Фортеця Шаорі груз შაორის ციხე трансліт tr мегалітична споруда бронзової доби в Ахалкалакському муніципалітеті південног

Фортеця Шаорі (груз. შაორის ციხე, трансліт. tr) — мегалітична споруда бронзової доби в Ахалкалакському муніципалітеті південного грузинського мхаре Самцхе-Джавахеті. Циклопічна кладка, побудована з використанням техніки сухої кладки, має незвичний архітектурний план — ромбоподібний з круглими пробілами. Споруда розташована на однойменній скелястій горі, на висоті 2752 м над рівнем моря, в горах Малого Кавказу, на північний захід від . Фортеця внесена до списку Культурних пам'яток національного значення Грузії.

Фортеця Шаорі




41°29′06″ пн. ш. 43°44′44″ сх. д. / 41.485111111138884610° пн. ш. 43.74580555558333117° сх. д.Координати: 41°29′06″ пн. ш. 43°44′44″ сх. д. / 41.485111111138884610° пн. ш. 43.74580555558333117° сх. д.
Тип	пам'ятник
Статус спадщини	^d^[1]
Країна	Грузія
Фортеця Шаорі (Грузія)

Фортеця Шаорі у Вікісховищі

Архітектура

Фортеця Шаорі, раніше відома також як Короґлі (від тюркського Короґлу), має багато спільних топографічних та архітектурних особливостей із фортецею Абулі — іншим великим городищем циклопічної форми, який стратегічно розташований в районі озера Паравані.

Фортеця Шаорі побудована з великих базальтових блоків, без використання розчину. Вона складається з двох частин, кожна розташована на вершині крутої гори. Центральна частина являє собою неправильний прямокутник, побудований на найвищій площі, до нього можна дістатися зі сходу через ворота розміром в 1 м в ширину і 1,3 м у висоту. Розташування та просторова організація Шаорі вказує на те, що фортеця, малоймовірно, була центром проживання. Радше, вона могла використовуватися у релігійних цілях.

Історико-археологічні передумови

Фортеця Шаорі вперше з'являється у літературних джерелах із географії початку XVIII століття грузинського вченого князя Вакушті. Леон Меліксет-Бек був першим, хто в 1938 році намагався систематично вивчити монолітні пам'ятки Грузії, включаючи Шаорі.

У Шаорі не проводилось жодних археологічних розкопок, що ускладнює точне датування та приписування пам'ятки якійсь конкретній культурі. Спостерігається подібність з будівельною технікою та матеріаліми триалетських курганів, що вказує на першу половину ІІ тисячоліття до нашої ери як на можливий період будівництва.

Взагальному поширення циклопічних фортець є археологічним свідченням соціальних змін на Південному Кавказі в середньо-пізню бронзову добу, що відображає соціальну диференціацію і появу владних еліт. Ці фортеці зазвичай будувались на крутих схилах гір. Розподіл поселень і культурний матеріал свідчать про те, що особи, які керували цими фортечними спорудами, здійснювали контроль над орними землями й ресурсами, але вони, можливо, також забезпечували економічні та оборонні функції для своїх територій в глиб регіону.

Див. також

Фортеця Абулі

Примітки

https://heritagesites.ge/uploads/files/646f2ae389305.pdf
Berdzenishvili, D. (2002). ჯავახეთის ძველი სიმაგრეები [Old fortresses of Javakheti]. ka:ჯავახეთი. ისტორია და თანამედროვეობა [Javakheti. History and the Present] (груз.). Akhaltsikhe. с. 181—203.
Sagona, Antonio (2017). The Archaeology of the Caucasus: From Earliest Settlements to the Iron Age. Cambridge University Press. с. 378—379, 385—386. ISBN .
(PDF) (груз.). National Agency for Cultural Heritage Preservation of Georgia. Архів оригіналу (PDF) за 12 травня 2019. Процитовано 3 липня 2019.
Narimanishvili, Goderdzi; Khimshiashvili, Kakha (2009). The Bronze Age Settlements from Trialeti. У Skinner, Peter; Tumanishvili, Dimiti; Shanshiashvili, Anna (ред.). (PDF). Tbilisi. с. 30—31. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 23 серпня 2018. Процитовано 24 листопада 2019.
Shanshashvili, Nino; Narimanishvili, Goderdzi (2014). Environment and Dwelling in the Early and Middle Bronze Ages South Caucasus. У Narimanishvili, Goderdzi (ред.). (PDF). Tbilisi. с. 247. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 1 грудня 2017. Процитовано 5 квітня 2022.
Sagona, Antonio (2017). The Archaeology of the Caucasus: From Earliest Settlements to the Iron Age. Cambridge University Press. с. 378—379, 385—386. ISBN .

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фортеця Шаорі

[[https://heritagesites.ge/uploads/files/646f2ae389305.pdf_https://heritagesites.ge/uploads/files/646f2ae389305.pdf]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttps://heritagesites.ge/uploads/files/646f2ae389305.pdf

[jav-2] Berdzenishvili, D. (2002). ჯავახეთის ძველი სიმაგრეები [Old fortresses of Javakheti]. ka:ჯავახეთი. ისტორია და თანამედროვეობა [Javakheti. History and the Present] (груз.). Akhaltsikhe. с. 181—203.

[sag-3] Sagona, Antonio (2017). The Archaeology of the Caucasus: From Earliest Settlements to the Iron Age. Cambridge University Press. с. 378—379, 385—386. ISBN .

[4] (PDF) (груз.). National Agency for Cultural Heritage Preservation of Georgia. Архів оригіналу (PDF) за 12 травня 2019. Процитовано 3 липня 2019.

[gacc-5] Narimanishvili, Goderdzi; Khimshiashvili, Kakha (2009). The Bronze Age Settlements from Trialeti. У Skinner, Peter; Tumanishvili, Dimiti; Shanshiashvili, Anna (ред.). (PDF). Tbilisi. с. 30—31. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 23 серпня 2018. Процитовано 24 листопада 2019.

[6] Shanshashvili, Nino; Narimanishvili, Goderdzi (2014). Environment and Dwelling in the Early and Middle Bronze Ages South Caucasus. У Narimanishvili, Goderdzi (ред.). (PDF). Tbilisi. с. 247. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 1 грудня 2017. Процитовано 5 квітня 2022.

[7] Sagona, Antonio (2017). The Archaeology of the Caucasus: From Earliest Settlements to the Iron Age. Cambridge University Press. с. 378—379, 385—386. ISBN .

[1]