Флотація окиснених і змішаних мідних руд
Мідні змішані і окиснені руди перероблюються флотаційними, комбінованими і гідрометалургійними методами. Основні мінерали цих руд: малахіт, азурит, брошантит, хризокола, куприт, тенорит .
Флотованість окиснених і змішаних мідних руд
Окиснені мідні мінерали, які мають практичне значення — малахіт, азурит і куприт — добре флотуються сульфгідрильними збирачами, але обов'язково піс-ля попередньої сульфідизації сірчистим натрієм. При цьому важливе значення мають витрати сірчистого натрію, величина рН, тривалість сульфідизації і перемішування з ксантогенатом. Тривалість перемішування з сірчистим натрієм і ксантогенатом звичайно не перевищує 30 с, тому що при більшій тривалості перемішування відбувається відшаровування пухкої новоутвореної сульфідної плівки. Витрати сірчистого натрію при сульфідизації становить 200—1000 г/т руди. При підвищених витратах сірчистого натрію, коли уся поверхня окисненого мінералу покривається сульфідною плівкою, сорбція ксантогенату повністю припиняється і відбувається депресія флотації мінералу. Оптимальним для су-льфідизації малахіту і азуриту є рН = 8 — 10, коли у пульпі присутні в основно-му H2S i HS–, які утворюються при дисоціації Na2S. Малахіт і азурит можуть також флотуватись жирними кислотами і їхніми милами, менш активно — алкіл-сульфатами.
Дуже поганою флотованістю відрізняється хризокола. Реагентні режими її флотаційного вилучення дуже складні і малоефективні. Флотується хризокола, наприклад, ксантогенатами при рН = 9,5 після термоактивації парою при 500 °C. Силікати міді можуть вилучатися також сегрегаційним методом, відповідно до якого руду крупністю 1,65 мм змішують з NaCl (1 % по масі) і коксом або вугіллям (1,2 % по масі) і нагрівають протягом 30 хв. при 800 °C. Мідь при цьому осаджується тонкою плівкою на коксі або вугіллі, які подрібнюються до 0,15 мм і флотуються разом з міддю аміловим ксантогенатом при рН = 11,5 — 12. Цим способом з руди, яка містить 1 — 2 % міді, отримують мідний концентрат, який містить 60 — 70 % міді, при вилученні її до 95 % . Як правило, руди, які містять силікатні мінерали міді, переробляються вилуговуванням або комбінованим способом — гідрометалургію і флотацію.
Флотація з попередньою сульфідизацією
Флотацію звичайно проводять ксантогенатами після попередньої сульфідизації. Сульфідизація здійснюється за допомогою сірчистого або гідросірчистого натрію при нормальній температурі протягом короткого часу (0,5 — 1 хв.). Витрата сульфідизатора не повинна бути залишковою, тому що у цьому випадку сульфідизація проходить на більшу глибину мінерального зерна з утворенням видимої сульфідної плівки і на поверхні мінералів сорбція ксантогенату не відбувається. З іншого боку, з часом сульфідні плівки відшаровуються і окиснюються. Збирач у процес подається дрібно після введення сульфідизатора.
Окиснені мідні мінерали флотуються або разом з сульфідними, або після флотації сульфідних. У першому випадку сульфідизатор завантажується разом з живленням флотації і у камери флотомашин. Якщо спочатку флотуються сульфідні мінерали, то з живленням флотації іноді також подають невелику кількість сірчистого натрію для зв'язування в об'ємі йонів важких металів. Витрата сульфідизатора при флотації змішаних і окиснених руд становить 0,3 — 2 кг/т. Як збирач найчастіше застосовують бутиловий і аміловий ксантогенати, іноді у поєднанні з аерофлотами і машинною оливою. Значення рН при флотації цих руд знаходиться у межах 9 — 11.
При флотації змішаних сульфідно-окиснених руд звичайно спочатку флотують сульфіди при невеликих витратах сірчистого натрію, необхідних для зв'язування йонів важких металів в об'ємі пульпи, а потім виконується сульфідизація і флотація окиснених мінералів. В ряді випадків застосовують спільну флотацію оксидів і сульфідів.
При застосуванні попередньої сульфідизації схеми флотації окиснених руд практично не відрізняються від схем флотації сульфідних руд.
Комбінований метод
При переробці змішаних і окиснених руд комбінованими методами найбільше розповсюдження одержав метод В. Я. Мостовича. Метод включає:
- вилуговування окисненої міді сірчаною кислотою;
- осадження (цементацію) міді, яка перейшла у розчин, металічним залізом;
- флотацію цементної міді.
Руда перед вилуговуванням подрібнюється до крупності 50 % класу –0,074 мм. Окиснені мінерали розчинюються у слабих розчинах сірчаної кислоти (0,5 — 3 %) з утворенням сірчанокислої міді. Витрата сірчаної кислоти (від кількох кілограмів до 40 кг/т) для вилуговування визначається складом руди. Сульфідні мінерали, які присутні у руді, розчинюються слабко. З окиснених мінералів найбільш швидко розчинюються малахіт і азурит, мідь із фосфатів і алюмосилікатів розчинюються повільно і неповно. Тривалість вилуговування становить від 10 до 60 хв. При підвищенні концентрації сірчаної кислоти збільшується не тільки швидкість і повнота розчинення мідних мінералів, але й мінералів пустої породи, що приводить до збільшення втрат сірчаної кислоти на їхнє розчинення. При високому вмісті в руді карбонатів (вапняку, доломіту і ін.) витрати кислоти будуть такими високими, що процес стає економічно недоцільним.
Карбонатні мінерали добре розчинюються при звичайній температурі, але при обробці упорних руд вилуговування необхідно проводити з підігрівом пульпи до температури 45 — 70 °C (наприклад, парою).
Як осадник при цементації міді може бути застосоване подрібнене до 0,074 — 0,100 мм губчате залізо, чавунна стружка або скрап. Витрата осадника до 20 кг/т, тривалість цементації 5 — 20 хв.
Внаслідок того, що цементна мідь швидко окиснюється, перемішування в чанах здійснюється без аерації. Окиснена цементна мідь легко переходить у розчин під дією кислоти, щоб уникнути цього процес цементації виконується з підвищеною швидкістю, що досягається достатньою кількістю заліза і можливо великою поверхнею його частинок. Цементна мідь флотується легко, як збирачі для цементної міді застосовують бутиловий та ізопропіловий аерофлот.
В окиснених упорних рудах поряд з силікатами, фосфатами й іншими важкофлотованими мінералами звичайно містяться сульфіди і легкофлотовані окиснені мінерали. У цьому випадку спочатку флотують сульфіди і легкофлотовані окиснені мінерали (після сульфідизації). Також сульфіди можна вилучати з відходів флотації цементної міді або після вилуговування окиснених мінералів.
Процес сегрегації
Процес сегрегації є іншим методом комбінованої переробки упорних окиснених мідних руд. Метод полягає у відновлювальному випалі мідної руди в присутності коксу і кухонної солі або хлористого кальцію (1–3 % від маси руди) протягом 1 год. при температурі 700–800 °C. Як наслідок мідь відновлюється до металу з одночасним укрупненням відновлених частинок. Отриманий огарок охолоджують без доступу повітря і після подрібнення флотують у кислому середовищі ксантогенатами з добавками спінювача.
Див. також
Література
- Смирнов В. О., Білецький В. С. Флотаційні методи збагачення корисних копалин. Донецьк: Східний видавничий дім, НТШ-Донецьк — 2010. — 496 стор.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Flotaciya okisnenih i zmishanih midnih rud Midni zmishani i okisneni rudi pereroblyuyutsya flotacijnimi kombinovanimi i gidrometalurgijnimi metodami Osnovni minerali cih rud malahit azurit broshantit hrizokola kuprit tenorit Flotovanist okisnenih i zmishanih midnih rudOkisneni midni minerali yaki mayut praktichne znachennya malahit azurit i kuprit dobre flotuyutsya sulfgidrilnimi zbirachami ale obov yazkovo pis lya poperednoyi sulfidizaciyi sirchistim natriyem Pri comu vazhlive znachennya mayut vitrati sirchistogo natriyu velichina rN trivalist sulfidizaciyi i peremishuvannya z ksantogenatom Trivalist peremishuvannya z sirchistim natriyem i ksantogenatom zvichajno ne perevishuye 30 s tomu sho pri bilshij trivalosti peremishuvannya vidbuvayetsya vidsharovuvannya puhkoyi novoutvorenoyi sulfidnoyi plivki Vitrati sirchistogo natriyu pri sulfidizaciyi stanovit 200 1000 g t rudi Pri pidvishenih vitratah sirchistogo natriyu koli usya poverhnya okisnenogo mineralu pokrivayetsya sulfidnoyu plivkoyu sorbciya ksantogenatu povnistyu pripinyayetsya i vidbuvayetsya depresiya flotaciyi mineralu Optimalnim dlya su lfidizaciyi malahitu i azuritu ye rN 8 10 koli u pulpi prisutni v osnovno mu H2S i HS yaki utvoryuyutsya pri disociaciyi Na2S Malahit i azurit mozhut takozh flotuvatis zhirnimi kislotami i yihnimi milami mensh aktivno alkil sulfatami Duzhe poganoyu flotovanistyu vidriznyayetsya hrizokola Reagentni rezhimi yiyi flotacijnogo viluchennya duzhe skladni i maloefektivni Flotuyetsya hrizokola napriklad ksantogenatami pri rN 9 5 pislya termoaktivaciyi paroyu pri 500 C Silikati midi mozhut viluchatisya takozh segregacijnim metodom vidpovidno do yakogo rudu krupnistyu 1 65 mm zmishuyut z NaCl 1 po masi i koksom abo vugillyam 1 2 po masi i nagrivayut protyagom 30 hv pri 800 C Mid pri comu osadzhuyetsya tonkoyu plivkoyu na koksi abo vugilli yaki podribnyuyutsya do 0 15 mm i flotuyutsya razom z middyu amilovim ksantogenatom pri rN 11 5 12 Cim sposobom z rudi yaka mistit 1 2 midi otrimuyut midnij koncentrat yakij mistit 60 70 midi pri viluchenni yiyi do 95 Yak pravilo rudi yaki mistyat silikatni minerali midi pereroblyayutsya vilugovuvannyam abo kombinovanim sposobom gidrometalurgiyu i flotaciyu Flotaciya z poperednoyu sulfidizaciyeyuFlotaciyu zvichajno provodyat ksantogenatami pislya poperednoyi sulfidizaciyi Sulfidizaciya zdijsnyuyetsya za dopomogoyu sirchistogo abo gidrosirchistogo natriyu pri normalnij temperaturi protyagom korotkogo chasu 0 5 1 hv Vitrata sulfidizatora ne povinna buti zalishkovoyu tomu sho u comu vipadku sulfidizaciya prohodit na bilshu glibinu mineralnogo zerna z utvorennyam vidimoyi sulfidnoyi plivki i na poverhni mineraliv sorbciya ksantogenatu ne vidbuvayetsya Z inshogo boku z chasom sulfidni plivki vidsharovuyutsya i okisnyuyutsya Zbirach u proces podayetsya dribno pislya vvedennya sulfidizatora Okisneni midni minerali flotuyutsya abo razom z sulfidnimi abo pislya flotaciyi sulfidnih U pershomu vipadku sulfidizator zavantazhuyetsya razom z zhivlennyam flotaciyi i u kameri flotomashin Yaksho spochatku flotuyutsya sulfidni minerali to z zhivlennyam flotaciyi inodi takozh podayut neveliku kilkist sirchistogo natriyu dlya zv yazuvannya v ob yemi joniv vazhkih metaliv Vitrata sulfidizatora pri flotaciyi zmishanih i okisnenih rud stanovit 0 3 2 kg t Yak zbirach najchastishe zastosovuyut butilovij i amilovij ksantogenati inodi u poyednanni z aeroflotami i mashinnoyu olivoyu Znachennya rN pri flotaciyi cih rud znahoditsya u mezhah 9 11 Pri flotaciyi zmishanih sulfidno okisnenih rud zvichajno spochatku flotuyut sulfidi pri nevelikih vitratah sirchistogo natriyu neobhidnih dlya zv yazuvannya joniv vazhkih metaliv v ob yemi pulpi a potim vikonuyetsya sulfidizaciya i flotaciya okisnenih mineraliv V ryadi vipadkiv zastosovuyut spilnu flotaciyu oksidiv i sulfidiv Pri zastosuvanni poperednoyi sulfidizaciyi shemi flotaciyi okisnenih rud praktichno ne vidriznyayutsya vid shem flotaciyi sulfidnih rud Kombinovanij metodPri pererobci zmishanih i okisnenih rud kombinovanimi metodami najbilshe rozpovsyudzhennya oderzhav metod V Ya Mostovicha Metod vklyuchaye vilugovuvannya okisnenoyi midi sirchanoyu kislotoyu osadzhennya cementaciyu midi yaka perejshla u rozchin metalichnim zalizom flotaciyu cementnoyi midi Ruda pered vilugovuvannyam podribnyuyetsya do krupnosti 50 klasu 0 074 mm Okisneni minerali rozchinyuyutsya u slabih rozchinah sirchanoyi kisloti 0 5 3 z utvorennyam sirchanokisloyi midi Vitrata sirchanoyi kisloti vid kilkoh kilogramiv do 40 kg t dlya vilugovuvannya viznachayetsya skladom rudi Sulfidni minerali yaki prisutni u rudi rozchinyuyutsya slabko Z okisnenih mineraliv najbilsh shvidko rozchinyuyutsya malahit i azurit mid iz fosfativ i alyumosilikativ rozchinyuyutsya povilno i nepovno Trivalist vilugovuvannya stanovit vid 10 do 60 hv Pri pidvishenni koncentraciyi sirchanoyi kisloti zbilshuyetsya ne tilki shvidkist i povnota rozchinennya midnih mineraliv ale j mineraliv pustoyi porodi sho privodit do zbilshennya vtrat sirchanoyi kisloti na yihnye rozchinennya Pri visokomu vmisti v rudi karbonativ vapnyaku dolomitu i in vitrati kisloti budut takimi visokimi sho proces staye ekonomichno nedocilnim Karbonatni minerali dobre rozchinyuyutsya pri zvichajnij temperaturi ale pri obrobci upornih rud vilugovuvannya neobhidno provoditi z pidigrivom pulpi do temperaturi 45 70 C napriklad paroyu Yak osadnik pri cementaciyi midi mozhe buti zastosovane podribnene do 0 074 0 100 mm gubchate zalizo chavunna struzhka abo skrap Vitrata osadnika do 20 kg t trivalist cementaciyi 5 20 hv Vnaslidok togo sho cementna mid shvidko okisnyuyetsya peremishuvannya v chanah zdijsnyuyetsya bez aeraciyi Okisnena cementna mid legko perehodit u rozchin pid diyeyu kisloti shob uniknuti cogo proces cementaciyi vikonuyetsya z pidvishenoyu shvidkistyu sho dosyagayetsya dostatnoyu kilkistyu zaliza i mozhlivo velikoyu poverhneyu jogo chastinok Cementna mid flotuyetsya legko yak zbirachi dlya cementnoyi midi zastosovuyut butilovij ta izopropilovij aeroflot V okisnenih upornih rudah poryad z silikatami fosfatami j inshimi vazhkoflotovanimi mineralami zvichajno mistyatsya sulfidi i legkoflotovani okisneni minerali U comu vipadku spochatku flotuyut sulfidi i legkoflotovani okisneni minerali pislya sulfidizaciyi Takozh sulfidi mozhna viluchati z vidhodiv flotaciyi cementnoyi midi abo pislya vilugovuvannya okisnenih mineraliv Proces segregaciyiProces segregaciyi ye inshim metodom kombinovanoyi pererobki upornih okisnenih midnih rud Metod polyagaye u vidnovlyuvalnomu vipali midnoyi rudi v prisutnosti koksu i kuhonnoyi soli abo hloristogo kalciyu 1 3 vid masi rudi protyagom 1 god pri temperaturi 700 800 C Yak naslidok mid vidnovlyuyetsya do metalu z odnochasnim ukrupnennyam vidnovlenih chastinok Otrimanij ogarok oholodzhuyut bez dostupu povitrya i pislya podribnennya flotuyut u kislomu seredovishi ksantogenatami z dobavkami spinyuvacha Div takozhFlotaciya okisnenih i zmishanih rud kolorovih metalivLiteraturaSmirnov V O Bileckij V S Flotacijni metodi zbagachennya korisnih kopalin Doneck Shidnij vidavnichij dim NTSh Doneck 2010 496 stor