Форро (Угорщина)

Форро́ (угор. Forró. Forró, словац. Forov. Forov) — село в Енчеському яраші, у медьє Боршод-Абауй-Земплен, Північна Угорщина. Чисельність населення села на 1 січня 2015 року склала 2489 осіб.

CoordScale= Форро угор. Forró Прапор Герб Координати ^H G O Країна УгорщинаУгорщина Регіон Північна Угорщина Медьє Голова ^d^[1] Перша згадка 1246 Площа 19,03 км² Офіційна мова угорська Населення 2489 осіб (2015) Часовий пояс , влітку Телефонний код 46 Поштовий індекс 3849 GeoNames 720745 OSM r1317842  ·R Офіційний сайт forro.hu Форро Форро (Hungary)  Форро у Вікісховищі

Історія

У письмових джерелах поселення вперше було згадане у 1246 році, коли на його території був королівський маєток.

Протягом багатьох віків було одним з важливих місць комерційної діяльності і воєнних дій на шляху між Будою і Кошицями. З 1319 року тут працювала митниця.

З раннього середньовіччя одним з основних видів господарської діяльності жителів села було виноробство. Високоякісні вина із цього села відомі у всій Європі.

У 1790 році у селі було відкрите поштове відділення. Поштовий зв'язок проходив шляхом Буда — Мишкольц — Кошиці.

Іменитим гостем сільського погосту 1815 року був російський імператор Олександр I, який прямував на Віденский конгрес. В теперішній час у цьому будинку розміщений Музей Абови.

У 1889 рокові на території села було виявлено великий скарб бронзового віку. Скарб тепер входить у колекцію Британського музею у Лондоні.

Опис

Село знаходиться біля шосе за 3 кілометри від міста (Енч), за 37 кілометрів на північний схід від Мишкольца.

Площа села становить 19,03 км². Число дворів — 811.

69 % населення села — угорці, 31 % — роми.

У селі є дитячий садок, Будинок культури, музей, пошта та готель з рестораном.

Визначні пам'ятки

• Католицький готичний храм Діви Марії XIV ст, перебудований у стилі бароко 1729 року.

Галерея

• Село Форро
• Великі бронзові браслети із колекції Форро на виставці у Британському музею

Примітки

1. Helyi önkormányzati választások 2019 - Forró (Borsod-Abaúj-Zemplén megye)
2. . аа. Архів оригіналу за 16 квітня 2019. Процитовано 12 вересня 2019.
3. . Abaú - elektronicus katalógus. Архів оригіналу за 18 травня 2020. Процитовано 12 вересня 2019.
4. . Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 12 вересня 2019.