Фойяїт

Фойяїт (англ. foyaite; нім. Foyait m) — мезо- і лейкократова плутонічна гірська порода лужного ряду, сімейства фельдшпатоїдних сієнітів, яка складається з нефеліну (20-30 %), лужного польового шпату (40-60 %), (5-20 %), амфіболу (10-18 %), рідше — олівіну (до 2-3 %). Акцесорні мінерали: лужні цирконосилікати, титаносилікати, , рідкісноземельні силікати, , циркон тощо. Вторинні мінерали: содаліт, канкриніт, цеоліти та ін.

Структура середньозерниста, текстура масивна, такситова, трахітоїдна; колір світло-сірий, іноді зеленувато- або рожевувато-сірий. Сер. хім. склад (% мас): SiO₂ — 54,60; TiO₂ — 0,58; Al₂O₃ — 20,80; Fe₂O₃ — 3,02; FeO — 1,98; MgO — 0,48; CaO — 1,71; Na₂O — 9-18; К₂О — 5,66. Фіз. властивості близькі до нефелінового сієніту та сієніту.

Фойяїти утворюють дрібні (до 10 км²) тіла, дайки, іноді великі (до 1300 км²) інтрузивні тіла трубоподібної, конічної форми; беруть участь у будові первинно-розшарованих комплексів. Фойяїти поширені на Кольському п-ові, в Прибайкаллі, в Ґренландії, Канаді та ін. В Україні зустрічається у Приазов'ї. Лейкократові фойяїти — сировина для скляної, цементної пром-сті.

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.