не дав можливості зробити франко-англійський десант у голландських та зеландських містах, чим врятував республіку від захоплення.

Одним з важливих епізодів війни стала облога Маастріхта, під час якої 25 червня 1673 року загинув генерал-майор, командир королівських мушкетерів Шарль де Батц де Кастельмор (граф д'Артаньян).

У цей час свою славетну діяльність розпочав (Жан Бар), вподальшому відомий французький капер та адмірал.

Закінчення війни

В 1678 році було підписано (Німвегенський мир), що складався з численних мирних договорів воюючих сторін поміж собою. Франція вийшла з війни переможцем і змогла зберегти за собою більшість завойованих земель, однак змушена була повернути північні території Іспанських Нідерландів. Нідерланди пообіцяли за це зберігати нейтралітет у майбутньому. Від Іспанії Франція отримала Франш-Конте, обміняла фламандські міста і Фрайбург, які належали до того часу Австрії. Бранденбург, який спочатку ухилився від цього невигідного для нього мирного договору, рік по тому змушений був підписати .

Примітки

  1. Glete, Jan. War and the State in Early Modern Europe: Spain, the Dutch Republic and Sweden as Fiscal-military States, 1500—1660. Routledge, 2002.
  2. Berkis, Alexander Valdonis. The history of the Duchy of Courland (1561—1795). P. M. Harrod, 1969.
  3. Как погиб д'Артаньян?(рос.)

Джерела

  • James Taylor, Marine Painting, New York 1998,
  • Стаття в Classic Encyclopedia

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Франко-голландська війна (1672—1678)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Francu zko golla ndska vijna 1672 1678 6 richna vijna mizh Franciyeyu ta Golandiyeyu za Nizhni Zemli Pochalasya 6 kvitnya 1672 roku Po hodu do vijni priyednalisya bilshist yevropejskih derzhav Svyashenna Rimska imperiya Ispaniya Angliya Shveciya Brandenburg Prussiya Daniya Norvegiya ta inshi Skladovimi vijni buli lokalni ta Dansko shvedska vijna 1675 1679 Vijna ohopila teritoriyi Nizhnih Zemel Angliyi Elzasu Rejnlandu Brandenburgu Franciyi Pivnichnoyi Ameriki i Vest Indij Zakinchilasya peremogoyu francuziv 17 veresnya 1678 roku pidpisannyam Nimvegenskogo miru Francuzko gollandska vijna Avstrijsko francuzki vijni Maastriht u francuzkij oblozi Maastriht u francuzkij oblozi Data 6 kvitnya 1672 17 veresnya 1678 Misce Yevropa Rezultat Nimvegenski mirni dogovori 1678 79 Storoni Gollandiya Brandenburg z 1673 Daniya z 1674 Imperiya z 1673 Ispaniya z 1673 Kurlyandiya 1673 74 Lotaringiya z 1673 Angliya 1678 Franciya Angliya 1672 74 1672 73 Keln 1672 73 Shveciya z 1675 Komanduvachi Vilgelm III Montekukkoli Fridrih Vilgelm Fridrih Kazimir Lyudovik XIVNazvaGollandska vijna fr Guerre de Hollande nid Hollandse Oorlog nim Hollandische Krieg nazva za miscem osnovnih boyiv Francuzko gollandska vijna angl Franco Dutch War nazva z pozicij francuzkoyi koaliciyi Gollandsko francuzka vijna angl Dutch French war nim Niederlandisch Franzosischer Krieg nazva z pozicij gollandskoyi koaliciyi Peredumovi vijniFrancuzkij korol Lyudovik XIV retelno pidgotuvav pohid na Niderlandi uklavshi soyuzi z Angliyeyu Shveciyeyu Bavariyeyu ta nimeckimi knyazivstvami Myunsterom i Kelnom Bojovi diyiU berezni 1672 roku Franciya ta Angliya ogolosili vijnu Niderlandam Niderlandi vidpovili na ce ukladannyam soyuzu z Ispaniyeyu i Brandenburgom Protyagom pershih dvoh rokiv vijna velasya na teritoriyi Niderlandiv Pislya vbivstva Yana de Vitta shtatgalterom buv progoloshenij Vilgelm III Oranskij yakij organizuvav oboronu krayini Vin zumiv zapobigti prosuvannyu francuziv ta povnij porazci gollandciv zrujnuvavshi dambi j zatopivshi vsyu krayinu Pislya cogo vijna poshirilasya majzhe na vsyu Yevropu Soyuznikam vdalosya zahopiti praktichno vsyu teritoriyu Spoluchenih provincij Prote u 1672 roci gollandcyam vdalosya vidbiti vazhlivu fortecyu poblizu Amsterdama Myujden Do togo voni zrujnuvali grebli po vsij provinciyi Gollandiya Tomu francuzi vimusheni buli zalishiti oblogu mist Gaagi ta Lejdena Prote najvazhlivishi podiyi ciyeyi kompaniyi tochilisya u Elzasi ta na mori V Elzas na dopomogu Niderlandam vtorglisya vijska Avstriyi ta Brandenburgu Tomu chastinu vijska korol Lyudovik vimushenij buv spryamuvati proti cih krayin Na choli francuzkoyi armiyi stav slavetnij polkovodec Anri de Tyurenn Na mori mogutnim eskadram Franciyi ta Angliyi protidiyav vidatnij gollandskij flotovodec Mihajlo de Ryujter Same jomu Niderlandi zavdyachuyut zberezhennyam svogo flotu torgivli yaka dozvolyala Niderlandam prodovzhuvati sprotiv vorogam a takozh de Ryujter ne dav mozhlivosti zrobiti franko anglijskij desant u gollandskih ta zelandskih mistah chim vryatuvav respubliku vid zahoplennya Odnim z vazhlivih epizodiv vijni stala obloga Maastrihta pid chas yakoyi 25 chervnya 1673 roku zaginuv general major komandir korolivskih mushketeriv Sharl de Batc de Kastelmor graf d Artanyan U cej chas svoyu slavetnu diyalnist rozpochav Zhan Bar vpodalshomu vidomij francuzkij kaper ta admiral Zakinchennya vijniV 1678 roci bulo pidpisano Nimvegenskij mir sho skladavsya z chislennih mirnih dogovoriv voyuyuchih storin pomizh soboyu Franciya vijshla z vijni peremozhcem i zmogla zberegti za soboyu bilshist zavojovanih zemel odnak zmushena bula povernuti pivnichni teritoriyi Ispanskih Niderlandiv Niderlandi poobicyali za ce zberigati nejtralitet u majbutnomu Vid Ispaniyi Franciya otrimala Fransh Konte obminyala flamandski mista i Frajburg yaki nalezhali do togo chasu Avstriyi Brandenburg yakij spochatku uhilivsya vid cogo nevigidnogo dlya nogo mirnogo dogovoru rik po tomu zmushenij buv pidpisati PrimitkiGlete Jan War and the State in Early Modern Europe Spain the Dutch Republic and Sweden as Fiscal military States 1500 1660 Routledge 2002 Berkis Alexander Valdonis The history of the Duchy of Courland 1561 1795 P M Harrod 1969 Kak pogib d Artanyan ros DzherelaJames Taylor Marine Painting New York 1998 ISBN 0 8317 1572 3 Stattya v Classic EncyclopediaPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Franko gollandska vijna 1672 1678
Топ