Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Флоровський Георгій Васильович (рос. Гео́ргий Васи́льевич Флоро́вский, 1893–1979) — український релігійний мислитель, богослов, історик; протоієрей. Діяч екуменічного руху і один із засновників Всесвітньої ради церков.
| Георгій Васильович Флоровський | |
|---|---|
 фото 1920-х років | |
| Основні відомості | |
| Народження | 28 серпня (9 вересня) 1893 Кропивницький |
| Країна: |  Україна США |
| Альма-матер: | Імператорський Новоросійський університет, Афінський університет імені Каподистрії |
| Заклад: | Імператорський Новоросійський університет, Гарвардський університет, Принстонський університет |
| Конфесія: | РПЦ МП, Константинопольська православна церква |
| Смерть: | 11 серпня 1979 (85 років) |
| Принстон | |
| Праці й досягнення | |
| Рід діяльності: | викладач, священнослужитель |
| Основні інтереси: | теологія |
| Звання: | професор, honoris causa |
| Ступінь: | доктор богослов'я |
| Титул: | протоієрей |
Життєпис
Народився в Єлисаветграді (нині — м. Кропивницький), у родині православного священника; брат Флоровського Антонія Васильовича. З 1894 мешкав у Одесі, бо його батько отримав місце настоятеля кафедрального собору і ректора Одеської семінарії.
1916 закінчив історико-філологічний факультет Імператорського Новоросійського університету (сьогодні – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова), де вивчав також історію філософії та природознавство. 1919 — приват-доцент кафедри філософії й психології Новоросійського університету (1920 був затверджений там у званні приват-доцента).
У 1920 р. емігрував, спочатку до Болгарії, а потім — у Чехословаччину. У Празі Флоровський знаходився у «Братство святої Софії». З 1922 р. викладав на російському юридичному факультеті Карлова університету (Прага) та у Вищому комерційному інституті (м. Прага), де читав курс історії російської літератури. 1923 захистив магістерську дисертацію на тему «Історична філософія Герцена». 1921 р. стає одним із засновників євразійського руху, бере участь ще у двох євразійських збірниках. 1923 р. бере участь у роботі І-го з'їзду Російського студентського християнського руху (РСХД).
1926 р. переїжджає до м. Парижу, прийнявши запрошення на кафедру патрології [ru], професор інституту 1926—1939 рр. та 1947—1948 рр.. Мав популярність як патролог, не маючи при цьому спеціальної богословської освіти. 1931 р. висвячений у сан диякона, у 1932 р. — у сан пресвітера, патріаршим екзархом Західної Європи Вселенського Патріархату митрополитом Євлогієм (Георгіївським). Парафіяльний священник у м. Стамбулі. Доктор богослов'я «honoris causa» університету святого Андрія м. Единбурга від 1937 року. У 1939—1944 рр. мешкав у Югославії, 1944 р. — у Празі, з 1945 — у Парижі, де викладав моральне богослов'я.
У 1948 р. переїхав до США у м. Нью-Йорк, де став професором догматичного богослов'я, патрології й , а потім і деканом Свято-Володимирівської Духовної семінарії. 1954–1965 був професором історії православної церкви в Гарвардській духовній школі, викладав на слов'янській кафедрі в Богословській школі святого Хреста. Став членом виконавчого комітету Всесвітньої ради церков. У 1956—1964 рр. — професор церковної історії в Гарвардському університеті. У 1954 р. обраний президентом Національної ради церков у США.
1964 р. вийшов на пенсію й переїхав у Принстон, де працював запрошеним професором на кафедрі славістики й богослов'я.
Помер у Принстоні. Для Г. Флоровського притаманний був консервативний підхід до богослов'я та психологічний метод критики російської культури. Його праця «Пути русского богословия» визнана як основний бібліографічний довідник з історії духовної культури Росії.
Праці
- (рос.)Достоевский и Европа. — София, 1922;
- (рос.)Восточные Отцы IV столетия. — Париж, 1931;
- (рос.)К истории Эфесского собора.// Путь. — 1932. — № 33. — С.67-72;
- (рос.)Византийские Отцы V—VIII вв.— Париж, 1933;
- (рос.)Пути русского богословия. — Париж, 1937;
- (рос.)Отцы первых столетий. — Кировоград, 1993,
- (рос.)Из прошлого русской мысли. М., 1998.
Примітки
- Прот. ГЕОРГИЙ ФЛОРОВСКИЙ, Пути русского богословия, Изд. 2-е, испр. и доп., 2003 г.
Джерела
- Флоровський, Георгій Васильович // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 685. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- Хоружий С. С., Россия, Евразия и отец Георгий Флоровский. — Начала, 1991, № 3;(рос.)
- Георгий Флоровский: Священнослужитель, богослов, философ. — М., 1995;(рос.)
- Софроний (Сахаров). Переписка с протоиереем Георгием Флоровским. Св.-Троицкая Сергиева Лавра, 2008;(рос.)
- Бичков М., Клеров. Флоровский Г. В. // Российское зарубежье. Золотая книга эмиграции. — М., 1997.(рос.)
- Галяс Василь Терентійович Георгий Флоровський-воспитанник Новороссийского университета // Одеський університет, — 1993.-10 листопада.
- Русские писатели эмиграции: — Boston: G. K. Hall & Co., 1973;
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Florovskij Georgij Vasilovich ros Geo rgij Vasi levich Floro vskij 1893 1979 ukrayinskij religijnij mislitel bogoslov istorik protoiyerej Diyach ekumenichnogo ruhu i odin iz zasnovnikiv Vsesvitnoyi radi cerkov Georgij Vasilovich Florovskijfoto 1920 h rokivOsnovni vidomostiNarodzhennya28 serpnya 9 veresnya 1893 1893 09 09 KropivnickijKrayina Ukrayina SShAAlma mater Imperatorskij Novorosijskij universitet Afinskij universitet imeni KapodistriyiZaklad Imperatorskij Novorosijskij universitet Garvardskij universitet Prinstonskij universitetKonfesiya RPC MP Konstantinopolska pravoslavna cerkvaSmert 11 serpnya 1979 1979 08 11 85 rokiv PrinstonPraci j dosyagnennyaRid diyalnosti vikladach svyashennosluzhitelOsnovni interesi teologiyaZvannya profesor honoris causaStupin doktor bogoslov yaTitul protoiyerejZhittyepisNarodivsya v Yelisavetgradi nini m Kropivnickij u rodini pravoslavnogo svyashennika brat Florovskogo Antoniya Vasilovicha Z 1894 meshkav u Odesi bo jogo batko otrimav misce nastoyatelya kafedralnogo soboru i rektora Odeskoyi seminariyi 1916 zakinchiv istoriko filologichnij fakultet Imperatorskogo Novorosijskogo universitetu sogodni Odeskij nacionalnij universitet imeni I I Mechnikova de vivchav takozh istoriyu filosofiyi ta prirodoznavstvo 1919 privat docent kafedri filosofiyi j psihologiyi Novorosijskogo universitetu 1920 buv zatverdzhenij tam u zvanni privat docenta U 1920 r emigruvav spochatku do Bolgariyi a potim u Chehoslovachchinu U Prazi Florovskij znahodivsya u Bratstvo svyatoyi Sofiyi Z 1922 r vikladav na rosijskomu yuridichnomu fakulteti Karlova universitetu Praga ta u Vishomu komercijnomu instituti m Praga de chitav kurs istoriyi rosijskoyi literaturi 1923 zahistiv magistersku disertaciyu na temu Istorichna filosofiya Gercena 1921 r staye odnim iz zasnovnikiv yevrazijskogo ruhu bere uchast she u dvoh yevrazijskih zbirnikah 1923 r bere uchast u roboti I go z yizdu Rosijskogo studentskogo hristiyanskogo ruhu RSHD 1926 r pereyizhdzhaye do m Parizhu prijnyavshi zaproshennya na kafedru patrologiyi ru profesor institutu 1926 1939 rr ta 1947 1948 rr Mav populyarnist yak patrolog ne mayuchi pri comu specialnoyi bogoslovskoyi osviti 1931 r visvyachenij u san diyakona u 1932 r u san presvitera patriarshim ekzarhom Zahidnoyi Yevropi Vselenskogo Patriarhatu mitropolitom Yevlogiyem Georgiyivskim Parafiyalnij svyashennik u m Stambuli Doktor bogoslov ya honoris causa universitetu svyatogo Andriya m Edinburga vid 1937 roku U 1939 1944 rr meshkav u Yugoslaviyi 1944 r u Prazi z 1945 u Parizhi de vikladav moralne bogoslov ya U 1948 r pereyihav do SShA u m Nyu Jork de stav profesorom dogmatichnogo bogoslov ya patrologiyi j a potim i dekanom Svyato Volodimirivskoyi Duhovnoyi seminariyi 1954 1965 buv profesorom istoriyi pravoslavnoyi cerkvi v Garvardskij duhovnij shkoli vikladav na slov yanskij kafedri v Bogoslovskij shkoli svyatogo Hresta Stav chlenom vikonavchogo komitetu Vsesvitnoyi radi cerkov U 1956 1964 rr profesor cerkovnoyi istoriyi v Garvardskomu universiteti U 1954 r obranij prezidentom Nacionalnoyi radi cerkov u SShA 1964 r vijshov na pensiyu j pereyihav u Prinston de pracyuvav zaproshenim profesorom na kafedri slavistiki j bogoslov ya Pomer u Prinstoni Dlya G Florovskogo pritamannij buv konservativnij pidhid do bogoslov ya ta psihologichnij metod kritiki rosijskoyi kulturi Jogo pracya Puti russkogo bogosloviya viznana yak osnovnij bibliografichnij dovidnik z istoriyi duhovnoyi kulturi Rosiyi Praci ros Dostoevskij i Evropa Sofiya 1922 ros Vostochnye Otcy IV stoletiya Parizh 1931 ros K istorii Efesskogo sobora Put 1932 33 S 67 72 ros Vizantijskie Otcy V VIII vv Parizh 1933 ros Puti russkogo bogosloviya Parizh 1937 ros Otcy pervyh stoletij Kirovograd 1993 ros Iz proshlogo russkoj mysli M 1998 PrimitkiProt GEORGIJ FLOROVSKIJ Puti russkogo bogosloviya Izd 2 e ispr i dop 2003 g DzherelaFlorovskij Georgij Vasilovich Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 685 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Horuzhij S S Rossiya Evraziya i otec Georgij Florovskij Nachala 1991 3 ros Georgij Florovskij Svyashennosluzhitel bogoslov filosof M 1995 ros Sofronij Saharov Perepiska s protoiereem Georgiem Florovskim Sv Troickaya Sergieva Lavra 2008 ros Bichkov M Klerov Florovskij G V Rossijskoe zarubezhe Zolotaya kniga emigracii M 1997 ros Galyas Vasil Terentijovich Georgij Florovskij vospitannik Novorossijskogo universiteta Odeskij universitet 1993 10 listopada Russkie pisateli emigracii Boston G K Hall amp Co 1973