Формула добутку корангів — математична формула, що виражає корозмірність множини точок, в яких ядро похідної відображення має задану розмірність, у вигляді добутку корангів даного відображення в прообразі і образі.
Формулювання
Корангом лінійного відображення в прообразі (в образі) називається число (відповідно, ), де — ранг відображення . Коранги пов'язані з розмірністю ядра (позначимо її ) формулами: і .
Нехай — гладке відображення гладких многовидів і розмірностей і , відповідно. Символом позначається його похідна в точці , тобто лінійне відображення дотичних просторів .
Точка належить множині якщо розмірність ядра похідної в цій точці дорівнює . Множини явно покривають весь многовид , однак, як правило, в цьому ланцюжку не всі множини є непорожніми (наприклад, якщо має місце нерівність , з якої з урахуванням співвідношення випливає, що , тобто множина порожня).
Теорема. Для відображення загального положення всі множини є гладкими підмноговидами в . При цьому має місце співвідношення де — ранг відображення що називають формулою добутку корангів. |
Обчислене за цією формулою значення може бути від'ємним. Це означає, що відповідна множина порожня.
Наслідок. У просторі матриць типу множина матриць рангу утворює гладкий многовид корозмірності .
Література
- Арнольд В. И., Варченко А. Н., Гусейн-Заде С. М. Особенности дифференцируемых отображений, — Будь-яке видання.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Formula dobutku korangiv matematichna formula sho virazhaye korozmirnist mnozhini tochok v yakih yadro pohidnoyi vidobrazhennya maye zadanu rozmirnist u viglyadi dobutku korangiv danogo vidobrazhennya v proobrazi i obrazi FormulyuvannyaKorangom linijnogo vidobrazhennya A R m R n displaystyle A mathbb R m to mathbb R n v proobrazi v obrazi nazivayetsya chislo m r displaystyle m r vidpovidno n r displaystyle n r de r displaystyle r rang vidobrazhennya A displaystyle A Korangi pov yazani z rozmirnistyu yadra A displaystyle A poznachimo yiyi i displaystyle i formulami m r i displaystyle m r i i n r n m i displaystyle n r n m i Nehaj f M m N n displaystyle f M m to N n gladke vidobrazhennya gladkih mnogovidiv M m displaystyle M m i N n displaystyle N n rozmirnostej m displaystyle m i n displaystyle n vidpovidno Simvolom f x displaystyle f x poznachayetsya jogo pohidna v tochci x M m displaystyle x in M m tobto linijne vidobrazhennya dotichnih prostoriv f x T x M m T f x N n displaystyle f x T x M m to T f x N n Tochka x M m displaystyle x in M m nalezhit mnozhini S i displaystyle Sigma i i 0 displaystyle i geq 0 yaksho rozmirnist yadra pohidnoyi f x displaystyle f x v cij tochci dorivnyuye i displaystyle i Mnozhini S 0 S m displaystyle Sigma 0 ldots Sigma m yavno pokrivayut ves mnogovid M m displaystyle M m odnak yak pravilo v comu lancyuzhku ne vsi mnozhini ye neporozhnimi napriklad yaksho n gt m displaystyle n gt m maye misce nerivnist r n lt m displaystyle r leq n lt m z yakoyi z urahuvannyam spivvidnoshennya m r i displaystyle m r i viplivaye sho i gt 0 displaystyle i gt 0 tobto mnozhina S 0 displaystyle Sigma 0 porozhnya Teorema Dlya vidobrazhennya f M m N n displaystyle f M m to N n zagalnogo polozhennya vsi mnozhini S i displaystyle Sigma i ye gladkimi pidmnogovidami v M m displaystyle M m Pri comu maye misce spivvidnoshennya m dim S i m r n r displaystyle m dim Sigma i m r n r dd de r m i displaystyle r m i rang vidobrazhennya f x displaystyle f x sho nazivayut formuloyu dobutku korangiv Obchislene za ciyeyu formuloyu znachennya dim S i displaystyle dim Sigma i mozhe buti vid yemnim Ce oznachaye sho vidpovidna mnozhina S i displaystyle Sigma i porozhnya Naslidok U prostori matric tipu m n displaystyle m n mnozhina matric rangu r displaystyle r utvoryuye gladkij mnogovid korozmirnosti m r n r displaystyle m r n r LiteraturaArnold V I Varchenko A N Gusejn Zade S M Osobennosti differenciruemyh otobrazhenij Bud yake vidannya